За хімічною структурою аскорбінова кислота (антицинготний фактор) являє собою лактон диенолгулонової кислоти, тобто в її складі містяться дві енольні групи біля 2-го і 3-го вуглецевих атомів:
Аскорбіновакислота,яквидноізформул,близькадогексоз,має6атоміввуглецю.За рахунок дисоціації 2-х гідроксилів біля 2- і 3-го вуглецевих атомів аскорбіновакислота проявляє сильнокислотні властивості. Втрачаючи два атоми водню,аскорбінова кислота переходить в дегідроаскорбінову, тобто може вступати в оксидно-відновні реакції, при яких буде віддавати або приєднувати від інших сполук атомиводню.
http://www.youtube.com/watch?v=cI5h2Dlmqfghttp://www.youtube.com/watch?v=ACBQQOUcn-Y&feature=relatedhttp://www.youtube.com/watch?v=o3uSmyYSBJ8&feature=related Аскорбінова кислота наявна в тканинах всіх тварин і вищих рослин. У людини, мавпи та морських свинок аскорбінова кислота не синтезується. Середньодобова потреба людини у вітаміні С складає 80-100 мг. Основним його джерелом є овочі, фрукти, ягоди. Найбільше аскорбінової кислоти міститься в шипшині, чорній смородині; з овочів багаті нею капуста, помідори, червоний перець, картопля і ін. Всмоктується вона у всьому шлунково-кишковому тракті, але найкраще в тонкій кишці простою дифузією. У тканинах аскорбінова кислота зв'язується з білками. Вона
У процесі метаболізму аскорбінова кислота перетворюється в дегідроаскорбінову, що спричиняється різними чинниками, зокрема киснем, метиленовою синькою, перекисом водню та ін. Цей процес не супроводжується зниженням вітамінної активності. Але дегідроаскорбінова кислота є не дуже стійкою сполукою і тому в слабколужному або нейтральному середовищі перетворюється в дикетогулонову кислоту, що не проявляє вітамінних властивостей. Дикетогулонова кислота підлягає дальшому окисненню з розривом вуглецевого ланцюга і утворенням щавлевої і L- треонової кислот, що виділяються з сечею як кінцеві продукти метаболізму: буває вільною і вступає в окисно-відновні реакції. Найбільшу кількість аскорбінової кислоти виявлено в печінці, надниркових залозах, легенях.
Біологічну роль аскорбінової кислоти найчастіше пов'язують з участю в окисно-відновнихпроцесах.Алеферментів,уякихкислотавідігравалабролькоферменту,досіне виявлено. Встановлено, що вона служить донором водню для відновлення різнихбіологічних субстратів. Зокрема відомо, що аскорбінова кислота може відновлюватидисульфідні зв'язки до сульфідних груп, активуючи цим самим ряд ферментів. В своючергу дегідроаскорбінова кислота може ферментативно відновлюватись у тканинахорганізму за участю глутатіону. Біологічна роль аскорбінової кислоти тісно пов'язана з обміном білків, вуглеводів, мінеральних речовин. За участю аскорбінової кислотиперебігають процеси гідроксилювання з утворенням цілого ряду біологічно активнихречовин. Так, через гідроксилювання триптофан перетворюється в 5- гідрокситриптофан, який служить основою для утворення медіатора серотоніну. Аскорбінова кислота необхідна для процесів гідроксилюванняя під час перетворення холестерину в стероїдні гормони, для перетворення 3,4-дигідроксифенілетиламіну в норадреналін. Вона сприяє звільненню заліза із феритину та трансферину, що забезпечує проникнення його в тканини. В кишечнику за участю аскорбінової кислоти відбувається відновлення Fe3+ до Fe2+, що необхідно для його всмоктування.
Відновлення фолієвої кислоти до коферментної форми ТГФК також відбувається за участю аскорбінової кислоти. Без аскорбінової кислоти не відбувається процес гідроксилювання проліну і лізину, а отже, і перетворення проколагену в колаген, який є головним позаклітинним компонентом сполучної тканини.