Внутрішня медицина


Бронхіальна астма. Клініка. Діагностика.Лікування. Ускладнення. Синдром збільшення повітряності легеневої тканини. Клініка нападу бронхіальної астми



Скачати 25.42 Mb.
Сторінка6/277
Дата конвертації13.01.2022
Розмір25.42 Mb.
#21634
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   277
Внутрішня Відповіді(1)
2. Бронхіальна астма. Клініка. Діагностика.Лікування. Ускладнення. Синдром збільшення повітряності легеневої тканини. Клініка нападу бронхіальної астми.

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ
Астма є гетерогенним захворюванням, яке зазвичай характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів.

Визначається за наявністю наступних симптомів: свистячого дихання, задишки, відчуття стискання у грудній клітці та кашлю (змінної частоти та інтенсивності), а також утруднення експіраторного потоку повітря через дихальні шляхи змінної вираженості. Обмеження повітряного потоку є наслідком: спазму гладкої мускулатури і набряку слизової оболонки бронхів, нагромадження слизових пробок, а з плином часу також і наслідком ремодуляції стінок бронхів.



За етіологією розрізняють алергічну (найчастіше починається у дитинстві, часто співіснує з іншими атопічними захворюваннями, сімейний анамнез щодо атопічних захворювань буває позитивним, зазвичай позитивні результати шкірних тестів з інгаляційними алергенами, алерген-специфічні антитіла IgE в крові, зазвичай еозинофілія в індукованому харкотинні і добра відповідь на інгаляційні ГК) і неалергічну астму (зазвичай у дорослих, часто прогресуючий перебіг, негативні результати шкірних тестів, в крові алерген-специфічні антитіла IgE нe виявляються, часто гірша відповідь на інгаляційні ГК).

За етіологією розрізняють алергічну і неалергічну астму.



Додатково виділено 3 фенотипи астми: з пізнім дебютом, з фіксованою бронхообструкцією та співіснуючу з ожирінням.
З огляду на різновид запалення в дихальних шляхах (який оцінюють на основі домінуючого типу запальних клітин в індукованому харкотинні) розрізняють:

  • Еозинофільну,

  • Нейтрофільну

  • Малогранулоцитарну астму.

У щоденній практиці основне значення має класифікація астми з огляду на ступінь її контролю →нижче.


Кардинальну роль в патогенезі астми відіграє субпопуляція лімфоцитів Th2-хелперів, котрі продукують характерний профіль цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-13), які впливають на утворення IgE B-лімфоцитами, а також на ріст, диференціацію та активацію еозинофілів і мастоцитів. При алергічній астмі мастоцити активуються алергенами за участю IgE та вивільнюють медіатори, які відповідають за бронхообструкцію (зокрема гістамін, цистеїнові лейкотрієни, простагландин D2).
Патомеханізм неалергічної астми до кінця не вивчений; можливо розвивається внаслідок імунного процесу, тригерами якого є вірусна або бактеріальна інфекція. У випадку неалергічної еозинофільної астми суттєву роль відіграють також лімфоцити Th2 і секретовані ними цитокіни та натуральні лімфоїдні клітини 2-го типу (ILC2), які продукують схожий, як у випадку лімфоцитів Th2, цитокіновий профіль. Гістопатологічна картина неалергічної астми подібна до такої при алергічній астмі. Пошкодження епітелію бронхів активує репаративні процеси, наслідком чого є перебудова стінки бронхів, яка в особливо тяжких випадках призводить до необоротної бронхообструкції у зв’язку з тривалими структурними змінами бронхіальної стінки.
Фактори, які підвищують ризик загострень астми (незалежно від наявності симптоматики):

неконтрольовані симптоми астми (зокрема надмірне застосування β2-агоністів короткої дії; використання протягом місяця >1-ої упаковки, що містить 200 доз, асоціюється з підвищеним ризиком смерті), хворий не приймає інгаляційних ГК (хворий не дотримується вказівок щодо прийому призначеного ЛЗ.




Скачати 25.42 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   277




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка