Розділові знаки в кінці речення. Розділові знаки в простому й складному реченнях
Розділ пунктуація вивчає постановку розділових знаків у простому та складному реченні.
§ 1. Кома у простому та складному реченні
У простому реченні кома ставиться у таких випадках:
Таблиця
Правила
|
Приклади
|
1. Між однорідними членами речення, якщо між ними немає сполучника, або сполучник протиставний.
|
Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В. Сосюра). Червоніє круглолиций, горить, а не сяє (Т. Шевченко) Та й лишилась вона кросвордом, – Може, ніжність, а може, й ні! (Ліна Костенко)
|
2. Між однорідними членами речення, якщо сполучник повторюваний.
|
Сонце обзолотило промінням і груші, і вишні, і яблука. Хотілось би тебе побачити, і обійняти, і розказати тобі про все своє життя.
|
3. Перед сполучниками а також, а то й, та, й, та ще, що приєднують до перерахованого ще один елемент.
|
Ходить сонце небом синім, наче берегами, ще й сміється до людини теплими очами (О. Підборська). Хочеться поїхати далеко, може, в Москву, а то й у Париж.
|
4. Перед другим з парних сполучників не тільки…але й, не тільки…а й, як…так, не так…як, хоч…але, не стільки…скільки при однорідних членах речення.
|
Побував я не тільки в містах рідної країни, але й за кордоном. Думається йому не так про навчання, як про рідне село, про матір, друзів далеких.
|
5. Перед словами а саме, як-от, як після узагальнюючих слів.
|
Усе цікавило студентів-першокурсників, а саме: що будуть вчити, яка їх чекає практика, ну й, звичайно, як же вони будуть відпочивати.
|
6. При повторенні того самого слова.
|
Сонце, сонце сходить над землею! Весно, весно, завітай до нас, обігрій скоріш своїм ласкавим сонцем! (О. Підборська)
|
7. Після і перед звертаннями.
|
Мамо, знову я спішу до тебе, відігрітись серцем зболеним своїм. Ти б послухався мене, синку!
|
8. Після вигуків.
|
Ой, що ж це таке сталося! Ай-яй-яй, де ж це ви були?
|
9. Після стверджувальних слів так, еге, гаразд, авжеж, аякже, після заперечення ні, запитання що? та підсилювальних слів що ж, якщо далі йде основне речення.
|
Так, я знаю правду найсвітлішу! Ні, не хочу кривдою я жить! (О. Підборська) Що ж, так тому і бути – нічого не поробиш…
|
10. Перед і після вставних слів і вставних речень.
|
Кажуть, мудрість приходить з роками (Л. Дмитерко). А вона, уявіть, зупинилася в ту мить (В. Сосюра). По-перше, треба знати назву предмета.
|
11. При виділенні порівняльних зворотів зі словами як, мов, немов, наче, неначе, ніби, як, ніж.
|
Дівчина, як калина червоная. По берегам розлогі верби, немов зелені рукави. На мулах нешвидких вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх (М. Рильський).
|
12. При виділенні поширених і непоширених прикладок.
|
Допомагала їй дівчинка, дочка Пимона Базалії (А. Шиян). Легенди про нього, Якова, створювали слободяни (А. Шиян).
|
13. При виділенні уточнюючих зворотів.
|
А барвінок притоптаний, коло тину засихає, в’яне (Т. Шевченко). А там, за рікою, сплелись парубочі дзвінкі, розгонисті,гарячі голоси (М. Рильський.).
|
14. При виділенні відокремлених членів речення (означень, додатків, обставин).
|
На відміну від рік, вода у ставках стояча (З журн.). Батько сидів з веслом на кормі – веселий і дужий (О. Довженко). Часом я засинав ще до вечері, дивлячись на зорі, або на Десну, або на вогонь, де варилася каша (О. Довженко).
|
К о м а н е с т а в и т ь с я у таких випадках:
1. Між неоднорідними означеннями: Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по них біжать проводи високої напруги. Стояла темна осіння ніч над сонною землею (П. Мирний).
2. Між однорідними означеннями з розділовим неповторюваним сполучником: Побачив я батька і матір – аж серце потеплішало.
3. Після вигука, що стоїть перед особовим займенником: Ой ти, мати моя мила, ластівко моя!
4. Перед порівняльним сполучником у фразеологічних зворотах: Дощ ллє як з відра. Хлопець почервонів наче рак.
5. Перед сполучниками мов, немов, ніби, наче, що приєднують іменну частину іменного складеного присудка: Серце моє наче жар. Руки стали як лід.
6. Перед сполучником як, якщо зворот має значення “у ролі (якості) когось, чогось”: Розглядаємо вашу пропозицію як спробу примирення.
К о м а с т а в и т ь с я у складному реченні в таких випадках:
Таблиця
Правила Приклади
1. Між простими Лише малий смуток говорить,
реченнями в склад- великий – безмовний. Напи-
ному безсполучни- сана буква залишається, безси-
ковому реченні. ле слово зникає. Після зими йде
весна, після смутку – радість (Нар. мудрість).
2. Між частинами Боязкий називає себе обереж-
складносурядного ним, а скупий – ощадливим (Нар. творчість).
речення. А буде син, і буде мати, і будуть
люди на землі (Т. Шевченко).
3. Між частинами Поставив башту він на млино-
складнопідрядного вій покрівлі, щоб увінчать себе
речення. у гордій тій будівлі (М. Рильський).
Здобути глибокі знання мож-
на тільки тоді, коли наполег-
ливо працюєш з дня у день,
з року в рік (З журналу).
Поділіться з Вашими друзьями: |