Вишневський В.Ю ММ-218
Тема№43, Підсумкове заняття
Варіант 1
Ендокринна і регуляторна функції нирок.
Регуляторна та ендокринна функція тісно пов’язані, оскільки речовини, які секретуються нирками забезпечують регуляцію внутрішнього середовища організму, тобто до підтримання гомеостазу.
Регуляторна функція:
• регуляція об’ємів рідин організму — за рахунок зменшення чи збільшення діурезу;
• сталості осмотичного тиску;
• йонного складу рідин внутрішнього середовища;
• кислотно-основної рівноваги (рН);
• артеріального тиску
• фібринолізу
Ендокринна функція — секреція біологічно активних речовин.
реніну – його виділення збільшується при зниженні тиску крові в ниркових клубочках; він перетворює ангіотензиноген в ангіотензин І, який під впливом дипептидкарбоксипептидази перетворюється в ангіотензин II, який звужує кровоносні судини, що призводить до підвищення артеріального тиску; крім того, ангіотензин II стимулює виділення корою наднирників альдостерону, який підвищує реабсорбцію Na+ в нирках, за натрієм всмоктується вода, об'єм крові збільшується, що також підвищує артеріальний тиск;
кініногену – стимулює утворення кінінів
урокінази – активатор плазміногену, який перетворюється його в плазмін – здійснює фібриноліз;
серотонін – судинозвужувальна дія.
еритропоетину – це пептидний гормон, який приймає участь в регуляції продукції еритроцитів кістковим мозком. Стимулом до його секреції є зниження вмісту кисню в нирках.
активної форми вітаміну D3 – це стероїдний гормон, який утворюється в клітинах проксимального канальця і стимулює всмоктування кальцію в кишках, суттєво посилює резорбцію кісток і активує реабсорбцію кальцію в канальцях нирок.
рН сечі в нормі, чим зумовлено, метод визначення.
Реакція сечі в здорової людини залежить як від характеру харчування, так і від певних фізіологічних і патологічних станів організму. При змішаній збалансованій дієті сеча має слабкокислу реакцію (рН = 5,2-6,8). Переважання в дієті продуктів тваринного походження, зокрема білків спричиняє кислу реакцію сечі, а якщо переважає рослинна їжа то сеча має лужний характер.
Кисла реакція сечі зумовлюється, головним чином, наявністю в ній однозаміщених солей фосфорнокислих солей. Лужна реакція сечі залежить від наявності двозамінених фомфатів або бікарбонтів натрію чи калію.
Визначення проводять за допомогою рН-метра або специфічних індикаторів. Реакцію сечі визначають шляхом порівнювання кольору, який отримують при взаємодії сечі та індикаторів зі стандартним етанолом.
Поняття «ізостенурія», метод дослідження, діагностичне значення.
Ізостенурія - це стан при якому постійно виділяється сеча з низькою густиною, близькою до первинної сечі(з густиною1,001- 1,010). Ізостенурія вказує на порушення концентраційної функції нирок. Вона виникає при тяжкій нирковій недостатності. Ізостенурію виявляють за допомогою проби Зимницького.
Проба Зимницького – це функціональна проба, за допомогою якої можна виявити порушення концентраційної здатності нирок, тобто здатності нирок виводити з організму кінцеві продукти азотистого обміну (здатність нирок концентрувати сечу). При дослідженні сечі за Зимницьким основним є облік коливань щільності в окремих порціях сечі. Якщо вона залишається на низькому рівні, незважаючи на перерви в прийомі їжі та рідини, це вказує на порушення здатності нирок концентрувати сечу. Якщо щільність залишається на звичайному рівні або її коливання не перевищують 0,007 г/л після прийомів рідини, це свідчить про втрату нирками здатності до розведення.
Діагностичним значенням дослідження є виявлення захворювань що супроводжуються нирковою недостатністю: хронічного гломерулонефриту, пієлонефриту, а також гіпертонічної хвороби, нецукрового діабету.
Патологічні компоненти сечі, поява яких зумовлена порушенням метаболізму.
До патологічних компонентів сечі відносяться:
Білок. У нормальній сечі людини міститься мінімальна кількість білка. Збільшення вмісту білків у сечі дозволяє їх відзначати звичайними лабораторними методами і свідчить про патологічний стан. При цьому вміст білка в сечі збільшується переважно за рахунок білків плазми крові або клітин сечовивідних шляхів. Білок виявляють у сечі при нефриті (тобто при запаленні судинних клубочків нирок, коли збільшується їх проникність), у випадках серцевої декомпенсації, при деяких формах підвищеного тиску, іноді при вагітності, а також при запаленні сечовидільних шляхів. За деяких захворювань із сечею починає виділятися значна кількість білка, іноді до 25 г за добу. Наявність білка в сечі називається протеїнурією.
Білірубін. Сеча здорової людини містить незначну кількість білірубіну, яку звичайними лабораторними методами не виявляють. Поява білірубіну в сечі (білірубінурія) спостерігається при закупоренні жовчної протоки й ураженні паренхіми печінки. Якщо пошкоджується паренхіма печінки, то білірубін через зруйновані клітини потрапляє в кров. Підвищення концентрації прямого білірубіну в крові зумовлює появу його і в сечі. При білірубінурії сеча набуває кольору, подібного до темного пива, через деякий час вона стає жовто-зеленою внаслідок окиснення білірубіну в білівердин. Непрямий білірубін неможе пройти через нирковий фільтр. Це стає можливим у разі значних уражень нирок.
Глюкоза. Сеча здорової людини містить незначну кількість глюкози, яку звичайними лабораторними методами не виявляють. Підвищення кількості глюкози в сечі може спостерігатися тоді, коли вміст її в крові перевищує 8-10 мМ/л (нирковий поріг глюкози). Але в деяких випадках глюкозурія може виникати при нормальній концентрації глюкози в крові. Це так звана ниркова глюкозурія, яка є наслідком порушення зворотного всмоктування глюкози в ниркових канальцях. Фізіологічна глюкозурія виникає при надходженні з їжею великої кількості вуглеводів, після емоційного напруження; - позаниркова при цукровому діабеті, цирозі печінки, панкреатиті, раку підшлункової залози, тиреотоксикозі, синдромі Іценко-Кушинга, тощо; - ренальна при хронічних нефритах, нефрозах, амілоїдозі, гострій нирковій недостатності, вагітності, отруєнні фосфором, деякими лікарськими препаратами, тощо.
Кетонові тіла. До кетонових тіл належать 3 сполуки: ацетон, ацетооцтова кислота і бета-оксимасляна кислота. Більша частина жирів та деякі білки сприяють утворенню кетонових тіл. Кетонові тіла швидко окислюються в тканинах до СО2 і Н2О, тому із сечею за добу виводиться майже 20-50 мг кетонових тіл. Така кількість не виявляється методами, що застосовуються в клініці. Кетонурія може бути наслідком підвищеного утворення кетонових тіл і наслідком порушення їх розпаду. Кетонурія спостерігається також при цукровому діабеті; голодуванні, надмірному вживанні жирів на тлі обмеження вуглеводів, різкому послабленні серцевої діяльності, що супроводжується пригніченням процесів дихання, гіперпродукції кортикостероїдів (пухлина передньої частки гіпофізу або надниркових залоз
Порфірини. У здорових людей сеча містить дуже малу кількість порфіринів І типу (до 300 мкг за добу). Поява в сечі значної кількості порфіринів (порфіринурія) спостерігається при деяких захворюваннях печінки, кишкових кровотечах, інтоксикаціях. Зокрема, порфіринурія є характерною ознакою отруєння свинцем. Виділення порфіринів із сечею зростає у хворих на злоякісну анемію та з ураженням печінки (в 10 і більше разів).
Гемоглобін. При масивному внутрішньосудинному гемолізі (інфекційному, імунному, генетичному) вільний гемоглобін фільтрується нирками, проникаючи з крові у сечу. Масивна гемоглобінурія, ушкоджуючи звивисті канальці, може призвести до гострої ниркової недостатності.
Міоглобін. Міоглобінурія ускладнює рабдоміоліз (травматичний, ішемічний, токсичний, генетичний). Міоглобін — низькомолекулярний білок тому не затримується гломерулярним фільтром. Висока міоглобінурія, порушуючи функції ниркових канальців, часто індукує гостру ниркову недостатність. При міоглобінурії проба із сульфатом амонію негативна: після додавання реактиву зберігається червоно-коричневе забарвлення сечі.
Поділіться з Вашими друзьями: |