Закону України "Про дорожній рух та його безпеку"


Стаття 42. Загальні вимоги до учасників



Сторінка11/22
Дата конвертації05.05.2016
Розмір5.24 Mb.
ТипЗакон
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   22

Стаття 42. Загальні вимоги до учасників дорожнього руху, їх права та обов'язки

  1. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цього Закону, а також бути взаємно ввічливими.

  2. Кожний учасник дорожнього руху, який виконує вимоги цього Закону, має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці вимоги.

  3. Особи, що приймають участь у дорожньому русі, зобов'язані бути особливо уважними до вразливих учасників дорожнього руху.

  4. Учасники дорожнього руху мають право на:

  1. безпечні, комфортні та безперешкодні умови дорожнього руху;

  2. відшкодування збитків, завданих відсутністю безпечних та комфортних умов дорожнього руху, якщо відсутність таких умов привела до матеріальних збитків, загрози їхньому життю чи здоров’ю;

  3. подання у встановленому законодавством порядку звернень (заяв, скарг, пропозицій, клопотань, зауважень), що стосуються порушення законодавства у сфері дорожнього руху іншими учасниками дорожнього руху або власниками доріг, до уповноважених органів держаної влади, місцевого самоврядування та посадовим особам відповідно до їх функціональних обов'язків;

  4. своєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою на дорозі;

  5. отримання від центральних органів виконавчої влади, а також гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних та інших організацій інформації про умови дорожнього руху;

  6. оскарження дій працівників (посадових осіб) органів державної влади, що забезпечують безпеку дорожнього руху або здійснюють за нею контроль, у разі порушення ними законодавства України;

  7. оскарження дій або бездіяльності власників доріг, що призвели до порушення норм і стандартів під час будівництва, ремонту та утримання доріг;

  8. оскарження дій посадової особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом;

  9. відшкодування збитків, завданих незаконними діями посадової особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом.

Учасники дорожнього руху мають право відступати від вимог цього Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти загибелі чи каліцтву, спричиненню матеріальної шкоди, порушенню інших прав власних або інших громадян.

  1. Учасники дорожнього руху зобов'язані:

  1. знати й неухильно дотримуватись вимог цього Закону, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;

  2. підтримувати безпечні умови для дорожнього руху таким чином, щоб не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;

  3. виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух і його безпеку;

  4. не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого транспорту, який рухається з увімкненими проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

  5. вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод;

  6. відшкодовувати згідно із законодавством збитки, завдані автомобільним дорогам унаслідок протиправних дій, у тому числі дорожньо-транспортних пригод.

  1. В Україні діє правова норма, відповідно до якої будь-який учасник дорожнього руху, який виконує вимоги цього Закону, має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці вимоги, а посадові особи державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядуання та їх виконавчих органів, організацій і підприємств усіх форм власності, що відповідають за організацію дорожнього руху, експлуатацію та обслуговування транспортних засобів, доріг, вулиць та залізничних переїздів, неухильно виконують покладені на них законодавством обов’язки та несуть відповідальність у разі їх невиконання.

 

Стаття 43. Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами

  1. Кожний громадянин, який досяг визначеного частиною другою цієї статті віку, за результатами медичного огляду не має психофізіологічних та медичних протипоказань до керування транспортними засобами певної категорії (категорій), та в порядку, визначеному статтями 76 та 77 цього Закону, здав теоретичний тест і тест на навички і поведінку водія, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії (категорій).

  2. Право на керування транспортними засобами може бути надано:

  1. для категорії АМ – особам, які досягли 14-річного віку;

  2. для категорії А1 – особам, які досягли 16-річного віку;

  3. для категорій A2, В1, В, ВЕ – особам, які досягли 18-річного віку;

  4. для категорії А (мотоциклів) – особам, які досягли 20-річного віку та мають попередній стаж керування транспортним засобом категорії А2 не менш 2 років (вимога не застосовується, якщо заявник має вік щонайменше 24 роки);

  5. для категорії А (трициклів, потужність яких перевищує 15 кВт) – особам, які досягли 21-річного віку;

  6. для категорій C1, C1Е, а також для керування колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів – особам, які досягли 18-річного віку;

  7. для категорії С, СЕ, D1, D1E, Т, – особам, які досягли 21-річного віку;

  8. для категорії D, DE – особам, які досягли 24-річного віку;

Особам, що проходять службу в Національній Гвардії України чи Збройних Силах України, право на керування транспортними засобами категорії С може бути надано з 18-річного, а категорії D – з 21-річного віку.

  1. Транспортні засоби належать до таких категорій:

АМ – мопеди;

А1 – мотоцикли, які мають двигун з робочим об’ємом циліндра до 125 см³ і потужність яких не перевищує 11 кВт, а співвідношення потужність/вага не перевищує 0,1 кВт/кг, а також трицикли, потужність яких не перевищує 15 кВт;

А2 – мотоцикли, потужність яких не перевищує 35 кВт, а співвідношення потужність/вага не перевищує 0,2 кВт/кг, і які не походять з транспортних засобів, що перевищують свою потужність більше ніж удвічі;

А – будь-які мотоцикли, а також трицикли з потужністю, що перевищує 15 кВт;

В1 – квадроцикли, споряджена маса котрих не перевищує 400 кг (550 кг для транспортних засобів, призначених для вантажоперевезень), не враховуючи маси батареї для квадроциклів з електроприводом, і максимальна вихідна потужність котрих не перевищує 15 кВт;

В – автомобілі повною масою до 3500 кг з кількістю місць не більше восьми, крім місця водія; автомобілі цієї категорії можуть бути поєднані з причепом повною масою до 750 кг за умови, що повна маса такого составу транспортних засобів не перевищуватиме 4250 кг;

ВЕ – состави транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого перевищує 750 кг;

С1 – автомобілі (крім категорій D1 або D), повна маса яких перевищує 3500 кг, але не перевищує 7500 кг, які спроектовані і сконструйовані для перевезення не більше восьми пасажирів, крім водія; автомобілі цієї категорії можуть бути поєднані з причепом повною масою не більше 750 кг;

С1Е – состави транспортних засобів, що складаються з тягача категорії С1 і причепу повною масою понад 750 кг, за умови, що повна маса такого составу не перевищує 12000 кг, а також состави транспортних засобів, що складаються з тягача категорії B і причепу повною масою понад 3500 кг, за умови, що повна маса такого составу транспортних засобів не перевищує 12000 кг;

С – автомобілі (крім категорій D1 або D), повна маса яких є понад 3500 кг, які спроектовані і сконструйовані для перевезення не більше восьмі пасажирів, крім водія; автомобілі цієї категорії можуть бути поєднані з причепом, який має повну масу до 750 кг;

СЕ – состави транспортних засобів, що складаються з тягача категорії С та причепу, повна маса якого перевищує 750 кілограмів;

D1 – автомобілі, спроектовані і сконструйовані для перевезення не більше 16 пасажирів, крім водія, з максимальною довжиною не більше 8 м; автомобілі цієї категорії можуть бути поєднані з причепом, якій має повну масу, що не перевищує 750 кг;

D1Е – состави транспортних засобів, що складається з тягача категорії D1 і причепу з дозволеною масою понад 750 кг;

D – автомобілі, спроектовані і сконструйовані для перевезення більш як 8 пасажирів, крім водія; автомобілі цієї категорії можуть бути поєднані з причепом, який має повну масу до 750 кг;

DЕ – состави транспортних засобів, що складаються з тягача категорії D і причепу з максимальною дозволеною масою понад 750 кг;

Т – трамваї та тролейбуси.



Категорії транспортних засобів від нижчої до вищої ідуть у такому порядку: АМ, А1, А2, А, В1, В, ВЕ, С1, С1Е, С, СЕ, D1, D1Е, D, DЕ, тобто будь-яка категорія, що знаходиться лівіше в даному спису, є нижчою по відношенні до будь-якої категорії, що знаходиться в списку праворуч. Категорія Т не співставляється з іншими категоріями транспортних засобів.

  1. Дійсність посвідчень водія визначається наступним чином:

  • посвідчення водія категорій C1E, CE, D1E або DЕ є дійсним для керування составами транспортних засобів категорії ВЕ;

  • посвідчення водія категорії CE є дійсними для категорії DE, якщо їхні власники мають право на керування транспортними засобами категорії D;

  • посвідчення водія категорії C1E є дійсними для категорії D1E, якщо їхні власники мають право на керування транспортними засобами категорії D1;

  • посвідчення водія категорій CE і DE є дійсними для керування составами транспортних засобів категорій C1E і D1E відповідно;

  • посвідчення будь-якої категорії є дійсними для категорії AM;

  • посвідчення категорії A2 є дійсними також для категорії A1;

  • посвідчення категорії A є дійсним для категорій A1 і A2, категорії B – для B1, C – для C1, а D – для D1.

  1. Посвідчення водія категорій C1, C, D1 і D видаються лише водіям, які вже мають право на керування транспортними засобами категорії В. Посвідчення категорій BE, C1E, CE, D1E і DE видаються лише водіями, які вже мають право на керування транспортними засобами категорій B, C1, C, D1 і D відповідно.

  2. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії:

  • для категорій AM, A1, A2, A, B, B1 і BE – 10 років;

  • для категорій C, CE, C1, C1E, D, DE, D1, D1E, Т – 5 років.

Продовження терміну дії посвідчення водія з видачою нового бланка посвідчення водія здійснюється автоматично на підставі результатів проведення періодичного медичного огляду з метою підтвердження фізичної і розумової придатності особи до керування транспортними засобами у відповідності до вимог частини четвертої статті 24 цього Закону, відображених у Державному реєстрі безпеки дорожнього руху, передбаченому статтею 82 цього Закону.

  1. На території України, відповідно до Європейської угоди, що доповнює Конвенцію про дорожній рух, відкриту для підписання у Відні 8 листопада 1968 року, діють національні та міжнародні посвідчення водія, що відповідають вимогам діючого законодавства. Порядок видачі та обміну посвідчень водія визначається Кабінетом Міністрів України.

  2. Підставами для припинення дії права на керування транспортними засобами є:

  1. закінчення терміну дії посвідчення водія;

  2. виявлення в результаті медичного огляду медичних протипоказань або раніше не виявлених медичних обмежень до керування транспортними засобами залежно від їхніх категорій, призначення та конструктивних характеристик;

  3. позбавлення права на керування транспортними засобами.

Порядок припинення дії права на керування транспортними засобами за наявності медичних протипоказань або медичних обмежень до керування транспортними засобами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

  1. Види правопорушень, за вчинення яких передбачається санкція у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами або обмеження такого права, встановлюються Кримінальним Кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поновлення права керування транспортними засобами після закінчення терміну позбавлення особи такого права, а також отримання нового посвідчення водія (в разі закінчення терміну дії попереднього чи зміни кількості відкритих категорій) здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, після обов’язкового складання теоретичного тесту та тесту на навички і поведінку для відповідної категорії транспортного засобу згідно вимог статей 76 та 77 цього Закону.

  1. Забороняється керувати транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.

  2. Жодна особа не може мати більше одного національного посвідчення водія зазначених у цій статті категорій.

Стаття 44. Вимоги до водія транспортного засобу, його права та обов'язки

  1. Водій транспортного засобу додатково до загальних прав учасників дорожнього руху має право:

  1. керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі дорогами, вулицями чи іншими місцями, де рух транспорту не заборонено цим Законом;

  2. передавати керування механічним транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

  3. знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище й посаду цієї особи;

  4. вимагати від особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та зупинила транспортний засіб, пред'явлення посвідчення її особи;

  5. на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу поліцейським та працівникам охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом;

  6. у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу.

Водії-інваліди, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком "Інвалід" (додаток 5), можуть відступати від вимог цього Закону в передбачених ним випадках.

  1. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

  1. перед виїздом перевірити й забезпечити під час руху технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, комфорт і безпеку пасажирів та закриття дверей транспортного засобу;

  2. бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу й не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

  3. не створювати своїми діями (бездіяльністю) аварійної ситуації;

  4. не створювати перешкод пішоходам, які знаходяться на нерегульованому пішохідному переході, а також на регульованому переході при сигналі світлофора (регулювальника), що дозволяє їм рух;

  5. дати дорогу транспортним засобам із увімкненим синім та (або) червоним проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

  6. виконувати розпорядження поліцейських, які здійснюють нагляд за дорожнім рухом, а водії військових транспортних засобів – також посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку в Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої цим та іншими Законами України;

  7. на вимогу уповноваженої особи Національної поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин;

  8. у разі погіршення стану здоров'я, якщо це перешкоджає безпечному керуванню, припинити або передати керування іншій особі відповідно до вимого цього Закону;

  9. на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки тощо), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки;

  10. під час руху на мотоциклі і мопеді, а також трициклі та квадроциклі, якщо їх конструкцією не передбачено використання ременів безпеки, бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;

  11. вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відводу, у тому числі з боку пасажирів;

  12. повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або органам Національної поліції про виявлені факти створення небезпеки для дорожнього руху;

  13. не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам;

  14. своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковій перевірці придатності до експлуатації, на таку перевірку;

  15. у разі передачі керування механічним транспортним засобом іншій особі: знати дані щодо імені, прізвища, а також номеру посвідчення водія особи, що фактично буде керувати транспортним засобом.

  1. Водії транспортних засобів повинні підтримувати належний рівень знань, навичок і поведінки з тим, щоб бути здатними:

  1. розпізнавати небезпечні ситуації на дорозі і оцінювати ступінь їх серйозності;

  2. керувати своїм транспортним засобом таким чином, щоб не створювати небезпечних ситуацій і належно реагувати на виникнення таких ситуацій;

  3. виконувати правила дорожнього руху і, зокрема, правила, призначені для запобігання дорожньо-транспортним пригодам і регулювання транспортним потоком;

  4. під час експлуатації слідкувати за станом транспортного засобу і у разі виникнення підозри у його несправності або невідповідності технічного стану вимогам підприємства-виробника чи нормам законодавства невідкладно приймати відповідні заходи щодо перевірки технічного стану транспортного засобу та (або) усунення зазначених несправностей (невідповідностей) власноруч чи за допомогою спеціалістів;

  5. ураховувати всі фактори, що впливають на здатність до керування транспортним засобом (наприклад, алкоголь, втома, поганий зір тощо) з метою використання в повному обсязі запобіжних заходів, необхідних для забезпечення безпеки руху;

  6. допомагати забезпечувати безпеку усіх учасників дорожнього руху та, зокрема, найслабкіших та найбільш вразливих через демонстрацію належної поваги до інших.

  1. Водієві забороняється:

  1. керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під дією лікарських препаратів, які впливають на здатність до керування, а також у хворобливому стані та у стані стомлення, що може вплинути на безпеку дорожнього руху, або передавати керування особам, які знаходяться в такому стані;

  2. вживати алкоголь, наркотики, а також лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, чи після скоєння дорожньо-транспортної пригоди до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп‘яніння або щодо вживання лікарських препаратів, які впливають на здатність до керування, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду;

  3. передавати керування механічним транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню або прийому тестів на навичку і поведінку водія відповідно до вимог статей 73 та 77 цього Закону;

  4. здійснювати агресивне керування транспортним засобом;

  5. під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, навігації, фото-, аудіо-, відеопристроями, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання);

  6. під час вимушеної зупинки на дорозі в темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості перебувати на проїзній частині дороги (вулиці) поза межами транспортного засобу без сигнального жилета.

  1. Водієві також забороняється керувати транспортним засобом:

  1. не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, якщо це передбачено законодавством;

  2. тимчасово ввезеним на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне його вивезення, за відсутності в такому транспортному засобі особи, яка його ввозила;

  3. без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, не відповідає вимогам стандартів або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття із застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненими, що не дозволяє чітко визначити його символи, перевернутим чи не освітленим;

  4. що своєчасно не пройшов обов'язкову перевірку придатності до експлуатації (якщо транспортний засіб підлягає такий перевірці).

  1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

  1. власне посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

  2. реєстраційний документ на транспортний засіб, яким він керує, а в складі автопоїзда – на кожний транспортний засіб;

  3. чинний поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

  4. формуляр газобалонного транспортного засобу встановленого Кабінетом Міністрів України зразка. Такий формуляр не потребується, якщо в реєстраційному документі на транспортний засіб відображені облікові дані відносно його переобладнання для роботи на газовому моторному паливі;

  5. документ, що підтверджує проходження обов'язкової перевірки придатності транспортного засобу до експлуатації (в разі, якщо транспортний засіб підлягає такий перевірці);

  6. на транспортних засобах, що здійснюють перевезення пасажирів, – документацію відповідно до законодавства, що регулює організацію та діяльність з перевезення пасажирів;

  7. на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, – документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

  8. при перевезенні пасажирів на таксі відповідний дозвіл (ліцензію), передбачений законодавством, що регулює організацію та діяльність з перевезення пасажирів;

  9. у випадку проведення навчання водінню (на автомобільних дорогах) особа, що проводить навчання, документ на право навчання водінню, кандидат у водії – посвідчення особи, медичний допуск щодо придатності до керування транспортним засобом відповідної категорії та довідку кандидата у водії;

  10. у випадку приймання іспитів на отримання права керування транспортними засобами – атестат екзаменатора, в якому відображені відповідні категорії транспортних засобів, щодо яких екзаменатор має право прийому іспитів;

  11. під час керування транспортним засобом з розпізнавальним знаком "Інвалід" (додаток 5) – посвідчення встановленого зразка, видане у відповідності до законодавства України, яке підтверджує відповідний статус водія, якщо таке керування здійснюється інвалідом.

  1. Водій механічного транспортного засобу, що прибуває до України з іншої країни, а також водій – громадянин України, який виїжджає за кордон, повинен мати:

  2. реєстраційні документи на транспортний засіб, яким він керує, і власне посвідчення водія, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух (Відень, 1968);

  1. чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка";

  2. реєстраційний номерний знак на транспортному засобі, літери якого відповідають латинському алфавіту;

  3. розпізнавальний знак держави, в якій його зареєстровано. Такий знак може розміщуватися окремо від реєстраційного номерного знака або на ньому.

  1. На вимогу уповноважених цим Законом осіб, які мають право зупиняти транспортні засоби та здійснювати відповідні перевірки, водій повинен у вказаному йому місці зупинитися з дотриманням вимог цього Закону, а також:

  1. надати для перевірки документи, зазначені в частині шостій цієї статті;

  2. дати можливість перевірити ідентифікаційні номери транспортного засобу, які вписані в його реєстраційні документи;

  3. дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням передбачених законодавством спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковій перевірці придатності до експлуатації.

  1. У місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу поліцейського або уповноваженого представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та дорожнього господарства, водій вантажного автомобіля або трактора повинен зупинитися з дотриманням вимог цього Закону, а також:

  1. надати для перевірки необхідні документи;

  2. надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.

  3. Водій вантажного автомобіля або колісного трактора повинен надавати транспортний засіб поліцейським для транспортування чи буксирування пошкоджених транспортних засобів в попутному напрямку або до найближчого територіального органу Національної поліції.

Особа, яка скористалася транспортним засобом, повинна видати довідку із зазначенням пройденої відстані, тривалості поїздки, свого прізвища, посади, номера посвідчення, повного найменування свого підрозділу чи організації.

  1. Водії транспортних засобів, що належать Національній поліції України, Військовій службі правопорядку та військовій інспекції безпеки дорожнього руху в Збройних Силах України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, а також дорожньо-експлуатаційним службам та бригадам екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час виконання службових обов'язків можуть відступати від окремих вимог цього Закону лише у випадках і при виконанні умов, викладених у ньому.

Каталог: uploads -> filemanager -> file
uploads -> До числа значущих псохогенних факторів відносяться емоції
uploads -> Кроки до майстерності Ділова гра
uploads -> Громадська та виховна робота
uploads -> Урок мудромовлення тема. Найбільше багатство здоров'я
uploads -> Конспект уроку з української літератури 11 клас Олександр Довженко "Зачарована Десна". Автобіографічний характер твору. Вчитель української мови та літератури: Біла О. М
uploads -> № уроку Тема уроку Сторінка підручника (зошита) Дата Примітка Розділ
file -> Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   22


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка