Закону України "Про дорожній рух та його безпеку"



Сторінка10/22
Дата конвертації05.05.2016
Розмір5.24 Mb.
ТипЗакон
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22

Стаття 36. Основні вимоги щодо технічного обслуговування та ремонтування транспортних засобів

  1. Виробник, дистриб’ютор, постачальник, який виробляє чи ввозить транспортні засоби, має забезпечити можливість своєчасного технічного обслуговування та ремонтування транспортного засобу на підприємствах автомобільного сервісу. Виробник повинен забезпечити сервісну мережу авторизованих і неавторизованих виконавців ремонту та технічного обслуговування необхідним інформаційним забезпеченням з питань ідентифікації, технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів, а також має надати споживачу інформацію про складники, які мають ресурс менший ніж ресурс транспортного засобу.

  2. Власники транспортних засобів або особи, які їх експлуатують, зобов'язані забезпечувати своєчасне і в повному обсязі проведення робіт з технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів, перевірки технічного стану згідно з технічними регламентами, нормами і нормативами, встановленим інформаційним забезпеченням від виробника для визначених ним умов технічного експлуатування транспортних засобів. 

  3. Не використовують методи та операції технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів, їх складників та систем із числа заборонених виробником.

  4. Забороняється, у тому числі в умовах спеціалізованих підприємств, які займаються ремонтом і технічним обслуговуванням транспортних засобів, внесення змін в ідентифікаційні номери і номерні таблички кузова чи шасі (рами), а також їх знищення (перенесення, закріплення, відновлення тощо) без попереднього узгодження з уповноваженим підрозділом Міністерства внутрішніх справ України.

  5. У разі пошкодження транспортного засобу або його складника для розрахунку збитків (матеріальні збитки) враховується величина уцінки автотранспортного засобу в результаті отриманих пошкоджень або величина понесених витрат при його відновленні до технічного стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед пошкодженням, з урахуванням неможливості відновлення його до зазначеного стану при проведенні окремих видів робіт з ремонту

Встановлення вартості збитків здійснюється експертами шляхом відповідного дослідження, яке відповідає загальноприйнятим процедурам, на підставі неупередженої думки про вартість збитків, заснованій на детальному вивченні об'єкта. 

Стаття 37. Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів



  1. Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу, марки, моделі, призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, які перебувають в експлуатації, що не передбачено нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормам і нормативам, стандартам законодавчо регульованої сфери України.

  2. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру мас, типу двигуна, його маси і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, підвіски, коліс, аварійних виходів автобусів, потужності електроспоживачів, спеціального обладнання транспортних засобів для перевезення дітей (школярів), осіб з обмеженими фізичними можливостями, небезпечних вантажів, а також змінення функцій тахографа, обмежувача швидкості, електронних систем управління роботою двигуна і руху автомобіля.

  3. Переобладнання транспортних засобів (крім переобладнання транспортних засобів для роботи на газовому моторному паливі або альтернативних видах рідкого і газового палива) повинно проводитися виключно на підставі документа про погодження переобладнання транспортного засобу, виданого організацією або установою, уповноваженою на це Кабінетом Міністрів України.

У разі переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі, особливості конструкції, які виникли в результаті його переобладнання, повинні бути внесені у формуляр газобалонного транспортного засобу встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

У формулярі газобалонного транспортного засобу зазначається вид газового моторного палива, пасажировмісність чи вантажність після переобладнання (у разі зміни), тип і кількість балонів, термін придатності використання балонів, їх серійні номери та відомості про технічне опосвідчення газового (-их) балона (-ів).



3.1. Виконання робіт, пов'язаних з встановленням обладнання, яке робить можливою роботу двигуна на іншому, ніж передбачений виробником транспортного засобу, типі палива, повинно здійснюватися відповідно до вимог національних стандартів щодо безпечності конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, а також охорони навколишнього природного середовища, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами та згідно з вимогами узгодженої нормативно-технічної документації на відповідний вид переобладнання або документа про погодження переобладнання транспортного засобу.

3.2. Переобладнання транспортних засобів для роботи на газовому моторному паливі або на альтернативних видах рідкого і газового палива повинно проводитися виключно суб'єктом господарювання, який має узгоджену з відповідними уповноваженими державними органами нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності узгодженої нормативно-технічної документації суб'єкт господарювання, який має свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу, може виконати переобладнання на підставі документа про погодження переобладнання транспортного засобу.

Виконавець таких робіт видає власнику транспортного засобу, на якому встановлено газобалонне обладнання, формуляр газобалонного транспортного засобу встановленого Кабінетом Міністрів України зразка. Перевірка технічного стану і герметичності газобалонного обладнання здійснюється під час проведення обов'язкової перевірки придатності транспортного засобу до експлуатації у відповідності до вимог статті 38 цього Закону.

3.3. Якщо загальна вага встановленого обладнання, яке робить можливою роботу двигуна на газовому паливі, не перевищує 100 кг у спорядженому стані, внесення змін до реєстраційних документів на транспортний засіб не потребується, крім випадків, коли на такому транспортному засобі здійснюється виїзд за межі України.

В усіх інших випадках встановлення такого обладнання потребує внесення відповідних змін до реєстраційних документів транспортного засобу.

3.4. Транспортні засоби, переобладнані для роботи на газовому паливі, обов’язково повинні мати розпізнавальний знак "Газ" (додаток 5).

Допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення документа про проведення оцінювання відповідності переобладнаного транспортного засобу вимогам чинних в Україні правил, нормативів і стандартів.



  1. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних транспортного засобу (крім випадків, передбачених частиною 3.3 цієї статті), а також особливості конструкції, які виникли в результаті переобладнання транспортного засобу, повинні бути відображені у його реєстраційних документах.

  2. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 38. Перевірка придатності транспортних засобів до експлуатації

  1. Транспортні засоби, зареєстровані на території України, їхні причепи та напівпричепи, що беруть участь у дорожньому русі, підлягають обов’язковим перевіркам на придатність до експлуатації у відповідності до вимог технічного регламенту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

  2. Обов'язковій перевірці придатності до експлуатації не підлягають:

  1. мопеди, мотоцикли, трицикли та квадроцикли, а також причепи до них;

  2. транспортні засоби, що мають історичну цінність;

  3. технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

  1. Обов'язкова перевірка придатності транспортного засобу до експлуатації передбачає перевірку його технічного стану, а саме: гальмівної системи і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

  1. Обов'язкова перевірка придатності транспортних засобів до експлуатації, зареєстрованих в Україні та призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, а також документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

  1. Періодичність проходження обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації становить:

  1. для автобусів через рік після першої реєстрації щорічно;

  2. для спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, – перед початком використання для перевезення визначених небезпечних вантажів і далі щорічно;

  3. для таксі, машин швидкої допомоги, а також вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) з максимальною дозволеною масою понад 3,5 тонни та причепів (напівпричепів) до них через рік після першої реєстрації і далі щорічно;

  4. для легкових автомобілів, вантажних автомобілів з максимальною дозволеною масою не більше 3,5 тонни, причепів (напівпричепів) до них через чотири роки після першої реєстрації і далі кожні два роки;

  5. для колісних тракторів і причепів (напівпричепів) до них або інших колісних транспортних засобів сільськогосподарського призначення, що беруть участь у дорожньому русі, через чотири роки після першої реєстрації і далі кожні два роки.

  1. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язкову перевірку придатності до експлуатації і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації оформлює сертифікат перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У документі зазначається строк чергового проходження обов'язкової перевірки придатності транспортного засобу до експлуатації відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною п'ятою цієї статті.

6.1. Технічний опис та зразок сертифікату перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.

6.2. Порядок забезпечення суб'єктів проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації бланками сертифікатів перевірки технічного стану транспортного засобу встановлює Кабінет Міністрів України.



6.3. Дані про проходження транспортним засобом обов'язкової перевірки придатності до експлуатації обов’язково вносяться до Державного реєстру безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 82 цього Закону. Відповідальність за внесення таких даних покладається на суб'єктів проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації. Умови допуску таких суб'єктів до Державного реєстру безпеки дорожнього руху визначає Кабінет Міністрів України.

  1. Обов'язкова перевірка придатності до експлуатації транспортних засобів, які належать військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, покладається на ці формування та органи.

Стаття 39. Примусова евакуація транспортних засобів

  1. Примусова евакуація транспортного засобу за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів є спеціальним заходом, спрямованим на забезпечення безперешкодного та безпечного дорожнього руху, а також припинення правопорушення, скоєного на такому транспортному засобі, що здійснюється:

  1. для забезпечення безперешкодного руху інших транспортних засобів чи пішоходів – шляхом примусової зміни у будь-який законний спосіб місця розташування транспортного засобу;

  2. для забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом примусового припинення використання транспортного засобу  та доставлення його на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою інших транспортних засобів.

  1. Евакуація транспортних засобів дозволяється лише у випадках, передбачених цим Законом. Порядок примусової евакуації транспортних засобів, їх зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.

  2. Евакуація транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом примусового припинення його використання та доставлення такого транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється лише поліцейськими виключно у випадках виникнення підстав для тимчасової заборони експлуатації, передбачених статтею 40 цього Закону.

  3. Евакуація транспортного засобу для забезпечення безперешкодного руху інших транспортних засобів чи пішоходів шляхом примусової зміни місця його розташування здійснюється лише за відсутності водія (власника) такого транспортного засобу за рішенням уповноваженої посадової особи місцевого органу виконавчої влади у наступних випадках:

  1. зупинку або стоянку транспортного засобу здійснено із порушенням вимог Правил дорожнього руху, що перешкоджає руху інших транспортних засобів або пішоходів і підтверджується належними доказами;

  2. розташування транспортного засобу унеможливлює роботу снігоприбиральної техніки або спеціальних технічних засобів аварійних служб у надзвичайних ситуаціях.

У разі відсутності водія транспортного засобу інформація про прийняття рішення про евакуацію транспортного засобу з метою примусової зміни місця його розташування передається уповноваженою особою, яка прийняла таке рішення, до чергового підрозділу Національної поліції України до початку евакуації.

  1. Компенсація витрат, пов’язаних з примусовою евакуацією транспортних засобів (крім випадку, передбаченого п.п. "2" частини четвертої цієї статті) покладається на власників транспортних засобів або уповноважених ними осіб за загальновстановленими тарифами суб'єктів господарювання, які надають послуги у цій сфері. Забороняється встановлення окремих розцінок для примусової евакуації або зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках.

  2. Відповідальність за збереження транспортного засобу під час примусової евакуації або майна, що знаходиться у ньому, несуть суб’єкти господарювання, які здійснюють таку евакуацію та (або) зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.

  3. Спори, пов'язані із шкодою, що заподіяна евакуйованому транспортному засобу і майну, яке перебуває в ньому, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв'язуються в установленому законодавством порядку.

Стаття 40. Тимчасова заборона експлуатації транспортних засобів

  1. Тимчасова заборона експлуатації транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом припинення правопорушення, скоєного під час керування таким транспортним засобом.

  2. Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені, підроблені чи відсутні, без номерних знаків або з номерними знаками, що не належать цим транспортним засобам чи не відповідають вимогам стандартів, або з номерними знаками, закріпленими у не встановленому для цього місці, закритими іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття із застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненими, що не дозволяє чітко визначити їх символи, перевернутими чи неосвітленими, а також транспортних засобів без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у випадках, передбачених законодавством.

  3. Забороняється експлуатація транспортних засобів, у яких:

  4. робоча гальмівна система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху навіть з мінімальною швидкістю;

  1. під час руху у темну пору доби, в тунелях або в умовах недостатньої видимості не горить ліва фара (на мотоциклах, трициклах, квадроциклах і мопедах, конструктивно обладнаних однією фарою – фара) в режимі ближнього (дальнього) світла або ліва протитуманна фара (на мотоциклах, трициклах, квадроциклах і мопедах, конструктивно обладнаних однією протитуманною фарою – протитуманна фара) у випадку її використання окремо від фар ближнього світла, а при несправній аварійній сигналізації задній габаритний ліхтар з лівого боку (на мотоциклах, трициклах, квадроциклах і мопедах, конструктивно обладнаних одним заднім габаритним ліхтарем – задній габаритний ліхтар);

  2. під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма.

  1. Забороняється експлуатація транспортних засобів у складі автопоїзда, якщо зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги).

  2. Забороняється експлуатація транспортних засобів, що перевозять великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж (або супроводжують такі вантажі), якщо відсутні або несправні фари і/або задні габаритні ліхтарі, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені цим Законом.

  3. Забороняється експлуатація транспортного засобу у разі:

  1. наявності даних про скоєння злочину із застосуванням цього транспортного засобу;

  2. наявності даних про незаконне заволодіння цим транспортним засобом ;

  3. відсутності у водія документів, що підтверджують право керування транспортним засобом відповідної категорії;

  4. відсутності у водія документів, що підтверджують законність використання цього транспортного засобу;

  5. нездатності водія до керування транспортним засобом за станом здоров'я;

  6. перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, або перебування під дією лікарських препаратів, які впливають на здатність до керування.

  1. Забороняється експлуатація тролейбусів і трамваїв за наявності будь-якої несправності, зазначеної в правилах експлуатаційної документації виробника цих транспортних засобів або законодавстві.

  2. Заборона експлуатації транспортного засобу (крім тролейбусів і трамваїв) здійснюється його затриманням шляхом блокування коліс або доставки його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля-евакуатора.

  3. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.

  4. Заборона на експлуатацію транспортного засобу не застосовується, якщо водій на місці усунув підстави для такої заборони, а у випадку стану сп'яніння водія, нездатності керувати за станом здоров'я або відсутності посвідчення водія (документу, що його замінює) передав керування іншій особі, яка може (має право) керувати транспортним засобом.

Стаття 41. Тимчасове обмеження експлуатації транспортних засобів

  1. Тимчасове обмеження експлуатації транспортного засобу здійснюється з метою забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом зниження ризиків, пов’язаних з подальшим керуванням таким транспортним засобом.

  2. Експлуатація транспортних засобів підлягає тимчасовому обмеженню в разі: 

  1. порушення вимог щодо їх переобладнання;

  2. виявлення поліцейським ознак технічної несправності транспортного засобу відповідно до переліку технічних несправностей, за яких експлуатація транспортних засобів підлягає тимчасовому обмеженню. Такий перелік затверджується Кабінетом Міністрів України;

  3. порушення встановленого статтею 38 цього Закону порядку проходження обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації;

  4. виявлення порушення під час перевезення вантажу, що здійснюється за спеціальними правилами;

  5. виявлення транспортного засобу, що знаходиться у розшуку згідно із законодавством.

  1. Тимчасово обмежується експлуатація транспортних засобів, у яких:

  1. димність відпрацьованих газів або нормовані концентрації газоподібних забруднювальних речовин у відпрацьованих газах, або питомі викиди забруднювальних речовин, або рівень зовнішнього акустичного шуму перевищує законодавчо встановлені норми;

  2. демонтовані, мають ознаки пошкодження або відключені системи контролю (нейтралізації) викидів забруднювальних речовин, або системи зниження зовнішнього акустичного шуму, передбачені конструкцією.

  1. Тимчасове обмеження експлуатації транспортного засобу здійснюється у передбачений законодавством спосіб шляхом встановлення на транспортному засобі спеціальних технічних приладів або засобів, що дозволяють у реальному часі визначити його місцезнаходження, та які відповідають вимогам технічного регламенту.

  2. Тимчасове обмеження експлуатації транспортного засобу не застосовується, якщо транспортний засіб з технічними несправностями здійснював свій рух з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією, або встановленим позаду знаком аварійної зупинки чи миготливим червоним ліхтарем відповідно до вимог частини восьмої статті 52 цього Закону.

  3. Тимчасове обмеження експлуатації транспортного засобу не застосовується, якщо водій на місці усунув підстави для такого обмеження.

  4. У разі відмови водія від тимчасового обмеження експлуатації транспортного засобу, до такого транспортного засобу застосовується тимчасова заборона його експлуатації.

Розділ VIII. ВИМОГИ ДО УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ

Каталог: uploads -> filemanager -> file
uploads -> До числа значущих псохогенних факторів відносяться емоції
uploads -> Кроки до майстерності Ділова гра
uploads -> Громадська та виховна робота
uploads -> Урок мудромовлення тема. Найбільше багатство здоров'я
uploads -> Конспект уроку з української літератури 11 клас Олександр Довженко "Зачарована Десна". Автобіографічний характер твору. Вчитель української мови та літератури: Біла О. М
uploads -> № уроку Тема уроку Сторінка підручника (зошита) Дата Примітка Розділ
file -> Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка