Який вважав, що в основі світу лежать дві субстанції: духовна



Скачати 16.43 Kb.
Дата конвертації01.05.2021
Розмір16.43 Kb.

Проблема свідомості – одна з найскладніших і найзагадковіших. Найперші складнощі її розуміння та вивчення пов’язані значною мірою з тим, що ми не можемо спостерігати явище свідомості безпосередньо, чуттєво, не можемо його вимірювати, досліджувати за допомогою різних приладів. Тому багато століть свідомість залишалась таємницею. Це завжди сприяло містифікаціям її природи і сутності. Так, ще в стародавні часи виникло уявлення про свідомість як прояв душі—таємничої “чуттєво-надчуттєвої” істоти, що уявлялася носієм людського життя і деяких важливих станів людського тіла. Характерним для цих поглядів було те, що душа не відокремлювалася від тіла, ще не існувало поділу на матеріальне та ідеальне. Це також стосується перших філософських теорій. На початкових стадіях свого розвитку грецька філософська думка не знала поняття “ідеального” як особливої протилежності чуттєво-предметному матеріальному. З часом душа стала розглядатися як якась нематеріальна субстанція, нібито не залежна від матерії, здатна вести самостійне існування, безсмертна і вічна. Вперше ці погляди дістали своє теоретичне обґрунтування і закріплення в філософії Сократа і його учня Платона. Г

  Ідеалістичні погляди на природу свідомості протягом століть приймали різний зміст, але зводились до наступного: свідомість - первинна, матерія - вторинна (С  → М).Так, об’єктивний ідеалізм наділяє свідомість надматеріальним, надприродним характером, яка існує незалежно від світу, десь поза світом і поза людиною.

З точки зору дуалістів, матерія та свідомість – самостійні, рівноцінні начала (М ІІ С). А це означає, що за свідомістю признається повна незалежність від матерії. Як і матерія, свідомість є вічною, вона не виникала і не народжувалась. Відповідно відпадала й необхідність вирішення питання про її походження. Одним з видатних представників дуалізму був Рене Декарт, який вважав, що в основі світу лежать дві субстанції: духовна (мисляча) і тілесна (протяжна).

  У 50-ті роки XIX століття набула досить великого поширення вульгарно-матеріалістична точка зору на свідомість. Вона зветься так тому, що її прихильники (німецькі філософи Фогт, Бюхнер, Молешот) розглядали свідомість грубо, спрощено, вульгарно. Вони вважали, що свідомість, думка ”виділяється” мозком таким чином, як жовч печінкою або сеча нирками (М=С). Клімат, їжа тощо, на їхню думку, безпосередньо визначають спосіб мислення людини. 

Механістично тлумачив свідомість і такий напрямок, як  гілозоїзм (від грец. - речовина + життя).  Прихильники гілозоїзму припускали можливість наявності відчуттів також і у неживих предметів ( М « С). На підтвердження цієї думки великий французький матеріаліст Дені Дідро посилався, наприклад, на куряче яйце і курча. Звідки в курчат здатність сприймати і відображати світ, коли яйце таких властивостей не має? Значить, ця здатність, міркував він, була закладена в самому яйці. Такі твердження привели ряд французьких матеріалістів до гілозоїзму, який одухотворяє всі матеріальні предмети. Оскільки всі предмети, таким чином, наділялися душею, то звідси логічно випливало, що свідомість – це дар, яким людина володіє з народження. Незрозуміло тільки було, куди свідомість дівається після смерті і у психічно хворих. Незважаючи на загальну помилковість гілозоїзму, він таки містить раціональну думку, що носієм свідомості може бути тільки матерія, що свідомість слід тлумачити, як властивість матерії.

Новий підхід в розумінні свідомості пов’язаний з виникненням   діалектичного матеріалізму. З точки зору цього напрямку свідомість похідна від матерії, вона вторинна і активна щодо неї.



Отже, свідомість—це специфічно людське відображення і духовне освоєння дійсності, властивість високоорганізованої матерії—людського мозку, яка полягає у створенні суб’єктивних образів об’єктивного світу, утриманні, зберіганні і переробці інформації, у вироблені програми діяльності, спрямованої на вирішення певних завдань, в активному управлінні цією діяльністю. Свідомість є суспільно-історичним продуктом. Вона виникає разом з людським суспільством у процесі становлення і розвитку трудової діяльності  та мови, формуючись тільки в умовах соціального середовища, постійного спілкування індивідів між собою.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка