Розчини ВМС та їхні властивості

Розчини ВМС,як і розчини НМС, належать до істинних розчинів, оскільки розчинена речовина знаходиться у вигляді молекул та йонів (для електролітів).

• 
  – утворюються самочинно при простому змішуванні компонентів;
  
• 
  – є термодинамічно стійкими рівноважними системами, які здатні існувати тривалий час без стабілізаторів. Внаслідок повільного перебігу процесів рівновага в розчинах ВМС встановлюється впродовж тривалого часу;
  
• 
  – є гомогенними системами, у яких розчинена речовина знаходиться у вигляді молекул велетенських розмірів – макромолекул, де нема чіткої поверхні поділу з розчинником;
  
• 
  – розчини ВМС можуть бути як молекулярними, так i йонними.
  
• 
  – для розчинів ВМС характерна оборотність, тобто самочинне розчинення сухого залишку ВМС при додаванні розчинника.
  

• 
  механізмом розчинення
  
• 
  нижчим осмотичним тиском (за умови ізомолярності)
  
• 
  аномально високою в’язкістю
  
• 
  утворенням у певних умовах драглів
  
• 
  утворенням навіть нової фази в разі підвищення концентрації та зниження температури завдяки здатності до об’єднання макромолекул і в результаті – повільним досягненням рівноваги.
  

• 
  розміри макромолекул ВМС відповідають розмірам колоїдних частинок (10^-9–10^-7 м)
  
• 
  мала швидкість дифузії макромолекул, повільний перебіг усіх процесів;
  
• 
  нездатність макромолекул проходити крізь напівпроникні мембрани, тобто здатність до діалізу та ультрафільтрації;
  
• 
  здатність розсіювати світло. Світлорозсіювання – ефект Тіндаля-Фарадея (утворення конуса світла);
  
• 
  для розчинів ВМС-електролітів спостерігається явище електрофорезу.
  

• 
  при добавлянні до розчину ВМС солей спостерігається висолювання – випадіння їх в осад.
  
• 
  для розчинів ВМС-амфолітів характерний ізоелектричний стан, але він відрізняється від ізоелектричного стану міцели.
  

• 
  значну сталу концентрацію розчиненої речовини
  
• 
  більший осматичний тиск, ніж у золів, за умови ізомолярності.
  
• 
  аномально висока в’язкість, яка зумовлена довжиною молекул ВМС та їхньою просторовою будовою.
  
• 
  висока розчинність у дисперсійному середовищі
  
• 
  макромолекулярну природу дисперсної фази.