Заняття №3. " екстрена медична допомога при механічних травмах"



Скачати 107.05 Kb.
Сторінка51/51
Дата конвертації08.08.2021
Розмір107.05 Kb.
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   51
Клінічне визначення стадії шоку завжди є дещо умовним. Еректильна фаза на практиці спостерігається лише у 4-6 % випадків; нерідко залишається непомітною. Під час цієї фази потерпілий збуджений, неадекватно оцінює свій стан, артеріальний тиск нормальний або підвищений. Торпідна фаза характеризується порушенням периферичного кровообігу: шкіра спітніла, бліда, холодна, особливо кінцівки; визначаються тахікардія, зниження артеріального тиску, олігурія.

Торпідна фаза може мати 4 ступені тяжкості. При відсутності гарячки і порушень ритму серцевих скорочень ступінь порушення гемодинаміки можна визначити за шоковим індексом Algover Burri кількість ударів пульсу, поділена на максимальний артеріальний тиск. У нормі це співвідношення не перевищує 0,5; при шоку І ступеня (втрата близько 10 % ОЦК) у середньому дорівнює 1; II ступеня (20 % ОЦК) - 1,5; III ступеня (30 % ОЦК) - 2; IV ступеня (понад 30 % ОЦК) - більше 2. Загальна тривалість гострого періоду травматичної хвороби (шоку) становить близько 2 діб.

II період травматичної хвороби - це період розгорнутої клінічної картини. Він розподіляється на дві фази - катаболічну й анаболічну. Для катаболічної фази характерна перевага місцевих проявів над загальними, для анаболічної - навпаки. Під час катаболічної фази відбуваються лізис і евакуація некротизованих тканин, протягом анаболічної - проліферація та рубцеутворення. Приєднуються токсичні та післягіпоциркуляторні ускладнення (ниркова та печінкова недостатність, набряк мозку, легенів, SIR-синдром, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання тощо). 30 % потерпілих гине від гнійно-запальних ускладнень.

Важливими є такі закономірності : чим тяжчий гострий період, тим більшою є імовірність ускладнень. Так, при шоку І ступеня, як правило, розвивається травматична хвороба І ступеня тяжкості, без ускладнень; при шоку ІІ – ІІІ ступеня - травматична хвороба ІІ ступеня тяжкості, яка супроводжується не більш як одним ускладненням; ІІІ ступінь тяжкості травматичної хвороби з двома і більше ускладненнями виявляється при шоку III IV ступенів. У цілому період розгорнутої клінічної травми триває від декількох тижнів до декількох місяців, а потім переходить у період реабілітації.

Залежно від домінуючого ушкодження політравма має особливості клінічних проявів. При поліфрактурах провідною є картина шоку. Якщо домінує черепно-мозкова травма, то еректильна фаза подовжується, шок розвивається на фоні порушення свідомості, артеріальний тиск підвищується, серцева діяльність уповільнюється (брадикардія), порушення дихання переважають над судинними порушеннями, приєднується патологічна черепно-мозкова симптоматика, а інші прояви маскуються. При поєднанні фрактур з абдомінальною травмою переважають симптоми гіповолемічного шоку. Залежно від характеру абдомінального ушкодження можуть бути ознаки перитоніту або вільної рідини у черевній порожнині.

У цих випадках уточнювати діагноз надзвичайно важко; слід пам’ятати, що за частотою ушкоджень перше місце посідає селезінка, друге - nпечінка, третє - кишечник, а потім - сечовидільні органи (у хлопчиків). Зважаючи на труднощі діагностики, Böhler рекомендує «...усім потерпілим, які надходять у коматозному стані, проводити термінову лапаротомію, якщо інфузія 1 л крові не приводить до поліпшення гемодинамічних показників».



У діагностиці політравми умовно виділяють 3 періоди:

  1. Догоспітальний - період вибіркової діагностики, тобто виявлення життєво загрожуючих ушкоджень, яке здійснюють на місці пригоди. При цьому визначають, живий потерпілий чи ні, чи є шок, його ступінь, домінуюче ушкодження, можна транспортувати його чи ні, спосіб транспортування.

  2. Госпітальний період - час радикальної діагностики, тобто виявлення усіх ушкоджень. У приймальні, стаціонарі або у реанімації проводять посистемне дослідження, гемограму, катетеризацію, пункцію тощо.

  3. Період остаточної діагностики - виявлення всіх деталей ушкодження; включає уточнюючі допоміжні дослідження.

Лікування політравми також проводиться поетапно. На догоспітальному етапі бригада СШНМД подає невідкладну допомогу: припиняють кровотечу, при порушенні дихання забезпечують прохідність дихальних шляхів і штучну вентиляцію легень, при спиненні серця роблять непрямий масаж серця та використовують медикаментозні засоби; здійснюють транспортну іммобілізацію та знеболювання.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   51


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка