Заліковий модульний контроль з клінічної імунології та алергології варіант №2 Питання І рівня (1 правильна відповідь) кожен тест 1 бал



Скачати 491.71 Kb.
Дата конвертації10.09.2020
Розмір491.71 Kb.
ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
ВАРІАНТ № 2

1. Питання І рівня (1 правильна відповідь) кожен тест 1 бал
1.1. До антигенпрезентуючих клітин належать: макрофаги, дендритні клітини та В-лімфоцити

А. так


В. ні

1.2. Т-кілери переважно беруть участь в захисті від позаклітинних збудників

А. так


В ні

1.3. Антитіла продукуються природними кілерами після зустрічі з антигеном

А. так


В. ні

1.4. Кількість Т-лімфоцитів кілерів - супресорів у периферичній крові становить 20-30%

А. так.


В. ні.

1.5. Усі клітини імунної системи походять від єдиного попередника – гемопоетичної поліпотентної стовбурової клітини

А. так


В. ні

1.6. Т- лімфоцити - хелпери 2-го типу продукують цитокіни, які забезпечують переважний розвиток клітинної імунної відповіді

А. так


В. ні

1.7. Активація комплементу за класичним шляхом починається з першого субкомпоненту комплементу (С1q), що фіксується до Fc - фрагментів імуноглобулінів

А. так


В. ні

1.8. ТФРβ супресорний цитокін, який синтезується Т-регуляторними клітинами

А. так


В. ні

1.9. Тимусзалежні антигени – це антигени, імунну відповідь на які здійснено з обов’язковою участю Т- лімфоцитів - кілерів

А. так


В. ні

1.10. В разі Т-незалежної стимуляції В-лімфоцитів швидко зростає вміст антигенспецифічних антитіл тільки одного класу – IgM

А. так


В. ні
2.Тести І рівня(1 правильна відповідь) кожен тест 2 бали
2.1. Вкажiть, якi з нижчеперерахованих методiв виявлення антитiл, найбiльш широко використовуються при дiагностицi аутоiмунних захворювань:

  1. Iмунофлюоресцентні методи.

  2. Реакцiя аглютинацiї.

  3. Радiоiмунологiчний аналiз.

  4. Дані методи взагалі не використовуються.


2.2. Показання для довенного введення імуноглобулінів всі, крім:

  1. Природжені імунодефіцити.

  2. Набуті імунодефіцити.

  3. Бактеріальна інфекція.

  4. Вірусна інфекція.

  5. Алергія.

  6. Ендотоксичний шок.


2.3. Зв’язок між факторами природної резистентності та специфічним імунітетом здійснюється на рівні

А. Т-лімфоцитів.

В. В-лімфоцитів.

С. Імуноглобулінів.

D. Макрофагів.
2.4. Які механізми вродженої резистентності не беруть участі в антибактеріальному iмунiтеті?


  1. Активація комплементу по альтернативному шляху.

  2. Виділення цитокінів макрофагами та їх активація.

  3. Виділення цитокінів природними кілерами.

  4. Активація еозинофілів.


2.5. Яку дію індукують Т-лiмфоцити хелпери 2 типу

  1. Пролiферацiю В-лiмфоцитiв.

  2. Диференціювання В-лiмфоцитiв у плазматичні клiтини.

  3. Розширення пулу В-клiтин пам’яті.

  4. Переключення синтезу важких ланцюгів імуноглобулінів.

  5. Усі відповіді вiрнi.


3. Тести ІІ рівня (одна правильних відповідь) кожен тест 3 бали
1. У пацієнта 50 років застосування традиційної терапії щодо загострення хронічного некалькульозного панкреатиту протягом 1,5 місяців виявилося неефективним. При УЗД тіла залози винайдено ділянку, підозрілу на наявність пухлинного росту. Які дані при дообстеженні будуть найбільш інформативними?

  1. Лейкоцитоз та прискорена ШОЕ.

  2. Атипові клітини у панкреатичному соку.

  3. Ретроградна дуоденопанкреатографія.

  4. Гастродуоденоскопія.

  5. Специфічні онкологічні маркери у крові.

2. Пацієнтка 32 років, на протязі місяця непокоїть кашель, підвищення температури до 38,0 градусів. В анамнезі – аскаридоз. На R – грамі виявлено гомогенний окремий інфільтрат без чітких контурів. В аналізі крові – еозинофіли до 55\%. Який найбільш вірогідний діагноз?



  1. Вогнищева пневмонія.

  2. Туберкульоз легенів.

  3. Хронічний бронхіт, загострення.

  4. Еозинофільний інфільтрат (синдром Лефлера).

  5. Пухлина легень.

3. При перевірці крові донорів на станції переливання крові, в сироватці одного з них виявлені антитіла до вірусу імунодефіциту людини. Який метод рекомендується для підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції?



  1. Вестернблоту.

  2. Електронної мікроскопії.

  3. Імуноферментного аналізу.

  4. Імунофлюоресценції.

  5. Радіоімунного аналізу.

4. Пацієнтка 26 років з підвищеною фоточутливістю, артритами променево-зап’ясних та ліктевих суглобів, дисковидним висипом на шкірі обличчя та тулуба. Було виставлено діагноз: СЧВ. В аналізі крові: гемоглобін-80 г/л, еритроцити-1,5·1012/л, лейкоцити-2,0·109/л, лімфоцити-15%, тромбоцити-150·109/л, ШОЕ-50 мм/год. Запропонуйте метод імунокорекції:



  1. Призначення терапії ГМ-КСФ.

  2. Призначення фото модифікації крові.

  3. Призначення ГКС.

  4. Замісні переливання крові.

  5. Призначення терапії метилурацилом.

5. Каретою швидкої допомоги було доставлено юнака 16 років. Зі слів лікаря хворого турбувало утруднене дихання. Було введено димедрол, папаверин, еуфілін. Під час транспортування розвинулася асфіксія, що потребувало накладання трахеостоми. Об’єктивно: обличчя набрякле, бліде, у параорбітальній ділянці гематома. В анамнезі такі прояви у спостерігалися неодноразово, починаючись через кілька годин після тренувань з боксу. Який діагноз найбільш вірогідний?



  1. Астматичний статус.

  2. Вроджений ангіоневротичний набряк.

  3. Закрита черепно-мозкова травма.

  4. Вертебро - базилярна недостатність.

  5. Алергічний набряк Квінке.

6. Подружжя скаржиться на безпліддя протягом 3 років. Чоловік лікується у андролога з приводу хронічного неспецифічного простатиту. Імунологічне обстеження засвідчило: у дружини показники в межах норми, в імунограмі чоловіка число CD4+ лімфоцитів підвищене у 1,5 рази, а CD8+ лімфоцитів - знижене порівняно до норми, ІРІ збільшений у 2 рази. Індекс гістосумісності - 25%. У чоловіка визначені аутоантиспермальні Ат у спермі та сокові простатиу діагностичному титрі. Вкажіть на можливу причину безпліддя.



  1. Антигаметний конфлікт.

  2. Вторинний імунодефіцит у чоловіка.

  3. Підвищений індекс гістосумісності подружжя.

  4. Зниженій індекс гістосумісності подружжя.

  5. Первинний імунодефіцит у чоловіка.

7. Пацієнту 22 роки. За останній рік тричі лікувався з приводу лакунарної ангіни, впродовж трьох місяців рецидивує фурункульоз. В імунограмі: ФІ – 39% , ФЧ- 2, CD4/CD8- 0,25, IgM 0,24г/л, IgG,- 6,7 г/л, IgA 0,89г/л. Який синдром набутого (вторинного) імунодефіцитного захворювання у пацієнта?



  1. Алергічний.

  2. Нейроімуноендокринний.

  3. Імунопроліферативний.

  4. Автоімунний.

  5. Інфекційний.

8. Пацієнту М, 49 років проведено алотрансплантацію нирки. Індекс гістосумісності 75% Після пересадки нирки призначено імуносупресивну терапію. На 16-ий день після операції відкрилася нориця з зеленуватим виділенням і раптово з’явилися ознаки гострої ниркової недостатності. В імунограмі: значне зменшення загального вмісту CD3+-та CD4+-клітин при підвищенні числа CD8+-та CD19+-лімфоцитів, ІРІ=0,8. Що загрожує пацієнту?



  1. Гостра криз відторгнення.

  2. Надгостра криза відторгнення.

  3. Хронічна криза відторгнення.

  4. Інфекційне ускладнення.

  5. Медикаментозний гломерулонефрит.

9. Пацієнт 38 років скаржиться на свистяче утруднене дихання, сухий кашель, що з’явилися через місяць після зміни помешкання. Аускультативно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При дослідженні виявлено обструкцію бронхіальної прохідності легкого ступеня. Прік-тестом у період ремісії виявлено реакцію (+++) на алергени домашнього пилу серій № 016, 018. Заключний діагноз:



  1. Атопічна бронхіальна астма.

  2. Обструктивний бронхіт.

  3. Неалергічна бронхіальна астма.

  4. Астматична форма полінозу.

  5. Системний мастоцитоз.

10. Юнак 18-ти років у зв'язку з головним болем прийняв таблетку аспірину. Через 2 дні розвинувся набряк повік, губ, відмічає утруднене дихання, уртикарні елементи на шкірі тулуба. Реакція гальмування міграції лейкоцитів з аспірином негативна. Імуноглобулін Е - в нормі. Зазначте найбільш ймовірний діагноз:



  1. Напал бронхіальної астми.

  2. Набряк Квінке.

  3. Спадковий ангіоневротичний на­бряк.

  4. Алергічний дерматит.

  5. Псевдоалергічна реакція.

4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали
4.1 Дівчинка 4 років. За останній рік тричі хворіла на гостру лакунарну ангіну, двічі на гнійний отит, двічі на бронхіт з обструктивним синдромом, стоматит, часто скаржиться на біль в епігастрії та пілородуоденальній зоні. Спостерігається гастроентерологом з 3-х років з діагнозом: дискінезія жовчовивідних шляхів на тлі анатомічного дефекту (перегин жовчного міхура в вихідному відділі), реактивний панкреатит, дисбактеріоз кишечника. Дитячий заклад не відвідує. В родинному анамнезі по лінії батька: рецидивні бронхолегеневі захворювання, випадки тонзило- та аденектомій в дитячому віці, гастрити. По лінії матері: виразкові хвороби шлунку та 12-палої кишки, апендектомії, хронічні субкомпенсовані тонзиліти та атопічна бронхіальна астма у бабусі.
Ваше заключення щодо імунологічного статусу пацієнтки. Дефект якої ланки імунітету найбільш вірогідний? Консультація яких фахівців може бути рекомендована додатково?

A. Імунодефіцитне захворювання. Дефект клітинної ланки імунітету. Консультація алерголога, генетика, фтизіатра та імунолога.

B. Аутоімунне захворювання. Надмірне утворення імуноглобулінів Ig G та M, в т.ч. до аутоантигенів. Консультація ревматолога та алерголога.

C. Вікова особливість (критичний період становлення імунної системи). Дефектів роботи імунної системи немає. Додаткових консультацій, крім педіатра та гастроентеролога не потребує.

D. Імунодефіцитне захворювання. Дефіцит місцевого імунітету. Консультація клінічного імунолога, отоларинголога, алерголога.
4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали
4.2. Пацієнт 19 років звернувся до алерголога з приводу набряків, які виникають на обличчі, волосистій частині голови, кінцівках після сильного стресу і/або фізичному навантаженні. Набряк блідий, щільний, болісний, тримається 3-4 дні, а потім поступово зникає. При прийомі антигістамінних препаратів стан не покращується. Із анамнезу виявлено, що у дядька зі сторони матері мали місце аналогічні набряки. Двоюрідна сестра хворого загинула при явищах задухи при набряку гортані. При об’єктивному дослідженні хворого змін зі сторони внутрішніх органів не виявлено.

Ваш попередній діагноз? Які препарати необхідно ввести Пацієнту для купування набряку? Які препарати використовують для ситуаційної профілактики? Які лабораторні дослідження потрібно провести Пацієнту для підтвердження діагнозу?


  1. Набряк Квінке. Антигістамінні препарати та ГКС, профілактика - мембраностабілізатори, терапія - специфічна імунотерапія. Рівень загального IgE.

  2. Вроджений ангіоневротичний набряк. Переливання свіжозамороженої плазми, έ- амінокапронова кислота, профілактика – препаратами метилтестостерону. Визначення рівня С1 інгібітору і/ або інактиваторів С 2 та С4.

  3. Набутий ангіоневротичний набряк. Переливання свіжозамороженої плазми, έ- амінокапронова кислота, профілактика – даназол. Визначення рівню С1 інгібітору і/ або інактиваторів С 2 та С4.


4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали
4.3 Хлопчик 16 років часто хворіє останні 9 місяців. Двічі переніс гнійний гайморит, одноразово - гнійну лакунарну ангіну та двохсторонню пневмонію. Відмічається субферилітет, реґіонарна лімфаденопатія. Бактеріальне дослідження мокротиння виявило присутність золотистого стафілококу. Призначено третій курс антибіотиків, згідно чутливості збудника. Ефект лікування незначний та короткочасний.
Вірогідний імунологічний статус пацієнта? Дефект якої ланки імунітету можливий у пацієнта? Які імунологічні показники слід визначити для підтвердження імунодефіцитного стану?
А Невідомий. Можна думати про дефект факторів вродженої резистентності. Лейкограму, показники фагоцитозу, гуморальні фактори.

B Нормальний. Дефектів роботи імунної системи немає. Доцільності в проведенні імунологічного обстеження немає.

C Імуносупресія. Можна думати про дефект гуморального імунітету. Визначення кількості CD22+ клітин, спектру імуноглобулінів сироватки крові, рівня секреторного IgA, лізоциму.

D Аутоагресія. Визначення кількості CD3+ клітин, CD4+ хелперів, CD8+ кілерів/супресорів, CD22+ клітин, рівня циркулюючих імунних комплексів.


4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали

4.4 Жінка 35 років лікується з приводу часто рецидивуючого кандидозного вагініту. Вперше скарги з’явились після лікування хронічного специфічного аднекситу трьома антибіотиками одночасно. Етіотропне лікування приносить короткочасний нестійкий ефект.

Вірогідний імунологічний статус пацієнта? Дефект якої ланки імунітету у пацієнта? Які імунологічні показники слід визначити для підтвердження імунодефіцитного стану?
A. Імуносупресія. Можна думати про дефект моноцитарно- макрофагальної ланки. Лейкограму, лімфограму, показники фагоцитозу

B. Імуносупресія. Можна думати про дефект клітинного імунітету. Визначення кількості CD3+ клітин, CD4+ хелперів, CD8+ кілерів/супресорів, CD22+ клітин,

C. Нормальний. Дефектів роботи імунної системи немає. Доцільності в проведенні імунологічного обстеження немає

D. Невідомий. Можна думати про дефект системи місцевого імунітету. Рівень секреторного IgA, лізоциму в цервікальному слизу.
4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали
4.5 Пацієнтка 35 років, яка з приводу СЧВ отримує імуносупресивну терапію впродовж двох років. Відмічає ремісію по основному захворюванню, але за останній рік сім разів виникало загострення лабіального герпесу, двічі хворила на лакунарну ангіну.

Який імунологічний статус пацієнтки? Дефект якої ланки імунітету у пацієнтки? Які імунологічні показники слід визначити?

  1. Імуносупресія (вікова). Можна думати про дефект клітинного імунітету. Лейкограму, лімфограму, показники фагоцитозу

  2. Імуносупресія(індукована) Можна думати про комбіноване порушення імунітету. Лейкограму, білковий спектр крові, лімфограма, спектр імуноглобулінів сироватки крові.

  3. Імунний статус нормальний. Дефектів роботи імунної системи немає. Доцільності в проведенні імунологічного обстеження немає

  4. Аутоагресія Можна думати про дефект системи місцевого імунітету. рівня секреторного IgA, лізоциму слини.



ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
ВАРІАНТ № 2

1. Питання І рівня (1 правильна відповідь) кожен тест 1 бал
1.1. До антигенпрезентуючих клітин належать: макрофаги, дендритні клітини та В-лімфоцити

А. так


В. ні

1.2. Т-кілери переважно беруть участь в захисті від позаклітинних збудників

А. так


В ні

1.3. Антитіла продукуються природними кілерами після зустрічі з антигеном

А. так


В. ні

1.4. Кількість Т-лімфоцитів кілерів - супресорів у периферичній крові становить 20-30%

А. так.


В. ні.

1.5. Усі клітини імунної системи походять від єдиного попередника – гемопоетичної поліпотентної стовбурової клітини

А. так


В. ні

1.6. Т- лімфоцити - хелпери 2-го типу продукують цитокіни, які забезпечують переважний розвиток клітинної імунної відповіді

А. так


В. ні

1.7. Активація комплементу за класичним шляхом починається з першого субкомпоненту комплементу (С1q), що фіксується до Fc - фрагментів імуноглобулінів

А. так


В. ні

1.8. ТФРβ супресорний цитокін, який синтезується Т-регуляторними клітинами

А. так


В. ні

1.9. Тимусзалежні антигени – це антигени, імунну відповідь на які здійснено з обов’язковою участю Т- лімфоцитів - кілерів

А. так


В. ні

1.10. В разі Т-незалежної стимуляції В-лімфоцитів швидко зростає вміст антигенспецифічних антитіл тільки одного класу – IgM

А. так


В. ні
2.Тести І рівня(1 правильна відповідь) кожен тест 2 бали
2.1. Вкажiть, якi з нижчеперерахованих методiв виявлення антитiл, найбiльш широко використовуються при дiагностицi аутоiмунних захворювань:

  1. Iмунофлюоресцентні методи.

  2. Реакцiя аглютинацiї.

  3. Радiоiмунологiчний аналiз.

  4. Дані методи взагалі не використовуються.


2.2. Показання для довенного введення імуноглобулінів всі, крім:

  1. Природжені імунодефіцити.

  2. Набуті імунодефіцити.

  3. Бактеріальна інфекція.

  4. Вірусна інфекція.

  5. Алергія.

  6. Ендотоксичний шок.


2.3. Зв’язок між факторами природної резистентності та специфічним імунітетом здійснюється на рівні

А. Т-лімфоцитів.

В. В-лімфоцитів.

С. Імуноглобулінів.

D. Макрофагів.
2.4. Які механізми вродженої резистентності не беруть участі в антибактеріальному iмунiтеті?


  1. Активація комплементу по альтернативному шляху.

  2. Виділення цитокінів макрофагами та їх активація.

  3. Виділення цитокінів природними кілерами.

  4. Активація еозинофілів.


2.5. Яку дію індукують Т-лiмфоцити хелпери 2 типу

  1. Пролiферацiю В-лiмфоцитiв.

  2. Диференціювання В-лiмфоцитiв у плазматичні клiтини.

  3. Розширення пулу В-клiтин пам’яті.

  4. Переключення синтезу важких ланцюгів імуноглобулінів.

  5. Усі відповіді вiрнi.


3. Тести ІІ рівня (одна правильних відповідь) кожен тест 3 бали
1. У пацієнта 50 років застосування традиційної терапії щодо загострення хронічного некалькульозного панкреатиту протягом 1,5 місяців виявилося неефективним. При УЗД тіла залози винайдено ділянку, підозрілу на наявність пухлинного росту. Які дані при дообстеженні будуть найбільш інформативними?

  1. Лейкоцитоз та прискорена ШОЕ.

  2. Атипові клітини у панкреатичному соку.

  3. Ретроградна дуоденопанкреатографія.

  4. Гастродуоденоскопія.

  5. Специфічні онкологічні маркери у крові.

2. Пацієнтка 32 років, на протязі місяця непокоїть кашель, підвищення температури до 38,0 градусів. В анамнезі – аскаридоз. На R – грамі виявлено гомогенний окремий інфільтрат без чітких контурів. В аналізі крові – еозинофіли до 55\%. Який найбільш вірогідний діагноз?



  1. Вогнищева пневмонія.

  2. Туберкульоз легенів.

  3. Хронічний бронхіт, загострення.

  4. Еозинофільний інфільтрат (синдром Лефлера).

  5. Пухлина легень.

3. При перевірці крові донорів на станції переливання крові, в сироватці одного з них виявлені антитіла до вірусу імунодефіциту людини. Який метод рекомендується для підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції?



  1. Вестернблоту.

  2. Електронної мікроскопії.

  3. Імуноферментного аналізу.

  4. Імунофлюоресценції.

  5. Радіоімунного аналізу.

4. Пацієнтка 26 років з підвищеною фоточутливістю, артритами променево-зап’ясних та ліктевих суглобів, дисковидним висипом на шкірі обличчя та тулуба. Було виставлено діагноз: СЧВ. В аналізі крові: гемоглобін-80 г/л, еритроцити-1,5·1012/л, лейкоцити-2,0·109/л, лімфоцити-15%, тромбоцити-150·109/л, ШОЕ-50 мм/год. Запропонуйте метод імунокорекції:



  1. Призначення терапії ГМ-КСФ.

  2. Призначення фото модифікації крові.

  3. Призначення ГКС.

  4. Замісні переливання крові.

  5. Призначення терапії метилурацилом.

5. Каретою швидкої допомоги було доставлено юнака 16 років. Зі слів лікаря хворого турбувало утруднене дихання. Було введено димедрол, папаверин, еуфілін. Під час транспортування розвинулася асфіксія, що потребувало накладання трахеостоми. Об’єктивно: обличчя набрякле, бліде, у параорбітальній ділянці гематома. В анамнезі такі прояви у спостерігалися неодноразово, починаючись через кілька годин після тренувань з боксу. Який діагноз найбільш вірогідний?



  1. Астматичний статус.

  2. Вроджений ангіоневротичний набряк.

  3. Закрита черепно-мозкова травма.

  4. Вертебро - базилярна недостатність.

  5. Алергічний набряк Квінке.

6. Подружжя скаржиться на безпліддя протягом 3 років. Чоловік лікується у андролога з приводу хронічного неспецифічного простатиту. Імунологічне обстеження засвідчило: у дружини показники в межах норми, в імунограмі чоловіка число CD4+ лімфоцитів підвищене у 1,5 рази, а CD8+ лімфоцитів - знижене порівняно до норми, ІРІ збільшений у 2 рази. Індекс гістосумісності - 25%. У чоловіка визначені аутоантиспермальні Ат у спермі та сокові простатиу діагностичному титрі. Вкажіть на можливу причину безпліддя.



  1. Антигаметний конфлікт.

  2. Вторинний імунодефіцит у чоловіка.

  3. Підвищений індекс гістосумісності подружжя.

  4. Зниженій індекс гістосумісності подружжя.

  5. Первинний імунодефіцит у чоловіка.

7. Пацієнту 22 роки. За останній рік тричі лікувався з приводу лакунарної ангіни, впродовж трьох місяців рецидивує фурункульоз. В імунограмі: ФІ – 39% , ФЧ- 2, CD4/CD8- 0,25, IgM 0,24г/л, IgG,- 6,7 г/л, IgA 0,89г/л. Який синдром набутого (вторинного) імунодефіцитного захворювання у пацієнта?



  1. Алергічний.

  2. Нейроімуноендокринний.

  3. Імунопроліферативний.

  4. Автоімунний.

  5. Інфекційний.

8. Пацієнту М, 49 років проведено алотрансплантацію нирки. Індекс гістосумісності 75% Після пересадки нирки призначено імуносупресивну терапію. На 16-ий день після операції відкрилася нориця з зеленуватим виділенням і раптово з’явилися ознаки гострої ниркової недостатності. В імунограмі: значне зменшення загального вмісту CD3+-та CD4+-клітин при підвищенні числа CD8+-та CD19+-лімфоцитів, ІРІ=0,8. Що загрожує пацієнту?



  1. Гостра криз відторгнення.

  2. Надгостра криза відторгнення.

  3. Хронічна криза відторгнення.

  4. Інфекційне ускладнення.

  5. Медикаментозний гломерулонефрит.

9. Пацієнт 38 років скаржиться на свистяче утруднене дихання, сухий кашель, що з’явилися через місяць після зміни помешкання. Аускультативно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При дослідженні виявлено обструкцію бронхіальної прохідності легкого ступеня. Прік-тестом у період ремісії виявлено реакцію (+++) на алергени домашнього пилу серій № 016, 018. Заключний діагноз:



  1. Атопічна бронхіальна астма.

  2. Обструктивний бронхіт.

  3. Неалергічна бронхіальна астма.

  4. Астматична форма полінозу.

  5. Системний мастоцитоз.

10. Юнак 18-ти років у зв'язку з головним болем прийняв таблетку аспірину. Через 2 дні розвинувся набряк повік, губ, відмічає утруднене дихання, уртикарні елементи на шкірі тулуба. Реакція гальмування міграції лейкоцитів з аспірином негативна. Імуноглобулін Е - в нормі. Зазначте найбільш ймовірний діагноз:



  1. Напал бронхіальної астми.

  2. Набряк Квінке.

  3. Спадковий ангіоневротичний на­бряк.

  4. Алергічний дерматит.

  5. Псевдоалергічна реакція.

4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали
4.1 Дівчинка 4 років. За останній рік тричі хворіла на гостру лакунарну ангіну, двічі на гнійний отит, двічі на бронхіт з обструктивним синдромом, стоматит, часто скаржиться на біль в епігастрії та пілородуоденальній зоні. Спостерігається гастроентерологом з 3-х років з діагнозом: дискінезія жовчовивідних шляхів на тлі анатомічного дефекту (перегин жовчного міхура в вихідному відділі), реактивний панкреатит, дисбактеріоз кишечника. Дитячий заклад не відвідує. В родинному анамнезі по лінії батька: рецидивні бронхолегеневі захворювання, випадки тонзило- та аденектомій в дитячому віці, гастрити. По лінії матері: виразкові хвороби шлунку та 12-палої кишки, апендектомії, хронічні субкомпенсовані тонзиліти та атопічна бронхіальна астма у бабусі.
Ваше заключення щодо імунологічного статусу пацієнтки. Дефект якої ланки імунітету найбільш вірогідний? Консультація яких фахівців може бути рекомендована додатково?

A. Імунодефіцитне захворювання. Дефект клітинної ланки імунітету. Консультація алерголога, генетика, фтизіатра та імунолога.

B. Аутоімунне захворювання. Надмірне утворення імуноглобулінів Ig G та M, в т.ч. до аутоантигенів. Консультація ревматолога та алерголога.

C. Вікова особливість (критичний період становлення імунної системи). Дефектів роботи імунної системи немає. Додаткових консультацій, крім педіатра та гастроентеролога не потребує.

D. Імунодефіцитне захворювання. Дефіцит місцевого імунітету. Консультація клінічного імунолога, отоларинголога, алерголога.
4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали
4.2. Пацієнт 19 років звернувся до алерголога з приводу набряків, які виникають на обличчі, волосистій частині голови, кінцівках після сильного стресу і/або фізичному навантаженні. Набряк блідий, щільний, болісний, тримається 3-4 дні, а потім поступово зникає. При прийомі антигістамінних препаратів стан не покращується. Із анамнезу виявлено, що у дядька зі сторони матері мали місце аналогічні набряки. Двоюрідна сестра хворого загинула при явищах задухи при набряку гортані. При об’єктивному дослідженні хворого змін зі сторони внутрішніх органів не виявлено.

Ваш попередній діагноз? Які препарати необхідно ввести Пацієнту для купування набряку? Які препарати використовують для ситуаційної профілактики? Які лабораторні дослідження потрібно провести Пацієнту для підтвердження діагнозу?


  1. Набряк Квінке. Антигістамінні препарати та ГКС, профілактика - мембраностабілізатори, терапія - специфічна імунотерапія. Рівень загального IgE.

  2. Вроджений ангіоневротичний набряк. Переливання свіжозамороженої плазми, έ- амінокапронова кислота, профілактика – препаратами метилтестостерону. Визначення рівня С1 інгібітору і/ або інактиваторів С 2 та С4.

  3. Набутий ангіоневротичний набряк. Переливання свіжозамороженої плазми, έ- амінокапронова кислота, профілактика – даназол. Визначення рівню С1 інгібітору і/ або інактиваторів С 2 та С4.


4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали
4.3 Хлопчик 16 років часто хворіє останні 9 місяців. Двічі переніс гнійний гайморит, одноразово - гнійну лакунарну ангіну та двохсторонню пневмонію. Відмічається субферилітет, реґіонарна лімфаденопатія. Бактеріальне дослідження мокротиння виявило присутність золотистого стафілококу. Призначено третій курс антибіотиків, згідно чутливості збудника. Ефект лікування незначний та короткочасний.
Вірогідний імунологічний статус пацієнта? Дефект якої ланки імунітету можливий у пацієнта? Які імунологічні показники слід визначити для підтвердження імунодефіцитного стану?
А Невідомий. Можна думати про дефект факторів вродженої резистентності. Лейкограму, показники фагоцитозу, гуморальні фактори.

B Нормальний. Дефектів роботи імунної системи немає. Доцільності в проведенні імунологічного обстеження немає.

C Імуносупресія. Можна думати про дефект гуморального імунітету. Визначення кількості CD22+ клітин, спектру імуноглобулінів сироватки крові, рівня секреторного IgA, лізоциму.

D Аутоагресія. Визначення кількості CD3+ клітин, CD4+ хелперів, CD8+ кілерів/супресорів, CD22+ клітин, рівня циркулюючих імунних комплексів.


4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали

4.4 Жінка 35 років лікується з приводу часто рецидивуючого кандидозного вагініту. Вперше скарги з’явились після лікування хронічного специфічного аднекситу трьома антибіотиками одночасно. Етіотропне лікування приносить короткочасний нестійкий ефект.

Вірогідний імунологічний статус пацієнта? Дефект якої ланки імунітету у пацієнта? Які імунологічні показники слід визначити для підтвердження імунодефіцитного стану?
A. Імуносупресія. Можна думати про дефект моноцитарно- макрофагальної ланки. Лейкограму, лімфограму, показники фагоцитозу

B. Імуносупресія. Можна думати про дефект клітинного імунітету. Визначення кількості CD3+ клітин, CD4+ хелперів, CD8+ кілерів/супресорів, CD22+ клітин,

C. Нормальний. Дефектів роботи імунної системи немає. Доцільності в проведенні імунологічного обстеження немає

D. Невідомий. Можна думати про дефект системи місцевого імунітету. Рівень секреторного IgA, лізоциму в цервікальному слизу.
4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали
4.5 Пацієнтка 35 років, яка з приводу СЧВ отримує імуносупресивну терапію впродовж двох років. Відмічає ремісію по основному захворюванню, але за останній рік сім разів виникало загострення лабіального герпесу, двічі хворила на лакунарну ангіну.

Який імунологічний статус пацієнтки? Дефект якої ланки імунітету у пацієнтки? Які імунологічні показники слід визначити?

  1. Імуносупресія (вікова). Можна думати про дефект клітинного імунітету. Лейкограму, лімфограму, показники фагоцитозу

  2. Імуносупресія(індукована) Можна думати про комбіноване порушення імунітету. Лейкограму, білковий спектр крові, лімфограма, спектр імуноглобулінів сироватки крові.

  3. Імунний статус нормальний. Дефектів роботи імунної системи немає. Доцільності в проведенні імунологічного обстеження немає

  4. Аутоагресія Можна думати про дефект системи місцевого імунітету. рівня секреторного IgA, лізоциму слини.



ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
ВАРІАНТ № 1

1. Питання І рівня (1 правильна відповідь) кожен тест 1 бал

1.1. Інтерферонам властива протипухлинна дія

  1. Так.

  2. Ні.

1.2. Кількість Т-лімфоцитів хелперів-індукторів у периферичній крові сягає 55-60%

  1. Так.

  2. Ні.

1.3. Т-хелпери 1 та 2 типу є найважливішими субпопуляціями Т-лімфоцитів, від функціонального балансу яких залежить спрямованість імунної відповіді

  1. Так.

  2. Ні.

1.4. При вродженому дефіциті С1-інгібітора розвивається хвороба, що називається «ангіоневротичний набряк»

  1. Так.

  2. Ні.

1.5. Антигенність – здатність антигенів зв’язуватися з поверхнею фагоцитів:

  1. Так.

  2. Ні.

1.6. Клітинний специфічний імунітет представлено популяцією Т-лімфоцитів, серед яких виділяють хелпери, інгібітори та кілери:

  1. Так.

  2. Ні.

1.7. Шляхом апоптозу здійснюється контроль клітинного складу швидко мутуючих клітин

  1. Так.

  2. Ні.

1.8. Моноклональні антитіла належать до різних класів імуноглобулінів

  1. Так.

  2. Ні.

1.9. СD3 є частиною В-клітинного розпізнавального рецептора

  1. Так.

  2. Ні.

1.10. Суперантиген розпізнається за традиційним механізмом презентації

  1. Так. В. НІ

2.Тести І рівня (1 правильна відповідь) кожен тест 2 бали
2.1. Якi з наведених тверджень вiрно описують механiзм противiрусної дiї iнтерферону?

  1. Iнтерферон формує покриття поверхнi клiтин, зашкоджуючи таким чином пенетрації вірусу.

  2. Iнтерферон безпосередньо лiзує вiрус у позаклiтковому середовищi.

  3. Iнтерферон знищує вiрус, який потрапляє у клiтину.

  4. Iнтерферон дiє через геном клiтини, активуючи продукцію противiрусних бiлкiв.


2.2. Активація комплементу за альтернативним шляхом починається внаслідок

  1. Презентації пептиду.

  2. Потрапляння гаптену.

  3. Утворення комплексу антиген-антитіло.

  4. Потрапляння ліпополісахариду мікробної клітини.


2.3. Клітинами, що сприймають антигенну інформацію у комплексі з молекулою HLA ІІ класу є

  1. T-кілери.

  2. T-хелпери.

  3. Природні кілери.

  4. Дендритні клітини.


2.4. Функції природних кілерів;

  1. Антигенорестрикція.

  2. Антитілонезалежна цитотоксичність.

  3. Презентація антигену.

  4. Опсонізація.


2.5. Т-хелпери ІІ типу продукують:

  1. Прозапальні цитокіни.

  2. Компоненти комплементу.

  3. Імуноглобуліни.

  4. Антизапальні цитокіни.


3. Тести ІІ рівня (1правильних відповідь) кожен тест 3 бали
3.1. Хворий 48 років знаходиться у терапевтичному відділенні лікарні 25 діб із діагнозом: гостра двобічна бронхопневмонія. Проведено терапію спочатку цефазоліном, а потім роваміцином. Стан практично не змінився, t-37,5°С, при фізикальному і ренгенологічному обстеженні - незначна позитивна динаміка. З чим найвірогідніше може бути пов’язаний такий перебіг захворювання?

  1. З розвитком дисбактеріозу.

  2. З наявністю вторинного імунодефіциту.

  3. Із реінфекцією.

  4. Із суперінфекцією.

  5. Із наявністю первинного імунодефіциту.


3.2. У жінки 50 років з діагнозом гіпертонічної хвороби II-ІІІ ступенів через тиждень після призначення гідралазину відмічено погіршення стану: лихоманка, арталгії, кашель, біль у грудях. При обстеженні: АТ 170/95 мм рт. ст., PS 90 уд. за хв., різке послаблення везикулярного дихання над нижніми відділами легень. Рентгенографічно - легеневий інфільтрат та плевральний випіт. Виявлені антиядерні антитіла. Вкажіть механізм патогенезу цього стану.

    1. Алергічна реакція негайного типу.

    2. Цитотоксична реакція.

    3. Імунокомплексна реакція.

    4. Алергічна реакція сповільненого типу.

    5. Псевдоалергічна реакція.


3.3. Каретою швидкої допомоги було доставлено юнака 16 років. Зі слів лікаря хворого турбувало утруднене дихання. Було введено димедрол, папаверин, еуфілін. Під час транспортування розвинулася асфіксія, що потребувало накладання трахеостоми. Об’єктивно: обличчя набрякле, бліде, у параорбітальній ділянці гематома. В анамнезі такі прояви спостерігалися неодноразово, починаючись через кілька годин після тренувань з боксу. Який діагноз найбільш вірогідний?

  1. Астматичний статус.

  2. Вродженій ангіоневротичний набряк.

  3. Закрита черепно-мозкова травма.

  4. Вертебро-базілярна недостатність.

  5. Алергічній набряк Квінке.


3.4. Хворий 26 років звернувся зі скаргами на нежить водянистого характеру, багаторазове чхання, періодичне закладання носа, свербіж очей, головний біль. Загострення щорічні з кінця липня до початку жовтня, протягом 5 років. Стан погіршується при виїзді за межі міста. Об’єктивно: набряк очей, сльозотеча, кон’юнктива гіперемована. При обстеженні внутрішніх органів патології не виявлено. Ваш попередній діагноз:

  1. Ріновірусна інфекція.

  2. Аденовірусна інфекція.

  3. Гипертрофічній риніт.

  4. Поліноз.

  5. Вазомоторній риніт.


3.5. Подружжя скаржиться на безпліддя протягом 2 років. У чоловіка це другий шлюб, в першому дітей також не було. Клініко-анамнестичні дані виключають наявність запальних процесів органів репродукції у пацієнтів. Показники імунограм у подружжя нормальні, антиспермальні антитіла відсутні, індекс гістосумісності 125%. Вкажіть на можливу причину безпліддя.

  1. Вторинний імунодефіцит у жінки.

  2. Антиспермальний конфлікт.

  3. Підвищена гістосумісність подружжя.

  4. Знижений індекс гістосумісності подружжя.

  5. Дисгаммаглобулінемія.


3.6. Хворому Н., 47 років проведено алотрансплантацію печінки. Індекс гістосумісності 65%. На 4-ий день післяопераційного періоду з’явився біль у правому підребер’ї, нудота, підвищення t до 38,1°С. Імунограма: зменшення кількості CD3+- та CD4+-клітин на тлі збереження числа CD8+-лімфоцитів, ІРІ - 0,5. У пункційному аспіраті: переважають нейтрофіли та макрофаги, високий рівень ІЛ-1,ФНП-. Що загрожує хворому?

  1. Гостра криза відторгнення.

  2. Надгостра криза відторгнення.

  3. Хронічна криза відторгнення.

  4. Інфекційне ускладнення.

  5. ЦМВ-гепатит.


3.7. Хворий 60 років скаржиться на зниження апетиту, загальну слабкість, схуднення. Об’єктивно: шкіра сірого кольору, склери іктеричні, печінка +2 см. На УЗД черевної порожнини визначено об’ємне утворення у паренхимі печінки поблизу воріт, d=5 см. Яке дослідження потрібно провести для уточнення діагнозу?

  1. Визначення α-раково-ембріонального антигену.

  2. Визначення маркерів вірусних гепатитів.

  3. Визначення LE-клітин.

  4. Визначення рівня протипухлинних антитіл.

  5. Визначення рівня антитіл до мікросом гепатоцитів.

3.8. Пацієнт 20 років хворіє протягом року: скаржиться на швидку втому, підвищення температури тіла до 38С, нічну пітливість, значне схуднення протягом 2 останніх місяців. Об'єктивно: пухирцеві висипи на губах, збільшені усі групи периферичних лімфовузлів, кандидоз ротової порожнини. В аналізі крові: лейкоцити 3,3109/л, ШОЕ 15 мм/год, В-лімфоцитів - 12 %, співвідношення CD4+/CD8+- клітин - 0,5. Яким методом підтвердити найбільш ймовірний діагноз?

  1. Виявлення антитіл у реакції ІФА або РІА до ВІЛ.

  2. Біологічна проба на морських свинках.

  3. Визначення кількості Т-лімфоцитів.

  4. Проба Манту.

  5. Реакція гальмування міграції лейкоцитів.


3.9. Хлопчику 14 років. Знаходиться під наглядом гематолога з приводу тромбоцитопенії з 7 років. Відомо, що з 12 років підліток 2-3 рази на рік хворіє на гостру пневмонію, має рецидивуючу герпетичну інфекцію, екзему з періоду новонародженості. Необхідно запідозрити наступний різновид первинного імунодефіциту

    1. Синдром Ді-Джорджи.

    2. Синдром Луї-Бар.

    3. Синдром Мак-К’юзика.

    4. Синдром Віскота-Олдріча.

    5. Х-зчеплену агамаглобулінемію.


3.10. Юнак 24 років через 2 місяці після введення протиправцевої вакцини відчув періодичне зниження гостроти зору, появу парестезій у нижніх кінцівках, м’язову слабкість, півроку потому розвинулися: ністагм, атаксія, тремор. В крові винайдено високий титр антитіл до основного білка мієліну. Який найбільш сучасний метод імунотерапії можливо запропонувати?

  1. Системні ГКС.

  2. Препарати β-інтерферону.

  3. Кополімер-1.

  4. Сандоглобулін.

  5. ОКТ-3.


4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали

4.1 Жінка 33 років лікується з приводу рецидивуючого герпесу (H. labialis). Рецидиви виникають після переохолодження, на тлі емоційного перевантаження, ГРЗ, один раз на 1-2 місяці, незалежно від пори року. Етіотропне лікування приносить короткочасний нестійкий ефект. В дитинстві часто хворіла на інтерстиціальні бронхопневмонії. В родині є випадки онкологічних захворювань.

Який імунологічний статус пацієнтки? Дефект якої ланки імунітету наявнмй у неї? На які субпопуляції лімфоцитів слід в першу чергу звернути увагу при імунологічному обстеженні?

  1. Імуносупресія. Можна думати про дефект клітинної ланки імунітету. Визначення кількості та функціонального стану CD3, CD4 та CD8-клітин.

  2. Імуносупресія. Можна думати про дефект гуморальної ланки імунітету. Визначення кількості та функціонального стану CD19-22-клітин.

  3. Нормальний статус. Дефектів роботи імунної системи немає. Доцільності в проведенні імунологічного обстеження немає

  4. Імуносупресія. Можна думати по дефект фагоцитозу. Визначення кількості та функціонального стану CD 14-клітин.



4.2. Одне з наведених тверджень є невірне

  1. Макрофаги та В-лімфоцити експресують на своїй поверхні молекули головного комплексу гістосумісності ІІ класу.

  2. На бiльшостi антигенопрезентуючих клітин експресія молекул головного комплексу гістосумісності класу ІІ iндукується гамма-iнтерфероном

  3. В-лiмфоцити виступають як антигенпрезентуючi клiтини здебільшого при вторинній iмуннiй відповіді.

  4. Макрофаги та В-лiмфоцити експресують на своїй поверхні лише молекули головного комплексу гістосумісності І класу.

4.3. Підібрати пари правильних тверджень

1. Т-незалежна імунна відповідь характеризується

2. Т-залежна імунна відповідь характеризується


  1. Переважною продукцією Ig М.

  2. Наявністю імунологічної пам`яті.

  3. Відсутністю участі Т-хелперів.

  4. Продукцією імуноглобулінів Ig G, A, E.


4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна правильно вирішена задача

4 бали

4.4. Жінка 40 років, надійшла до клініки зі скаргами на напад задишки, який триває кілька годин і не прохо­дить під впливом раніш ефективного сальбутамолу. З'явилося серцебиття та неспокій. 8 років хворіє на хронічний бронхіт. Об'єктивно: стан тяжкий, хвора сидить, спираючись руками об край столу, блідий ціаноз, на відстані чутно свистяче дихання. В легенях на тлі послабленого дихання вислухо­вуються у невеликій кількості розсі­яні сухі хрипи. Пульс – 108 уд./хв. AT - 140/80 мм рт. ст. Який ступінь тяжкості загострення бронхіальної астми? Які препарати треба застосовувати в першу чергу?

A. Легкий ступінь загострення. Стабілізатори мембран опасис­тих клітин.

B. Тяжкий ступінь загострення. Адреноміметики

C. Загроза зупинки дихання. Антигістамінні І покоління.

D. Середньої тяжкості. Інгаляційні холінолітики

E. Тяжкий ступінь загострення. Киснева терапія, системні глюкокортикоїди.



4.5. Пацієнт 25 років звернувся до терапевта зі скаргами на різку слабість, схуднення на 5 кг за останні 2 місяці, субфебрилітет впродовж 3 місяців, задишку. Турбує часте загострення герпетичної інфекції з виразковими ушкодженнями шкіри та слизових оболонок, що зберігаються більше 1 міс.
Об’єктивно: системна лімфаденопатія, кандидоз ротової порожнини; в аналізі крові - анемія, абсолютна лімфопенія.

Який діагноз необхідно виключити першим? До якого спеціаліста слід скерувати хворого?

A. Гемобластоз. Огляд гематолога, клінічного імунолога.

B. ВІЛ/СНІД. Огляд інфекціоніста, клінічного імунолога.

C. Мононуклеоз. Огляд інфекціоніста, клінічного імунолога.

D Лімфогранулематоз. Огляд онколога, гематолога.
ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
ВАРІАНТ № 3

1. Питання І рівня (1 правильна відповідь) кожен тест 1 бал
1.1. Т-лімфоцити проходять антигеннезалежне диференціювання у кістковому мозку

А. так


В. ні*

1.2. Провідним імуноглобуліном, що здійснює захист слизових є Ig G

А. так*


В. ні

1.3 До периферичних органів імунітету відносять селезінку, апендикс, кістковий мозок, лімфатичні вузли

А. так


В. ні*

1.4 Цитокіни, що синтезуються Т- лімфоцитами-хелперами 1-го типу активують макрофаги, ПК-клітини та дозрівання цитотоксичних Т-лімфоцитів

А. так*


В. ні

1.5 Т- лімфоцити-хелпери 2 типу продукують ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-10 та ІЛ-13

А. так*


В. ні

1.6 Тимусозалежні антигени – це антигени, імунна відповідь на які здійснюється з обов’язковою участю Т- лімфоцитів-хелперів і макрофагів

А. так*


В. ні

1.7. Фактори природної резистентності та набутий імунітет функціонують незалежно один від одного

А. так


В. ні*

1.8. Клітини пам’яті утворюються та довготривало зберігаються при повторній імунізації

А. так*


В. ні

1.9. Апоптоз супроводжується розвитком запалення

А. так


В. ні*

1.10. Т-лімфоцити-хелпери 2-го типу продукують цитокіни, які забезпечують переважний розвиток клітинної імунної відповіді

А. так


В. ні*

2.Тести І рівня(1 правильна відповідь) кожен тест 2 бали
2.1. Яке з наведених тверджень є невірним щодо імунної відповіді щодо внутрiшньоклiтинних бактерій?

A Антитіла та неспецифiчнi гуморальні фактори відіграють провідну роль в елімінації внутрiшньоклiтинних бактерій.*

B Т - клітинний iмунiтет є головним захисним механізмом.

C Знищення фагоцитованих мікроорганізмів відбувається в результаті активації макрофагів лiмфокiнами.

D Інфiкованi клiтини знищуються цитотоксичними Т-лiмфоцитами.
2.2. Цитокіни в організмі


  1. Знаходяться у вигляді неактивних форм.

  2. Накопичуються у гранулах різноманітних клітин.

  3. Синтезуються під дією індукторів для певного процесу.*

  4. Перетворюються один у оден.

2.3. В-клітинний рецептор (BCR)

  1. Слугує для розпізнавання антигену В-лімфоцитом.*

  2. Слугує для передачі костимуляційного сигналу.

  3. Є трансмембранною формою IgG.

  4. Активується комплементом.

2.4. У чому полягає противірусна дія антитіл?

A У попередженні проникнення вірусу в клітину (нейтралізуючі антитіла).

B У пошкодженні оболонки вiрусiв.

C У блокуванні клітинних рецепторів для вiрусiв.

D В участі у процесах опсонiзацiї вірусних часток.*

E Усі відповіді вiрнi.


2.5. Які особливості вакцинації здорової дитини при умові, що рідний брат пацієнта хворий на спадкову гіпоглобулінемію?

  1. Протипоказане застосування живих вакцин.

  2. Протипоказане введення дифтерійного анатоксину.

  3. Вакцинація протипоказана.*

  4. Введення препаратів людського імуноглобуліну після вакцинації.

  5. Щеплення на загальних підставах.


\
3. Тести ІІ рівня (одна правильних відповідь) кожен тест 3 бали
1. Хворий М., 25 років протягом останнього року втратив 11кг ваги тіла, страждає від діареї, госпіталізований з приводу пневмоцистної пневмонії. Виставлено клінічний діагноз – “СНІД”. Яким лабораторним методом найбільш точно можна підтвердити такий діагноз?

  1. Реакцією імуноблотингу.*

  2. Визначенням співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів.

  3. Визначенням кількості Т- і В-лімфоцитів.

  4. Реакцією непрямої зворотної гемаглютинації.

  5. Імуноферментним методом .


2. Хвора 35 років зі скаргами на напади тяжкої ядухи, нежить зі значним водянистим виділенням, чханням, свербінням шкіри, висипкою на відкритих ділянках тіла, набряком обличчя, що з’являються під час знаходження у сільській місцевості, особливо біля конюшні, місць утримання худоби, а також у цирку та в приміщеннях, де є домашні тварини. Симптоми маніфестують через 2-3 хв. після контакту з тваринами. Який вид лікування не можна застосувати в даному випадку?

  1. Мембраностабілізатори.

  2. Елімінація алергену.

  3. Антигістамінні препарати 1 покоління.*

  4. Бронхолітики.

  5. Інгаляційні ГКС.


3. У хворої 56 років 4 доби тому з’явився висип на шкірі, що супроводжується свербінням. Турбує також здуття живота, тупий біль у правому підребер’ї, закріп. Напередодні з’їла плитку шоколаду (раніше на шоколад реакції не було). У минулому враження шкіри з’являлися при вживанні томатів, полуниці, молока. Сімейній алергологічний анамнез не обтяжений. Об’єктивно: на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок уртикарний висип. Який найбільш вірогідний діагноз?

  1. Харчова алергія.

  2. Атопічний дерматит.

  3. Хронічна кропив’янка.

  4. Псевдоалергія.*

  5. Ідіосинкразія.


4. Подружжя звернулося до клінічного імунолога у зв’язку із наявністю спонтанних викиднів, якими завершилися 3 вагітності. У жінки в анамнезі хронічний лівобічний сальпінгоофорит, але протягом 2-х років проявів дисгормональних, запальних процесів та інфекцій статевих шляхів не спостерігалося. У чоловіка патології не виявлено. Яка картина імунограми у жінки є найбільш вірогідною?

  1. Імунологічні показники у межах норми.

  2. ІРІ =4,0 за рахунок Т-хелперів.

  3. ІРІ = 0,7 за рахунок Т-хелперів.*

  4. Збільшення числа В-лімфоцитів та вмісту ІgМ.

  5. Збільшене число В-клітин, а вміст ІgG 2,5 г/л.


5. Який найбільш ймовірний діагноз у пацієнта Л., 37 років, ліквідатора аварії на ЧАЕС, за наявності наступних ознак: часті та ускладнені ГРВІ та герпетичні інфекції, які відмічаються останні 15 років, тривалий субферилітет, виражена загальна слабкість, поширений мікоз шкіри, виражений дисбактеріоз кишечника. В імунограмі: кількість лейкоцитів 2,1 * 10 9/л, лімфоцити 0,6 *109, СD 3 – 40%, CD 4 – 19%, CD 8 – 20%, CD16 – 10%, Ig G – 9 г/л, Ig A – 0,4 г/л, Ig M- 2,0 г/л.

  1. Спадковий імунодефіцит

  2. Набутий імунодефіцит (ВІЛ – неасоційований) переважно за клітинним типом, інфекційна форма.*

  3. СНІД.

  4. Синдром хронічної втоми.

  5. Апластична анемія.


6. У пацієнта 50 років застосування традиційної терапії щодо загострення хронічного некалькульозного панкреатиту протягом 1,5 місяців виявилося неефективним. При УЗД тіла підшлункової залози винайдено ділянку, підозрілу на наявність пухлинного росту. Які дані при дообстеженні будуть найбільш інформативними для підтвердження діагнозу?

  1. Лейкоцитоз та прискорена ШОЕ.

  2. Високий вміст пухлинасоційованих антигенів у кров.*

  3. Атіпові клітини у панкреатичному соці.

  4. Високий вміст - фетопротеіну у крові.

  5. Високий вміст амілази у крові.

7. Пацієнта 26 років протягом 7 років, з кінця травня до початку липня, турбує нежить водянистого характеру, багаторазове чхання, періодична закладеність носа, свербіж очей, головний біль. Стан погіршується за вулиці, у суху, вітряну погоду. Об’єктивно: набряк очей, сльозотеча, гіперемія кон’юнктиви, при риноскопії – набряк, блідо-сірий колір слизової оболонки, у порожнині - серозні виділення. Рентгенографічно – пристінкове набрякання слизової оболонки додаткових порожнин носа. Внутрішні органи без патології. Який метод діагностики є доцільним на даний момент?

  1. Скарифікаційні шкірні тести.

  2. Інтраназальний алергологічний тест.

  3. Радіоімуносорбентний тест.*

  4. Інгаляційний алергологічний тест.

  5. Кон’юнктивальний алергологічний тест.

  6. 8. Хворому К, 25 років, який тривалий час хворів хронічним гломерулонефритом, проведена алотрансплантація нирки. Під час операції кровообіг у трансплантаті так і не розпочався. Виник судинний спазм та подальша оклюзія судин. Як називається дане явище?

  1. Надгостра криза відторгнення. *

  2. Гостра криза відторгнення.

  3. Хронічне відторгнення.

  4. Феномен повторного відторгнення.

  5. Жодне з перерахованих



9. Хвора 26 років з підвищеною фоточутливістю, артритами променево-зап’ясних та ліктьових суглобів, дискоїдним висипом на шкірі обличчя та тулуба. Було вставлено діагноз: СЧВ. У аналізі крові: гемоглобін-80 г/л, еритроцити-1,5×1012/л, лейкоцити-2,0×109/л, лімфоцити-15%, тромбоцити-150×109/л, ШОЄ-50 мм/год. Що необхідно виключити з алгоритму терапії?

  1. Плазмоферез.

  2. Системні ГКС.

  3. Комплексні препарати в/в імуноглобулінів.

  4. Нестероїдні протизапальні препарати.

  5. Тимоген.*


10. Який найбільш ймовірний діагноз у пацієнта М. 3-х років за наявності наступних ознак: часті та ускладнені бактеріальні інфекції різної локалізації починаючи з 6 міс. віку (пневмонії, отити, пансинусити, остеомієліт, сепсис, важкі ентероколіти). Двоє братів хлопчика померли у віці 2-х та 3-х років від сепсису. В імунограмі: Ig G – 0,2 г/л, Ig А – 0,5 г/л, Ig M – 0,3 г/л.

  1. Синдром Віскотта – Олдріча.

  2. Синдром Ді- Джорджі.

  3. Хвороба Брутона.*

  4. Синдром Луї-Бар.

  5. Інший спадковий імунодефіцит.


4. Задачі ІІ рівня (Типова задача) кожна, правильно вирішена задача

4 бали

4.1. Чоловік 37 років. Доставлений каретою швидкої допомоги в зв’язку з набряком обличчя, який розвинувся після відвідування стоматолога та екстракції зуба після попереднього знеболення лідокаїном. Набряк блідий, щільний, розвинувся поступово, протягом 3-х годин. Періодично подібні набряки виникали в дитинстві, коли хлопчиком відвідував тренування з боксу та зазнавав травм. Внаслідок чого, він був змушений залишити спортивну секцію. Алергічних захворювань у самого хлопчика та батьків не спостерігалось.

Який вірогідний попередній діагноз? Дефект якої ланки імунітету у пацієнта? Які імунологічні показники слід визначити?
А. Набряк Квінке. Вірогідний механізм - розвиток алергічної реакції за І типом (по класифікації Джела та Кумбса). Необхідно проводити алергологічна діагностику з анестетиками.

B. Агранулоцитоз. Цитотоксичний тип реакції (ІІ тип реакції за Джела та Кумбса). Визначення рівня Ig G та M.



C. Вроджений ангіоневротичний набряк, викликаний дефектом компонентів системи комплементу. Визначення С1-естерази (інгібітору І компонента комплементу).

D. Сироваткова хвороба, пов’язана із утворенням імунних комплексів (ІІІ тип реакції за Джелом та Кумбсом). Визначення вмісту ЦІК (циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка