Закону України "Про дорожній рух та його безпеку"



Сторінка3/22
Дата конвертації05.05.2016
Розмір5.24 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22



ЗАКОН УКРАЇНИ



Про дорожній рух і його безпеку

(проект у редакції від 16.12.2015 року)

Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху та його безпеки в Україні, спрямовані на захист життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників дорожнього руху та охорони довкілля. Закон відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух, Європейської угоди (Женева, 1 травня 1971 р.), що доповнює Конвенцію про дорожній рух та Конвенцію про дорожні знаки та сигнали, відкриті для підписання у Відні 8 листопада 1968 року.



Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Закону України про дорожній рух та його безпеку



  1. Цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів державної влади, місцевого самоврядування та їх виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та господарювання у сфері дорожнього руху та його безпеки, права та обов'язки власників транспортних засобів і суб'єктів учасників дорожнього руху, встановлює єдиний порядок та правила дорожнього руху на всій території України.

  2. Інші законодавчі та нормативні акти, що стосуються особливостей та безпеки дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цього Закону.

Стаття 2. Законодавство про дорожній рух та його безпеку

Відносини, пов'язані з дорожнім рухом та його безпекою, регулюються цим Законом та законами України, які стосуються дорожнього руху та його безпеки, чинними міжнародними договорами та іншими нормативно-правовими актами України у сфері дорожнього руху.

 

Стаття 3. Міжнародні договори України в сфері дорожнього руху та його безпеки

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.



Стаття 4. Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки

  1. Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку безперешкодного, комфортного та безпечного для його учасників дорожнього руху, а також розмежуванні повноважень органів центральної виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчої влади, власників доріг, вулиць, залізничних переїздів та транспортних засобів у цій сфері.

  2. Державне управління грунтується на основі: оцінки, наукового прогнозування збитків держави внаслідок економічних втрат перевізників, а також втрати життя, отриманих каліцтв людей, екологічних збитків довкілля; убезпеченні учасніків дорожнього руху і довкілля від екологічно негативної дії транспортних засобів під час їх руху, облаштування і технічного стану автомобільних доріг.

  3. Основні напрямки державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки, законодавчі основи їх реалізації, включно із єдиними на всій території України порядком організації та правилами дорожнього руху, правами, обов'язками та відповідальністю його учасників, визначаються Верховною Радою України.

  4. Реалізація державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки, розроблення національних та державних цільових програм та стратегії розвитку у цій сфері забезпечується Кабінетом Міністрів України шляхом спрямування діяльності міністерств та інших органів виконавчої влади у цій сфері та контролю за виконанням ними повноважень, визначених цим Законом.

  5. Участь у формуванні та реалізації державної політики та державних цільових програм у сфері дорожнього руху та його безпеки покладається на Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, безпеки на наземному транспорті, освіти і науки, охорони здоров'я, а також органи місцевого самоврядування та їх виконавчої влади в межах повноважень, визначених цим Законом.

  6. Участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки полягає в аналізі стану дорожнього руху та його безпеки відповідно до статистичних даних центральних органів виконавчої влади згідно з їх повноваженнями, а також у:

  • внесенні пропозицій щодо формування державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки, спрямованої на убезпечення безперешкодного та комфортного дорожнього руху;

  • забезпеченні відповідно до повноважень державного та (або) відомчого контролю за дотриманням законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки;

  • участі у розробці та наданні пропозицій до проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів, правил, норм, нормативів та стандартів, державних і регіональних програм стосовно забезпечення дорожнього руху та його безпеки.

Стаття 5. Інституціональні засади державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки

  1. Інституціональними засадами державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки є убезпечення дорожнього руху для безперешкодних, комфортних умов його учасників методами наукових досліджень організаціями ЄС, ООН та взаємодії органів влади, підприємств, установ та організацій.

  2. До інституціональних засад державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки належать:

  • застосування міжнародних стандартів, що стосуються дорожнього руху та його безпеки;

  • вивчення соціально-економічних аспектів дорожнього руху та його безпеки;

  • дослідження проблем убезпечення дорожнього руху;

  • моніторинг дорожньо-транспортних пригод, аварій, катастроф;

  • аналіз стану та причин дорожньо-транспортної аварійності, розроблення науково обґрунтованих прогнозів;

  • моніторинг та вивчення соціально-економічних аспектів проблеми убезпечення дорожнього руху;

  • дослідження та узагальнення практики застосування законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки;

  • систематичне вдосконалення та оперативне коректування державної політики й державних цільових програм у сфері дорожнього руху та його безпеки;

  • організація взаємодії міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчої влади, підприємств, установ та громадських організацій у сфері дорожнього руху та його безпеки;

  • планування та виконання заходів з профілактики безпеки дорожнього руху;

  • взаємодія і оперативний обмін інформацією з пунктами обміну ЄС, а також з організаціями ООН.

  1. З метою додержання інституціональних засад державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки, в порядку та в межах повноважень, визначених статтею 12 цього Закону, в Україні утворюється спеціальний державний орган – Національне бюро безпеки дорожнього руху.

Стаття 6. Визначення термінів

Терміни, що наведені у цьому Законі, мають таке значення:



аварійно-небезпечна ділянка автомобільної дороги – ділянка дороги, параметри або облаштування якої не відповідають вимогам національних стандартів і потребують здійснення заходів із поліпшення безпеки дорожнього руху;

аварійна обстановка – дорожня обстановка, за якої учасник дорожнього руху, що належно виконує вимоги цього Закону, не має можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди;

аварійна ситуація ситуація, яка виникла внаслідок порушення вимог законодавства чи внаслідок дії непереборних сил і примусила учасників дорожнього руху екстрено змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян;

автобус – автомобіль (крім тролейбуса), який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу, з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

автомагістраль – автомобільна дорога, що:

спеціально побудована і призначена для руху транспортних засобів, не призначена для в'їзду на прилеглу територію або виїзду з неї;


  • має для кожного напрямку руху окремі проїзні частини, відокремлені одна від іншої розділювальною смугою;

  • не перетинає на одному рівні інші дороги, залізничні і трамвайні колії, пішохідні і велосипедні доріжки, шляхи проходу тварин, має огородження на узбіччях і розділювальній смузі та обгороджена сіткою;

  • позначена дорожнім знаком 5.1 "Автомагістраль" (додаток 3);

  • передбачає особливі умови руху, визначені статтею 69 цього Закону.

автомобіль нерейковий механічний транспортний засіб (за винятком мотоциклу та двоколісного мопеду), що за своїми технічними характеристиками поділяється на декілька категорій, визначених частиною третьою статті 43 цього Закону, використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт. Цей термін охоплює також тролейбуси, тобто транспортні засоби, що приводяться в дію за допомогою електродвигуна і живляться від спеціально передбачених для цього ліній електропередач. До автомобілів не відносяться транспортні засоби сільськогосподарського, меліоративного та дорожньо-будівельного призначення (трактори, самохідні машини і механізми), для яких перевезення людей, вантажів, або буксирування транспортних засобів є лише допоміжною функцією;

автомобіль вантажний – автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Перевезення людей вантажними автомобілями є лише їх допоміжною функцією;

автомобіль легковий – автомобіль, призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу, що має до 8 місць для пасажирів, не враховуючи місце водія;

автопоїзд (транспортний состав) – механічний транспортний засіб, з'єднаний з одним або кількома причепами (крім бокового причепу мотоцикла) за допомогою зчіпного пристрою, за умови відповідності причепу (причепів) тягачеві згідно з технічною характеристикою заводу-виробника;

аудит безпеки дорожнього руху – перевірка результатів діяльності підприємств, організацій при проектуванні, будівництві, реконструкції, ремонті та експлуатації автомобільних доріг на відповідність діючим вимогам правил, норм, нормативів і стандартів з організації дорожнього руху та його безпеки;

безпека дорожнього руху – стан процесу (системи) дорожнього руху, що визначає ступінь (рівень) захищеності учасників дорожнього руху від дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків;

безпечна дистанція – відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі (ряду), яка у разі його раптового гальмування або зупинки внаслідок такого гальмування дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру;

безпечний інтервал – відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху;

безпечна швидкість – швидкість в межах максимальної дозволеної цим Законом для конкретного транспортного засобу на даній ділянці дороги, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

буксирування таке, що не належить до експлуатації автопоїзда, переміщення одним механічним транспортним засобом іншого транспортного засобу на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування;



бульвар озеленена територія вздовж автомобільної дороги (дороги, вулиці) з алеями і доріжками для пішохідного руху і короткочасного відпочинку пішоходів. Бульвар, розміщений посередині дороги, розділяє суміжні проїзні частини;

вартість середньостатистичного життя виражена в грошовій формі вартість життя фізичної особи, яка вимірюється шляхом визначення чистої обґрунтованої вартості вигод, які інші фізичні особи (чоловік, дружина, утриманці, партнери, роботодавці) та держава могли б очікувати від майбутніх зусиль цієї особи, вартість життя якої підлягає оцінці;

велосипедтранспортний засіб, крім інвалідних колясок, який має принаймні два колеса і приводиться в рух переважно за допомогою педалей або рукояток м'язовою енергією особи, яка керує ним. До велосипедів прирівнюються також транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі і приводяться в дію за допомогою двигуна внутрішнього згорання робочим об’ємом менше 50 куб. см або електродвигуна максимальною номінальною потужністю не більше 4 кВт, за умови, що їх максимальна конструктивна швидкість не перевищує 25 км/год;

велосипедист – особа, що бере участь у дорожньому русі, перебуваючи на велосипеді або прирівняному до нього транспортному засобі у якості водія.

велосипедна доріжкаокрема доріжка або відокремлена частина автомобільної дороги, призначена для руху велосипедистів і позначена дорожнім знаком 4.12 "Доріжка для велосипедистів" (додаток 3) та (або) дорожньою розміткою 1.29 (додаток 4). Велосипедна доріжка конструктивно відокремлюється від інших доріг або від інших елементів однієї й тієї ж дороги. Місце перетину велосипедної доріжки з проїзною частиною позначається дорожнім знаком 1.34 (додаток 3) і дорожньою розміткою 1.15 (додаток 4);

велосипедна смуга рухусмуга проїзної частини, призначена для руху велосипедистів, що відокремлена від іншої проїзної частини за допомогою дорожньої розмітки 1.1 і позначена дорожнім знаком 4.12 "Доріжка для велосипедистів" (додаток 3) та (або) дорожньою розміткою 1.29 (додаток 4);

видимість у напрямку руху – максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги (вулиці), її інженерного обладнання, розмітки та розміщення учасників руху (позначених відповідно до вимог цього Закону, зокрема у темну пору доби), що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру;



видимість недостатня – видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо;

випередження – рух транспортного засобу із швидкістю, яка перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд, як з попередньою зміною смуги руху (ряду), так і без неї;

власник транспортного засобу – фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами;

водій (погонич) особа, яка керує будь-яким механічним чи немеханічним транспортним засобом (крім інвалідної коляски), або особа, що веде по дорогах худобу, стада, запряжених в'ючних чи верхових тварин, або вершник. Кандидат у водії, що керує транспортним засобом під час навчання водінню або складання практичних тестів на навички і поведінку у відповідності до вимог цього Закону, прирівнюється до водія. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі, та екзаменатор під час приймання іспитів на навички і поведінку водія;



габаритно-ваговий контроль – перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу, причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю або автоматичною фіксацією спеціальними технічними засобами під час руху;

газонділянка спланованої території в межах населеного пункту із штучно створеним рослинним покривом (травою, квітами, клумбами, кущами або деревами), яка межує з проїзною частиною, тротуаром, велосипедною або пішохідною доріжкою, прилеглою територією та не призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, зупинки або стоянки транспортних засобів на ній;

гальмівний шлях – відстань, що проходить транспортний засіб під час екстреного гальмування від місця початку здійснення впливу на механізм керування гальмівною системою (педаль, рукоятку) до місця його зупинки;

грубі порушення правил дорожнього руху порушення вимог цього Закону, за які законодавством передбачено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами;



дати дорогу (не створювати перешкоди) – вимога до учасника дорожнього руху не починати, не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху або ряд), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;

