Закони історичного розвитку, роль у суспільстві. Це система норм моральної поведінки людей, їх обов’язків щодо суспільства, батьківщини. Деонтологія


Лабараторні та інструментальні дослідження при хворобах органів дихання



Сторінка26/70
Дата конвертації20.08.2021
Розмір2.13 Mb.
ТипЗакон
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   70
12. Лабараторні та інструментальні дослідження при хворобах органів дихання.
Лабараторні:




Інструментальні:







13. Особливості скарг, анамнезу та фізичного дослідження хворого із захворюваннями системи кровообігу. Ознаки з боку слизової оболонки ротової порожнини.

Розпитування. Обстеження хворого починають з розпитування. Під час розпитування необхідно з'ясувати, коли з'явились перші симптоми захворювання і безпосередню причину їх роз­витку. Для цього часто необхідно задати навідні питання, оскільки хворий через свою необізнаність може не надавати значення важливим еті­ологічним чинникам. Далі необхідно з'ясувати динаміку хвороби, яке проводилось лікування і як воно впливало на перебіг захворювання. Якщо були загострення хвороби, треба з'ясувати, чим вони були спричинені, як мали перебіг, давність останнього загострення.

Скарги. За наявності серцево-судинних захворювань хворі скаржаться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, біль у ділянці серця і за грудниною, набряки, кашель.

Задишка — часта і нерідко основна скарга хворих з недостатністю кровообігу, її виникнення обумовлене надмірним накопиченням у крові вуглекислоти і зменшенням вмісту кисню внаслідок застійних явищ у малому колі кровообігу.

Від задишки відрізняють напади ядухи, характерні для серцевої аст­ми, які виникають найчастіше раптово, в стані спокою або через певний час після фізичного перевантаження або емоційного перенапруження.

Серцебиття — відчуття сильних і частих, а іноді неритмічних ско­рочень серця. Воно звичайно виникає під час частих скорочень серця, але може відчуватись у осіб без розладів серцевого ритму. Проте необхідно знати, що серцебиття не завжди є пря­мою ознакою захворювання серця. Воно може виникати і внаслідок ін­ших причин, наприклад, гіперфункції щитовидної залози, анемії, гарячки, рефлекторно внаслідок патології травного каналу і жовчних шляхів, після вживання деяких ліків (еуфіліну, атропіну сульфату).

З особливою увагою потрібно ставитися до хворих, котрі скаржаться на біль у ділянці серця, що спостерігається під час перебігу різних захворювань. Він може бути спричинений порушенням коронарного кро­вообігу (найчастіше виникає під час розвитку стенокардії або інфаркту міокарда), захворюваннями перикарда, особливо гострим сухим пери­кардитом; гострим міокардитом, неврозом серця, ураженнями аорти.

Хворих із захворюваннями серця може турбувати кашель, причиною якого є застій крові в малому колі кровообігу. У цьому випадку звичайно відзначається сухий кашель, іноді спостерігається виділення невеликої кількості харко­тиння. Сухий, часто надривний кашель спостерігають у разі збільшення серця, головним чином лівого передсердя, або за наявності аневризми аорти.

Кровохаркання у хворих на захворювання серця в більшості ви­падків буває спричинене застоєм крові в малому колі кровообігу і полег­шеним виходом еритроцитів (per diapedesin) із розтягнутих кров'ю капіля­рів у отвір альвеол, а також розривом дрібних судин бронхів

Н а б р я к и, як і задишка, є найбільш частою скаргою хворих із захворюваннями серця у стадії декомпенсації. Вони з'являються як симптом венозного застою у великому колі кровообігу і спочатку визначаються лише в другій половині дня, звичайно увечері, на тильній поверхні стоп і в ділянці кісточок, а за ніч зникають.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   70


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка