Змішане вигодовування. Техніка і правила догодовування. Молочні суміші, які застосовуються для догодовування. Схеми змішаного вигодовування дітей першого року життя. Правила написання меню



Скачати 31.07 Kb.
Дата конвертації10.07.2021
Розмір31.07 Kb.

Змішане вигодовування. Техніка і правила догодовування. Молочні суміші, які застосовуються для догодовування. Схеми змішаного вигодовування дітей першого року життя. Правила написання меню. Прикорм і корекція харчування при змішаному вигодовуванні. Добова потреба дитини в білках, жирах, вуглеводах і калоріях при змішаному вигодовуванні.

ЗМІШАНЕ ВИГОДОВУВАННЯ Вигодовування дитини грудним молоком і додаткове введення сумішей у випадку недостатньої кількості грудного молока називається змішаним вигодовуванням. При цьому суміші (догодовування) повинні становити не менше 1/5 добового раціону. У тих випадках, коли суміші становлять незначну частину всього об' єму харчування (менше 1/5), його можна вважати природнім. Невелика кількість сумішей не має вирішального значення, дитина буде розвиватися так, як і на грудному вигодовуванні. Коли дитина отримує переважно суміші, а грудне молоко становить менше 1/5 об' єму їжі, то таке вигодовування називають штучним. Залежно від кількості грудного молока за ефективністю змішане вигодовування буде наближатися або до природнього, або до штучного.

Змішане вигодовування немовлят, наближене до природнього - це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 2:1 (2/3:1/3). Змішане вигодовування немовлят, наближене до штучного це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 1:2 (1/3:2/3).

Причиною догодовування є: 1.Нестача молока (гіпогалактія) у матері; при цьому дитина отримує недостатню кількість їжі. 2.Вихід матері на роботу, коли не вистачає зцідженого молока. 3.Тяжка фізична праця, систематичне недоїдання матері, грубе порушення режиму. 4.Небажання, зі сторони матері, грудного вигодовування, так як на це затрачається досить багато часу, або, на хибну думку матері, негативно “впливає” на її фігуру. 5.Материнське молоко низького гатунку ( низької якості), що зустрічається дуже рідко. 6.Захворювання матері, при яких не має підстав для відлучення дитини від грудей, але є необхідність зменшити кількість годувань. 7.Спадкова патологія, зі сторони дитячого організму, пов’язана з непереносимістю молочного цукру (лактози) або його складових частин (галактози), амінокислот (фенілаланін) тощо.

Види гіпогалактій : ПЕРВИННА ГІПОГАЛАКТІЯ: - зустрічається рідко; - внаслідок нейрогуморальних порушень в організмі матері ; - недорозвиток молочних залоз; - внаслідок перенесених запальних захворювань молочних залоз. ВТОРИННА ГІПОГАЛАКТІЯ: - рання – на 2-3-му тижні життя дитини; - пізня – на 4-му тижні життя дитини і пізніше; - внаслідок недотримання режиму дня під час вагітності та в післяпологовий період, неправильного харчування; - внаслідок неправльного догляду за молочними залозами (тріщини, ерозії, мастит) та ін.

СТУПЕНІ ГІПОГАЛАКТІІ: Дорівнюють різниці між необхідною та добовою кількостю молока, що виділяється молочними залозами, висмоктується дитиною і зціджується після кожного годування: І ступінь – дефіцит молока до 25% ІІ ступінь – дефіцит молока до 50% ІІІ ступінь – дефіцит молока до 75% IV ступінь – дефіцит молока понад 75%.

ПРОФІЛАКТИКА ГІПОГАЛАКТІЇ МАТЕРІ: - раціональне харчування жінки; - достатній сон; - перебування на свіжому повітрі не менше 2 годин на день; - щоденна ранкова гімнастика вагітної; - підготовка молочних залоз до годування грудьми; - УФО (за 4-5 тижнів до пологів, починаючи з ¼ біодози поступовим доведенням до 1-2 біодоз); - голкотерапія; - сприятливі взаємовідносини з оточуючими, доброзичливе ставлення всіх близьких до вагітної і молодої мами; - проведення масажу молочних залоз до і після годування; - повітряні ванни (10-15 хв); - прикладання дитини до грудей в один і той же час; - правильна техніка вигодовування з дотриманням гігієнічних заходів та зцідження залишків молока; - заохочення нічного годування (гормон пролактин, який стимулює утворення молока, найбільш активно проявляє свою дію в нічний час)

Ознаки недостатності грудного молока: - безпричинний неспокій (не витримуються необхідні проміжки між годуваннями); ПРОЯВИ ГОЛОДУВАННЯ ДИТИНИ: - при тривалому голодуванні дитя стає апатичним, байдужим до оточуючих; - при задовільному стані відсутня прибавка в масі; - зменшується кількість сечі, - випорожнення в перші місяці життя можуть бути темно-зеленого кольору, слизистого характеру, перед і під час годування; - в копрограмі - збільшена кількість лейкоцитів (інколи).

Для уточнення кількості висмоктаного молока дитиною, необхідно провести контрольне зважування , а саме зважити дитину до і після годування декілька разів на протязі доби. Різниця в масі дозволяє судити про кількість висмоктаного молока, а знаючи разовий об’єм їжі, можна легко визначити необхідну кількість молочної суміші ( догодовування). Контрольне зважування необхідно проводити не рідше одного разу на 2 тижні. Абсолютним показом до контрольного зважування є прояви голодування. Техніка проведення контрольного зважування: Матеріальне забезпечення: 1) електронна або медична вага; 2) комплект пелюшок; 3) 0,5% розчин хлораміну. Хід виконання: - Протерти вагу розчином хлораміну. - Запеленати дитину. - Зважити до годування і записати вагу. - Прикласти дитину до грудей на 20-30 хв. - Зважити після закінчення годування, не перепеленуючи дитину. - Різниця в масі до і після зважування вказує на кількість висмоктаного молока.

