Відкрита черепно-мозкова травма. Закрита черепно-мозкова травма


Види переломів кісток черепа



Скачати 54.72 Kb.
Сторінка11/17
Дата конвертації06.02.2021
Розмір54.72 Kb.
ТипПротокол
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17
Види переломів кісток черепа

  1. Неповний (ушкодження лише зовнішньої чи внутрішньої пластин кістки).

  2. Лінійний (ушкодження захоплює всі шари кістки).

  3. Уламковий (без зміщення уламків кістки із зміщенням уламків).

  4. Втиснутий.

  5. Роздроблений.

  6. Дірчастий.


Ускладнення закритої черепно-мозкової травми


  1. Пізні внутрішньочерепні крововиливи.

  2. Пахіменінгіти.

  3. Гідроцефалія.

  4. Епілепсія.

  5. Менінгоенцефаліт.

  6. Гнійний лептоменінгіт.

  7. Тромбофлебіт.

  8. Абсцес мозку.


Ускладнення відкритої черепно-мозкової травми

І. Ранні:

1.Кровотечі.

2. Внутрішньочерепні гематоми.

3.Лікворея.

4.Витікання, пролабування мозку.

5 Шок.

ІІ. Пізні:



  1. Менінгіти.

  2. Менінгоенцефаліти.

  3. Лікворні нориці.

  4. Остеомієліти.

  5. Гранульоми.

  6. Рубцьово-злукові процеси.

  7. Пізні пролабування мозку.

  8. Абсцеси.

  9. Гідроцефалія.


Клініка черепно-мозкової травми

  1. Загальномозкові симптоми (втрата свідомості, головний біль, нудота, блювання, амнезії)

  2. Вегетатвний синдром (коливання пульсу та артеріального тиску, гіпергідроз, блідість, акроціаноз, субфебрилітет)

  3. Вогнищеві симптоми (швидкоминучі, стійкі)

  4. Дислокаційний синдром.


Струс головного мозку:

  • короткочасна втрата свідомості (від декількох секунд до декількох хвилин);

  • (можлива) амнезія: кон-, ретро-, антероградна;

  • (часто) нудота, блювання;

  • (після відновлення свідомості типовово) головний біль, головокружіння, слабкість, шум у вухах, припливи крові до обличчя, пітливість, інші вегетативні яваища і порушення сну;

  • відмічаються болі при рухах очима, двоїння при спробі читання, вестибулярні порушення;

  • життєвоважливі функції без виражених особливостей;

  • в неврологічному статусі можуть виявлятись лабільність, негруба асиметрія сухожилкових і шкірних рефлексів, короткочасний дрібнорозмашистий ністагм, незначні оболонкові симптоми, зникаючі на протязі перших 3-7 діб.



Забиття головного мозку (легкого ступеня):

- втрата свідомості (від декількох хвилин до десятків хвилин);

- (після відновлення свідомості типово) головний біль, головокружіння, слабкість, шум у вухах, приливи крові до обличчя, пітливість, інші вегетатаивні явища і порушення сну;

- (як правило) амнезія: кон-, ретро-, антероградна;

- (часто) нудота, блювання;

- (інколи) повторні блювання;

- (за звичай) життєвоважливі функції без виражених особливостей;

- (можливі) помірні брадикардія або тахікардія;



  • дихання і температура без виражених особливостей;

  • неврологічна симптоматика за звичай м’ягка (клонічний ністагм, незначна анізокорія, ознаки пірамідної недостатності, менінгіальні симптоми та ін.), переважно регресує на 2-3-му тиждні після ЧМТ;


Забиття головного мозку (середнього ступеня):

  • втрата свідомості до декількох хвилин – годин;

  • виражена амнезія: кон-, ретро-, антероградна;

  • (нерідко) виражений головний біль;

  • (можлива) багаторазова блювота;

  • (зустрічається) порушення психіки;

  • (можливі) преходящі порушення життєво важливих функцій (браді-, тахікардія, підвищення АТ, тахіпное без порушення ритму дихання і прохідності трахіобронхіального дерева, субфібрілітет);

  • (часто) виражені менінгіальні симптоми;

  • (інколи) стовбурові симптоми (ністагм, дисоціація менінгіальних симптомів, м’язевого тонуса і сухожилкових рефлексів по осі тіла, двобічні патологічні знаки та ін.);

  • чітка вогнищева симптоматика, визначувана локалізацією забиття (зіничні і окорухові порушення, парез кінцівок, розлади чутливості, мови та ін.), що поступово зникають на протязі 2-5 тижнів.


Забиття головного мозку (тяжкого ступеня):

  • втрата свідомості від декількох годин до декількох тижнів;

  • (часто) рухові збудження;

  • тяжка, часто загрожуюча життєвим функціям неврологічна симптоматика;

  • часто домінують стовбурові симптоми (плаваючі рухи очних яблук, парез погляду, порушення ковтання, гормеотонія, двобічні патологічні стопні знаки та ін.);

  • (можливі) парези, паралічі, підкіркові порушення м’язевого тонуса, рефлекси орального автоматизму і т.д.;

  • (інколи) генералізовані або фокальні епінапади;

  • вогнищеві симптоми регресують повільно;

  • часті грубі залишкові явища, перш за все з боку рухової і психічної сфер.


Дифузне аксональне ураженн головного мозку:

  • характерний тривалий коматозний стан;

  • (часто) кома супроводжується симетричною або асиметричною децеребрацією чи декортикацією, як спонтанними так і легко спровокованими больовими і іншими подразненнями, при цьому спостерігається надзвичайна варіабільність змін м’язевого тонуса – від дифузної м’язевої гіпотонії до гормеотонії;

  • виражені стовбурові симптоми –парез погляду вгору, зниження і випадіння корнеальних рефлексів, двобічне пригнічення або випадіння окулоцефалічного рефлекса та інші;

  • (часто) спостерігається менінгіальний синдром;

  • типові двобічні рухові тетрасиндроми пірамідно-єкстрапірамідного харатеру, часто з асиметрією парезів кінцівок;

  • (часто) розлади дихання, які потребують ШВЛ;

  • добре виражені вегетативні розлади – гіпертермія , гіпергідроз, гіперсалівація;

  • тривалий коматозний стан переходить у стійкий або такий, що минає вегетативний стан;

  • вегетативний стан триває від кількох діб до кількох місяців,

останній характеризується симптомами функціонального та (або) анатомічного роз’єднання великих півкуль і стовбура мозку;

  • після виходу з вегетативного стану неврологічні симптоми роз’єднання змінюються переважно симптомами випадання, це (частіше) екстрапірамідальний синдром – скутість, гіпомімія, брадикінезія, гіперкінези, дискоординація в поєднанняі з порушеннями психічного статусу – неохайність, акінезія, недоумство, агресивність, дратівливість.


Стиснення головного мозку.

Стиснення головного мозку - прогресуючий внутрішньочерепний патологічний процес, виникаючий в результаті травми (втиснений перелом, сторонні предмети) або розвивається через певний період (гематома, гідрома, пневмоцефалія, агресивний набряк).

За часом виникнення загрозливих клінічних ознак після ЧМТ розрізняють стиснення мозку: гостре, підгостре, хронічне.

Як правило (часто) стиснення мозку пов’язане з забиттям. Основною відміною в клініці стиснення головного мозку від забиття є світлий проміжок (розгорнутий, стертий) - період повного або часткового відновлення свідомості між первинною і вторинною його втратою.

Стиснення з забиттям (більш часто) супроводжується стертим світлим проміжком, а стиснення без забиття (більш часто) супроводжується розгорнутим свілим проміжком (залежить від ступеня забиття та характеру крововиливу).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка