Закону України "Про дорожній рух та його безпеку"



Сторінка9/22
Дата конвертації05.05.2016
Розмір5.24 Mb.
ТипЗакон
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22

Стаття 32. Компетенція власників транспортних засобів

  1. До компетенції власників транспортних засобів (юридичних осіб) належать:

  1. здійснення заходів щодо поповнення та оновлення рухомого складу, можливості безпечної експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України;

  2. організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху; організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;

  3. організація та забезпечення заходів, пов'язаних з профілактикою дорожньо-транспортного травматизму та безпекою праці у відповідності до вимог законодавства;

  4. вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях;

  5. призначення посадової особи, відповідальної за експлуатацію та технічний стан транспортних засобів, що належать юридичній особі;

  1. У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, об'єднаннях, підприємствах та організаціях усіх форм власності, що мають більше п'ятнадцяти одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, при чисельності зайнятих експлуатацією транспортних засобів понад 50 чоловік, вводиться посада фахівця з безпеки дорожнього руху, а понад 500 чоловік створюється служба безпеки дорожнього руху та вводяться посади відповідальних за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів. Положення про цю службу затверджує відповідне міністерство або керівник підприємства чи організації.

  2. Власник транспортного засобу має право:

  1. передавати транспортний засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, на підставі передачі такій особі реєстраційного документа на цей транспортний засіб та чинного полісу (сертифікату) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів;

  2. довіряти в установленому порядку розпорядження транспортним засобом іншій особі;

  3. на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам поліції та органу охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом;

  4. на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху;

  5. на відшкодування, відповідно до законодавства України, збитків, завданих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

  6. на страхові виплати відповідно до законодавства України та укладеного договору страхування.

  1. Забороняється передавати у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне їх вивезення. Такі транспортні засоби можуть бути оформлені для постійного користування після сплати відповідних податків та зборів, передбачених законодавством при ввезенні транспортних засобів для вільного використання.

  2. Власники механічних транспортних засобів зобов'язані:

  1. протягом десяти днів після придбання або одержання транспортного засобу, митного його оформлення, або виникнення інших обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів, подати (представити) визначені законодавством документи до Державного реєстратора або уповноваженого представника для здійснення реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, що їм належить;

  2. своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковій перевірці придатності до експлуатації, на таку перевірку, забезпечувати своєчасне й у повному обсязі проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, що їм належать, крім випадків, коли такий транспортний засіб переданий у користування іншій особі;

  3. здійснювати заходи щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху, захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту, профілактики дорожньо-транспортного травматизму, крім випадків, коли такий транспортний засіб переданий у користування іншій особі;

  4. у разі передачі транспортного засобу в користування іншій особі: знати дані щодо імені, прізвища, а також номеру посвідчення водія особи, що фактично буде керувати транспортним засобом, а у разі отримання відповідного запиту від Національної поліції – повідомляти дані про особу, що керувала транспортним засобом під час фіксації правопорушення технічними засобами, що працюють в автоматичному режимі.

  1. Уповноважені або посадові особи, призначені власниками відповідальними за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані:

  1. забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів відповідно до законодавства, зокрема відповідно до технічного регламенту з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, а також дотримання екологічних вимог до транспортних засобів;

  2. не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під дією лікарських препаратів, які впливають на здатність до керування, перебувають у хворобливому чи втомленому стані, який не дозволяє безпечно керувати транспортним засобом;

  3. забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку;

  4. не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів законодавчо регульованої сфери, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкову перевірку придатності до експлуатації.

7.  Право володіння транспортним засобом, а також його використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Стаття 33. Допуск транспортних засобів до участі у дорожньому русі



До участі у дорожньому русі допускають транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам технічних приписів, правил, норм і нормативів (чинних на дату першої реєстрації в Україні), що мають сертифікат відповідності цим вимогам, укомплектовані відповідно до законодавства, пройшли державну (відомчу) реєстрацію, у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковій перевірці придатності до експлуатації, пройшли таку перевірку.

  1. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у встановленому законодавством порядку, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені, підроблені чи відсутні, без номерних знаків або з номерними знаками, що не належать цим транспортним засобам чи не відповідають вимогам стандартів, або з номерними знаками, закріпленими у не встановленому для цього місці, закритими іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття із застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють їх ідентифікацію, чи забрудненими, що не дозволяє чітко визначити їх символи, перевернутими чи неосвітленими, забороняється.

  2. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

  3. На транспортних засобах, що потребують додаткового позначення, встановлюються розпізнавальні знаки (додаток 5) у відповідності до цього Закону.

  4. Не допускається участь у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма, за винятком тих, що перебувають у міжнародному русі.

Стаття 34. Рух транспортних засобів за спеціальними правилами

  1. За спеціальними правилами здійснюється перевезення небезпечних і швидкопсувних вантажів, а також рух великогабаритних і великовагових транспортних засобів та їх составів у разі, коли такі транспортні засоби не відповідають вимогам частин 1.1 – 1.12 цієї статті.

    1. Максимально дозволені розміри транспортних засобів:

  1. максимальна довжина механічного транспортного засобу (крім автобуса) та причепа – 12 метрів;

  2. максимальна довжина сідельного автопоїзда – 16,5 метрів;

  3. максимальна довжина автопоїзда (не сідельного), зчленованого автобуса або автобуса з причепом – 18,75 метрів;

  4. максимальна довжина двовісного автобуса – 13,5 метрів;

  5. максимальна довжина автобуса з кількістю осей понад дві – 15 метрів;

  6. максимальна ширина – 2,55 метрів; у випадку встановлених на транспортних засобах надбудов (кузовів, контейнерів) з кондиціонуванням, а також змінних кузовів – 2,6 метрів;

  7. максимальна висота – 4 метри;

  8. максимальна відстань, на яку вантаж може виступати за задній габарит транспортного засобу, – 2 метри.

    1. Транспортний засіб або комбінація транспортних засобів (автопоїзд) має бути здатним рухатися всередині коридору, обмеженого двома концентричними колами з радіусами 5,3 та 12,5 метри.

    2. Максимальна відстань між віссю сідельно-зчіпного пристрою та заднім габаритом напівпричепа – 12 метрів.

    3. Максимальна відстань, виміряна паралельно поздовжній осі автопоїзда (крім сідельного) від самої передньої, найближчої до кабіни, точки простору завантаження до самої задньої точки причепа мінус відстань між заднім габаритом автомобіля-тягача та переднім габаритом причепа – 15,65 метри.

    4. Максимальна відстань, виміряна паралельно поздовжній осі автопоїзда (крім сідельного) від самої передньої, найближчої до кабіни, точки простору завантаження до самої задньої точки причепа – 16,4 метри.

    5. Максимально дозволені маси транспортних засобів:

  1. двовісного причепа – 18 тонн;

  2. тривісного причепа – 24 тонни;

  3. автопоїзда, який складається з двовісного тягача та тривісного причепа (напівпричепа) або з тривісного тягача та дво- або тривісного причепа (напівпричепа) – 40 тонн;

  4. автопоїзда, який складається з двовісного тягача та тривісного напівпричепа, який здійснює інтермодальні перевезення із використанням одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною довжиною до 45 футів – 42 тонни;

  5. автопоїзда, який складається з тривісного тягача та дво- або тривісного напівпричепа, який здійснює інтермодальні перевезення із використанням одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною довжиною до 45 футів – 44 тонни;

  6. автопоїзда, який складається з двовісного тягача та двовісного причепа (напівпричепа) – 36 тонн;

  7. автопоїзда, який складається з двовісного тягача та двовісного напівпричепа, якщо відстань між осями причепа більше 1,8 метри, дотримані максимально дозволені маси тягача (18 тонн) та здвоєної осі напівпричепа (20 тонн), на ведучій осі встановлені здвоєні колеса та ведуча вісь оснащена пневматичною підвіскою або визнаною еквівалентною пневматичній підвісці відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання – 36 тонн;

  8. двовісного механічного транспортного засобу (крім автобуса) – 18 тонн, двовісного автобуса – 19,5 тонн;

  9. тривісного механічного транспортного засобу – 25 тонн, за умови, якщо на ведучій осі встановлені здвоєні колеса та ведуча вісь оснащена пневматичною підвіскою або визнаною еквівалентною пневматичній підвісці відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання або якщо на кожній ведучій осі встановлені здвоєні колеса та маса, яка припадає на кожну вісь, не перевищує 9,5 тонн – 26 тонн;

  10. чотиривісного механічного транспортного засобу з двома керованими осями, за умови, якщо на ведучій осі встановлені здвоєні колеса та ведуча вісь оснащена пневматичною підвіскою або визнаною еквівалентною пневматичній підвісці відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання або якщо на кожній ведучій осі встановлені здвоєні колеса та маса, яка припадає на кожну вісь, не перевищує 9,5 тонн – 32 тонни;

  11. тривісного зчленованого автобуса – 28 тонн;

    1. Максимальна маса двовісного механічного транспортного засобу (крім автобуса), тривісного механічного транспортного засобу, тривісного зчленованого автобуса, які працюють на альтернативних видах палива, збільшується на додаткове значення маси, необхідної для роботи силової установки, яка використовує альтернативні види палива, але не більше ніж на 1 тонну.

    2. Максимально дозволені маси транспортних засобів, які припадають на осі:

  1. максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на одиночну неведучу вісь – 10 тонн;

  2. максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на групу з двох осей причепа або напівпричепа, якщо відстань між осями менше 1 метра – 11 тонн, якщо відстань між осями не менше 1 метра та менше 1,3 метри – 16 тонн, якщо відстань між осями не менше 1,3 метри та менше 1,8 метри – 18 тонн, якщо відстань між осями не менше 1,8 метри – 20 тонн;

  3. максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на групу із трьох осей причепа або напівпричепа, якщо відстань між осями не більше 1,3 метри – 21 тонна, якщо відстань між осями більше 1,3 метри та не більше 1,4 метри – 24 тонни;

  4. максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на ведучу вісь – 11,5 тонн;

  5. максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на групу з двох осей механічного транспортного засобу, якщо відстань між осями менше 1 метра – 11,5 тонн, якщо відстань між осями не менше 1 метра та менше 1,3 метри – 16 тонн, якщо відстань між осями не менше 1,3 метри та менше 1,8 метри – 18 тонн, а за умови, якщо на ведучій осі встановлені здвоєні колеса та ведуча вісь оснащена пневматичною підвіскою або визнаною еквівалентною пневматичній підвісці відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання або якщо на кожній ведучій осі встановлені здвоєні колеса та маса, яка припадає на кожну вісь, не перевищує 9,5 тонн – 19 тонн.

    1. При міжнародному русі значення маси, яка припадає на ведучу вісь (ведучі осі) транспортного засобу (автопоїзда) повинне становити не менше 25% маси транспортного засобу (автопоїзда).

    2. Відстань між задньою віссю тягача та передньою віссю причепа автопоїзда повинна становити не менше 3 метрів.

    3. Максимально дозволена маса чотиривісного механічного транспортного засобу, виражена у тоннах, не повинна перевищувати відстань, виражену у метрах, між передньою та задньою віссю, помножену на 5.

    4. Відстань, виміряна у горизонтальній площині, між віссю сідельно-зчіпного пристрою та будь-якою точкою передньою частини напівпричепа не повинна перевищувати 2,04 метри.

  1. У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

  2. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

  3. Транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, великовагові та великогабаритні транспортні засоби повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та у випадках, передбачених спеціальними правилами, встановленими розпізнавальними знаками, передбаченими цим Законом (додаток 5), а великовагові та великогабаритні транспортні засоби також з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору.

  4. Місце переїзду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів транспортними засобами на гусеничному ходу для виконання сільськогосподарських робіт встановлюється власником дороги, вулиці та залізничного переїзду спільно з Національною поліцією України.

Пересування дорогами транспортних засобів на гусеничному ходу дозволяється, тільки якщо це дороги місцевого значення без твердого покриття і тільки при мінусовій температурі атмосферного повітря.

Стаття 35. Основні вимоги щодо технічного стану та комплектності транспортних засобів, що перебувають в експлуатації



  1. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам чинних в Україні технічних регламентів, а також правил технічної експлуатації, експлуатаційної документації виробника та інформаційного забезпечення від виробника.

  2. Технічний стан колісного транспортного засобу повинен відповідати вимогам безпеки дорожнього руху згідно встановлених вимог Кабінетом Міністрів України, що передбачені документами, зазначеними в частині першій статті 33 цього Закону.

  3. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які експлуатують транспортні засоби згідно з законодавством України.

Обов'язок щодо контролю та вжиття необхідних заходів для забезпечення належного технічного стану транспортного засобу під час руху покладається на його водія.

  1. Перелік технічних несправностей та умов, за яких тимчасово забороняється експлуатація транспортних засобів, визначається статтею 40 цього Закону.

  2. Перелік технічних несправностей, за яких експлуатація транспортних засобів підлягає тимчасовому обмеженню у передбачений цим Законом спосіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у цьому Переліку, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог частини восьмої статті 52 цього Закону.

  3. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків транспортних засобів, наносити на них додаткові позначення, покриття або закривати їх. Номерні знаки повинні чітко визначатися за будь-якої погоди, а задні номерні знаки – бути освітленими у темний час доби або в умовах недостатньої видимості. Ступінь пошкодження чи забруднення номерних знаків у процесі експлуатації не повинен перевищувати межу розпізнавання символів номерних знаків.

  4. Забороняється встановлювати на транспортному засобі та у його зовнішніх світлових приладах джерела світла, не передбачені діючими нормами, нормативами, правилами або стандартами.

  5. У механічному транспортному засобі (окрім двоколісних транспортних засобів без бокового причепа) під час експлуатації повинні бути:

  1. медична аптечка з медичними засобами, перелік яких відповідає вимогам національного стандарту для відповідного типу транспортного засобу, і термін придатності яких не закінчився;

  2. знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту;

  3. спеціальний жилет зі світлоповертальними елементами;

  4. справний вогнегасник, який відповідає категорії транспортного засобу та вантажу, що перевозиться, і термін придатності якого не закінчився (або засоби автоматичного пожежогасіння, передбачені законодавством).

Тип, марка, місця встановлення додаткової кількості вогнегасників, якими обладнуються транспортні засоби, що перевозять радіоактивні та окремі небезпечні вантажі, визначаються спеціальними правилами, за якими здійснюється перевезення таких вантажів.

  1. На вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т, колісних тракторах і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т повинні бути противідкатні упори (щонайменше два), а в зимовий період – ланцюги протиковзання чи інші аналогічні засоби принаймні на рушійні колеса транспортного засобу (крім випадків, коли це заборонено виробником транспортного засобу (виробником шин) або на зазначених транспортних засобах використовуються обшиповані шини).

  2. Автобуси, вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни, а також будь-які транспортні засоби, що використовуються виключно для транспортування небезпечних вантажів, можуть експлуатуватися на дорогах загального користування, якщо вони обладнані пристроями обмеження швидкості, які налаштовані так, щоб максимальна швидкість не могла перевищувати:

  • для вантажних автомобілів з максимально допустимою масою понад 3,5 тони та транспортних засобів, що використовуються виключно для транспортування небезпечних вантажів – 90 км/год;

  • для автобусів – 100 км/год.

Зазначені вимоги не застосовуються до транспортних засобів, що експлуатуються Збройними Силами України, Національною гвардією України, Міністерством надзвичайних ситуацій України, службами екстреного виклику, а також до транспортних засобів, що за своїми технічними характеристиками не можуть пересуватися швидше вказаної межі, експлуатуються на дорогах для наукових експериментів, експлуатуються лише для громадських послуг на міських територіях.

Зазначені пристрої обмеження швидкості повинні відповідати вимогам технічного регламенту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.



  1. Автобуси, вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни, причепи та напівпричепи до них під час експлуатації на дорогах загального користування повинні мати контурне маркування, яке за своїми характеристиками та правилами установки відповідає діючим нормативам та правилам.

  2. На великовагових та великогабаритних транспортних засобах, автомобілях дорожньо-експлуатаційної служби, автобусах, що перевозять організовані групи дітей, та на автомобілях, що супроводжують небезпечний вантаж, повинні бути обладнані (встановлені) проблискові маячки оранжевого кольору відповідно до вимог цього Закону.



Каталог: uploads -> filemanager -> file
uploads -> До числа значущих псохогенних факторів відносяться емоції
uploads -> Кроки до майстерності Ділова гра
uploads -> Громадська та виховна робота
uploads -> Урок мудромовлення тема. Найбільше багатство здоров'я
uploads -> Конспект уроку з української літератури 11 клас Олександр Довженко "Зачарована Десна". Автобіографічний характер твору. Вчитель української мови та літератури: Біла О. М
uploads -> № уроку Тема уроку Сторінка підручника (зошита) Дата Примітка Розділ
file -> Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка