+Запалення м’язів


+ максимальне видалення зачепної ділянки , та мінімальне видалення рогу



Сторінка3/4
Дата конвертації10.09.2020
Розмір0.8 Mb.
1   2   3   4

+ максимальне видалення зачепної ділянки , та мінімальне видалення рогу мякуша та нашарованого рогу на підошовну поверхню

- видалення рогу абаксіальної та аксіальної ділянки рогу


Особливістю розчистки кривих копитець є:

- видалення підошовного рогу та видалення рогу м"якуша



+ видалення рогу аксіальної ділянки рогу

- видалення рогу абаксіальної ділянки рогу


Стійлові копитця це:

- порушення форми копит



+ структурні зміни тканин копитець

- гіпер- та гіпотрофія копитець


Виразка Рустергольца це:

- гнійний, дифузний пододерматит



+ специфічний осередковий пододерматит

- гнійний абоксіальний ламініт


Поверхневий гнійний пододерматит розвивається:

- в листочковому шарі рогу стінки

- в плідному шарі епідермісу кайми

+ в сосочковому шарі основи шкіри підошви
При глибокому гнійному пододерматиті гнійне запалення розвивається в першу чергу:

+ в судинному шарі основи шкіри

- в судинному та сосочковому шарі основи шкіри

- в сосочковому шарі основи шкіри
Під час розвитку поверхневого гнійного пододерматиту гнійний ексудат поширюється:

+ під роговим чохлом, формуючи порожнину та утворює подвійну підошву

- переходе у п"яткову частину копиця

- просочує всі шари підошви переходить в бік білої лінії
Специфічна виразка Рустергольца це:

- некроз основи шкіри в центральній ділянці підошви

- прояв фістульної виразки

+ некроз основи шкіри в місці переходу підошви на м"якуш
Лікування виразки Рустергольца включає:

- на уражений палець прикріплюють підкову

- звільнення хворої тварини від навантаження

+ кюретаж виразки, застосування антимікробних препаратів
Лікування поверхневого гнійного пододерматиту включає:

- застосування іхтіолової мазі



+ лікувальна розчистка, застосування мазі на гідрофільній основі в першу фазу загоєння

- застосування мазі Вишневського


Пододерматит - це запалення:

+ основи шкіри

- сосочкового шару основи шкіри

- судинного шару основи шкіри
Клінічні ознаки обмеженого асептичного пододерматиту:

- кульгавість висячої кінцівки, темно-сіре забарвлення рогу підошви

- кульгавість висячої кінцівки, рожеве (червоне) забарвлення рогу підошви

+ кульгавість опірної кінцівки, рожеве (червоне) забарвлення рогу підошви в перші дні, а в подальшому жовтувате при розчищенні

- кульгавість опірної кінцівки, темно-сіре на початку або червоно-жовте забарвлення рогу підошви в подальшому


Ламініт - це хвороба, що характеризується виникненням запально-дегенеративних процесів в першу чергу:

+ в основі шкіри копитної стінки

- в копитній стінці

- в копитній підошві
Клінічні ознаки гострого ламініту:

- періодичне загострення хвороби



+ характерна поза (постанова кінцівок) та підвищена чутливість до тиску на підошву

- кільчастість рогового башмака, розшарування білої лінії, зміна ступеню кульгавості


Клінічні ознаки хронічного ламініту:

- характерна поза (постанова кінцівок)



+ кільчастість рогового башмака, розшарування білої лінії, періодичне загострення хвороби, зміна ступеню кульгавості

- підвищена чутливість до тиску на підошву


За характером ексудату флегмони в ділянці пальця поділяють на:

- гнійну в ділянці вінчика, гнійно-некротичну в ділянці м'якуша та міжпальцевого склепіння

- серозно-гнійну, гнійну, гнійно-некротичну

+ гнійно-некротичну, гнійну, серозно-некротична
Клінічні ознаки флегмони в ділянці пальця:

- пригнічення, кульгавість опірної кінцівки, набряк тканин, утворення вогнищ розм'якшення з подальшим проривом ексудату та утворення виразок, що не загоюються

- пригнічення, кульгавість висячої кінцівки, набряк тканин, утворення вогнищ розм'якшення

+ пригнічення, кульгавість опірної кінцівки, утворення вогнищ розм'якшення з подальшим проривом ексудату
Лікування флегмон в ділянці пальця складається із:

- антибіотикотерапії

- в/венні ін'єкції глюкози, кровозамінників, антибіотиків та загального лікування

+ загального та місцевого застосування розчинів з димексидом, аплікацій антисептичних мазей
Лікування виразок в ділянці пальців складається з:

+ механічної обробки, видалення мертвих та некротизованих тканин з подальшим застосуванням антисептичних препаратів

- оперативного видалення забруднень, застосування антисептичних препаратів

-

застосування новокаїнової блокади, антисептичних препаратів


При лікуванні корів з виразками в ділянці вінчика та м'якуша в разі фунгозного росту грануляційної тканини в місці ураження необхідно:

- застосовувати мазь Вишневського

- застосовувати іхтіолову мазь

+ оперативно видалити розрости та застосовувати порошок Островського
Гострий перебіг ревматичного запалення копит супроводжується:

+ підвищенням температури тіла, прискоренням пульсу, дихання, тремтінням мязів, чіткою кульгавістю опертої кінцівки, болючістю по всій поверхні копита

− гіперплазією листочкового рогу та розширенням білої лінії

− дискератозом та формуванням «їжакового копита»
Гнійне запалення міжпальцевої залози у овець супроводжується:

+ болючим набряком шкіри міжпальцевого склепіння, розходженням пальців, кульгавістю, виділенням гнійного ексудату з отвору залози

− тріщинами та відокремленням рогу від основи шкіри

− кільчастістю рогового башмака та розшарування білої лінії
Клінічні ознаки копитної гнилі у овець:

+ почервоніння , набряк шкіри міжпальцевого склепіння, гнійно-гнильний пододермат з гнильним розпадом рогової підошви, відшарування рогової капсули копитця

− розвиваються дистрофічні зміни в дермі та епідермісі

− відмічається втрата блиску глазурі та незначний набряк вінчика
При лікуванні овець хворих на копитну гниль, необхідно:

+ провести лікувальну розчистку копитець з максимальним видаленням некротизованих тканин, уражені ділянки обробити дезінфекційними та стимулювальними препаратами (10% розчин міді сульфату, формальдегід, аерозольні препарати) та накласти захисну бинтову повязку з мазями та лініментами антисептичних речовин

− провести антибіотикотерапію

−в/венні ін'єкції глюкози та кровозамінників
Гнійний подотрохлеїт виникає:

+як продовження флегмони мякуша, гнійного пододерматиту, тендовагініту

− при механічних ушкоженнях

− при незадовільних умовах утримання та незбалансованій годівлі
При лікуванні коня з гнійним подотрохлеїтом необхідно:

− звільнити тварину від роботи

− для зменшення тиску на човниковий блок необхідно обрізати роговий чохол

+ провести оперативне лікування з видаленням змертвілого сухожилка та забезпечити сток гнійного ексудату з човникової бурси
Причинами скостеніння мякушевого хряща є:

+ перевантаження кінцівок, ушиби та розтяги хрящофалангових звязок, та їх запалення, остеопороз копитної кістки

− гнійно-некротичні процеси у прилеглих тканинах

− деформації копит
Екземи в ділянці пальця:

- це ураження дерми



+ характеризуються наявністю різних форм висипів на шкірі,сенсибілізацією шкіри під дією різних факторів

- це ураження підшкірної клітковини


Екземи в ділянці пальців мають таку послідовність стадій:

- вузликова, еритемна, везикулярна

- везикулярна, вузликова, еритемна

+ еритемна, вузликова, везикулярна
Лікувальні заходи при екземах в ділянці пальців включають:

- проведення десенсибілізуючої терапії, застосування вітамінотерапії

- застосування водних бактерицидних розчинів

+ лікування проводять з урахуванням стадії процессу, із застосування в'яжучих, підсушуючих антисептичних речовин та десенсибілізуючої терапії
Хронічний перебіг екзем в ділянці пальця характеризується:

- відсутністю сверблячки



+ потовщенням шкіри, відторгненням епідермісу, випадінням шерсті

- відсутністю болючості та підвищення місцевої температури


Вкажіть які сегменти розрізняють у копиті?

+ вінчик, копитна стінка, кайма, м"якуш, підошва

- копитна кістка

- сухожилковий згинач
Вкажіть чим представлена рогова копитна стінка:

- судинами та нервами



+ глазуррю, трубочками та роговими листочками

- листочками основи шкіри


Пухка клітковина шкіри відсутня в ділянці:

+ копитної стінки, копитної кістки, підошви

- кайми та вінчика

- м"якуша
Поверх судинного шару основи шкіри, сосочковий шар розташований в ділянці:

+ кайми, вінчика, підошви, мякуша

+ м"якуша

- стінки
Вкажіть яка система кровопостачання грудних та тазових кінцівок?

- є розгалудженням дорсальних пальцевих артерій і вен

+ є розгалудженням дорсальних і волярних (плантарних) артерій та вен

- є розгалудженням хвостової артерії і вени та є розгалудженням сонної артерії


Якими пальцевими нервами здійснюється інервація тканин пальця?

- латеральним, медіальним

- вагусом

+ дорсальним і волярним (плантарним)
Латеральним пальцем у корів є:

- 2, 3,5-ий палець



+ 4-й

- 5-й
Вкажіть яким пальцем кінцівки операється кінь?

- 1, 2, 4,5-им

+ 3-ім

- 5-им
В яких тварин відсутня міжпальцева залоза?

+ у собак і свиней

- у овець



+ у коней, у ВРХ
Копито складається з:

+ дерми, епідермісу,підшкірної клітковини, кісткової тканини

- підшкірної клітковини

- кісткової тканини
Які сухожилки проходять на дорсальній поверхні пальця грудної кінцівки?

- загального пальцевого розгинача та довгого розгинача пальця



+ загального та бокового пальцевого розгинача

- довгого розгинача та бокового пальцевого розгинача


Флегмона це:

+ гостро-гнійне дифузне запалення сполучної тканини, визване збудниками нагноєння чи змішаною інфекцією;

-дефект шкіри та слизових оболонок з довготривалим процесом репаративної регенерації;

- інфекційне захворювання, яке супроводжується розвитком гнійного ураження лімфатичних вузлів
За характером ексудату флегмони поділяються на:

+ серозну, серозно-некротичну та гнійну;

-серозну, геморагічну та некротичну;

- некротичну та газову
У якому місці при підшкірній флегмоні відмічають сильну больову реакцію при пальпації:

-в центрі;

-на периферії;

+особливо в місцях де намічається гнійне розплавлення
При глибокій міжм'язовій флегмоні, як правило:

-виявляється гіперемія та флуктуація;



+проявляється високою загальною температурою, прискореним пульсом і диханням, супроводжується інтоксикацією та некрозами сполучної тканини, мязів та апоневрозів;

-виявляється розміжчення тканин, гіперемія і флюктуація


При серозно-некротичній флегмоні виявляють припухання тканин:

+ на початку − розлите, сильно напружене та болюче, а пізніше – холодне;

- на початку – холодне, а пізніше − розлите, сильно напружене та болюче;

- на початку – флюктуюче та холодне
Серозна флегмона характеризується:

+ слабо вираженими явищами некрозу та серозним набряком тканин;

- має обмежений перебіг і характеризується нагноєнням, абсцедуванням та некрозами тканин;

- розлитим холодним припуханням тканин, з ознаками абсцедування
Гнійна флегмона характеризується:

+ нагноєнням, абсцедуванням та некрозами тканин, що призводить до утворення кишень;

−супроводжується серозним набряком сполучної тканини;

−супроводжується серозним набряком сполучної ткани, мязів та апоневрозів, який легко розсмоктується після відповідного лікування, не залишаючи суттєвих змін
Якщо у хворої тварини після розтину флегмони протягом 3-4 діб зберігається висока температура, необхідно:

−призначити жарознижуючі ліки;



+провести додаткову ревізію рани та призначити жарознижуючі препарати;

−призначити фізіотерапевтичні процедури


При гнійній флегмоні для лікування застосовують:

−зігріваючі спиртово-содові чи спирт-димексидні компреси;

−повязку з маззю Вишневського чи емульсією стрептоциду;

+ оперативне втручання
При оперативному лікуванні флегмони необхідно:

−розітнути флегмону;

−висікти частково тканини, що формують порожнину;

+розітнути флегмону і ввести в її порожнину дренаж
Септикопіємія – це форма сепсису:

−з множинними первинними гнійними осередками;



+ це змішана форма сепсису, при якій утворюються гнійні метастази і спостерігається інтоксикація організму;

−з прогресуючою ендотоксемією


Піємія, це:

− змішана форма сепсису;



+ сепсис із метастазами;

  • сепсис без метастазів

Септицемія це:

− гноєкрів’я;

+ гнилокрів’я, сепсис без метастазів;

−змішана форма сепсису (септикопіємія)


Для сепсису з метастазами характерним є:

+ гнійні вогнища в різних органах і тканинах зі слабо вираженою біогенною оболонкою;

−утворення холодних абсцесів в ділянці голови та шиї;

−розвиток дегенеративних змін у м’язовій тканині та порушення їх функції.
Актиномікоз це:

+ хронічна інфекційна хвороба, яка характеризується утворенням гранульоматозних вогнищ, оточених фіброзною тканиною у різних органах і тканинах;

− це гостро-гнійне дифузне запалення сполучної тканини, визване збудниками нагноєння чи змішаною інфекцією;

− інфекційне захворювання, яке супроводжується розвитком гнійного ураження лімфатичних вузлів
Найчастіше місцем локалізації актиномікозу є:

+ шкіра, підшкірна клітковина, лімфатичні вузли, язик, нижньощелепова кістка, молочна залоза, кастраційні рани;

− шкіра та слизові оболонки;

легені та печінка
Для актиномікозу характерним є:

− підвищення місцевої температури тіла та болючість;

− гіперемія, підвищення місцевої температури тіла та болючість;

+тривалий розвиток набряку тканин, твердого, малоболючого та негарячого
Для лікування актиномікозу застосовують:

+ препарати йоду та антибіотики;

−сульфаніламідні препарати;

−антибіотикотерапію
Актинобактеріоз характеризується:

+ появою на шкірі та слизових оболонках ротової та носової порожнини поодиноких чи множинних абсцесів;

− розвитком інфекційної ганульоми на шкірі та слизових оболонках ротової та носової порожнини;

− розвитком гнійного запалення пухкої клітковини з утворенням порожнини, яка заповнена гнійним ексудатом
Ботріомікоз це:

− гостре інфекційне захворювання свиней, яке супроводжується розвитком інфекційної гранульоми;



+ хронічне захворювання , яке супроводжується розвитком інфекційної гранульоми;

− хронічна інфекційна хвороба, яка характеризується утворенням гранульоматозних вогнищ, оточених фіброзною тканиною у різних органах і тканинах;


При лікуванні ботріомікозу застосовують:

− препарати йоду та антибіотики;

− антибіотики та сульфаніламідні препарати;

+оперативне лікування, з екстирпацією ботріомікоми
При ботріомікозі вражається:

+ мязи, вим’я та кукса сімяного канатика;

−шкіра, підшкірна клітковина, лімфатичні вузли, язик, нижньощелепова кістка, молочна залоза, кастраційні рани;

− шкіра , слизові оболонки, легені та печінка
При лікуванні сепсису слід:

+ ліквідувати первинне септичне вогнище, застосувати антимікробні, детоксикуючі та імуностимуючі препарати;

− провести вакцинацію тварин та збалансувати раціон;

− тварину здати на забій, так як лікування не ефективне.
Однією з клінічних ознак анаеробної газової гангрени є:

+врізання лігатури в шкіру, крепітація при пальпації, дзвінкий хруст при голінні волосся на шкірі

виділення густого, сметаноподібного ексудату

− виділення густого гнійного ексудату, блідо- чи сірозеленого кольору
Високоефективним методом лікування анаеробної гангрени є:

-глухе закриття рани

-парентеральне введення стероїдних препаратів

+гіпербарична оксигенація уражених тканин
Який колір мають м’язи при анаеробній гангрені:

−яскраво-червоний;



+вареного м’яса;

−звичайний


Проникненню мікроорганізмів в кров’яне русло при сепсісі сприяє їх здатність до:

+виділення гіалуронідази;

-виділення гемо лізинів;

-синтезу фібринолізину
При важкому гнійному запальному процесі у формулі крові відмічають зміни:

−кількість паличкоядерних нейтрофілів не змінюється;

−зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів;

+збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів
Найбільш часто збудником газової гангрени є:

−CL. Septicym;

−CL. Hystoliticum;

+CL. perfringens
Флегмоною називають:

+гостре розлите гнійне запалення пухкої сполучної тканини;

−обмежений, гнійний запальний процес, що супроводжується утворенням порожнини заповненої гноєм;

−гнійне запалення волосяного мішечка і сальної залози разом з навколишньою клітковиною
Анаеробна (газова) флегмона виникає:

+ після інфікування рани анаеробами в асоціації з гнійною мікрофлорою;

−внаслідок поширення інфекції гема - чи лімфогенним шляхом;

−внаслідок загострення дрімаючої інфекції
Анаеробна (газова) флегмона супроводжується:

+ болючим, швидко прогресуючим припуханням тканин з утворенням газів;

−незначним припуханням та слабо вираженою флуктуацією;

− серозним набряком сполучної тканини, мязів та апоневрозів, який легко розсмоктується після відповідного лікування, не залишаючи суттєвих змін
Клінічно анаеробна (газова) гангрена супроводжується:

+ напруженням шкіри без ознак запалення, прогресуючим болем, холодним припуханням та крепітацією;

−значним гарячим припуханням та слабо вираженою флуктуацією;

−утворенням порожнини заповненої гноєм
Абсцесом називають:

−гостре розлите гнійне запалення пухкої сполучної тканини



+обмежене гнійне запалення пухкої клітковини, рідше інших тканин та органів, що супроводжується утворенням порожнини, наповненої гноєм та відмежованої шаром грануляційної тканини;

−гнійне запалення волосяного мішечка і сальної залози разом з навколишньою клітковиною


Причинами абсцесів є:

−операційні рани;

−інтоксикація організму;

+ проникнення мікроорганізмів через шкіру та слизові оболонки, гнійничкові ураження шкіри, інфіковані гематоми, глибокі випадкові рани, введення в тканини гостроподразнюючих речовин
Основними клінічними ознаками поверхневих абсцесів є:

−гіперемія шкіри та ондуляція;

−незначне припухання та слабо виражена флуктуація;

+ місцеве підвищення температури, гіперемія, болюче припухання, флуктуація та набряк шкіри і підшкірної клітковини
Лікування абсцесів:

+ розтин, екстирпація, аспірація гнійного ексудату з подальшим промиванням порожнини антисептиками;

−вітаміни;

−введення антитоксичної сироватки
Абсцеси слід від диференціювати від:

−гематоми;

−лімфоекстравазату;

+гематоми, лімфоекстравазату, аневризми, грижі та новоутворення
Які є форми загальної хірургічної інфекції?

+ піємія, септицемія, септикопіємія;

−стафіло- та стрептококова, анаеробна, полібактеріальна;

−кріптогенна, післяродова та остеогенна
За локалізацією первинного септичного вогнища, сепсис розрізняють:

+ рановий, артрогенний, остеогенний, післяродовий, урогенний, оральний та кріптогенний;

−сепсис з метастазами (токсичний сепсис);

−сепсис без метастазів (доброякісний сепсис)
Клінічно септицемія супроводжується:

+ важким загальним станом, підвищенням загальної температури тіла, судомами, сильним потінням, профузним проносом, частим сечовиділенням;

−розвитком септичного остеомієліту та пневмонії;

−пропасницею та екзематозними ураженнями шкіри
В патогенезі розвитку правця найбільше значення має токсин, який виділяє CL. Tetani:

−екзотоксин;

−ендотоксин;

+тетаноспазмін
Першими клінічними ознаками правця є:

+ випадіння третьої повіки, судорожне скорочення жувальних мязів, утруднене ковтання, розширення ніздрів, напруження мязів;

− підвищення загальної температури тіла і тетанічне скорочення міжреберних мязів;

− ослаблення перистальтики кишечника та підвищення загальної температури тіла
Некробактеріоз це:

+інфекційне захворювання, яке проявляється прогресуючим гангренозно-некротичними процесами в оранах та тканинах;

−інфекційне захворювання яке проявляється гнійно-катаральним запаленням слисових оболонок глотки та лімфовузлів;

−це запалення поверхневих шарів шкіри, яке характеризується поліморфізмом висипів.
Для лікування хворих тварин на некробактеріоз застосовують:

− парантеральне введення антибіотиків;

−внутрішньовенне введення камфорної сироватки Кадикова;

+з появою некротичних вогнищ проводять хірургічне лікування, з максимальним видаленням мертвих та некротизованих тканин, обробляють антисептиками і накладають марлеві повязки з присипкою Островського чи емульсією АСД з димексидом
При лікуванні правця, ефективним є:

+ протиправцева сироватка та антибіотики широкого спекру дії

−антибіотики широкого спекру дії та протиправцевий специфічний концентрований антитоксин;

−лікування неефектине, тварину здають на забій.
Актинобактеріоз це:

+хронічне інфекційне захворювання, яке характеризується утворенням гнійних гранульом в ділянці голови та шиї;

−інфекційне захворювання, яке проявляється прогресуючим гангренозно-некротичними процесами в органах та тканинах;

−інфекційна хвороба, яка характеризується гострим перебігом та утворенням гранульоматозних вогнищ, оточених фіброзною тканиною у різних органах і тканинах
Збудником некробактеріозу є:

+ Fusobacterium necrophorum;

−Adenitis eqorum;

−Cl. Tetani
Актинобактеріозом хворіють:

− лише велика рогата худоба;

−коні та велика рогата худоба;

+найчастіше вівці
Для лікування хворих тварин на актинобактеріоз застосовують:

− парантеральне введення антибіотиків;

−внутрішньовенне введення камфорної сироватки Кадикова;

+на ранніх стадіях процесу вводять йодинол, а після формування абсцесів – оперативне втручання і вводять марлеві дренажі з йодованим рибячим жиром чи розчином Люголя

Модуль №7. Хвороби грудної і тазової кінцівок
Що таке крок тварини:

- переміщення тіла тварини в просторі



+ відстань між слідами однієї кінцівки

- відстань між слідами суміжних кінцівок


Для стійкого опирання на грудні кінцівку фіксація плечового суглоба здійснюється

- дельтоподібним м’язом




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка