Визначення положення плоду прийомами Леопольда



Сторінка1/8
Дата конвертації10.05.2021
Розмір1.33 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Акушерсвто практичні навички

1.(5)


Визначення положення плоду прийомами Леопольда.

Перший прийом. Мета – визначення положення, висоти стояння дна матки та частини плода, яка знаходиться в дні матки. Для цього лікар стає праворуч від вагітної, обличчям до неї, долоні обох рук кладе на дно матки, визначає висоту Ії стояння над лоном та частину плода, розташовану в дні матки.

Долоні обох рук розміщуємо на дні матки, пальці рук зближаємо обережним натискуванням визначаємо рівень стояння дна матки, за яким говоримо про строк вагітності. Першим прийомом визначаємо частину плоду, що розміщується на дні матки; частіше це тазовий кінець плоду. Тазовий кінець – велика, але менш щільна і менш округла частина ніж голівка.



Другий прийом. Мета - визначення позиції і виду позиції плода. Обидві долоні переміщують з дна матки і почергово, то правою, то лівою рукою пальпують частини плода, звернені до бічних стінок матки. При цьому знаходять спинку плода, дрібні частини. При неправильному положенні до однієї з бокових стінок матки прилежить голівка.

Обидві руки з дна матки переміщуємо вниз до рівня пупка і розміщуємо на бокових поверхнях матки. Пальпацію частин плоду проводимо по черзі правою та лівою рукою. Ліва рука лежить на одному місці, пальці правої руки ковзають по ліво боковій поверхні матки і пальпуємо обернену туди частину плоду. Потім права рука лежить на стінці матки, а ліва ковзає по правій частині і пропальповує обернені туди частини плоду. При повздовжньому положенні плоду з однієї сторони пропальповується спинка, з протилежної - кінцівки. Спинка пальпується у вигляді рівномірної площини, дрібні частини – у вигляді невеличких виступів, що часто змінюють своє положення. По розміщенню спинки роблять висновок про позицію та вид. Другий прийом акушерського дослідження дозволяє вивчити тонус матки, її збудливість, пропальпувати круглі зв’язки матки, їх товщину та розміщення. По розміщенню круглих зв’язок матки судимо про місце прикріплення плаценти. Якщо круглі зв’язки внизу розходяться, то плацента розміщена на передній стінці, якщо сходяться – на задній.



Третій прийом. Мета - визначити характер передлеглої частини плода (передлежання). Однією рукою, звичайно правою, що лежить трохи вище від лобка, охоплюють передлежачу частину плода, після чого обережно роблять рухи цією рукою вправо і вліво. При головному передлежанні визначається щільна, куляста частина, що має чіткі контури. Якщо голівка плода ще не вставилася в площину входу до малого таза, вона легко переміщується (''балотує'') між великим і рештою пальців. При тазовому передлежанні визначається об'ємна, м'якувата частина, вона не кругла за формою і не здатна ''балотувати''.

Лікар стоїть справа, лицем до лиця вагітної. Одну руку кладе дещо вище лонного зчленування так, щоб перший палець знаходився на одній стороні, а чотири інших – на другій стороні нижнього сегменту матки. Повільними рухами пальці заглиблюємо і охоплюємо передлежачу частину. Голівка пропальповується у вигляді щільної округлої частини, що має чіткі контури.

Третім прийомом визначаємо рухомість голівки. Короткими легкими поштовхами намагаємося зсунути її справа наліво і навпаки, при цьому пальці відчувають балотування голівки, що особливо добре буває виражено у повторнонароджуючих. Чим вище голівка над входом в таз, тим ясніше балотування. При нерухомо стоячій у вході в таз голівці, а також при тазовому передлежанні балотування немає.

Третій прийом дослідження проводимо дуже обережно, так як різкі рухи викликають больові відчуття і рефлекторне напруження м’язів передньої черевної стінки.



Цей прийом є доповненням і продовженням третього, дозволяє визначити не лише характер передлежачої частини, а й рівень її стояння. Лікар стає справа, лицем до ніг вагітної. Долоні обох рук розміщує на нижньому сегменті матки справа і зліва, кінчики пальців доходять до симфізу. Витягнутими пальцями обережно проникає вглиб по направленню до порожнин тазу і кінчиками пальців визначає передлежачу частину і рівень її стояння.

Четвертий прийом. Мета - визначити рівень стояння передлеглої частини (зокрема голівки) щодо площини входу в малий таз. і ступінь ії вставлення. Лікар стає праворуч, обличчям до нижніх кінцівок вагітної, обидві руки кладе долонями вниз на бічні відділи нижнього сегмента матки і пальпує доступні ділянки передлежачої частини плода, намагаючись проникнути кінчиками пальців між передлежачою частиною і бічними відділами входу в малий таз.



2. Анамнез у вагітної

3. Очікуваний строк пологів та строк дородової відпустки
Вагітність у жінки триває в середньому 280 діб, тобто 40 тижнів. Для визначення терміну вагітності використовують різноманітні показники:

- дата останньої менструації;

- строк овуляції;

- дані перших відвідин лікаря;

- перше ворушіння плоду;

- об’єктивні дані про величину матки і плоду.


Сучасні наукові докази дають підставу рекомендувати ультразвукове дослідження всім жінкам наприкінці першого триместру для більш точного визначення терміну вагітності (особливо у разі, якщо неможливо точно визначити перший день останньої менструації) та виявлення багатоплідної вагітності. Правильне визначення терміну вагітності підвищує достовірність деякіх скринінгових тестів (тести на наявність синдрому Дауна), та знижує частоту індукції пологів після 41 тижня вагітності. [A]

Для найбільш точного визначення гестаційого віку ультразвукове дослідження повинно проводитись в терміні 10-13 тижнів вагітності.



Діагностика вагітності пізніх строків

Для уточнення або визначення строку вагітності в пізньому терміні використовують аналіз анамнестичних та об’єктивних даних.



  •   анамнестичні дані - вираховування строку вагітності у тижнях за допомогою акушерського календаря з дати останньої менструації та з дати перших рухів плода (у першовагітних перші рухи плода відчуваються звичайно з 20 тижнів вагітності, у повторновагітних – з 18 тижнів). Для того щоб обчислити термін пологів за датою останньої менструації, треба від неї відрахувати 3 місяці і додати до одержаної дати 7 днів.

  •   результати об’єктивного дослідження – висота стояння дна матки над лоном при вимірі сантиметровою стрічкою у співвідношенні до стандартної гравідограми, зовнішнє акушерське дослідження (прийоми Леопольда), вислуховування серцебиття плода (з 20 тижнів), дані ультразвукової фетометрії

Визначення терміну отримання допологової відпустки (ознаки 30-тижневої вагітності)



  •   дно матки знаходиться на середині між пупком і мечоподібним відростком;

  •   висота стояння дна матки над лоном при вимірі сантиметровою стрічкою 25-28 cм (у середньому 26 см); окружність живота - 83-85 см.

  •   голівка плоду в першовагітних рухлива над входом у малий таз;

  •   піхвова частина шийки матки не скорочена;

  •   результати ультразвукового виміру: біпарієтальный розмір голівки плоду в середньому 75-76 мм; середній діаметр грудної клітини - 77-78 мм; середній діаметр живота - 79-80 мм; довжина стегна – 57-58 мм.

4. Захист промежини



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка