Виявлення, попередження І розгляд випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми методичні матеріали


Опитування батьків, піклувальників, вихователів, родичів, сусідів



Скачати 457.99 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації05.05.2016
Розмір457.99 Kb.
1   2   3

Опитування батьків, піклувальників, вихователів, родичів, сусідів.
Необхі­дно зазначити, що опитування батьків, піклувальників, вихователів, родичів та сусідів має проводитися на тих же засадах, що й бесіда з дитиною, оскільки для них розмови про ситуацію насильства теж, зазвичай, є досить важкими. Це пов'язано з тим, що вони часто не хочуть „виносити сміття з хати", бояться подальшої відповідальності, розголосу, осуду, тому намагаються зменшити серйозність того, що сталося. Отже, якщо вони такої інформації не дають з власної ініціативи, погрібно обмежитися непрямими питаннями, як наприк­лад: „Світланка виглядає дуже засмученою, ви не знаєте чому?". Варто усвідом­лювати, що питання, котрі виказують, що ви припускаєте випадок насильства, можуть бути оцінені як порушення принципу конфіденційності і, в деяких випадках, можуть навіть поставити дитину під ризик з подальшим зростанням ступеня насильства (наприклад, якщо супроводжувач є також довіреною осо­бою члена сім'ї, який чинить насильство).

Окрему проблему становить розмова з особою, яка підозрюється у скоєнні насильства.

При спілкуванні з кривдником фахівець повинен:


  • спочатку представитися, пояснити доцільність даної бесіди;

  • розмовляти спокійно, демонструючи врівноваженість;

  • звертатися до кривдника виключно на „Ви";

  • дотримуватися позиції: „Я просто виконую свої обов'язки".

Під час розмови з винуватцем насильства фахівець повинен ураховувати, що:

  • розмови з винуватцем у скоєнні насильства слід проводити дуже відпові­дально;

  • під час вашого втручання винуватець, найімовірніше, скористається усіма можливими засобами для зменшення відповідальності за створену ситуацію та з метою уникнення покарання.

Розмову слід проводити таким чином, щоб вона була для винуватця сигна­лом, що він не може розраховувати на подальшу безкарність.
Дослідження історії життя дитини, документації, інших джерсі інформації.
Цінним джерелом інформації про дитину є її повна історія життя з достовір­них джерел, документація з медичних та правоохоронних установ. Докумен­товані багаторазові звернення до відділень швидкої допомоги, травмпунктів, виявлення так званих „схильностей" до нещасних випадків, втеч із дому, бро­дяжництва, вживання алкоголю, наркотичних і токсичних речовин, делінквен-тної поведінки повинні навести фахівця на думку про можливість жорстокого поводження з даною дитиною.


АЛГОРИТМ ДІЙ

працівника закладу освіти при виявленні

випадку жорстокого поводження з дитиною

(С. БУРОВ)

Школа є не лише місцем де навчаються діти. У ній дитина проводить тривалий проміжок часу свого життя. Тут з дітьми працюють кваліфіковані працівники - педагоги, соціальні педагоги, психологи, медичні працівники. Ці спеціалісти гарно знають психологію дитини, педагогічні методи, володі­ють прийомами роботи з дітьми. Школа не тільки покликана навчити ма­леньких і молодих громадян необхідним у житті знанням, вмінням та навич­кам. Вона здатна зробити справжнє відкриття - відкриття цікавої, яскравої, талановитої особистості, здійснює виховання високоморальної людини, за­хищає гідність дитини, але як це не прикро, процес буває й зворотнім.

Цей розділ присвячений зменшенню ризику такого зворотного процесу, забезпеченню школі справжнього місця підтримки і порятунку дитини.

У.цій частині наводяться рекомендації працівникам закладів освіти всіх типів щодо можливих дій у випадках, коли виявлено факти жорстокого по­водження з дитиною. Рекомендації визначають окремі варіанти дій. але ці варіанти можуть застосовуватись й у сукупності.

Пропоновані рекомендації розроблені на основі законодавства України та практичного досвіду.

За виконання законодавства відповідає адміністрація закладу освіти. Тому збоку адміністрації має бути розроблений внутрішній механізм взає­модії учасників навчально-виховного процесу щодо попередження та вияв­лення випадків жорстокого поводження з дітьми, попередження загрози його вчинення, та реагування, якщо такі випадки мали місце.

У разі необхідності, адміністрація закладу може залучити до справи соціального педагога, психолога, медичного працівника. При цьому, адмі­ністрація відповідає за нерозголошення конфіденційної інформації щодо дитини, яка зазнала жорстокого поводження.

Ні за яких умов не треба замовчувати виявлені Вами факти жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози його вчиненню. Це не лише питання моральності поведінки. По-перше, нехтування проблемою призво­дить до погіршення ситуації та може мати набагато гірші наслідки; по-друге, заклад освіти несе відповідальність за виконання норм законодав­ства; по-третє, маючи відповідальність, адміністрація закладу освіти може притягнути працівників до дисциплінарної відповідальності.

Ми мусимо виховувати маленьку людину, передаючи їй ті межі, в яких живемо самі, навчаючи правилам, які необхідні для виживання людства. Але ми, дорослі, відповідальні за збереження особистої свободи і людсь­кої гідності кожної дитини, загалом усього, що маємо природньо самі. Хоча б тому, що непорушність цих цінностей є теж головними умовами, правилами для виживання, існування такого феномену, як людина.

Рекомендації

У випадках, коли Ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших працівників навчального закладу або інших осіб):

Варіанти дій:

Варіант І: Повідомте про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу.

Варіант II: Ви можете самостійно письмово повідомити про це терито­ріальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

Варіант III: Ви можете самостійно повідомити про виявлений факт жор­стокого поводження кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.



У випадках, коли до Вас звернулась дитина з усною скаргою щодо жор­стокого поводження з нею:

Варіант І: Оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до адміністрації навчального закладу.

Варіант II: Оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до територіального підрозділу служби у справах дітей.

Варіант III: Оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до органів внутрішніх справ.

Варіант IV: Повідомте про це в усній чи письмовій формі від свого імені вказані (перераховані) органи.

У випадках, коли Ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною: Якомога швидше повідомте про цей факт міліцію в усній чи письмовій формі. Одночасно можете повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей, адміністрацію закладу.
Яким чином відбувається документування Вашого звернення чи повідом­лення, або звернення дитини.
Уразі звернення або повідомлення до адміністрації закладу: Якщо звернення (повідомлення) усне, то адміністрація закладу зобов'я­зана оформити це повідомлення письмово із зазначенням, від кого та коли (дата, час) отримано повідомлення. Вона також зобов'язана терміново (про­тягом однієї доби) передати цей документ до територіального підрозділу Служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

Служба у справах дітей має належним чином зареєструвати це повідом­лення відповідно до законодавства України.



Уразі звернення або повідомлення до територіального підрозділу Служби у справах дітей:

Ваше звернення має бути оформлене належним чином відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Зокрема стаття 5 цього закону передбачає наступні вимоги до звернення: «...У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, вик­ладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. ... Письмове звернення повинно бути підписано заяв­ником (заявниками) із зазначенням дати».

Закон України «Про звернення громадян» допускає й усну форму звер­нення. При цьому посадова особа, яка приймає усне звернення повинна вчинити ті самі дії, що й у разі письмового звернення. Однак, письмова форма звернення зменшує ризик імовірного недбалого ставлення з боку посадової особи.

У разі звернення або повідомлення до органу внутрішніх справ:

Повідомити можна в письмовій чи усній формі, включаючи спосіб по­відомлення телефоном.

У разі усного звернення або телефонного повідомлення працівником органів внутрішніх справ складається протокол цього звернення чи по­відомлення.

Письмове звернення органи внутрішніх справ реєструють належним чином, відповідно до законодавства України.

Чого не треба робити:

Не сліднамагатися самотужки вирішити проблему. Цс може призвести до порушення законодавства та бути небезпечним для Вас особисто. На­приклад, не вартосамостійно приймати рішення щодо відвідування сім'ї, де за вашою підозрою жорстоко поводяться з дитиною.

Ваші дії припиняються у той час. коли звернення або повідомлення було передано до компетентних органів.

Що далі...

Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб до яких було передано звернення чи повідомлення. Але, звичайно, що Вас бу­дуть турбувати результати розгляду звернення чи повідомлення (складено­го Вами особисто або за зверненням дитини).

Порядок дії відповідних служб та посадових осіб, до яких було переда­но звернення або повідомлення з приводу жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози його вчинення та механізми взаємодії, визначаються законодавством України.

Законодавство передбачає інформування заявника (особи, яка здійсни­ла повідомлення або звернення).

Також, у самому зверненні (повідомленні) може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення.
АЛГОРИТМ ДІЙ

працівника навчально-виховного закладу

для дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування, прийомного батька

(батька-вихователя) прийомної сім'ї

або дитячого будинку сімейного типу

при виявленні випадку

жорстокого поводження з дитиною
Застосовуючи названі вище індикатори насильства, потрібно впевни­тися, що дитина зазнала жорстокого поводження або існують реальні підозри такого поводження. У своїх подальших діях дорослі, які працюють із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківської опіки, повинні керуватися принципом дотримання інтересів дитини, навіть якщо це супе­речить принципам професійної колегіальності.

Випадки жорстокого поводження щодо дитини або його реальної заг­рози, якщо мова йде про прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, повинні обов'язково розглядатися на засіданнях постійно діючих комісій із питань координації дій щодо попередження насильства у сім'ї. До речі, виявлення фактів жорстокого поводження з дитиною або його реальної загрози у таких сім'ях здійснюються за стандартною процедурою, однак через обов'язковість соціального супроводу таких сімей соціальні працівники повинні вести постійний нагляд за поводженням з дітьми та надавати батькам і вихованцям необхідну методологічну та психологічну допомогу щодо попередження жорстокого поводження.

Інша ситуація в закладах інтернатного типу. У них схема дій повинна бути такою.

Представники адміністрацій інтернатного закладу

1. При отриманні звернення (повідомлення) про факти жорстокого по­водження з дитиною або його реальної загрози адміністрація закладу зобо­в'язана негайно (протягом доби) письмово повідомити про це місцеву Служ­бу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - орга­ни внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах дітей).



  1. Направити дитину для обстеження стану її здоров'я до медичного пункту закладу, а у разі необхідності - до відповідного закладу охорони здоров'я з метою надання медичної допомоги і документування фактів жор­стокого поводження. За необхідності потрібно терміново забезпечити ди­тині надання невідкладної медичної допомоги (викликати швидку допомо­гу).

  2. Направити дитину для обстеження її психологічного стану до пси­холога закладу з метою надання первинної допомоги, з'ясування обставин ситуації і документування фактів жорстокого поводження. За необхідності потрібно терміново організувати для дитини невідкладну психологічну допомогу, залучити психолога з місцевого центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

  3. Провести службове розслідування. Якщо дитина зазнала жорстоко­го поводження з боку працівників закладу - притянути до дисциплінарної відповідальності винних і обов'язково повідомити про це місцеву службу у справах дітей.

  4. Забезпечити доступ до закладу і до необхідної інформації представників служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кримінальної міліції у справах дітей тощо.

  5. Створити умови для проведення заходів психологічної реабілітації жер­тви і кривдника, особливо, якщо останнім виступає інщий вихованець закладу.

  6. Дотримуватися принципу конфіденційності щодо дитини-жертви особливо у межах закладу.

  7. У разі необхідності вирішують разом з представниками органів опіки і піклування питання тимчасового або остаточного вилучення дитини-жер­тви або дитини-кривдника з закладу.

  8. Організувати постійну просвітницьку роботу зі співробітниками і ви­хованцями щодо недопустимості жорстокого поводження з дітьми і методик ненасильницького виховання.

10. Організувати регулярний перегляд існуючих у закладі методик пока­рань і нагород щодо недопущення жорстокого поводження з дітьми.

11.Організувати широке інформування вихованців щодо номеру «теле­фону довіри» 8 800 500 21 80.



Вихователі і вчителі інтернатною закладу

  1. За наявності підозр щодо вчинення жорстокого поводження з дити­ною або загрози такого поводження повинні звернутися за консультацією до психолога і медичного працівника закладу для перевірки реальності підозр.

  2. За наявності реальних підозр, фактів або звернення вихованця щодо жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження негайно (протягом доби) повинні письмово повідомити про це адміністрацію закла­ду та місцеву службу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - органи внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах дітей).

  3. Забезпечити дитині психологічну підтримку.

  1. За необхідності потрібно терміново організувати для дитини невідкладну медичну допомогу (викликати швидку допомогу) та / або психологічну допомогу.

  2. Разом із психологом та соціальним працівником закладу та / або психологом центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді розробити і провести программу психологічної реабілітації жертви та кривдника, якщо останнім виступає інший вихованець.

  3. Залучати вихованців до розробки системи покарань та нагород. Інформувати про номер «телефону довіри» 8 800 500 21 80.

  4. Вести просвітницькі заходи серед вихованців щодо недопущення жорстокого поводження з дітьми і процедур самозахисту від нього. Залу­чати фахівців до такої діяльності.

Медичний працівник інтернатного закладу (аналогічно до дій будь-яко­го медичного працівника)

  1. За наявності підозр, фактів або звернень щодо жорстокого повод­ження з дитиною або загрози такого поводження проводить ретельний ог­ляд дитини і робить висновок про можливість того, що дитина зазнала жорстокого поводження (насильства).

  2. Результати огляду і висновки документуються.

  3. У разі необхідності дитині слід надати термінову медичну допомогу або направити її до відповідного медичного закладу.

  4. Якщо мають місце реальні підозри, що дитина зазнала жорстокого поводження необхідно негайно (протягом доби) письмово повідомити про це адміністрацію закладу та місцеву службу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - органи внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах дітей).

Психолог інтернатного закладу

  1. За наявності підозр, фактів або звернень щодо жорстокого повод­ження з дитиною або загрози такого поводження проводить ретельне об­стеження дитини і аналіз ситуації та робить висновок про можливість того, що дитина зазнала жорстокого поводження (насильства).

  2. Результати огляду і висновки документуються.

  3. У разі необхідності дитині слід надати термінову психологічну до­помогу або направити її до відповідного медичного закладу.

  4. Якщо мають місце реальні підозри, що дитина зазнала жорстокого поводження необхідно негайно (протягом доби) письмово повідомити про це адміністрацію закладу та місцеву службу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - органи внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах дітей).

  5. Якщо виникла необхідність розслідування обставин справи кримінальною міліцією у справах неповнолітніх, необхідно надавати психологічну підтримку дитині-жертві та дитині-кривднику.

  1. Оцінити можливість проведення реабілітаційних заходів щодо ди-тини-кривдника у межах закладу.

  2. Разом із вихователем та соціальним працівником закладу та / або психологом центру соціальних служб для сім'ї та молоді розробити і прове­сти ирограмму психологічної реабілітації жертви та кривдника, якщо останнім виступає інший вихованець.

  3. Брати участь у розробці системи покарань та нагород у закладі.

  4. Розробляти та впроваджувати індивідуальні плани соціально-психологічної реабілітації вихованців, які зазнали насильства у сім'ї.

Соціальний працівник інтернатного закладу.

  1. За наявності підозр щодо вчинення жорстокого поводження з дити­ною або загрози такого поводження звернутися за консультацією до психо­лога і медичного працівника закладу для перевірки реальності підозр.

  2. За наявності реальних підозр, фактів або звернення вихованця щодо жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження негайно (протягом доби) письмово повідомити про це адміністрацію закладу та місцеву службу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - органи внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах діт.)

  3. Оцінити можливість проведення реабілітаційних заходів щодо ди-тини-кривдника у межах закладу.

  4. Разом з психологом закладу та вихователем та / або психологом цен­тру соціальних служб для сім'ї та молоді розробити і провести програму психологічної реабілітації жертви та кривдника, якщо останнім виступає інший вихованець.

Інші працівники інтернатного закладу

  1. За наявності підозр щодо вчинення жорстокого поводження з дити­ною або загрози такого поводження звернутися за консультацією до психо­лога і медичного працівника закладу для перевірки реальності підозр.

  2. За наявності реальних підозр, фактів або звернення вихованця щодо жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження негайно (протягом доби) письмово повідомити про це адміністрацію закладу та місцеву службу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - органи внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах дітей).

Служби у справах дітей

  1. Проводять аналіз ситуації за надходженням інформації про підозру вчи­нення жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження.

  2. За необхідності залучають кримінальну міліцію у справах дітей для розслідування обставин справи та / або звертаються до суду.

  3. Оцінюють можливість перебування дитини-жертви та / або дитини-кривдника у закладі і за необхідністю вилучають таких дітей.

  1. Надають допомогу інтернату в організації психологічно-соціальної реабілітації дитини або організують це самі, якщо в інтернаті таку роботу вести неможливо (через центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або притулок для неповнолітніх та центр соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх).

  2. Вживають за необхідності дисциплінарні заходи щодо осіб, які ско­юють насильство щодо дітей.

  3. Заохочують адміністрації інтернатних закладів звертатися до служ­би у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для вирішення проблеми застосування жорстокого поводження щодо дітей.

Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

  1. Спеціалісти центру надають протягом доби службам у справах дітей інформацію про виявлені повідомлення та факти щодо жорстокого повод­ження з дитиною або загрози такого поводження.

  2. Надають інтернатним закладам інформаційну, методичну і за необхідності практичну допомогу у галузі просвіти о недопущення жор­стокого поводження з дітьми, методів виховання без насильства, соціально-психологічної реабілітації дітей та розробки індивідуальних планів робо­ти по кожній дитині, яка потребує реабілітації.

Кримінальна міліція у справах дітей

  1. Надають протягом доби службам у справах дітей інформацію про виявлені повідомлення та факти щодо жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження.

  2. За необхідності проводять розслідування обставин справи.

  3. За необхідності ініціюють притягнення до відповідальності співробітників інтернатів, які винні у вживанні жорстокого поводження щодо дітей.

  4. За необхідності передають справу до суду.

  5. Беруть участь у профілактичних заходах щодо дітей-кривдників.


Додаток

Практичні рекомендації взято з російського посібника «Психологічний супровід осіб, які зазнали насильства в сім'ї. Науково-методичний посібник / За ред. д. псих, н., проф. Ю.П. Платоиова. - СПб.: Санкт-Петербурзький державний інститут психології та соціальної роботи.



Карта первинного знайомства з дитиною,

що постраждала від насильства

  1. Дата ______________________

  2. Суть звернення в установу ______________________

  3. Причина звернення ______________________

  4. П.І.Б. того, хто допровадив ______________________

  5. П.І.Б. того, хто підписав направлення. 1. П.І.Б.______________________

  6. Дата народження______________________ Вік_______________________

  7. Адреса прописки ______________________

  8. Фактичне місце проживання______________________ тел.______________________

  9. Місце навчання______________________ освіта______________________

  10. Відвідування навчального закладу на цей момент______________________

причина______________________


  1. Стосунки із правоохоронними органами (облік в ВЗЗН, звернення до міліції, судимість)

  2. Утечі з дому період ______________________

  3. Організація свого дозвілля ______________________

  4. Зовнішній вигляд ______________________

  5. Шкідливі звички (алкоголь, паління, наркотики та іп.), захворювання ___________________

  6. Проблеми (з точки зору дитини) ______________________

  7. Бажання (у чому вбачає нашу допомогу) ______________________

  8. Родина (склад, вік): ______________________

  9. Мати ______________________ Батько.______________________

  10. Матеріальний стан родини ______________________

  11. Вживання родичами алкоголю або наркотиків, захворювання __________________

  12. Проблеми родини (з точки зору батьків) ______________________

  13. Висновок соціального педагога ______________________

  14. Дата початку роботи з дитиною ______________________

  15. Закінчення роботи ______________________

  16. Місце подальшого перебування______________________



Підпис

Каталог: download -> version -> 1330706559 -> module -> 5973095680 -> name
version -> О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл
version -> Тема. Історія як навчальний предмет і наука. Мета
version -> Завдання для IV загальнонаціонального етапу XI міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (2011) з клас
version -> 5 клас українська література василь симоненко. «Цар плаксій І лоскотон» Мета: ознайомити п'ятикласників з цікавими сторінками життя митця, його твором «Цар Плаксій І Лоскотон»
version -> Матвійчук К. В. Формування високої мовленнєвої компетентності особистості як шлях до її успішної соціалізації
version -> Iv узагальнення і систематизація знань
version -> Робота з обдарованими дітьми – діяльність заради майбутнього України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка