Запальні захворювання органа зору



Сторінка1/17
Дата конвертації07.01.2021
Розмір112 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17



Запальні захворювання органа зору
На сьогоднішній лекції ми зупинимося на запальних захворюваннях органа зору. П”ять загальноклінічних ознак запалення (відомі ще з часів Цельса і Галена!).

  1. Гіперемія.

  2. Набряк.

  3. Біль.

  4. Підвищення температури.

  5. Порушення функції.


Запальні захворювання додаткового апарату ока.

Почнемо з найважчої патології, або запальних процесів в очниці.



Передумавою гострих запальних захворювань очниці являються ії анатомо-топографічні особливості. Недивлячись на відносну ії ізольованість, вона часто являється об’єктом переходу інфекційних процесів із сусідніх областей. Цьому сприяють тонкі стінки орбіти, три з яких межують з параназальними синусами, велика кількість щілин та отворів, через які орбіта сполучається з порожнинами параназальних сінусів, відсутність клапанів в великій кількості венозних анастомозів.

Причини: гострі та хронічні запальні процеси параназальних синусів, гострі респіраторні захворювання, такі хронічні інфекції, як туберкульоз, що супроводжеється періостітом або остеоміелітом, травматичні пошкодження кісткових стінок, повік, невдоло проведні операції на приносових пазухах та порожнині рота. Але найбільш частою причиною (91% по статистиці) є загострення хронічного синуситу.

Виділяють: флегмону та абсцес очниці.



Флегмона – дифузне гнійне запалення клітковини очниці (або целюліт очниці): надзвичайно небезпечне захворювання. До ери антибіотиків гинуло від 20 до 50% хворих, і практично у кожного другого розвивалася повна сліпота. Целюліт буває в любому віці, але частіше у дітей до 4-5 років. У 80% пацієнтів він виникав на фоні запального процесу в приносових пазухах ( часті на фоні етмоідіту).

По локалізації виділяють периорбітальний (до орбітальної перегородки) і орбітальний целюліт.

Клінічна картина: характеризується набряком та гіперемією шкіри повік. Ерітема спочатку може бути локальною у внутрішній частині повіки, на протязі декількох днів процес розповсюджується на обидві повіки. Може бути набряк м’яких тканин щоки. Якщо з’являється хемоз, раптовий екзофтальм, обмеження рухів ока в поєднанні із сильними головними болями, відчуттям разпирання в очниці на фоні високої температури тіла, то це свідчить про розповсюдження процесу в ретробульбарну зону. Репозиція ока різко обмежена. [Як правило, результати посівів виділень із носоглотки, зі слизової оболонок повік, крові не дивлячись на важкий загальний стан хворого, виявляється негативним]. При рентгенологічному обстеженні поряд з затемненням орбіти різко понижена прозорість однієї або двох приносових пазух. При КТ очниці виявляють її диффузне помутніння без чітких меж, екстраокулярні м’язи диференціюються важко, задній полюс ока – погано.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка