Заняття №3. " екстрена медична допомога при механічних травмах"



Скачати 107.05 Kb.
Сторінка50/51
Дата конвертації08.08.2021
Розмір107.05 Kb.
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   51
Комбінована травма це ушкодження, яке виникає внаслідок дії двох і більше уражаючих чинників. Наприклад, розрив печінки і опік тулуба.

Політравма - множинні, поєднані або комбіновані ушкодження, які супроводжуються порушенням вітальних функцій чи загрозою їх виникнення, тобто політравма завжди є тяжким, шокогенним ушкодженням. У 94 % потерпілих при політравмі спостерігаються переломи; у 60 % випадків політравма обумовлена саме поліфрактурами (1/2 з них становлять відкриті переломи з ушкодженнями м’яких тканин), у 25 % - переломи поєднані з черепно-мозковою травмою, у 9 % - з ушкодженнями органів черевної порожнини. У цілому особливості прояви та перебігу політравми такі:



  1. Політравма завжди супроводжується травматичним шоком.

  2. При політравмі виникає синдром взаємної обтяжливості. «...Тяжкість стану потерпілого, - як пише Г. М. Цибуляк, -перевершує арифметичну суму кількох ушкоджень».

  3. При поєднаній травмі головне ушкодження змазує інші клінічні прояви. Так, при черепно-мозковій травмі й ушкодженні органів черевної порожнини абдомінальна катастрофа може перебігати латентно.

  4. Нерідко поєднані ушкодження створюють стан несумісної терапії. Наприклад, при травмі опорнорухового апарату треба вводити наркотики, але це може змазати картину абдомінальної катастрофи; при переломі плеча ушкодження грудної клітки утруднює накладання іммобілізуючої пов’язки.

  5. Політравма характеризується високою частотою ускладнень: гнійно-запальних; токсичних (гостра, ниркова недостатність); післягіпоциркуляторних (набряк мозку, легенів, трофічні виразки тощо).

  6. При політравмі завжди розвивається травматична хвороба.

Сьогодні концепція травматичної хвороби загальновизнана. Як і інше захворювання, травматична хвороба характеризується причиною (політравма), морфологічним субстратом (ушкодження), головними патогенетичними механізмами, динамкою, ступенем тяжкості, клінічними формами та проявами.

Основу патогенезу травматичної хвороби становить поєднання реакцій ушкодження та реакцій захисту. До перших належать травматичний шок, крововтрата, порушення функції ушкоджених органів, травматичний токсикоз, катаболізм, некроз тканин, зниження імунітету; до других (адаптивні реакції) - перерозподіл кровоплину, посилення еритропоезу, надходження у судинне русло екстравазальної рідини, анаболізм, регенерація тканин. У цілому для травматичної хвороби завжди характерні гострий початок; відсутність латентного періоду; гіпоксія циркулярно-анемічного типу; системна післяагресивна реакція (гарячка, психастенія, асептичні та септичні запальні осередки).

У перебігу травматичної хвороби розрізняють 3 періоди;


  • І - шок,

  • II - розгорнута клінічна картина,

  • III - період реабілітації.

І період - це травматичний шок, який за своїм генезом є і нейрорефлекторним, і гіповолемічним, а при crush-синдромі (синдром тривалого роздавлювання) - і токсичним.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   51


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка