-Ж(Д)Н-, -З(Д)Н-, -С(Т)Н-, -С(Т)Л-
1. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають д і т: тиждень — тижня — тижневий; виїздити — виїзний, поїзд — поїзний, лестощі — улесливий, щастя — щасливий; вість — вісник, користь — корисний, честь — чесний, якість — якісний. Але в словах: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять літера т зберігається.
Примітка. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: аванпост — аванпостний, баласт — баластний, компост — компостний, контраст — контрастний, форпост — форпостний.
-3(К)Н-, -С(К)Н-
2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-: бризки — бризнути, брязк — брязнути, блиск — блиснути, писк — писнути, плюск — плюснути, тріск — тріснути, але: випуск — випускний, виск — вискнути, риск – рискнути.
-С(Л)Н-
3. У групі приголосних -слн- випадає л: масло — масний, мисль — умисний, навмисне; ремесло — ремісник.
ЙО, ЬО
1. Йо пишеться для позначення звукосполучення й + о:
а) На початку слова й після голосного: його, йому, завойований, район, чийого.
б) Після приголосного, переважно на початку складу: батальйон, бульйон, вйокати, Воробйов, курйоз, мільйон, серйозний, Соловйов.
2. ЬО пишеться після приголосного для позначення м’якості приголосного перед о: всього, Ковальов, Линьов, льон, сьогодні, сьомий, трьох, цього.
Написання м’якого знака
М’який знак пишеться на позначення м’якості приголосних:
а) після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова: паморозь, кінь, палець, муть, кравець, молодець, вінець, мідь, гниль, віталень, масниць, ходять, носять, співають.
б) у середині складу:
— у суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: слизько, близький, паволоцький, криворізький;
— у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: маленький, швиденько, головонька, кривесенький, гарнесенько, здоровісінький, тонюсінький;
— після м’якого приголосного л перед приголосним: дільце, шильце, мильце, рибальство, ковальство;
— у дієсловах на -ться: готуються, нервуються, носяться, творяться, водяться.
М’який знак не пишеться:
— після приголосного р на кінці складу: повірте, ширте, дотепер, осетер, лікар, перукар, Харків, мірка;
— після шиплячих: ріж, ховаєшся, носишся, стараєшся, лікуєш;
— у сполученнях -нц-, -нч-, -лч-, -лц-, що походять з
-нк-, -лк-: галка – галці, галчин; циганка – циганці, циганчин;
— після м’яких приголосних (крім л), якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: кінця, святковий, пісня, сьогодні, танцювати, сміятися.
Але: різьбяр, тьмяний;
— між подвоєними приголосними: життя, рілля, осінній, ранній, піддашшя;
— після ц на кінці слів: кварц, паяц, шприц, в словах іншомовного походження.
Поділіться з Вашими друзьями: |