Причини догодовування та методи корекції Для догодовування використовуються такі ж суміші, як при штучному вигодовуванні:

Класифікація молочних сумішей, що використовуються для догодовування немовлят при змішаному вигодовуванні: Адаптовані: 1) Солодкі: ”Малютка”, ”Малыш”, ”Детолакт”, ”Виталакт”, “Симілак”, “Енфаміл” (США), “Пилти”, “Бона”, ”Тутели” (Фінляндія),

Неадаптовані (прості): 1) Солодкі: суміш №2 (Б), суміш №3 (В), “Крепыш”, ”Здоров’я” та ін. 2) Кислі: А-кефір, Б-кефір, В-кефір, ”Биолакт”, ”Мацони”, ”Нарине”, “Балдырган” та ін.

Слід пам´ятати, що неадаптовані суміші не можуть задовільнити оптимальний фізичний та інтелектуальний розвиток дитини, вимагають постійної корекції в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. Це вимушений вид догодовування (батьки не мають змоги купити адаптовані суміші, а держава не допомагає їм у цьому).

Біологічно активні добавки (БАД): БАД-1Л (з лізоцимом), БАД-1Б (з біфідум-бактерином), БАД-2 (лізоцим і біфідум-бактерин). Використання їх при вживанні неадаптованих сумішей обов´язкове.

Догодовування слід давати тільки після годування грудьми (повністю висмоктаного молока). При невеликому за об"ємом догодовуванні найкраще його давати за допомогою ложечки,(мал.3.1) в іншому випадку дитина відмовиться від грудей, так як смоктання материнського молока потребує значних енергетичних зусиль, а їжа з пляшечки, як правило, поступає легко, без затрат енергії дитячого організму.Це приводить до швидкого згасання лактації. . у випадку догодовування дитини з пляшечки (мал 3.2) соска повинна бути пружньою і мати декілька (3-5)дрібних отворів, щоб смоктання було активним. Ще один вид догодовування - за допомогою горняти.(мал3.3)

При такому вигодовуванні дитя легко перегодувати або недогодувати, тому розрахунки енергетичної цінності їжі, кількості білків, жирів, вуглеводів, їх співвідношення необхідно проводити 1 раз в 1-2 тижні. У випадку вживання адаптованих сумішей, розрахунки - як при природньому вигодовуванні. Та, на превеликий жаль, діти часто отримують неадаптовані суміші, в кількісті 50 % і більше добового об’єму їжі, тому в таких випадках всі розрахунки ведуться як при штучному вигодовуванні, наприклад, потреба в білках становить не 2-2,5 г/кг на добу, а 3,5-4 г/кг .

Те саме стосується і фруктових соків, пюре, пригодовування. Якщо ж об’єм догодовування становить 1/2 - 1/3 добового раціону, то термін їх введення співпадає з штучним вигодовуванням; при меншому об’ємі догодовування - з природнім.

Але, в великій мірі, це залежить і від характеру суміші: при адаптованих розрахунок як при наближеному до природнього, при неадаптованих – наближеному до штучного.

Енергетична потреба для дітей грудного віку, що знаходяться на змішаному вигодовуванні: Змішане вигодовування немовлят, наближене до природнього1-6 міс: 115 ккал/кг/добу; 7-12 міс: 110 ккал/кг/добу Змішане вигодовування немовлят, наближене до штучного 1-6 міс: 125 ккал/кг/добу; 7-12 міс: 120 ккал/кг/добу. Підсумовуючи вище сказане, можна виділити основні правила змішаного вигодовування:

- Необхідно враховувати кількість висмоктаного грудного молока, а нестачу - замінити молочними сумішами. - Навіть при невеликій кількості материнського молока, його слід зберегти. - Догодовування дають після годування грудьми, на відміну від пригодовування та введення харчових добавок з метою корекції харчування. - Якщо догодовування за об’ємом невелике, його слід давати чайною ложкою , так як годування через соску сприяє відмові дитини від грудей, і швидкому згасанню лактації. При догодовуванні з пляшечки соска повинна бути достатньо пружною з дрібними (3-5) отворами. Інший вид догодовування - за допомогою горняти. - Необхідно залишити не менше 2 - 3-х грудних годувань, щоб не згасла швидко лактація. - Залежно від кількості молока у матері догодовування дають після деяких, або всіх, або як окремі годування; останні у випадку повної адаптації дитини до нової їжі. - Ретельне і точне виконання технології приготування суміші. Суміші дають стерильними, підігрітими до 35-38 С. - Недопустиме як перегодовування, так і недогодовування дитини. - Проведення контрольного зважування дитини кожні 1-2 тиж.(чим більший відсоток суміші в загальному об’ємі їжі, тим частіший контроль).

Режим годування дитини на змішаному вигодовуванні - до 2 міс – 6 разів на добу, кожні 3,5 години з 6,5-годинною нічною перервою; - старше 2 міс – 5 разів на добу, кожні 4 години з 8- годинною нічною перервою. Без сумніву, всі переваги грудного молока стимулюють збереження грудного вигодовування. При відсутності материнського молока, бажано використовувати донорське, яке має особливо важливе значення в перші місяці життя дитини, при гіпотрофії (розлади харчування з відставанням маси і зросту), під час захворювань (особливо травного каналу), в період виздоровлення. Звісно, що забезпечити дитя донорським молоком для систематичного і тривалого вигодовування не завжди вдається, і цінність його, порівняно з грудним - материнським, помітно менша. Варто звернути увагу на те, що донорське молоко зазнає термічної обробки, а відповідно, зменшується кількість вітамінів, біологічно активних речовин, змінюється характер білка; жінки, які здають молоко на донорські пункти не так ретельно слідкують за характером свого харчування, режимом, а тому якісна характеристика цього молока значно гірша. Наприклад, кількість білка в донорському молоці всього 0,8-0,9 %. Основним завданням медичних працівників, а також і кожної освіченої людини повинно бути пропагування природнього вигодовування, одним із варіантів якого є вигодовування донорським молоком. Ось чому необхідна широка агітація та активне заохочування жінок-годувальниць до здачі залишків молока на донорські пункти, де проводиться його дослідження, провірка і підготовка до видачі потребуючим дітям.

Правила проведення штучного і змішаного вигодовуання: Періодично проводити розрахунок необхідної кількості їжї, виходячи із середніх потреб у білках, жирах, вуглеводах і калоріях на масу тіла При цьому добова кількість їжі по об`єму не повинна перевищувати один літр. Слідкувати щоб співвідношення між білками, жирами і вуглеводами складало 1:1.5:4, а кількість калорій на 5% більше ніж при природньому вигодовуванні. Дитина повинна отримувати тільки одну суміш Не можна часто міняти суміші, заміна суміші допустима при поганому набиранні маси протягом двох тижнів. Всі прикорми вводити на 2-3 тижні раніше. Суміші завжди давати стерильними і підігрітими до 35-40` С Плящечку тримати так, щоб соска була заповнена молоком. Отвір у сосці повинен бути невеликих розмірів. Правила введення прикормів і корекції Починати вводити тільки здоровим дітям Суворо дотримуватись методів тренування або щадіння: Об`єм нових страв нарощують поступово і кожен день і доводять до необхідного об`єму на протязі 10-14 днів. Наступний прикорм (або корективні додатки) вводять коли дитина звикла до попереднього. Прикорм дають перед молочною їжею в одне і те ж годування до повної адаптації і витіснення молока в цілому годуванні. Перше і останнє годування залишають без прикормів і корективних додатків.

Додатки при штучному вигодовуванні. Рекомендовано дадовати фтор, якщо водопровідна вода не фторується. Якщо суміш готується у домашніх умовах слід додавати 35мг. аскорбінової кислоти на протязі двох тижнів з моменту народження. Рекомендується вживати синтезовану аскорбінову кислоту, тому що у дітей грудного віку виникають алергічні реакції на соки цитрусових. Дитині 4 – 6 місяців дають каші, збагачені залізом, щоб задовільнити її потреби у залізі. При використанні дитячих сумішей, що приготовані на основі соєвого молока необхідно додавати вітамін В-12, якщо суміш ним не збагачена. Змішане вигодовування - це такий вид вигодовування, коли дитина поряд із жіночим молоком отримує докорм – молочні суміші (якщо дитині по віку ще не можна давати прикорм). Якщо жіноче молоко складає 2/3-3/4 добового раціона то ефективність змішаного наближаєтья до природнього вигодовування, якщо менше 1/3, то ефективність наближаєтья до штучного вигодовування.

Класичний метод змішаного вигодовування: - дитина кожне годування прикладається до грудей, а потім догодовується молочною сумішю до необхідного об`єму. Молочні суміші. Молочні суміші можна поділити на три категорії – високоадаптовані, низькоадаптовані і неадаптовані. В високо- і низькоадаптованих сумішах білок коров`ячого молока попередньо обробляється. Усі суміші готують з гарантійного молока. Корови, від яких отримують таке молоко, утримуються на спеціальних фермах, випас ведеться на луках з найбільш сприятливим складом трав, тварини прибувають під постійним ветеринарним наглядом, працівники ферм регулярно проходять медичний огляд. Гарантійне молоко містить жиру – не менше ніж 3.5%, вуглеводів – не менше ніж 4.5%, сухий залишок повинен бути не менше ніж 8.5 г. на 100мл. Кислотність не повинна перевищувати 20, кількість бактерій – 50 вис. на 1 мл., не повинно бути гнилісних і патогенних бактерій. Для приготування високо адаптованих сумішей молоко обробляється високими температурами шляхом швидкого нагрівання. Грубодисперсні білки стають дрібнодисперсними, додаються амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини.

В материнському молоці співвідношення сироваткового білка і казеїна складає приблизно 60% на 40%. Воно оптимальне для перетравлювання і засвоєння організмом дитини. У заміннику материнського молока «Бона», створеного у Фінляндії, намагаються дотримуватися цього співвідношення. У нерозбавленому коров`ячому молоці і виготовлених з нього кисломолочних продуктах вміст протеїна в два рази вищий і співвідношення сироваткового білка і казеїна складає 20% на 80%. Тому коров`яче молоко погано перетравлюється, створюючи підвищене навантаження на нирки і систему обміну речовин дитини. Відомі зарубіжні фірми, що спеціалізуються на випуску продуктів дитячого харчування для дітей раннього віку, такі, як «Эббот лабораторіз», «Хіпп», «Нутріція», «Нестле», «Мід Джонсон», «Пліва» і ін., обов'язково підкреслюють, що ідеальною їжею для дитини є материнське молоко. В нинішній час для змішаного і штучного вигодовування дітей 1-го року життя дуже часто використовуються і кисломолочні і сухі суміші, що були адаптовані. З сумішей промислового виготовлення, що виробляються на основі коров`ячого молока, широко розповсюджені "Малютка", "Малыш", 'Алеся-1", 'Алеся-2" (Білорусія), "Детолакт", 'Новолакт-1", 'Новолакт-2" (Росія), "Віталакт", "Ладушка" (Україна), "Симилак", "SMA" (США), "Боно", "Пілтті" (Фінляндія), "Імпресс" (Німеччина).

Правила проведення штучного і змішаного вигодовуання: ? Періодично проводити розрахунок необхідної кількості їжї, виходячи із середніх потреб у білках, жирах, вуглеводах і калоріях на масу тіла При цьому добова кількість їжі по об`єму не повинна перевищувати один літр. ? Слідкувати щоб співвідношення між білками, жирами і вуглеводами складало 1:1.5:4, а кількість калорій на 5% більше ніж при природньому вигодовуванні. ? Дитина повинна отримувати тільки одну суміш ? Не можна часто міняти суміші, заміна суміші допустима при поганому набиранні маси протягом двох тижнів. ? Всі прикорми вводити на 2-3 тижні раніше. ? Суміші завжди давати стерильними і підігрітими до 35-40` С ? Плящечку тримати так, щоб соска була заповнена молоком. ? Отвір у сосці повинен бути невеликих розмірів. Правила введення прикормів і корекції ? Починати вводити тільки здоровим дітям ? Суворо дотримуватись методів тренування або щадіння: Об`єм нових страв нарощують поступово і кожен день і доводять до необхідного об`єму на протязі 10-14 днів. ? Наступний прикорм (або корективні додатки) вводять коли дитина звикла до попереднього. ? Прикорм дають перед молочною їжею в одне і те ж годування до повної адаптації і витіснення молока в цілому годуванні. ? Перше і останнє годування залишають без прикормів і корективних додатків.

Додатки при штучному вигодовуванні. Рекомендовано дадовати фтор, якщо водопровідна вода не фторується. Якщо суміш готується у домашніх умовах слід додавати 35мг. аскорбінової кислоти на протязі двох тижнів з моменту народження. Рекомендується вживати синтезовану аскорбінову кислоту, тому що у дітей грудного віку виникають алергічні реакції на соки цитрусових. Дитині 4 – 6 місяців дають каші, збагачені залізом, щоб задовільнити її потреби у залізі. При використанні дитячих сумішей, що приготовані на основі соєвого молока необхідно додавати вітамін В-12, якщо суміш ним не збагачена. Змішане вигодовування - це такий вид вигодовування, коли дитина поряд із жіночим молоком отримує докорм – молочні суміші (якщо дитині по віку ще не можна давати прикорм). Якщо жіноче молоко складає 2/3-3/4 добового раціона то ефективність змішаного наближаєтья до природнього вигодовування, якщо менше 1/3, то ефективність наближаєтья до штучного вигодовування. Класичний метод змішаного вигодовування: - дитина кожне годування прикладається до грудей, а потім догодовується молочною сумішю до необхідного об`єму.

Молочні суміші можна поділити на три категорії – високоадаптовані, низькоадаптовані і неадаптовані. В високо- і низькоадаптованих сумішах білок коров`ячого молока попередньо обробляється. Усі суміші готують з гарантійного молока. Корови, від яких отримують таке молоко, утримуються на спеціальних фермах, випас ведеться на луках з найбільш сприятливим складом трав, тварини прибувають під постійним ветеринарним наглядом, працівники ферм регулярно проходять медичний огляд. Гарантійне молоко містить жиру – не менше ніж 3.5%, вуглеводів – не менше ніж 4.5%, сухий залишок повинен бути не менше ніж 8.5 г. на 100мл. Кислотність не повинна перевищувати 20, кількість бактерій – 50 вис. на 1 мл., не повинно бути гнилісних і патогенних бактерій. Для приготування високо адаптованих сумішей молоко обробляється високими температурами шляхом швидкого нагрівання. Грубодисперсні білки стають дрібнодисперсними, додаються амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини. В материнському молоці співвідношення сироваткового білка і казеїна складає приблизно 60% на 40%. Воно оптимальне для перетравлювання і засвоєння організмом дитини. У заміннику материнського молока «Бона», створеного у Фінляндії, намагаються дотримуватися цього співвідношення. У нерозбавленому коров`ячому молоці і виготовлених з нього кисломолочних продуктах вміст протеїна в два рази вищий і співвідношення сироваткового білка і казеїна складає 20% на 80%. Тому коров`яче молоко погано перетравлюється, створюючи підвищене навантаження на нирки і систему обміну речовин дитини. Відомі зарубіжні фірми, що спеціалізуються на випуску продуктів дитячого харчування для дітей раннього віку, такі, як «Эббот лабораторіз», «Хіпп», «Нутріція», «Нестле», «Мід Джонсон», «Пліва» і ін., обов'язково підкреслюють, що ідеальною їжею для дитини є материнське молоко. В нинішній час для змішаного і штучного вигодовування дітей 1-го року життя дуже часто використовуються і кисломолочні і сухі суміші, що були адаптовані. З сумішей промислового виготовлення, що виробляються на основі коров`ячого молока, широко розповсюджені "Малютка", "Малыш", 'Алеся-1", 'Алеся-2" (Білорусія), "Детолакт", 'Новолакт-1", 'Новолакт-2" (Росія), "Віталакт", "Ладушка" (Україна), "Симилак", "SMA" (США), "Боно", "Пілтті" (Фінляндія), "Імпресс" (Німеччина).

Для вигодовування дітей раннього віку широко застосовуються і інші кисломолочні продукти харчування: ацидофільне молоко, "Біолакт", "Наріне", "Мацони", "Біфілін" і ін. Розроблена також суха і рідка ацидофільна суміш "Малютка". Вона показана недоношеним новонародженим і дітям зі слабкою ферментативною активністю тарвних соків. В кислих молочних сумішах білок знаходиться в створоженому стані. Молочнокислі бактерії викликають протеоліз казеїна з накопичуванням амінокислот і пептидів, збільшують вміст вітамінів групи В. і С. Молочна кислота, що міститься в сумішах, стимулює діяльність шлунково-кишкового тракту. Однак кількість кислих сумішей не повинна перевищувати половини добового обсягу харчування, щоб не створити надмірно кисле середовище, що не може бути компенсоване буферними системами організму. Крім різниці у складі у імпортних сумішей є ряд переваг над вітчизняними. Імпортна суміш кладеться в тарілку і розбавляється теплою кип`яченою водою, наша вимагає варки. Термін зберігання наших сумішей — 8 місяців при температурі 15о, імпортних — 2-3 роки при будь-якій температурі (це досягається за рахунок високотемпературної стерилізації). Для зв'язування іонів кальція в суміш "Малютка" входять солі лимоннокислого калія і натрія, а в суміш "Малыш" - борошно, що сприяє утворенню під впливом шлункового соку більш пухких і ніжних згустків казеїну. Щоб наблизити ці суміші повмісту поліненасичених жирних кислот до жіночого молока 25% загального жира в них предствлені кукурудзяним або бавовняним маслом. В них додають вітаміни групи В, А і D, суміші зкореговані за мінеральним складом. В деякі суміші для дітей раннього віку і недоношених додають амінокислоту таурін - важливий компонент для дозрівання нервової системи і антиоксидант - Вкаротин (Алеся-1, SMA). В останній час поряд з тауріном додають карнітин, лізоцим або лактоферин (біологічно активні додатки-бад), вітамін D3, обмежують осмолярність суміші (280-300 мосм - як і жіночого молока). Суміш "Малютка", 'Алеся-1" сворені для вигодовування новонароджених і дітей до 1-2 місяців, а "Малыш" - дітей старше 2 місяців. Суміші "Віталакт," Ладушка" також готуються з коров`ячого молока з доданням сухої молочної сироватки, вершків, олії, цукру, декстрин-мальтозы, лізоцима. В них міститься оптимальний рівень вітамінів групи B, E, C, А, D. Призначені для вигодовування недоношених, новонароджених і дітей грудного віку. Прості молочні суміші, являти собою розведення коров`ячого молока водою або відварами різноманітних круп. Таким чином можна зробити виснавок, що любі штучні суміші, як би близько вони не наближалися за складом до жіночого молока, не в стані повністю його замінити.

Харчування хворих дітей. Дієтичні столи. Організація та принципи раціонального харчування здорових дітей, старших року. Особливості лікувального харчування при окремих вроджених порушеннях обміну речовин (ензимопатіях) та алергіях у дітей до року

2. ЛІКУВАЛЬНІ ДІЄТИ ДЛЯ ДІТЕЙ ДО РОКУ ПРИ СПАДКОВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ А) ЛІКУВАЛЬНА ДІЄТА ДЛЯ ДІТЕЙ З ЛАКТОЗНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ (ВРОДЖЕНОЮ АБО НАБУТОЮ) Найчастішою причиною рідких випорожненнь неінфекційного походження є непереносимість молочного цукру (лактози), який є основним вуглеводом жіночого та коров'ячого молока. В її основі, як правило, лежить лактазна недостатність, тобто порушення травлення лактози молока у кишечнику дитини через відсутність чи зниження активності спеціального ферменту - кишкової лактази, яку виробляють клітини слизової тонкого кишечника. Через неповне розщеплення лактози, у кишечнику дитини посилюється бродіння, порушуються травлення і всмоктування поживних речовин, посилюється моторна активність кишечника і розвивається пронос. В таких дітей прогресуюче розвивається гіпотрофія.

Оскільки причина рідкого випорожнення при лактазній недостатності - порушення травлення лактози, то основним методом лікування є дієтотерапія з виключенням (обмеженням) продуктів, багатих на молочний цукор. Розрізняють дві клінічні форми лактозної недостатності, обумовлені різним ступенем зниження активності ключового ферменту: гіполактазія, при якій є часткове зниження активності лактози; алактазія - цей фермент неактивний.

Дітям із встановленим діагнозом лактазної недостаності призначають лікувальну дієту, яка передбачає виключення із раціону причинних факторів - продуктів, що містять лактозу (цільне молоко, сухі адаптовані молочні суміші, молочні каші, кефір та інші кисломолочні продукти, сметану, вершки, сир, вершкове масло). Повна заборона молока і молочних продуктів, що містять лактозу, стосується дітей з алактазією. Центральне місце при цьому, особливо у дітей першого року життя, посідають спеціалізовані продукти промислового виробництва низько- та безлактозні. Низьколактозні суміші частіше за все рекомендуються при вторинній лактазній недостатності; безлактозні - при первинній. В гострий період захворювання на 6-8 годин варто призначити водно-чайну дієту з використанням несолодкого чаю, настою шипшини, відвару свіжих яблук і сухофруктів в поєднанні з сольовими розчинами (“Ораліт”, “Регідрон” тощо). Потім на 1-2 дні дитині призначають концентрований рисовий відвар. По мірі покращення стану в раціон дітей вводять зціджене жіноче молоко в об' ємі 1/3-1/2 від кожного харчування, іншу кількість їжі заміщають низьколактозними сумішами. В раціони дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, поступово включають продукти, що містять мінімальну кількість лактози: низьколактозну суміш з солодовим екстрактом, низьколактозне молоко, 3-денний кефір. Адаптовану низьколактозну суміш з солодовим екстрактом призначають дітям з перших днів життя, низьколактозне молоко і 3-денний кефір - хворим другого півріччя життя. Указані продукти вводять в харчування дітей обережно, починаючи з 10-15 мл, з поступовим збільшенням об' єму до 400-800 мл на добу. Суміші дають в об' ємі 2-5 годувань. При лактозній недостатності в поєднанні з харчовою алергією в раціоні дітей рекомендовано вводити безмолочні продукти - суміші на основі ізоляту соєвого білка або міндальне молоко.

Якщо у дитини наявні ознаки порушення травлення і всмоктування поживних речовин, зокрема, жирів, вона погано набирає масу, значно відстає у фізичному розвитку, у неї тривалий час спостерігаються нестійкі випорожнення, тоді можна використовувати безлактозні суміші на основі гідролізатів білка з доданням середньоланцюжкових тригліцеридів, які добре всмоктуються і сприяють позитивній динаміці зростання маси. На наступних етапах дієтотерапії раціон поступово розширяють під контролем адаптації хворого до нової для нього їжі.

Тривалість дієтичного лікування залежить від генезу лактазної недостатності. В цьому плані розрізняють: o первинні гіпо- та алактазію, які є спадково обумовленими формами лактазної недостатності (захворювання носить стійкий характер); o гіпо- і алактазію, що пов'язані з незрілістю ферментних систем у дітей перших місяців життя - транзиторна форма (зміни носять тимчасовий характер) і обумовлені відносною недостатністю лактази в цьому віці; o вторинні гіпо- і алактазії, що виникають внаслідок перенесених кишкових інфекцій і паразітарних захворювань (захворювання носить тимчасовий характер).

При перших двох видах лактазної недостатності необхідно ранній перехід хворої дитини на харчування, частково або повністю ( залежно від ступеня зниження активності ключового ферменту) звільнене від лактози. Це призводить до помітного покращення клінічної симптоматики і швидкого виздоровлення дитини при умові суворого збереження дієтичного режиму. Тривалість вторинної лактазної недостаності може бути різною. Тому період виключення із харчування продуктів, що містять молочний цукор, встановлюється індивідуально. Обмеження знімаються лише при підвищенні толерантності хворого до молочних продуктів. З метою вияснення реакції таких хворих на молоко рекомендується проводити пробні навантаження молоком або чистою лактозою. Показником підвищення порогу толерантності до молока є відсутність кишкових розладів.

Б) ЛІКУВАЛЬНА ДІЄТА ПРИ ГАЛАКТОЗЕМІЇ Галактоземія - це вроджене порушення вуглеводного обміну, пов'язане з вродженою недостатністю ферменту галактозо-1-фосфат-уриділтрансферази, в результаті виникає блок на шляху розщеплення одного з компонентів цукру-галактози. При накопиченні продуктів обміну розвивається ендогенна інтоксикація, що призводить до тяжких наслідків: пораження мозку, печінки, розвитку катаракти, наступає повна інвалідізація чи навіть смерть хворого. Основною задачею є виключення із дієти дитини молочних продуктів. В якості замінників молока запропоновано декілька сумішей, в склад яких входить соєве або міндальне молоко, казеїнові гідролізати з видаленою лактозою (яка при нормальному обміні перетворюється в галактозу і глюкозу), яйця, рослинні олії та інші продукти. Соя містить тетрасахарид стахіозу, в молекулу якої включена галактоза, однак в слизовій кишківника людини відсутні ферменти, що розщеплюють стахіозу. Тому соя використовується в різних препаратах для лікування галактоземії. Гострі клінічні прояви галактоземії не розвиваються, якщо галактоза рано виключена із дієти. Однак на ефективність дієтотерапії при класичній галактоземії можна розраховувати тільки в тому випадку, якщо діагноз поставлений до 6 місяців життя. В зв язку з необхідністю суворого обмеження молока і молочних продуктів рекомендується раннє призначення овочів, овочевих відварів і пюре, м ясних бульйонів, хоча потрібно пам ятати, що полісахариди із продуктів тваринного походження (язик, печінка, мозок) також можуть мати в своєму складі галактозу. Після року виключаються поряд з молочними продуктами, продукти в яких можлива присутність галактозидів (шоколад, кава, квасоля, горох).

Принципи розрахунку інгредієнтів харчування і калоражу повинні бути такими ж, як для дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Прикорм вводять на 1 міс раніше, ніж звичайно, з поступовою заміною суміші. Каші готують на овочевих або м'ясних відварах. Виключити молочні продукти із раціону слід по крайній мірі на 3 роки, хоча деякі автори рахують, що обмеження лактози бажане на протязі всього життя хворого. Дієтотерапію рекомендовано проводити під контролем за вмістом галактозо-1-фосфату в еритроцитах, а також за рівнем галактози в крові.

Успіх дієтотерапії залежить: 1. Від раннього призначення лікувального харчування, буквально з першого годування новонародженого, який підозрюється у відношенні аномалії обміну галактози. 2. Від наявності повноцінного замінника жіночого молока, вільного від лактози. 3. Від самої методики вигодовування з обов'язковим включенням по мірі росту дитини різноманітних продуктів, які дозволяються для використання в харчуванні при цій патології.

В) ЛІКУВАЛЬНА ДІЄТА ПРИ ФЕНІЛКЕТОНУРІЇ Фенілкетонурія - це вроджене порушення обміну амінокислот. В основі лежить вроджена недостатність ферменту фенілаланінпероксидази, що бере участь в окислювальному перетворенні фенілаланіну в тирозин. При накопиченні у крові фенілаланіну і продуктів його аномального обміну розвивається розумова неповноцінність (так звана фенілпіровиноградна олігофренія). Суть терапії при фенілкетонурії полягає в заміні продуктів харчування, які містять фенілаланін (молоко, м'ясо, яйце), гідролізатами з мінімальною кількістю фенілаланіну і нормальною кількістю інших амінокислот. Для їх виробництва використовують різноманітні види білка: казеїн, лактальбумін, сироватка великої рогатої худоби. Більшість гідролізатів створено на основі казеїну. До них відноситься: “Мінафен” (Англія), “Кетоніл” (США), “Апонті”, “Берлофен” (Німеччина), “Лофеналак” , "Феніл-фрі" (США); на основі лактальбуміна в Німеччині випускається “Phenylalaninarmes Eiweishydolisat”, а при використанні сироватки великої рогатої худоби створені “Альбумоїд ХР” (Австрія) та ”Гіпофенат” (Росія).

Гідролізати білку відрізняються також по вмісту в них фенілаланіну. Одні гідролізати (”Берлофен”, “Альбумоїд ХР”, ”Гіпофенат”, "Феніл-Фрі") повністю вільні від фенілаланіну, в інших (“Лофеналак”, “Мінафен”, “Кетоніл”) - він міститься в незначній кількості - від 0,01 до 0,4 г%. Розроблені гідролізати, що містять лише білок, вільний від фенілаланіну (”Берлофен”, “Альбумоїд ХР”), і гідролізати білка, в які добавлені окремі харчові інгредієнти - вуглеводи, жири, вітаміни, мінеральні солі (“Лофеналак”, “Мінафен”). Найбільшу перевагу мають гідролізати білка, які повністю вільні від фенілаланіну. Це дає можливість використовувати препарат в меншому об'ємі і розширити харчовий раціон дитини за рахунок введення природніх продуктів, так як гідролізати білку не можуть бути прирівняні до природнього білку, і в такій дієті вміст азоту повинен бути підвищений. На першому етапі лікування на протязі 10-20 днів діти отримують їжу, яка не містить фенілаланін. Потреба в білках забезпечується або білковими гідролізатами, або сумішами амінокислот, наприклад,”Гіпофенатом”, “Берлофеном” (ФРН), які розводять соками, додають до овочевих пюре або протертим фруктам. Після цього, як концентрація фенілаланіну в крові хворого знижується до норми, починають поступово вводити продукти тваринного походження (молоко), щоб загальний вміст фенілаланіну в добовому раціоні не перевищував 25 мг на 1 кг маси тіла дитини. Враховуючи індивідуальну толерантність до фенілаланіну, лікування необхідно проводити під контролем визначення його в крові, підтримуючи концентрацію в плазмі від 2 до 10 мг/100 мл для забезпечення оптимального росту і психічного розвитку дитини.В перший місяць лікування фенілаланін визначають щотижнево, а потім 1 раз в місяць.

Мінімальна потреба в фенілаланіні складає у новонароджених 50 мг/кг, до 1 року 40 мг/кг, 1-2 роки - 35-30 мг/кг, 3-5 років - 30-25 мг/кг, 6 років і старше - 20-15 мг/кг. Дітям 1-го року життя варто давати білок із розрахунку 4,2 г/кг на добу протягом перших 3-х місяців, 3,0 г/кг в віці 3-6 міс та 2,5 г/кг ваги тіла, починаючи з віку 6-12 міс. Білок природніх продуктів при цьому в середньому повинен складати 20-22% від вікової фізіологічної норми. Іншу кількість білка дітям вводять у вигляді гідролізатів білку. Діти грудного віку природній білок отримають за рахунок введення в обмеженій кількості грудного молока або адаптованих молочних сумішей. Діти старші 1 року отримують білок в основному з овочами і фруктами. В зв'язку з виключенням із раціону хворих фенілкетонурією значної кількості продуктів тваринного походження, виникає значний дефіцит жирів. Головним джерелом жирів для таких хворих є вершкове і рослинне масло, які разом містять необхідну кількість поліненасичених жирних кислот. Вміст жирів в дієті повинен складати від 30 до 38% від загальної енергетичної цінності їжі. Вуглеводний компонент дієти корегують, включаючи в раціон різні овочі, фрукти, соки, цукор, продукти, що містять багато крохмалю. Вміст вуглеводів в дієті повинен складати від 60 до 70% від загальної енергетичної цінності їжі.

Рекомендації по відношенню до поступлення в організм енергії аналогічні тим, які використовуються для нормальних здорових дітей. необхідно орієнтуватися на індивідуальні потреби, пов"язані з активністю та апетитом дитини. протягом перших 3-х місяців добова норма складає 120 ккал/кг маси тіла, з 3 до 6 міс - 115 ккал/кг, починаючи з 6 міс до року - 110-105 ккал/кг. Щоденна потреба в калоріях у дітей, що отримують значну кількість білка у формі вільних L-амінокислот, перевищує норму на 10-20%. Додоатково призначають препарати кальцію, заліза, вітаміни.

Із дієти виключають продукти, багаті фенілаланіном: м'ясо, рибу, печінку, нирки, ковбаси, яйця, сир, вироби із пшеничного і житнього борошна, рис, натуральне саго, родзинки, горіхи, шоколад, какао, вівсяну крупу, горох, квасолю. Дозволяється цукор, фруктові соки, мед, рослинну олію, штучне саго. Молоко, картоплю, овочі, фрукти дають з розрахунку фенілаланіну, який в них міститься. Тривале і повне виключення із їжі фенілаланіну (незамінна амінокислота!) може привести до розпаду ендогенного білку, виснаженню дитини і появі безбілкових набряків. Така дієта рекомендується до 5-річного віку. В дітей старшого віку токсична дія фенілаланіну і продуктів його спотвореного метаболізму на нервову систему відсутня. Крім того, існує думка про те, що з віком у хворого відбувається часткова компенсація ензимного дефекту. Призначення лікувального патогенетичного харчування, коли розвинулася клініка фенілкетонурії, не відновлює існуючих порушень, але попереджує подальше пошкодження центральної нервової системи.



Г) ЛІКУВАЛЬНА ДІЄТА ПРИ ЦЕЛІАКІЇ Целіакія - це захворювання, в основі якого лежить спадкова вибіркова непереносимість білків клейковини (гліадину, глютену), що містяться у деяких злакових (пшениця, жито, ячмінь, овес). Причина захворювання - відсутність або недостатня продукція в клітинах кишківника ферментів (аміно-пептидаз), які необхідні для дезамінування гліадину. Найчастіше хвороба виявляється у 11-12 місяців або трохи пізніше у дітей, які надмірно вживають продукти згаданих злаків. Кардинальними симптомами целіакії є прогресуюче виснаження дитини, збільшення розмірів живота за рахунок здуття.

та об'ємні, зловонні, піністі, інколи жирні, сіруватого кольору випорожнення. Поряд зі спадковою целіакією існує целіакоподібний синдром, що розвивається після тяжких інфекцій (особливо кишкових) на тлі нераціональної антибіотикотерапії та неадекватного харчування. При введені дієтичного харчування необхідно дотримуватись правила етапності в розширені харчування в залежності від відновлення порушеного стану кишківника. В гострому періоді, коли спостерігається розвернута симптоматика синдрому мальабсорбції, виражена інтоксикація, призначається водно-чайна пауза (розчин Рінгера, несолодкий чай в поєднанні з сольовими розчинами: “Ораліт”, “Регідрон” тощо). Перехід на аглютенову дієту в повному об'ємі здійснюється поступово. В перші 2-3 дні дитина отримує близько 1/3-1/2 об'єму їжі, що їй необхідний, у вигляді концентрованого рисового відвару або кисломолочних сумішей (розведення кефіру з рисовим відваром в співвідношенні 1:3- 1:1). Потім обережно, не раніш чим через 3-4 дні перебування в стаціонарі, вводяться каші з рисового, гречаного, кукурудзяного борошна, приготовлені на воді (без масла і цукру!) або на молоці (розведеним в 2 рази), двічі протертий фарш з яловичини, відвар із сушених яблук. З метою покращення біоценозу кишківника в харчування вводяться біфілін, ацидофільна “Малютка”, кефір. В наступному дозволяється кальцинований сир, який переноситься краще, ніж кисломолочний, оскільки солі кальцію мають протизапальну дію на слизову оболонку кишківника, сприяють оформленню випорожнень. Враховуючи вторинну лактазну недостатність, дітям з целіакією в гострому періоді необхідно виключити молоко і молочні продукти (сметана, сир), а при наявності сахаразної недостаності цукор замінюється глюкозою. До 10-14-го дня хворі повністю переводяться на аглютенову дієту, яка забезпечує максимальне механічне і хімічне щадіння слизової оболонки кишківника. В раціоні збільшується кількість білку на 10-15% по відношенню до фізіологічної норми за рахунок включення натуральних білкових продуктів: сиру, кефіру, м'яса, яєць і дієтичних продуктів (білкового і ацидофільного енпітів, низьколактозного молока, консервів із яловичини, свинини, курчат, що не містять борошна). Страви даються в протертому виді або приготовленими на пару. Різко обмежуються вживання овочів (дозволяється картопля, морква в невеликих кількостях для приготування перших страв). Обмежується кількість жиру (на 15%) і вуглеводів (на 25%) в зв'язку із зниженою толерантністю до жирів і наявністю дисахаридазної недостатності у хворих. Такої дієти хворі притримуються в середньому 1-2 міс, в подальшому діти поступово переводяться на більш розширений варіант аглютенової дієти. Це безмолочна, механічно і хімічно щадна дієта, яка передбачає збільшення долі білку до 15- 25%, нормальний вміст жиру і вуглеводів. Їжу рекомендують готувити в подрібненому виді (не протертому), варити, обробляти парою, запікати. Індивідуально вводиться печене яблуко, свіжі фруктові соки: яблучний, чорничний, спочатку розведені на рисовому відварі. Сувора аглютенова дієта застосовується не менше 8-10 міс, потім дуже обережно вводяться продукти, що містять глютен. Зниження апетиту, поява рідких випорожнень, поліфекалія є показами до відміни цього продукту. Отже, основним методом лікування целіакії є аглютенова (агліадинова) дієтотерапія, що передбачає виключення з раціону харчування на тривалий час продуктів, які містять глютен (манної, пшеничної, перлової, ячмінної, вівсяної, житньої круп, в тому числі, хліба та хлібо-булочних виробів, варених ковбас, сосисок, паштетів, що містять домішки борошна). Дозволяється вживати продукти, які не містять глютен: рис, гречану крупу, кукурудзяне та соєве борошно, картоплю та інші овочі, м'ясо, рибу, яйця, дитячий сир, олію та вершкове масло, фрукти, цукор. У зв'язку з тим, що у багатьох хворих на целіакію спостерігається непереносимість лактози коров'ячого молока, каші рекомендується готувати на воді, овочевому відварі та м'ясному бульйоні.

Промисловість випускає великий асортимент каш, фруктових, овочевих, м'ясних пюре без глютену, які не потребують варення. Відсутність глютену в продуктах позначається спеціальним знаком на етикетці (перекреслений колосок), або написом про те, що продукт не містить глютену. При більш тяжкому перебігу захворювання у дієтотерапії дітей рекомендується застосовувати лікувальні суміші на основі гідролізатів білка. Ці продукти містять частково ферментовані білки та жири, тригліцериди, які організм дитини легше засвоює. Їх застосування сприяє ліквідації білкового дефіциту. У хворих покращується апетит і загальне самопочуття, нормалізуються випорожнення, зростає маса тіла. При виснаженні хворих на целіакію можна застосовувати лікувальні суміші на основі гідролізатів білка з доданням тригліцеридів з середньою довжиною ланцюжка.



46 ст

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка