Віра Базова м. Київ

м. Київ

Ретроспективний аналіз дозволив зробити таку періодизацію підготовки вчителів:

• 
  16-18 ст. – заняття проводилися не професорами, а носіями мови
  
• 
  18-19 ст. – університетська підготовка неофілологів для реальної школи
  
• 
  19 ст. – підготовка неофілологів для гімназій
  
• 
  20-60р. 20ст. – впровадження диференційованої підготовки для навчальних закладів різних ступенів
  
• 
  90р. 20ст.- і по теперішній час – підготовка в університетах на педагогічних відділеннях.
  

Особливостями організації підготовки викладачів іноземних мов у Німеччині є децентралізація системи управління, двоетапна структура навчання, яка поділяється на теоретичну та практичну підготовку. Практичне навчання викладачів ( референдаріат) відбувається у закладах, відокремлених від університету, його здійснюють досвідчені практичні педагоги у формі практичних семінарів.

Педагогічна освіта Німеччини не є універсальною, а поділяється на відділення, які відповідають типам шкіл: відділення початкової, головної, реальної школи, спеціальної школи, професійної школи або гімназії.

У сучасних умовах відбувається завершення переходу педагогічної освіти згідно з вимогами Болонського процесу на дворівневу підготовку бакалавра та магістра, яка має свої особливості у кожній окремій федеральній землі Німеччини та відрізняється в залежності від типу школи.

Підвищення кваліфікації викладачів вважають третім етапом у системі підготовки мовників, її форми можуть бути загально федеральними, федеральними або внутрішніми.

У міжнародному порівнянні німецький досвід підготовки викладачів є своєрідним та властивий лише цій країні.