Зонь віктор Володимирович удк №355. 232: 37. 035. 7: 37. 037 Виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів



Скачати 212.92 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір212.92 Kb.
ТипАвтореферат
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЗОНЬ Віктор Володимирович


УДК № 355.232:37.035.7:37.037

ВИХОВАННЯ ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ У КУРСАНТІВ

ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.04- теорія і методика професійної освіти




АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук



Київ-2002

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України, Міністерство оборони України, м. Київ.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Маслов Валерій Сергійович, Академія муніципального управління, завідувач кафедри психології і педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Плахотнік Ольга Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної роботи і педагогіки
кандидат педагогічних наук, доцент Фіногенов Юрій Семенович, Національна академія оборони України, начальник кафедри фізичної підготовки і спорту.
Провідна установа: відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти, інститут педагогіки і психології професійної освіти академії педагогічних наук україни, м. київ.
Захист відбудеться “30” січня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, Київ, вул. Артема, 52–А, корпус 3, аудиторія 20.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України (04053, Київ, вул. Артема, 52–А, корпус 3).

Автореферат розісланий “28” грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність теми дослідження. Соціально-економічні, політичні та духовні процеси останніх років стимулюють докорінні зміни у національній системі виховання в Україні. Розвиток і реформування Збройних сил України висувають перед системою вищої військової освіти вимоги щодо підготовки різнобічно розвинених, високопрофесійних офіцерів, які збагачені загальнолюдськими, національними і військовими цінностями, психологічно і професійно готові до виконання службових обов'язків за будь-яких умов.

Державна програма реформування та розвитку Збройних сил України на період до 2005 року, Постанова Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року “Про створення єдиної системи військової освіти”, інші керівні документи передбачають створення сучасної як за структурою, так і за озброєнням армії, зважаючи на історичний досвід підготовки військ і ведення ними бойових дій з найдавніших часів до воєнних конфліктів сьогодення.

Крім цього, у війнах вирішальне значення для перемоги має морально-психологічна перевага військ над противником. Для цього організовується морально-психологічне забезпечення ведення бою. Це зумовлює необхідність створення оптимальних умов життєдіяльності військовослужбовців у мирний і воєнний час, за яких би кожен відчував себе особистістю, впевненою в перемозі над противником. Відповідно, необхідне планомірне виховання майбутніх захисників Батьківщини, цілеспрямоване формування у них високих бойових і морально-психологічних якостей, настанови на перемогу і рішучі дії на полі бою.

Життєво необхідною є різнобічна підготовка воїнів до інтенсивних бойових дій і різноманітного психологічного впливу противника. Саме тому вирішальну роль у ефективному виконанні поставлених бойових завдань відіграє вольова стійкість і психологічна готовність військовослужбовців. Особливо це стосується офіцерського складу, який відповідає не лише за власну діяльність й поведінку, а насамперед за ефективне виконання завдань військовим підрозділом, яким він керує.

До детермінант, які визначають актуальність даного дослідження, слід віднести складну морально-психологічну ситуацію у Збройних силах України. Вона негативно впливає на розвиток особистості офіцера. Економічні проблеми та негативне ставлення значної частини суспільства до Збройних сил приводять деяких офіцерів до девіантної поведінки. Аналіз практичної діяльності офіцерів на первинних посадах у військах свідчить про те, що значна їх частина отримує недостатнє виховання вольових якостей у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ).

На важливість виховання вольових якостей у молоді звертали увагу видатні вітчизняні педагоги та дослідники: П.П.Блонський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський та ін. Проблеми виховання вольових якостей молоді досліджували Ю.П.Азаров, І.А.Зязюн, В.О.Іванников, Є.П.Ільїн, Л.Г.Коваль, О.Ц.Пуні, Ю.Ф.Самарін, В.І.Селиванов, О.М.Семашко, Л.Н.Столович, В.І.Чепелєв, П.П.Єршов, З.Й.Равкін, П.В.Симонов, М.Й.Боришевський, В.К.Котирло та ін. Проблеми професійної підготовки, побудови моделей фахівців аналізуються Г.А.Бокаревою, В.І.Масловим, В.С.Пікельною, О.М.Лебедєвим, Г.М.Сериковим, Є.І.Смирновою, Н.Ф.Тализіною, В.В.Ягуповим, М.Ф.Феденком. Концептуальні положення про сутність педагогічного процесу, в якому реалізується також виховання вольових якостей, були розроблені С.У.Гончаренком, В.І.Масловим, О.Я.Савченко, С.О.Сисоєвою, О.В.Сухомлинською. Досліджується виховання вольових якостей у системі неперервної освіти майбутніх фахівців (М.В.Кухарєв, О.В.Плахотнік, Н.М.Тарасевич, Ю.С.Фіногенов), психолого-педагогічних проблем становлення особистості (О.М.Авраменко, Н.В.Кузьміна, В.О.Моляко, В.А.Семиченко, В.О.Сластьонін, В.Е.Хмель, Р.І.Хмелюк). Проблеми виховання вольових якостей у військовослужбовців розглядаються в працях військових учених О.В.Барабанщикова, А.В.Баранова, В.І.Варварова, В.Й.Вдовюка, В.П.Давидова, М.І.Кіряшова, М.С.Кравчуна, І.Д.Ладанова, В.С.Маслова, А.С.Миловидова, М.Д.Табунова, Г.Д.Темка, В.В.Ягупова та ін. Формуванню окремих якостей особистості військовослужбовця приділялася увага в дослідженнях таких сучасних науковців, як Л.І.Котляр, І.С.Колодій, А.В.Сорока, О.В.Фігура та ін.

Аналіз теоретичного обґрунтування, науково-методичного забезпечення та сучасного стану виховання курсантів дозволяє стверджувати про недостатній науковий рівень розробленості проблеми цілеспрямованого формування та розвитку вольових якостей у майбутніх офіцерів у системі вищих військових навчальних закладів. Актуальність зазначеної проблеми, її наґальність для військово-педагогічної теорії і практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка як складова тем “Психолого-педагогічні засади навчання і виховання” (Держреєстрація № 0101V003375), “Дослідження шляхів підвищення якості підготовки військових фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та їх діагностика” (шифр “Якість”), плану науково-дослідних робіт Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України за темою “Виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів” (№ 0101V003376).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України 26.02.1998р., протокол №3, і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 29.05.2001р., протокол №5.

Об'єкт дослідження – процес виховання курсантів вищих військових навчальних закладів.

Предмет дослідження – система виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів.

Мета дослідження – підвищення результативності навчально-виховного процесу у вищих військових навчальних закладах на засадах розробки та впровадження системи виховання вольових якостей у курсантів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що суперечність між професійними вимогами до вольових якостей офіцерів і реальним станом цих якостей у випускників вищих військових навчальних закладів можна зменшити та подолати шляхом впровадження у навчально-виховний процес відповідної системи виховання, яка містить такі компоненти: цільовий (системоутворюючий), стимулюючо-мотиваційний, змістовний, операційно-діяльнісний.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження сформульовано такі основні його завдання:

1) визначити основні підходи до процесу виховання вольових якостей, його становлення, розвитку та сучасного стану;

2) теоретично обґрунтувати необхідність розробки ефективної системи виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ на основі діагностики рівня сформованості вольових якостей у абітурієнтів і курсантів;

3) розробити систему виховання вольових якостей курсантів та експериментально перевірити її ефективність;

4) сформулювати практичні рекомендації щодо впровадження в практику навчально-виховного процесу вищих військових навчальних закладів розробленої системи виховання вольових якостей у курсантів.



Загальну методологію дослідження становлять: основні положення теорії пізнання, діяльнісного і системного підходів як методологічних принципів вивчення різноманітних педагогічних і психологічних фактів, явищ і процесів; сучасні гуманістичні теорії цілеспрямованого формування та розвитку особистості.

Теоретичну основу дослідження становлять праці з проблем системного підходу (І.В.Блауберг, А.І.Уйомов та ін.), фундаментальні філософські, педагогічні, психологічні ідеї про розвиток особистості у процесі діяльності та спілкування (О.Г.Асмолов, Л.С.Виготський, І.А.Зязюн, О.В.Киричук, О.М.Леонтьєв, А.В.Петровський, В.В.Рибалка, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семиченко, В.О.Татенко та ін.). Концептуально значущими для дослідження стали наукові висновки про зумовленість самоактуалізації особистості широтою та змістом її діяльності (О.Г.Асмолов, О.М.Леонтьєв, А.В.Петровський та ін.), про провідне місце гуманізму у вихованні в колективі (Г.О.Балл, І.Д.Бех, А.М.Бойко, І.А.Зязюн, О.В.Киричук, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, О.В.Сухомлинська та ін.), про необхідність цілісного підходу до різнобічного і гармонійного розвитку особистості, місце і роль виховання у цьому процесі (М.Й.Боришевський). Побудова концепції дослідження спиралася на військово-педагогічну теорію і практику виховання вольових якостей у офіцерського складу (О.В.Барабанщиков, М.І.Драгомиров, Г.К.Жуков, М.І.Кутузов, О.В.Суворов та ін.), на наукові висновки про залежність успіху діяльності військового керівника від рівня розвитку і співвідношення його інтелекту і волі (Б.М.Теплов та ін.).

Методи дослідження: історико-порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду виховання вольових якостей у воїнів; вивчення, аналіз, систематизація й узагальнення історичних, філософських, педагогічних, психологічних та інших джерел щодо сутності, концептуальних основ, принципів, змісту, методів і форм виховання вольових якостей у військовослужбовців; моделювання системи виховання вольових якостей курсантів ВВНЗ; спостереження за динамікою процесу виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ; вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду виховання вольових якостей у курсантів науково-педагогічним і командним складом ВВНЗ; бесіди, інтерв'ю, анкетування та тестування курсантів, вивчення й аналіз документів і результатів діяльності молодих офіцерів у військах щодо виховання вольових якостей підлеглих; експертна оцінка; узагальнення незалежних характеристик; порівняльний аналіз; констатуючий (для діагностики рівня сформованості вольових якостей) і формуючий (для виховання вольових якостей у курсантів під час учіння у ВВНЗ) експерименти; статистичний аналіз експериментальних даних, комп'ютерний аналіз статистичних даних за методикою обробки інформації SPSS-10.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у три етапи протягом 1995-2002 років.

Перший етап (1995-1997) – вивчення й аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури, аналіз військового досвіду з проблеми дослідження; обґрунтування вихідних теоретичних положень, визначення об'єкта, предмета, мети і завдання дослідження; формулювання робочої гіпотези, розробка програми та методики дослідження, збір емпіричного матеріалу.

Другий етап (1997-1999) – уточнення та доповнення програми і методики дослідження з урахуванням зібраного емпіричного матеріалу; вивчення рівня стану виховання у ВВНЗ та його діагностика; теоретичне обґрунтування та розробка системи виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів; організація констатуючого експериментального дослідження.

Третій етап (1999-2002) – експериментальна перевірка розробленої системи виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів; порівняльний аналіз проміжних і кінцевих результатів експерименту; узагальнення результатів експериментальної роботи і формулювання висновків; підготовка практичних рекомендацій для науково-педагогічного і командного складу щодо виховання вольових якостей у курсантів в сучасних умовах.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, Київського військового інституту управління і зв'язку, підрозділів Військового інституту керівного інженерного складу Національної академії оборони України, Київського інституту військово-повітряних сил, районних військових комісаріатів м. Києва у взаємодії з Головним управлінням виховної роботи та Головним управлінням військової освіти Міністерства оборони України. Всього в дослідженні брали участь 746 курсантів, 345 слухачів, 87 командирів і начальників підрозділів, 17 керівників факультетів і вищих військових навчальних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що автором вперше розроблено систему виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ України, визначені її компоненти та етапи реалізації процеса виховання цих якостей; удосконалено класифікацію методів виховання вольових якостей курсантів ВВНЗ; подальший розвиток дістали зміст, методи й форми виховання вольових якостей військовослужбовців Збройних сил України.

Теоретичне значення дослідження полягає в доповненні військового виховання науковими положеннями про мету, принципи, зміст, методи, форми виховання вольових якостей курсантів, які акумулюють провідні вітчизняні та зарубіжні традиції, історичний досвід, в обґрунтуванні системи виховання вольових якостей у курсантів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці рекомендацій для науково-педагогічного й командного складу вищих військових навчальних закладів щодо виховання вольових якостей у курсантів, які використовуються при проведенні занять з навчальних дисциплін: “Основи педагогіки та психології”, “Військове навчання і виховання” і “Психолого-педагогічні та соціальні проблеми виховної роботи”, а також можуть бути використані при підготовці навчальних, навчально-методичних і методичних посібників з проблем виховання військовослужбовців Збройних сил України.

Впровадження результатів дослідження. Прикладні аспекти проведеного дослідження було використано у практиці виховання вольових якостей у приписників і призовників Дарницького (акт впровадження № 4/62 від 17.03.01), Дніпровського (№ 9/74 від 10.05.01) і Харківського (№ 3/297 від 10.05.01) районних військових комісаріатів м. Києва, абітурієнтів, слухачів і курсантів Київського військового інституту управління і зв'язку (№ 6/5/69 від 14.07.00), Військового інституту керівного інженерного складу Національної академії оборони України (№ 8/5/22 від 24.07.00), Київського інституту військово-повітряних сил (№ 6/4/18 від 20.08.00), Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (№ 18/382 від 13.03.02), Одеського інституту сухопутних військ (№ 9/2/34 від 06.09.01), Львівського військового ордена Червоної зірки інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного при Національному університеті “Львівська політехніка” (№ 21/117 від 12.09.01), у процесі бойової підготовки солдатів і сержантів строкової служби окремого батальйону забезпечення навчального процесу Київського військового інституту управління і зв'язку (№ 6/5/69 від 14.07.00), Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України (№ 255 від 03.07.01).

Вірогідність наукових результатів дослідно-експериментальної роботи та зроблених на їх основі висновків забезпечено методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, що відповідають його меті, об'єкту, предмету, завданням; статистичним аналізом емпіричного матеріалу.

На захист виноситься:

- концептуальні положення щодо виховання вольових якостей у майбутніх офіцерів в умовах реформування і розвитку Збройних сил України;

- система виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ;

- практичні рекомендації для науково-педагогічних кадрів та командирів щодо впровадження системи виховання вольових якостей у майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах.



Апробація результатів дослідження. Матеріали і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр військової педагогіки і культури Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, соціально-гуманітарних дисциплін Київського військового інституту управління і зв'язку, Військового інституту керівного інженерного складу Національної академії оборони України та Київського інституту військово-повітряних сил, на засіданнях груп професійно-психологічного відбору районних військових комісаріатів у Дарницькому, Харківському та Дніпровському районах м. Києва, під час підведення підсумків роботи групи психологічного добору слухачів Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, на факультетських нарадах Київського військового інституту управління і зв'язку. Матеріали дисертаційного дослідження використовувалися під час республіканських нарад представників груп професійно-психологічного відбору, які проводилися у Головному управлінні військової освіти Міністерства оборони України, розглядалися на науково-практичних конференціях “Українознавство в системі вищої освіти” (м. Київ, 2001) і “Система військової освіти як школа виховання української військової інтелігенції” (м. Київ, 2001), міжнародній конференції “Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти” (м. Рівне, 2002).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 8 одноосібних публікаціях загальним обсягом 4 авторських аркуша (у тому числі 5 статей у провідних наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, 3 статті у збірниках матеріалів конференцій).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків до розділів; загальних висновків, списку використаних джерел (320 назв, з них - 17 іноземними мовами) і 4 додатків на 4 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 210 сторінок, у тому числі 183 сторінки – основний текст, 13 таблиць на 10 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт і предмет, мету та завдання дослідження, висвітлено гіпотезу, охарактеризовано методологічні та теоретичні основи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, вказано етапи експерименту, дослідну базу та сферу апробації й впровадження здобутих результатів, сформульовано положення, що винесені на захист.

У першому розділі – Історико-теоретичнй аналіз процесу виховання вольових якостей у військовослужбовців” – на основі критичного аналізу праць вітчизняних і зарубіжних учених – істориків, філософів, педагогів, психологів, соціологів -- висвітлено особливості процесу виховання воїнів, визначено, що вольові якості мають історичні та соціальні джерела, розглянуто історичні й теоретичні аспекти проблеми, вітчизняний, національний і зарубіжний досвід виховання цих якостей у воїнів. Проведено аналіз підходів до виховання вольових якостей у воїнів Стародавньої Греції, Київської Русі, Запорізької Січі, Російської імперії, Радянського Союзу.

Концептуально важливим, під час дослідження, було використання досвіду саме тих військових підрозділів, які здобували перемогу над супротивником за допомогою особистих високих вольових якостей. Виховання воїнів було започатковане в найдавніші часи з метою забезпечення умов спільного виживання. З формуванням першої в історії людства держави та її армії, як обов'язкового інструменту влади, розпочинається планомірне і систематичне виховання вольових якостей у воїнів. Значний досвід виховання вольових якостей у воїнів був накопичений у Стародавній Греції, де морально-вольовий ідеал був неподільно пов'язаний з воїном як громадянином і захисником вітчизни.

Київська Русь також успадкувала кращі народні традиції виховання вольових якостей, що пов'язані з підготовкою війська. Спадщина Київської Русі склала плідне підґрунтя педагогіки козацької держави. У добу козацтва методичний арсенал впливу на вольові якості воїнів був значно розширений. Певні аспекти педагогічного досвіду Запорізької Січі зберігають актуальність і сьогодні. Підхід до виховання як до цілеспрямованого і планомірного процесу виявився суттєвою ознакою регулярних армій, які в багатьох цивілізованих державах відігравали головну роль у виконанні захисної функції. Наслідком виховання вольових якостей воїнів у регулярній російській армії був високий рівень вольових якостей її офіцерського корпусу. Радянська Армія успадкувала і збагатила кращий накопичений педагогічний досвід. Її великим досягненням стала перемога у Великій вітчизняній війні 1941-1945 рр.

Значний історичний досвід виховання вольових якостей у воїнів зумовив створення відповідної теорії та методики. Виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ є цілеспрямованим процесом формування особистості військовослужбовця, відповідного ставлення до професії офіцера й військової служби, життєдіяльності, суспільства, до спілкування та взаємовідносин у військовому колективі. Цілеспрямований процес виховання вольових якостей передбачає набуття курсантами спеціальних знань і формування в них відповідних вмінь і навичок, переконань і звичок.

Під час роботи визначено, що воля – це здатність особистості постійно контролювати власну діяльність та психічні стани й активно, своєчасно спрямовувати їх на досягнення моральної мети, долаючи перешкоди.

У межах навчально-виховного процесу ВВНЗ відбувається активна взаємодія між вихователями – суб'єктами виховання вольових якостей і вихованцями – об'єктами виховання і суб'єктами самовиховання. З позицій суб'єкт-суб'єктного підходу актуальним для курсанта є прийняття позиції суб'єкта виховання. Педагогічний процес характеризується наявністю таких взаємопов'язаних сторін, як формування вольових якостей у курсанта і створення відповідного ідеалу за умов служби, життєдіяльності, усвідомлення їх необхідності та застосування в подальшому житті.

У педагогічному процесі ВВНЗ застосовується комплекс методів, засобів, прийомів і форм роботи. Ефективність психолого-педагогічного процесу закономірно залежить від умов його здійснення. Важливу роль у забезпеченні результативності виховання відіграє творче використання відповідного світового досвіду в галузі професійної підготовки офіцерського корпусу.

Військове керівництво багатьох країн світу приділяє велику увагу різнобічному вихованню високих бойових, вольових, фізичних та інших якостей у офіцерів.

Сучасні зарубіжні концепції професійного розвитку офіцерів ґрунтуються на положеннях О.Барабанщикова, Д.Дунігана, К.Клаузевица, Н.Макіавеллі, на психолого-педагогічних методах А.Маслоу, І.Песталоцці, Є.Фромма та інших видатних психологів і педагогів, військово-політичних діячів.

В результаті теоретичного аналізу процесу виховання вольових якостей у воїнів у вітчизняній і зарубіжній історії та сучасності виявлено позитивні типові підходи у підготовці воїнів, поглядах і практиці, що дозволило відмежуватися від попередніх помилок в організації навчально-виховного процесу ВВНЗ.

У дослідженні проаналізовано досвід виховання вольових якостей приписників і призовників у районних військових комісаріатах м. Києва, абітурієнтів ВВНЗ під час іспитів, курсантів Київського військового інституту управління і зв'язку, Військового інституту керівного інженерного складу Національної академії оборони України, Київського інституту військово-повітряних сил, у ході навчально-виховного процесу у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеському інституті сухопутних військ, Львівському військовому ордена Червоної зірки інституті імені гетьмана Петра Сагайдачного при Національному університеті “Львівська політехніка” та військовослужбовців підрозділів забезпечення цих навчальних закладів.

У другому розділі – Система виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів” – проаналізовано розвиток вольових якостей у курсантів ВВНЗ, проведено діагностику причин їх недостатнього рівня, здійснено теоретичне обґрунтування й емпіричну перевірку експериментальної психолого-педагогічної системи виховання вольових якостей. Дослідження вольових якостей у курсантів передбачало вивчення педагогічного процесу в умовах вищих військових навчальних закладів України.

Дослідження дозволило вивчити результативність педагогічного процесу виховання вольових якостей у курсантів за визначеними показниками:

1. Воля: зміст поняття, оцінки, ідеал, переконання, самовдосконалення.

2. Потреби, вміння і навички вольової діяльності.

3. Вольова поведінка, вольове самовиховання та самоперевиховання.

4. Відповідність вольових якостей до вимог професійних умінь і навичок.

5. Готовність до реалізації виховних функцій у військових підрозділах.

Педагогічне дослідження рівня вихованості вольових якостей охопило більше 6000 приписників і призовників районних військових комісаріатів і 746 курсантів вищих військових навчальних закладів.

Визначена вибірка n (k) = 700 (курсантів) є репрезентативною. Під час дослідження використовувався метод експертних оцінок (в ролі експертів виступали офіцери-вихователі і курсові офіцери, начальники курсів і начальники факульетів). З метою оптимізації узагальнених думок експертів при реєстрації результативності процесу виховання вольових якостей у курсантів та його впливу на навчальний процес використовувалися кількісні оцінки згідно з чотирибальною системою дискретної шкали. Діагностика рівня вихованості вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів показала, що відмінні та добрі результати виховання вольових якостей отримали 35 % курсантів від сукупності n (k), а незадовільні - 28,4 %. Установлено, що сучасне ставлення до виховання вольових якостей у курсантів не дозволяє здійснити належну підготовку гармонійно розвиненої особистості майбутніх офіцерів, гальмує розвиток їх вольової сфери (аналіз наслідків порушення вольової сфери наведено у першому розділі дисертаційного дослідження).

Для виявлення причин недостатнього рівня вихованості вольових якостей у курсантів ВВНЗ на даному проміжку часу було досліджено умови навчально-виховного процесу і життєдіяльності, готовність вихователів і вихованців до процесу виховання вольових якостей. Внаслідок економічної кризи в Україні, зменшення витрат на утримання Збройних сил, скорочення матеріально-технічної бази навчально-виховного процесу у ВВНЗ суспільне середовище нині сприяє розвитку у воїнів соціальної індиферентності, егоїзму, формуванню суто споживацької ідеології, що викликає руйнування підвалин процесу виховання майбутніх офіцерів.

Поглиблення морально-психологічної та економічної кризи у країні закономірно пов'язане з кризою в суспільстві. Постійне афішування західного ідеалу життя супроводжується в нашому суспільстві створенням неприязні до національних надбань власної держави, формуванням комплексу неповноцінності особистості.

Створюються умови виховання зомбованих істот, засліплених штучними “перевагами” західної культури, абсолютно керованих за допомогою “чорного PR”. У засобах масової інформації розгорнуто пропаганду західного вольового ідеалу (Рембо, Роккі та ін.), недосконалості й забитості інших народів (частіш за все – слов'ян), жадібного примату мети легкої наживи, індивідуалізму, агресивності, садизму, зґвалтування, жорстокості, порнографії, примітивізму, вживання наркотиків, токсинів, алкоголю, що виявляється і веде до порушень вольової сфери. Таким чином, умови виховання вольових якостей у курсантів у суспільстві є несприятливими. Виявлено, що суб'єкти виховання вольових якостей в обстежених ВВНЗ не в повному обсязі готові до проведення ефективної роботи з курсантами. Спостереження за життєдіяльністю курсантів свідчить про те, що їх значна кількість не готова співпрацювати з вихователями в педагогічному процесі.

Отже, є фактичний розрив між вимогами бойової та службової діяльності до вольових якостей офіцерів і сучасним станом вольових якостей у випускників вищих військових навчальних закладів. Це негативно впливає на рівень виховання вольових якостей у офіцерів, погіршує їх професійну підготовку, послаблює боєздатність підрозділів і частин.

Подолати означене протиріччя можна за допомогою впровадження в навчально-виховний процес ВВНЗ розробленої системи виховання вольових якостей у курсантів, створення сприятливих умов для виховання та самовиховання, реалізації принципу індивідуалізації виховання.

На основі аналізу історичного досвіду, наявного стану вольових якостей у військовослужбовців і потреб держави була розроблена система виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів, яка має усвідомлюватися як цілеспрямована, планомірна і поетапна взаємодія суб'єктів виховання вольових якостей і функціонально пов'язаних елементів військово-педагогічного процесу, спрямованого на реалізацію мети і завдань виховання вольових якостей майбутніх офіцерів (табл. 1).

Функціонування системи виховання вольових якостей у курсантів передбачає комплексне використання всіх методів, засобів, прийомів і форм роботи в їх діалектичній залежності від закономірностей і принципів виховання. Система регулюється використанням результатів поточного та підсумкового контролю рівня вольових якостей курсантів для коригування методики роботи.

З метою перевірки ефективності запропонованої системи виховання вольових якостей курсантів був організований і проведений формуючий експеримент. Він здійснювався на базі підрозділів Київського військового інституту управління і зв'язку. В експерименті брали участь n (f) = 746 курсантів, у тому числі 376 – курсантів експериментальної і 370 – контрольної груп. У ході експерименту контрольна група курсантів працювала у природних умовах, у експериментальній групі реалізовувалася розроблена система виховання вольових якостей у курсантів.

У третьому розділі – Експериментальна перевірка ефективності системи виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів” – визначено теоретичні засади, завдання, методи і засоби функціонування розробленої системи виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів, висновки формуючого експерименту та практичні рекомендації щодо впровадження системи.

Метою експериментальної роботи була практична перевірка ефективності системи виховання вольових якостей курсантів ВВНЗ.


Етапи реалізації процеса виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ:

1. Мета – виховання визначених вольових якостей у курсантів; ідеалу вольової поведінки за певних умов.

2. Діагностика – визначення рівня розвитку вольових якостей і звичок, вивчення психічного стану курсанта.

3. Методика виховання вольових якостей – сукупність форм, методів, прийомів і засобів виховання вольових якостей:

3.1. Розробка методів виховання вольових якостей.

3.2. Практичне застосування цих методів.

4. Аналіз проміжних результатів.

5. Коригування методики виховання вольових якостей.

6. Аналіз результатів виховання вольових якостей.
Таблиця 1

Компоненти системи виховання вольових якостей курсантів ВВНЗ

Компоненти Мета, зміст, функції

цільовий (системо-утворюючий) забезпечує усвідомлення військовими педагогами і курсантами мети процесу виховання вольових якостей, формує у майбутніх офіцерів установку на формування необхідних вольових якостей (самовладання, стійкість, відповідальність, дисциплінованість, витримка, ініціативність, мужність, рішучість, сміливість, наполегливість, цілеспрямованість тощо);

стимулюючо-мотиваційний визначає, що мотив виховання вольових якостей та самовиховання у воїнів виникає у повному обсязі лише тоді, коли діють певні стимули значущої діяльності;

змістовний передбачає діалектичну сукупність тих загальних і військово-професійних якостей і звичок, які необхідні військовому професіоналу для життєдіяльності;

операційно-діяльнісний містить організацію практичної навчально-виховної діяльності воїнів, у процесі якої формуються вольові якості та звички: – сприйняття, осмислення, розуміння, засвоєння, формування позитивної установки, узагальнення, закріплення та запам'ятовування навчально-виховного матеріалу; – формування військово-професійних та загальних умінь і навичок, відповідних вольових якостей і звичок; – поглиблення знань, удосконалення практичних навичок і вмінь, їх перехід у нову якість – військову майстерність;
Педагогічні умови ефективного функціонування системи:

1. Оволодіння майбутніми офіцерами теоретичними знаннями про систему виховання вольових якостей, використання великого потенціалу наукових і художніх джерел, зустрічі з ветеранами Великої вітчизняної війни, учасниками бойових дій в Афганістані, використання досвіду вольової діяльності вітчизняних і зарубіжних державних і військових діячів, дипломатів, розвідників, військовослужбовців попередніх поколінь.

2. Забезпечення формування в курсантів потреби, інтересу і мотивів, навичок і вмінь виховання вольових якостей. Для формування мотивації досягнення ідеалу виховання доцільно організувати безпосередню активну посильну участь кожного курсанта у процесі виховання і самовиховання, надання допомоги товаришам.

3. Забезпечити усвідомлення необхідності виховання вольових якостей не лише під час служби у військовій частині, а й в особистій життєдіяльності; формування ідеалу поведінки майбутнього офіцера, засудження негативних проявів у вольовому відношенні та коригування таких ситуацій; здійснення постійного контролю і керівництво процесом виховання та самовиховання вольових якостей.

4. Активне використання психолого-педагогічних положень про залежність успішної військової діяльності офіцера в керівництві підлеглими від співвідношення сили його розуму і волі, формування в офіцерів і вихованців вольових якостей, умінь і навичок використання розробленої системи виховання вольових якостей у військових підрозділах.

5. Функціонування важливих елементів підготовки курсантів до реалізації виховання вольових якостей у військових підрозділах, серед яких організація і проведення поетапної педагогічної практики кожним курсантом з питань виховання вольових якостей військовослужбовців на базі штатного підрозділу (забезпечення навчального процесу), під час стажування на першому курсі (проведення курсу молодого воїна та виконання обов'язків інструктора-начальника варти); відпрацювання кожним курсантом завдань із практики виховання вольових якостей у військовослужбовців протягом стажування та практики у військових частинах, формування у курсантів умінь і навичок використання системи виховання вольових якостей як чинника покращення морально-психологічного стану колективу та підвищення загальної боєздатності військових частин Збройних сил України.

У дисертаційному дослідженні в основу організації та проведення формуючого експерименту була покладена рівнева диференціація, тобто врахування у виховному процесі загальних і типологічних особливостей виховання вольових якостей у курсантів на різних етапах навчання (підготовки у школі, курсі молодого воїна, першому-другому курсах, третьому-четвертому курсах, п'ятому курсі) та з різними напрямами підготовки.

Під час рівневої диференціації враховувалося існування суттєвих розбіжностей між рівнем вольових якостей у курсантів різних термінів навчання (і навіть протягом семестру), що зумовило структурно-логічну побудову формуючого експерименту в різних курсантських групах із застосуванням конкретних засобів, методів і форм роботи з ними. Було застосовано індивідуальний підхід з метою визначення перспектив виховання вольових якостей у курсантів з урахуванням їх індивідуальних особливостей і рівня вихованості цих якостей.

Реалізація завдань формуючого експерименту передбачала системне використання групових та індивідуальних форм і методів виховної роботи на курсах і потоках, в окремих навчальних групах.

На підготовчому етапі експериментальної роботи були вдосконалені умови виховання вольових якостей майбутніх курсантів (приписників та абітурієнтів у районних військових комісаріатах м. Києва), здійснено тестування представників цих категорій, проведено бесіди про сенс життя та необхідність професії захисника Батьківщини, підготовку суб'єктів виховного процесу до роботи.

На першому етапі впровадження системи виховання вольових якостей, під час курсу молодого воїна було здійснено тестування, бесіди та спостереження для встановлення початкового рівня розвитку вольових якостей у курсантів, дослідження розуміння ними вимог до майбутніх офіцерів, сформованісті мотивації та заохочення до виховання вольових якостей.

На другому етапі роботу з курсантами першого-другого курсів було спрямовано на формування у членів експериментальної групи вольових якостей.

На третьому етапі роботи проводилося не лише виховання в курсантів вольових якостей, а й робота з підготовки їх до виконання функцій виховання вольових якостей у підлеглих у військових підрозділах.

За підсумками роботи на першому, другому та третьому етапах формуючого експерименту було здійснено: тестування, бесіди та спостереження з метою підсумкового визначення рівня вихованості вольових якостей у курсантів експериментальної та контрольної груп, аналіз та узагальнення результатів формуючого експерименту. Встановлено зростання показників вихованості вольових якостей у курсантів експериментальної групи, що впливає на динаміку навчально-виховного процесу, наступну службову діяльність і життя в цілому.

Порівняння рівня вольових якостей у курсантів експериментальної та контрольної груп до початку проведення формуючого експерименту і після його закінчення (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняння рівня вольових якостей у курсантів експериментальної та контрольної груп до початку проведення формуючого експерименту і після його закінчення

Термін експерименту Показники Рівні (у %)

Експериментальна група Контрольна група

5 4 3 2 5 4 3 2

Констатуючий експеримент В.1. 18,0 21,4 32,2 28,4 18,2 21,1 32,4 28,3

В.2. 17,7 21,8 39,3 21,2 17,7 21,9 39,2 21,2

В.3. 22,3 25,4 29,1 13,2 22,5 25,6 38,6 13,3

В.4. 17,1 17,3 36,6 28,4 17,7 17,7 36,3 28,3

В.5. - - 16,0 2,0 - - 16,1 1,9

Сума 17,7 17,3 36,6 28,4 17,7 17,7 36,3 28,3

Формуючий експеримент В.1. 27,2 37,3 25,8 9,7 15,5 20,1 34,6 29,2

В.2. 31,4 37,8 24,4 6,4 17,9 20,3 41,6 20,2

В.3. 24,3 34,9 33,4 7,4 23,0 25,1 40,0 11,9

В.4. 21,3 30,7 38,3 9,7 15,2 16,2 39,4 29,2

В.5. 23,3 47,7 21,7 7,3 12,4 18,2 8,1 61,3

Сума 21,3 30,7 38,3 9,7 15,2 16,2 39,4 29,2

В експериментальній групі загальна кількість курсантів з першим і другим рівнями вихованості вольових якостей досягла 59 %, а з четвертим – зменшилася до 8,8 %.

У контрольній групі після формуючого експерименту перший і другий рівень було встановлено у 34,3 % вихованців (зниження на 4,2 %), незадовільний – 31,4 % (збільшення на 11,3 %), тобто становище погіршилося, причому 62,7 % вихованців зовсім не отримали необхідних навичок з реалізації виховання вольових якостей у військових підрозділах.

Отже, підсумкові результати функціонування розробленої системи виховання вольових якостей у курсантів експериментальної групи, порівняно з початковим визначенням їх вольового рівня і з підсумковими результатами контрольної групи, підтвердили гіпотезу та довели ефективність упровадження у навчально-виховний процес ВВНЗ системи виховання вольових якостей у курсантів.

У загальних висновках викладено результати наукового пошуку з проблеми виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів:

1. На основі теоретико-методологічного аналізу встановлено, що виховання вольових якостей у курсантів в умовах реформування та розвитку Збройних сил України характеризується новизною та актуальністю. Ця проблема органічно вплітається у розробку гуманістичної парадигми військового виховання, інноваційних виховних технологій, за яких особистість майбутнього офіцера Збройних сил України, її всебічний розвиток були б головною метою навчально-виховного процесу у ВВНЗ.

2. Встановлено, що історія виховання вольових якостей у військовослужбовців свідчить про наявність різних підходів до його організації і проведення. В регулярних арміях спостерігалося усвідомлене використання конкретних методів, засобів, прийомів і форм виховання вольових якостей.

Існуючі у педагогічній теорії та практиці сучасні гуманістичні концепції виховання, гуманістична парадигма військового виховання виступають методологічною основою для обґрунтування системи виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів.

3. Доведено, що своєчасне та об'єктивне з'ясування, узагальнення й обґрунтування основних проблем теорії та практики виховання вольових якостей надає можливість об'єктивно діагностувати його стан у військових підрозділах і частинах, передбачати результати виховних впливів, своєчасно вносити необхідні корективи в цей складний соціально-педагогічний процес.

З'ясовано, що основними проблемами виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ в сучасних умовах є: слабка обґрунтованість концептуальноих основ виховання; відсутність технологій впровадження сучасних гуманістичних концепцій виховання у практику виховного процесу вищих військових навчальних закладів взагалі, виховання вольових якостей, зокрема; відставання практики виховання вольових якостей у курсантів від сучасних світових і національних гуманістичних виховних тенденцій; відсутність особистісної спрямованості виховання вольових якостей у курсантів.

Встановлено такі основні негативні тенденції виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів: індиферентне ставлення суспільства до проблем військової служби і, як наслідок, – до виховання майбутніх офіцерів; слабка педагогічна обґрунтованість закономірностей, принципів, змісту, методів і форм виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ; відсутність сучасних технологій виховання вольових якостей.

4. Доведено, що ефективному вирішенню цих проблем і досягненню позитивних результатів у вихованні вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів сприяє визначення концептуальної основи, застосування наукових засад його організації та проведення.

5. Обґрунтовано, що виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ має відбуватися на основі чітко визначених моральних, національних і військових цінностей, які знайшли свій відбиток у загальнолюдських цінностях, військових статутах, воїнському етикеті, гуманістичній парадигмі військового виховання та визначають цілі, принципи, зміст, методи, способи, прийоми і форми виховання вольових якостей. Ці цінності визначають ідеал військового виховання, обумовлюють основні якості особистості курсанта та курсантського колективу, які слід формувати у процесі виховання вольових якостей.

6. Експериментальним шляхом доведено ефективність запропонованої системи виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів.

Подолати існуючі протиріччя між необхідним для підтримання боєздатності Збройних сил рівнем вольової вихованості курсантів та існуючим рівнем можна за умови впровадження у навчально-виховний процес ВВНЗ розробленої системи виховання вольових якостей у курсантів, створення для її ефективного функціонування необхідних педагогічних умов.

За результатами формуючого експерименту встановлена динаміка зростання рівня вольових якостей у курсантів експериментальної групи. У контрольній групі встановлена динаміка зниження рівня вольових якостей у курсантів. Достовірність результатів підтверджується репрезентативністю вибірки, використанням науково обґрунтованих методів психолого-педагогічних досліджень, математичною обробкою результатів із використанням комп'ютеру.

7. Запропонована система виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів дозволила суттєво підвищити рівень вихованості зазначених якостей, сформувати потребу в їх подальшому вдосконаленні.

8. Обґрунтована система виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів, що охоплює такі етапи:

Підготовчий етап: створення умов і мотивації, що сприятимуть вихованню вольових якостей; проведення професійно-психологічного відбору з урахуванням рівня вольових якостей; підготовка завдання виховання вольових якостей.

Перший етап (під час курсу молодого воїна): вивчення й аналіз рівня вольових якостей у курсантів; обґрунтування системи роботи посадових осіб щодо виховання вольових якостей у курсантів з урахуванням діагностики їх вихованості; формування в курсантів мотивації виховання вольових якостей; прищеплення курсантам первинних вольових якостей, які їм необхідні для виконання обов'язків військовослужбовця строкової служби, і постійна допомога щодо усунення та подолання шкідливих звичок; своєчасна корекція процесу виховання вольових якостей.

Другий етап: усунення недоліків за підсумками виховання вольових якостей на першому етапі; вдосконалення системи виховання вольових якостей у курсантів; оволодіння теоретичними знаннями, практичними уміннями і навичками щодо виховання в себе вольових якостей; формування і розвиток у курсантів мотивації творчого самовиховання; забезпечення курсантів ефективною методикою самовиховання вольових якостей; формування і підтримка позитивного ідеалу вольової поведінки; коригування методики виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів.

Третій етап: формування в курсантів особистісної готовності до виховання вольових якостей у військовослужбовців у військових підрозділах; методичне забезпечення цього процесу; усунення недоліків виховання вольових якостей на другому етапі.

Четвертий етап: атестування з урахуванням рівня вольових якостей та поведінки; розподіл за рейтинговою системою оцінки рівня професійних і вольових якостей.

Узагальнення результатів дослідження дає підставу вважати, що обрана методологія була правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, сукупність одержаних наукових положень має важливе значення для теорії та практики виховання курсантів вищих військових навчальних закладів.

9. Результати дослідження можуть бути використані в практиці навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації. Для впровадження системи виховання вольових якостей у курсантів у практику вищих військових навчальних закладів керівному, командному і науково-педагогічному складу доцільно: формувати та підтримувати позитивну навчально-пізнавальну мотивацію; створювати сприятливі умови для навчально-виховного процесу і життєдіяльності курсантів ВВНЗ; здійснювати особистісну підготовку суб'єктів виховання щодо організації та проведення виховання вольових якостей у курсантських підрозділах; координувати діяльність офіцерів-вихователів і науково-педагогічних працівників з проблем виховання вольових якостей; залучати курсантів до процесу вольового самовиховання.

Проведене дослідження, безумовно, не вичерпує проблему виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів. Подальшого обґрунтування потребують: сучасні концепції виховання вольових якостей у різних категорій військовослужбовців Збройних сил України; соціальні, педагогічні і психологічні умови перетворення військовослужбовців у суб'єктів власного виховання; сучасні підходи до проектування і моделювання системи виховання вольових якостей різних категорій військовослужбовців, визначення критеріїв її оптимального функціонування тощо.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Зонь В.В. Виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти. – 2001. – Вип. 25. – С. 157-162.

2. Зонь В.В. Деякі аспекти виховання вольових якостей у курсантів ВВНЗ // Зб. наук. праць ВГІ НАОУ. – К.: ВГІ НАОУ. – 1999. – № 4. – С. 23-28.

3. Зонь В.В. Історіографічний аналіз педагогічних поглядів на природу виховання вольових якостей у воїнів // Зб. наук. праць ВГІ НАОУ. – К.: ВГІ НАОУ, 2000. – № 3. – С. 10-16.

4. Зонь В.В. Основи виховання волі курсантів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України // Зб. наук. праць ВГІ НАОУ. – К.: ВГІ НАОУ, 2001. – С. 272-281.

5. Зонь В.В. Принципи мотивації професійної діяльності як важливого фактора формування особистості офіцера // Система військової освіти як школа виховання української військової інтелігенції: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. В 2 ч. – К.: ВЦ “Просвіта”, 2001. – Ч. 2. – С. 25-30.

6. Зонь В.В. Розумове виховання курсантів вищих військових навчальних закладів // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти. – 2001. – Вип. 26. – С. 159-164.

7. Зонь В.В. Якості особистості курсантів ВВНЗ в умовах трансформації соціальних цінностей // Зб. наук. праць ВГІ НАОУ. – К.: ВГІ НАОУ. – 2001. – №2. – С. 21-28.

8. Зонь В.В. Виховання курсантів вищих військових навчальних закладів // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. Зб. наук. праць: Матеріали міжнародної конференції “Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти”. – Рівне: Волинські обереги, 2002. – №3. -- С. 50-53.
АНОТАЦІЯ

ЗОНЬ В.В. Виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів. Розглянуто історичні, теоретичні та практичні аспекти проблеми, сучасну зарубіжну та вітчизняну практику виховання вольових якостей майбутніх офіцерів. Розроблено систему виховання вольових якостей у курсантів, ефективність якої перевірено в ході формуючого експерименту. Обґрунтовано основні підходи щодо реалізації принципу диференціації та індивідуалізації процесу виховання вольових якостей курсантів.

В основу функціонування і розвитку такої системи покладено гуманістичну парадигму військового виховання, провідною ідеєю якої є суб'єктність курсанта у виховному процесі. Основні підсумки праці знайшли практичне впровадження при вдосконаленні системи підготовки офіцерських кадрів і оптимізації виховного процесу у військових частинах.

Ключові слова: курсанти, виховання вольових якостей, система виховання, принцип диференціації, педагогічні умови виховання вольових якостей, ідеал вольової поведінки.
АННОТАЦИЯ

ЗОНЬ В.В. Воспитание волевых качеств у курсантов высших военных учебных заведений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. – теория и методика профессионального образования. – Центральный институт последипломного педагогического образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования воспитания волевых качеств у курсантов высших военных учебных заведений.

Защищается научная работа, в которой исследуются пути воспитания волевых качеств у курсантов высших военных учебных заведений. На защиту выносятся следующие пункты:

- концептуальные положения относительно воспитания волевых качеств у будущих офицеров в условиях реформирования и развития Вооруженных сил Украины;

- система воспитания волевых качеств у курсантов военных вузов;

- практические рекомендации для научно-педагогических кадров и командиров по внедрению системы воспитания волевых качеств у будущих офицеров Вооруженных сил Украины в высших военных учебных заведениях.

Содержание диссертации раскрыто в трех разделах.

В первом разделе проанализированы состояние разработанности проблемы, научная литература и источники по исследуемой теме. Рассмотрены исторические, теоретические и практические аспекты проблемы, современная отечественная и зарубежная практика воспитания волевых качеств у будущих офицеров. Разностороннее изучение документов, опубликованных научных работ по теме исследования дало возможность сделать выводы о том, что они при всем их бесспорном положительном значении не дают целостного систематического представления о теории и практике воспитания волевых качеств у курсантов высших военных учебных заведений. Эта тема еще недостаточно изучена и не стала предметом специального, комплексного исследования военных ученых-педагогов и нуждается в дальнейшем научном обосновании.

В разделе названы основные труды ученых, имеющие педагогический и военно-педагогический характер, дан их краткий анализ, обоснованы избранные направления и указаны основные методы исследования.

Во втором разделе систематизированы и рассмотрены идеи военных педагогов в области воспитания курсантов высших военных учебных заведений. Охарактеризованы компоненты содержания воспитания курсантов в ВВУЗ, выявлены основные принципы, формы и методы воспитательной работы.

В третьем разделе изложена разработанная система воспитания волевых качеств у курсантов высших военных учебных заведений, эффективность которой проверена в ходе формирующего эксперимента. Раскрыты цель, задачи, принципы и методы воспитания волевых качеств у курсантов. Обоснованы основные подходы к практическому применению принципа дифференциации воспитания, к созданию благоприятных условий для воспитания волевых качеств у курсантов. Основные результаты работы нашли практическое применение в усовершенствовании системы подготовки офицерских кадров в высших военных учебных заведениях и оптимизации учебно-воспитательного процесса.

Среди задач воспитания воинов приоритетным является развитие и укрепление таких важных для защитника Отечества волевых качеств, как самообладание и смелость, патриотизм и самоотверженность, дисциплинированность и мужество, инициативность и находчивость, способность стойко переносить тяготы и лишения воинской службы.

В основу функционирования и развития такой системы положена гуманистическая парадигма воинского воспитания, ведущей идеей которой является субъектность курсанта в воспитательном процессе, создание ему условий для полной самореализации, проявления своей индивидуальности в воспитании волевых качеств и военно-профессиональной деятельности. Определяется личностный компонент эффективного функционирования системы воспитания волевых качеств на основе формирования субъект-субъектных отношений в гуманистическом учебно-воспитательном процессе. Усовершенствована классификация методов воспитания волевых качеств у будущих офицеров Вооруженных сил Украины.

Разносторонне обоснованы и сформулированы практические рекомендации для научно-педагогического и командного состава высших военных учебных заведений – положения по осуществлению воспитания курсантов построены на принципах гуманизма, высокой требовательности в сочетании с уважением личного достоинства и заботой о подчиненных, индивидуального и дифференцированного подхода в воспитании. Эффективность функционирования системы воспитания волевых качеств у курсантов существенно зависит от личности воспитателя. Под воспитателем в широком смысле мы понимаем всех тех участников воспитательного процесса, кто в условиях современного военного вуза прямо или косвенно влияет на формирование убеждений, качеств и привычек личности курсанта. Среди них другие члены курсантского колектива: актив подразделения, младшие командиры, офицеры подразделений, служб и отделов, командование ВВУЗ и др.

В выводах проанализированы результаты исследования, проведенного в период реформирования и развития Вооруженных сил Украины. Разработанные рекомендации по использованию педагогических и военно-педагогических идей и положений, наследия отечественных и зарубежных ученых направлены на улучшение учебно-воспитательного процесса в высших военных учебных заведениях.

Ключевые слова: курсанты, воспитание волевых качеств, система воспитания, принцип дифференциации, педагогические условия процесса воспитания волевых качеств, идеал волевого поведения.
ANNOTATION

ZON V.V. Higher military educational establishments cadets volitional education. – Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by Specialties – 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – The Central Institute of Postgraduate Education of the UkrainianAcademy of Pedagogic Sciences . – Kiev, 2002.

The dissertation speaks about the issue of high school cadets volitional education improvement. The research deals with historical and theoretical aspects of the problem, the current home and foreign cadet volitional training practice. The cadet volitional education system has been elaborated, whose effectiveness was tested during the forming experiment. The basic approaches to the practical application of the principle of differentiation of education have been grounded

The military upbringing humanistic paradigm is implied as the basis of functioning and development of the system, whose main idea lies in the cadet's subjectiveness during his upbringing, expressing his individuality during the volition education and his professional activity. The results of the work have been used in the officer professional development system improvement and educational process optimization in military units.



Key words: cadets, volitional education, system of volitional education, principle of differentiation, pedagogical conditions of volition education, volition conduct ideal.
Каталог: images -> content -> depozitar -> avtoreferaty
avtoreferaty -> Розвиток творчої уяви молодших школярів
avtoreferaty -> Касьянова олена миколаївна
avtoreferaty -> “71”: 373. 3 Особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання
avtoreferaty -> Невербальних засобів спілкування
avtoreferaty -> Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України
avtoreferaty -> Зінчук Наталія Анатоліївна
avtoreferaty -> Ізбаш світлана сергіївна
avtoreferaty -> Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України крамаренко алла Миколаївна підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу
avtoreferaty -> Державний вищий навчальний заклад
avtoreferaty -> Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти апн україни захарійчук марія Дмитрівна


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка