Вищий державний навчальний заклад україни «буковинський державний медичний університет»


Умови ефективної вакцинації (за Р.Я. Мєшковою)



Сторінка22/37
Дата конвертації27.01.2021
Розмір256 Kb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   37
Умови ефективної вакцинації (за Р.Я. Мєшковою).

На сьогоднішній день ефективною вважається та вакцинація, в результаті якої розвивається тривалий захист вакцинованих від інфекції. Ряд вимог ефективної вакцинації перераховуються нижче:

1. Вакцини повинні індукувати протективний імунітет в дуже високий частці вакцинованих людей.

2. Для підтримки протективного імунітету необхідно проводити бустерні (повторні) вакцинації.

3. Вакцини повинні генерувати довгострокову імунологічну пам'ять на відповідний антиген.

4. Імунна відповідь до інфекційних агентів призводить до синтезу різноманітних антитіл, спрямованих до безлічі епітопів. Епітопи - це частина антигену, специфічно розпізнавана антитілами, їх називають також антигенними детермінантами. Тільки деякі з цих антитіл забезпечують протективний ефект.

5. Ефективні вакцини повинні вести до генерації специфічних антитіл і Т-клітин, спрямованих на значущі епітопи інфекційних агентів.

Вибір методу імунізації залежить від імуногенності вакцини і ступеня її реактогенності. Нашкірно вводяться сильнореактогенні живі вакцини проти особливо небезпечних інфекцій. Внутрішньошкірно вводяться сильнореактогенні живі бактеріальні вакцини, поширення мікробів з яких по всьому організму вкрай небажано (БЦЖ). Підшкірно вводяться живі вакцини (корова, паротитна, краснушна) і інактивовані вакцини. У підшкірній клітковині мало нервових волокон і кровоносних судин; антигени там депонується і повільно резорбуються. Внутрішньом'язовий є найкращим шляхом для введення сорбованих вакцин (АКДП, проти вірусного гепатиту В). Перорально вводяться живі вакцини від кишкових інфекцій (поліомієліт).


В Україні специфічна імунопрофілактика у дітей проводиться згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я №551 від 14.08.2014р. «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні», яким затверджено в т.ч. і Календар профілактичних щеплень. Цей Календар включає обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Інші обов’язкові щеплення встановлюються для груп населення:



  • за віком (зокрема, і щеплення осіб з порушенням цього Календаря);

  • за станом здоров’я;

  • щеплення осіб з певними нозологіями (ВІЛ-інфікованих осіб; із злоякісними новоутвореннями, осіб, що перебувають на гемодіалізі та отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів);

  • щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях

  • щеплення за епідемічними показами;

  • рекомендовані щеплення.

Окрім груп населення, яким показана вакцинація, існує контингент осіб, які мають медичні протипокази до проведення профілактичних щеплень. Перелік включає в себе загальні протипокази до введення будь-яких вакцин та протипоказання до використання конкретних вакцин. Загальні протипоказання до введення вакцин та анатоксинів:

  • тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичної реакції або токсичної еритеми;

  • алергія на будь-який компонент вакцини;

  • органічні прогресувальні захворювання нервової системи (гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами 2 рази на місяць та частіше);

  • гостре захворювання або загострення хронічного

  • вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія, імуносупресивна терапія.

У випадку гострого захворювання планова вакцинація відкладається до закінчення гострих проявів, і проводиться відразу після одужання, а у випадку загострення хронічних захворювань при досягненні ремісії. Гостре респіраторне захворювання, що має легкий перебіг і без підвищення температури тіла, не є протипоказом до проведення планового щеплення. Контакт з інфекційним хворим та карантин не є протипоказами до проведення планового щеплення.

Щеплення живими вакцинами протипоказані дітям, що хворіють на:



  • транзиторна гіпогамаглобулінемія;

  • злоякісні новоутворення;

  • ВІЛ/СНІД.

Планові щеплення інактивованими вакцинами та анатоксинами проводяться після закінчення імуносупресивної терапії, щеплення живими вакцинами не раніше ніж через 1 місяць після припинення терапії (лікування цитостатичними препаратами, системними кортикостероїдами (в дозі 1мг/кг/добу за преднізолоном тривалістю більше 14 діб) та променевою терапією).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   37


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка