Загальні відомості про гормони


Вміст кальцію в біологічних субстратах



Сторінка67/81
Дата конвертації29.01.2021
Розмір4.97 Mb.
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   81

Вміст кальцію в біологічних субстратах



Кальцій

Біологічний субстрат

Вміст, ммоль/л

Загальний

(метод

Сироватка крові

2,3 – 2,75

Моіжіса і Зака)




Сеча (добова)

2,5 – 7,5 ммоль/добу







Спинномозкова рідина

1,05 – 1,35

Загальний

Сироватка крові:

  • кров з пуповини; новонароджені:

    • від 3 до 24 год;

    • від 24 до 48 год;

    • від 4 до 7 днів

  • діти;

  • дорослі. Сеча (добова)

Спинномозкова рідина




(колориметричний метод

2,25 – 2,88

– реакція з мурексидом за




наявності гліцерину)

2,25 – 2,65




1,75 – 3




2,25 – 2,75




2,2 – 2,7




2,1 – 3




2,5 – 7,5




1,05 – 1,35



Гіпокальціємія – наслідок гіпофункції прищитоподібних залоз, гіперсекреції кальцитоніну, гіповітамінозу D або резистентності до нього, зниження синтезу 1,25- діоксикальциферолу при тяжких захворюваннях нирок, гострого панкреатиту, надлишку кортикостероїдів (синдром Іценка – Кушінга), первинному канальцевому ацидозі, дефіциту магнію, масивній гемотрансфузії, остеомаляції, алкоголізму, цирозу печінки тощо.

Фосфор міститься в організмі головним чином в кістках і зубах (90%).

Біологічна роль. Він бере участь у побудові кісткової тканини, клітинних мембран, входить до складу ДНК і РНК, депонує і переносить енергію у вигляді макроергічних зв’язків АТФ, ГТФ, УТФ, ЦТФ, регулює кислотно-основний стан (входить до складу буферних систем крові), активує всмоктування іонів кальцію в кишках, використовується під час синтезу креатинфосфату в м‘язовій тканині.



Вміст неорганічного фосфору у біологічних субстратах


Неорганічний фосфор

Біологічний субстрат

Вміст, ммоль/л

Колориметричний

Сироватка:




метод (за відновленням

  • кров з пуповини;

  • новонароджені:

    • до 24 год

    • від 24 до 48 год

  • діти до 1 року;

  • діти після 1 року;

  • дорослі

  • після 60 років:

    • чоловіки

    • жінки

Еритроцити Сеча (добова)

1,2 – 2,62

фосфорно молібденової




кислоти)

1,13 – 2,78




1,78 – 3,07




1,45 – 2,1




1,45 – 1,78




0,87 – 1,45



0,74 – 1,2






0,9 – 1,32




0,8 – 1,32




12,9 – 42 ммоль/добу


Гіперфосфатемію можна спостерігати при гестозах вагітних, спазмофілії, у період загоювання переломів (що є сприятливою ознакою), при посиленій м’язовій роботі, як наслідок розщеплення органічних фосфорних сполук і надходження неорганічного фосфору з м’язових клітин.

Гіпофосфатемія особливо характерна для рахіту, ранніх строків захворювання, коли клінічні прояви ще не виражені. Спостерігають паралелізм між ступенем тяжкості захворювання і зниженням вмісту неорганічного фосфору в крові. Посилюється екскреція неорганічного фосфору з сечею при гіперпаратиреозі, авітамінозі D, недостатньому вживанні кальцію з достатнім вмістом фосфатів у дієті, вітамін-D-резистентному рахіті, нирковому ацидозі.

Хлор – головний аніон позаклітинних рідин.



Біологічна роль хлору – підтримка осмотичного тиску і кислотно-основного стану позаклітинної рідини, участь у газообмінній функції еритроцитів, в утворенні гідрохлоридної кислоти шлункового соку, активації амілази .

Вміст хлору в біологічних субстратах



Хлор

Біологічний субстрат

Вміст, ммоль/л




Сироватка крові

95 – 110

Меркуриметричний метод



Спинномозкова рідина Сеча

Піт


120 – 130

170 – 210









5 – 38


Гіперхлоремію можна спостерігати при гіпертонічній хворобі, серцево-судинній недостатності, лікуванні мінералкортикоїдами, отруєнні саліцилатами, при нефритах та інших захворюваннях нирок внаслідок зниженої екскреції іонів хлору. Абсолютну гіперхлоремію спричинюють посилене надходження NaCІ в організм, набряки, ексудати (набрякова затримка).

Гіпохлоремія з’являється при недостатньому надходженні хлору, внаслідок втрат або перерозподілу і затримки тканинами його іонів. При гострих і хронічних запальних процесах, некрозах, значних травмах, у післяопераційний період (на 3 – 4-й день) може розвинутися відносна гіпохлоремія в результаті перерозподілу іонів хлору та затримки його в травмованих і запалених тканинах. Отруєння сулемою призводять до появи гіпохлоремії, яка характеризується переходом іонів хлору з крові в тканини. Недостатнє надходження і втрата іонів хлору зумовлюють абсолютну гіпохлоремію – втрату іонів хлору через травний тракт спостерігають при захворюваннях, що супроводжуються невгамовним блюванням (стеноз воротаря (пілоруса), фістули, непрохідність кишок тощо).

МОЛЕКУЛЯРНО-КЛІТИННІ МЕХАНІЗМИ ДІЇ ГОРМОНІВ КІРКОВОЇ РЕЧОВИНИ НАДНИРНИКІВ І СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ. ЕЙКОЗАНОЇДИ: ПРОСТАГЛАНДИНИ, ТРОМБОКСАНИ, ЛЕЙКОТРІЄНИ.




ГОРМОНИ КІРКОВОЇ РЕЧОВИНИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ






Кортикостероїди відносяться до групи стероїдних гормонів, які синтезуються з холестерину. Із кори надниркових залоз виділено приблизно 50 стероїдів, більшість із них є проміжними продуктами при синтезі основних кортикостероїдів. Кортизол, кортикостерон, альдостерон і дезоксикортикостерон містять 21 вуглецевий атом (С21-стероїди), відрізняючись цим від андрогенів і естрогенів.




Загальна схема синтезу стероїдних гормонів: надниркові залози: пучкова зона – К, Кк; клубочкова зона – Ал; сітчаста зона – Ан; сім’яники – Т;

яєчник – Е; жовте тіло – П, Е; плацента – П, Е.



Між собою кортикостероїди розрізняються наявністю гідроксильних і кетонних груп в 11 і 17 положеннях, альдегідної – в 13 положенні.

Гормони ліпофільної природи (стероїдні гормони), молекули яких здатні проникати через ліпідній бішар плазматичної мембрани клітин, проявляють свою дію за допомогою цитозольного механізму. До них відносять всі стероїдні гормони, а також йодтироніни, які за ліпофільністю займають проміжне положення між стероїдами та водорозчинними гормонами. Специфічні рецептори для цих гормонів містяться в цитоплазмі тільки клітин-мішеней. Вони є білками, що мають високу спорідненість до свого гормону за рахунок стереоспецифічності. Коли стероїдний або тиреоїдний гормон проникає через плазматичну мембрану в середину клітини, в цитоплазмі він зв'язується з цитозольним рецептором, утворює комплекс гормон – рецептор, який надалі зазнає активації. У процесі активації змінюється конформація, розміри та поверхневий заряд комплексу, він виявляє здатність проникати в ядро і зв'язуватися з певними ділянками хроматину, активувати або інактивувати специфічні гени. Внаслідок впливу на транскрипцію генів змінюється вміст певних білків, що позначається на активності біохімічних процесів у клітині. Для стероїдних та тиреоїдних гормонів, які здійснюють прямий вплив на генетичний апарат клітини, більш характерна регуляція росту та диференціювання тканин і органів, ніж для гормонів, що не проникають у клітину.


Схема біохімічних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів.




У людини кірковий шар надниркових залоз секретує у нормі за добу 20-30 мг кортизолу, 2-4 мг кортикостерону, 300-400 мкг альдостерону.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   81


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка