Затверджено на методичній нараді “ ” 20 р. Зав кафедри, професор Л. В. Мороз методичнарозробк а



Сторінка1/17
Дата конвертації16.08.2021
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

МОЗ УКРАЇНИ

Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Кафедра інфекційних хвороб

Затверджено

на методичній нараді

“____” _____________ 20 р.
Зав. кафедри, професор Л.В. Мороз

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

для самостійної організації роботи студентів V курсу медичних факультетів з інфекційних хвороб (1X – X семестр)



Тема 14.1:

Трансмісивні хвороби, що передаються через укуси кліщів: Кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма.

Склала: ас. Войналович О.О.



2009

1. Актуальність теми:
Трансмісивні інфекції – захворювання, основною умовою виникнення яких є наявність комахи – переносника, за її відсутності людина – носій інфекції – небезпеки для оточуючих не становить.

Розрізняють 2 типи трансмісивних захворювань: ендемічні та епідемічні. Визначають належність до тієї чи іншої групи наступні фактори:



  1. зона розповсюдження основного джерела (резервуара) інфекції;

  2. зона розповсюдження переносника (кліщі, москіти, комарі, блохи, воші та інші).

Хвороба Лайма( кліщовий бореліоз) є природно–вогнищевою інфекцією з трансмісивним механізмом передачі, у зв’язку з чим вона часто реєструється у різних куточках світу у вигляді спорадичних, рідше групових випадків. Для захворювання характерна літньо – осіння сезонність (травень – вересень), хворіють люди активного віку (20-50 років), пов’язані з роботою у лісовій місцевості (лісничі, звіролови, працівники тваринництва), а також туристи і збирачі лісових грибів та ягід. Хвороба реєструється у країнах Північної Америки, а також Європи, Азії та Австралії. В Україні захворювання реєструється на заході, а також на території Українського Полісся. Періодично випадки хвороби Лайма виявляються серед відвідувачів лісопаркової зони Києва та Київської області. Розповсюдженості хвороби сприяють постійна циркуляція збудника серед диких тварин, важкість проведення дезінсекції через технічні та матеріальні труднощі, висока чутливість людини до хвороби.

Клінічна актуальність кліщового борреліозу зумовлена відсутністю настороженості лікарів до цієї патології, тривалістю перебігу інфекція, ознаками ураження багатьох органів та систем, складністю ранньої діагностики (при спорадичних випадках більшість хворих потрапляє в інфекційний стаціонар не раніше 2 тижня хвороби), ризиком виникнення важких ускладнень.



Кліщовий енцефаліт – трансмісивна природно-вогнищева інфекція. Основними резервуарами та переносниками збудника є іксодові кліщі, додатковими - близько 130 видів гризунів та інших видів диких ссавців, а також деякі птахи. Зона проживання основних резервуарів збудника визначає межі вогнищ інфекції. Вогнища кліщового енцефаліту виявлені на Далекому Сході, в лісових районах Сибіру, Уралу, Європейської частини Росії, в Східній Європі, Скандинавії. Захворюваність кліщовим енцефалітом має сезонний характер (весняно-літній). Зважаючи на відносно невисоку інфікованість кліщів у природних вогнищах (1-3%, іноді до 20%), захворювання носить спорадичний характер. Можливі спорадичні випадки кліщового енцефаліту на території України, де природні вогнища розташовані у лісових районах Західної України та українського Полісся.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка