Черепно-мозкову травму поділяють на:
І.
а). ізольовану – коли є ураження головного мозку з пошкодженям тільки мозкової ділянки голови;
б). поєднану – пошкодження двох або більше органів та частин тіла топографічно різних областей чи різних систем (краніофаціальна, краніоторакоабдомінальна та ін.) при одному механізмі враження;
в). комбіновну - коли ушкодження виникають внаслідок дії на організм різних травмуючих факторів (механічних, хімічних, термічних, тощо), але не менше двох одночасно.
З врахуванням загрози інфікування мозкової речовини, черепно-мозкову травму поділяють на закриту (70-75%) - первинно не інфіковану та відкриту – первинно інфіковану з наявністю відкритих шляхів для проникнення інфекції у черепну коробку.
ІІ.
З врахуванням загрози інфікування мозкової речовини, черепно-мозкову травму поділяють на закриту (70-75%)-первинно не інфіковану та відкриту – первинно інфіковану з наявністю відкритих шляхів для проникнення інфекції у черепну коробку.
Закрита черепно-мозкова травма – відсутні порушення цілості м’яких тканин голови, або є останні але без порушення цілості апоневроза чи ушкодження кісток черепа в області повітроносних пазух або основи черепа.
Відкрита черепно-мозкова травма – це травма при якій є:
1) пошкодження всіх шарів м’яких тканин голови і підлеглої кістки (переломи лінійні, уламчасті, дирчаті);
2) перелом кісток черепа в ділянці повітроносних пазух чи переломи основи черепа;
3) рани м’яких тканин голови з пошкодженням апоневроза.
Відкрита черепно-мозкова травма буває проникаючою (пошкоджена тверда мозкова оболонка) і не проникаючою (без пошкодження твердої мозкової оболонки).
Поділіться з Вашими друзьями: |