денні ходові вогні – зовнішні світлові прилади білого кольору, встановлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху в світлий час доби;

дорога автомобільна (дорога, вулиця) – лінійний комплекс інженерних споруд та засобів організації дорожнього руху, призначений для безперешкодного, безпечного та зручного руху транспортних засобів та пішоходів і обмежений по ширині зовнішнім краєм тротуарів або краєм смуги відводу. Автомобільна дорога (дорога, вулиця) може включати в себе одну або декілька проїзних частин. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

дороги автомобільні державного значення – автомобільні дороги загального користування, до яких належать міжнародні, національні, регіональні та територіальні автомобільні дороги, позначені відповідними дорожніми знаками;

дорога головна – дорога з покриттям відносно ґрунтової, а також дорога відносно до виїзду з прилеглої території чи велосипедної доріжки, або (та) яка позначається знаками 1.22 "Перехрещення з другорядною дорогою", 1.23.1-1.23.4 "Прилягання другорядної дороги", 2.3 "Головна дорога" і 5.1 "Автомагістраль" (додаток 3), а також дорога для автомобілів по відношенню до решти доріг без розділювальної смуги. Інші дороги відносно головної вважаються другорядними. Наявність на другорядній дорозі покриття перед перехрестям не прирівнює її за значенням до головної. На перехрестях з круговим рухом головною вважається дорога, яка пролягає по колу, якщо інший порядок руху не визначений знаками пріоритету. На Т-подібних перехрестях, які утворені двома дорогами з покриттям або двома дорогами без покриття, головною вважається дорога, що має продовження по прямій або кривій в плані, а дорога, що прилягає, вважається другорядною, якщо інший порядок руху не визначений знаками пріоритету;

дорога для автомобілів – автомобільна дорога з окремими проїзними частинами, що конструктивно відокремлені одна від одної розділювальною смугою. Може позначатися дорожнім знаком 5.3 "Дорога для автомобілів" (додаток 3);

дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – подія за участю транспортного засобу, що рухався, внаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки;



дорожньо-транспортна система – система органів та підрозділів, що забезпечують безпеку та організацію дорожнього руху, здійснюють транспортно-експлуатаційні та інженерні заходи, забезпечують технічну експлуатацію транспортних засобів та організацію перевезень, надають екстрену медичну допомогу, а також вулично-дорожня мережа, зовнішнє природне середовище та учасники дорожнього руху;

дорожньо-транспортний травматизм – сукупність травм, що призвели до заподіяння шкоди здоров’ю або смерті учасника дорожнього руху внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

дорожні роботи роботи, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги (вулиці), штучних споруд, споруд дорожнього водовідводу, інженерного облаштування, встановленням (ремонтом, заміною) технічних засобів організації дорожнього руху;



дорожній рух процес руху по дорогах та інших місцях, де це не заборонено даним Законом, транспортних засобів та учасників дорожнього руху і пов'язаних з ним суспільних відносин;

дорожні умови – сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), що повинен враховувати водій під час вибору безпечної швидкості, дистанції, інтервалу та прийомів керування транспортним засобом;



дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, станом та геометричними параметрами проїзної частини (ширина, величина похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень тощо), облаштуванням дороги (вулиці), у тому числі засобами організації дорожнього руху, інтенсивністю руху, наявними перешкодами тощо, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

експлуатація автопоїзда (транспортного состава) – транспортування тягачем причепа (причепів) згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа (причепів) тягачу, справність тягово-зчіпного пристрою, наявність та справність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення, гальмування тощо);

Каталог: uploads -> filemanager -> file
uploads -> До числа значущих псохогенних факторів відносяться емоції
uploads -> Кроки до майстерності Ділова гра
uploads -> Громадська та виховна робота
uploads -> Урок мудромовлення тема. Найбільше багатство здоров'я
uploads -> Конспект уроку з української літератури 11 клас Олександр Довженко "Зачарована Десна". Автобіографічний характер твору. Вчитель української мови та літератури: Біла О. М
uploads -> № уроку Тема уроку Сторінка підручника (зошита) Дата Примітка Розділ
file -> Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка