Яке життя?

- Вітаю, ви вже не спите. Ви живете, бо заснули назавжди. Ваші сни завжди були яскравими й живими, саме тому ви обрали професію режисера в надії реалізувати все, що бачили, але...

- Яке життя?

- Земне життя. Дослухайте, будь ласка.

- Перепрошую, просто сон такий...ммм..внятний. Зазвичай уві сні я не можу запитувати: я слухаю, думаю і, прокидаючись із цим, - аналізую. А тут така можливість!

- Ні, не можливість. Ви не розкажете. Але зможете показати.

Справа втім, що, повторюсь, ваш попередник все ваше земне життя , змалечку,готував вас на заміщення своєї посади. Власне, він втілився під час вашого народження, а ви перейшли.

- Якого народження? Я вже не народжувала.

- Духовного народження. Людина помирає в момент, коли досягає точки найвищого духовного розвитку в даному земному житті, а вчитель може втілитися лише тоді, коли обранець/обраниця можуть його замістити. Ну от, ви готові.

- До чого?

- Знімати сни. Ну, це умовно,знімати. Насправді ви їх фактично монтуєте на інсайтах і трохи на книзі духовного розвитку.

Тут багато нюансів,втім він був певен, що ви розберетеся. За його словами, ви дуже інтуїтивна й емпатична, - тож, зі знаннями чи без - ви впораєтеся.

- з чим впораюся?

- Ну зі снами ж! Які скеровують людей протягом земного життя. Це дуже тонка робота, тут треба діяти м'яко, щоб не пошкодити.

- що не пошкодити??!

- Ммм. Не важливо.На разі , точно не важливо. Ось дивіться , я вам дам методичку...

- чекайте, що можна пошкодити? Я багато чого не знаю і точно не хочу своїм незнанням щось пошкодити! Тому я...

- ООО! почалося... Втім, гаразд, він мене попередив, що ви будете питати. Навіть зауважив, якщо не питатимете, то спершу перевірити, чи точно ви в списку.

- якому?

- ну мертвих же. Бо ви ж тут уже були за життя й неодноразово. Просто це ті сни , які ви спершу не пам'ятали, потім згадували уривчасто, а з часом почали активно шукати відповіді. Ну, зрозумійте, йому ж теж треба було якось вас підготувати..

- господи, ну давайте уже!

- Хвилинку! Новоприставленим не варто всує, це пробачається лише живим.

- Годі. я дуже не люблю розмов з кінця. Давайте з самого початку і по порядку.

- ахах. Насмішили. Куди вже ж тут з початку коли ми в самому що нині є кінці))) але добре, - ви померли, за життя ви були режисером, і хоч присвятили цій професії лишень частку свого життя, по суті це було ваше невизнане призвання, якому ви , не розуміючи того служили все життя. Тому в післясмертному житті вас одразу відправили на заміщення вакантної посади вашого попередника, який через сни готував вас до цього усе ваше земне життя. Власне , так відбувається з усіма: хтось вчитися на програміста і все життя допомагає з дітьми ( і його направляють опікуватися юними душами, які випадково перервали відведений шлях) а хтось сидить з дітьми і пише програми, без освіти й так званого земного "офісного" досвіду, от він прописує тут земні життєві програми. Ви уявляєте , що таке писати проги з дітьми по всій хаті в далекому селі на старому комп'ютері?

- так , у мене троє.

- було

- ну, я маю на увазі що вони є , а вас у них немає.

- Є.

- так... ну я не думав, що у нас будуть складнощі з неприйняттям. Він мені за вас ручився...

- Еєей, чекайте! я вас ще не призначив!вам не можна, вам не дозволено! Все , звоню до біса! нехай їх ті рекомендації, я спершу вас перевірю. От не міг вже добу почекати, перш ніж втілюватися, ще й переджиттєву з мене взяв...

- зачекайте, не треба ніякого біса. А що таке переджиттєва?

- та обіцянка ж...перед втіленням...

- послухайте ще раз. Я вам спокійно пояснюю : в картині життя моїх дітей я буду завжди. Мені не потрібно нікуди ходити. Я буду в дотиках, поцілунках, нічних і денних розмовах, в тисячах разів розбитих колінок і десятках разів розбитих серцях. В їх днях народженнях, днях випуску, днях весілля й народження моїх внуків. Ну , розумієте? Я давно знята в цьому кіно, просто саме цей перегляд закінчився!)))

- Оо, ну нарешті! Фуух, налякали. А я вже думав, де ж нам замісника шукати..

- а тепер поясніть толком, кого і чим потрібно заміщувати.

- Ну ось же методичка. Ви не взяли . Він її аж до втілення писав, щоправда рекомендації не встиг. Але ж він ручився...

- ви вже говорили, що ручився. а просто - без розумних термінів і методички, що я маю робити?

- нуууу... власне, модулювати сни.

- і все?

- та ви уявляєте скільки труда й таланту треба задіяти , щоби бачити такі сни, як були у вас в житті! Та я на них як в кіно ходив! Мені таке й не снилося! Особливо оцей, про подвійну веселку над лісом вночі. Я навіть не думав, що нічну веселку можна придумати. А ви в неї одразу повірили - ще й стрибали з неї і летіли! До речі, я досі не розумію як ви могли летіти без крил?... Дивовижна фантазія)))

- Так, я пам'ятаю цей сон))) А що , водяну напівсферу над Києвом і рейкову дорогу по воді із такими мінімашинками, як на американських гірках, ви бачили?

- О так! Я потім попросився на реалізацію в той сон, - дуже яскравий!

- Так я ж там потім тонула, вода розійшлася, рейки лопнули, я в сльозах прокинулася.

- та то ви. ну пробачте, вас же треба було якось готувати... ну і ваші страхи... їх же ніхто не затискав. Хоча тут я погоджуся, ваш попередник часто був досить жорстким до вас в навчанні. Щоб аж отак , як дитину, до жахів...

- слухайте, а от ви постійно про нього говорите? А хто він? Я ж повинна його знати, ну точно. Незнайомець не міг мене отак ловити на тонкому , не знаючи мене! Хто він?

- Нам не можна...Еее, ну не можна... Хоча, якщо ви підписуєте контракт, я матиму одну шпарину. Підписуєте?

- що? бути режисером снів? ну,ок. зрештою це ні на що не впливає...це ж сни...

- мммм...

- впливає?

- мммм...

- так, або кажіть, або не підпишу! а якщо я почула вірно, вакансія є більш ніж суперечлива й кандидатів негусто!

- Ох...Ви справді варті свого наставника... Ну... насправді через сни можна режисувати долі...

- Долі? Справжні людські долі?

- Справжні справжні. Щоправда, лишень в даному земному житті. Істинну долю режисує один Режисер. Розумієте? І до режисури доль навіть із таким стартом вам іще снів і снів... То, що? Підписуємо?

- А я своїм зможу крізь сни підказувати?

- Ні, категорично ні! До своїх самих-самих на вашій посаді не можна категорично! В крайньому разі перші 40 днів...

- а потім?

- а ви підпис ставте , ставте... Раба Божа усе як слід.

- Та я ж пишу. То що з приводу сорока днів?

- Я ж обіцяв підказати щодо того, хто втілився. А він-то обійшов правила)))

- Ви нічого мені не сказали, так не чесно!

- Це він мені підказав, як вас обійти й взяти підпис. Та не хвилюйтеся, ми ж тут не грішимо, - вам потім буде добре й вдячно. А щоби зрозуміти,що я вже вам сказав, ідіть в архів й уважно передивляйтеся свої сни. Особливо ті, що ви пам'ятали яскраво, згадували , поверталися до них через роки. Тут ви маєте можливість побачити їх явно, а не через призму земної свідомості. І я певен, ви впізнаєте його. А за тим, і знайдете зашиті в снах уроки.

Успіху на новому місці! З нетерпінням чекаю прем'єру)))

21.08.2020р.