Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією



Сторінка2/19
Дата конвертації13.01.2021
Розмір1.13 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Розділ діяльності

Керівництва до дій

Привітання

Привітайтеся та представитеся хворому

Знайомство

Зберіть паспортні дані хворого (ф.і.п., стать, вік, місце проживання, місце роботи та спеціальність)

Скарги хворого на момент обстеження

Визначте та деталізуйте скарги хворого.

При визначенні скарг хворого зверніть увагу на наявність:



  1. головного болю,

  2. головокружіння,

  3. шуму в вухах.

Визначте наявність зв’язку між скаргами та рівнем АТ

Індивідуальний та сімейний анамнез, опитування за органами та системами

(схема 2)



Виясніть динаміку захворювання, проведіть опитування за органами та системами

При опитуванні зверніть увагу на відомості відносно:



  1. Віку, у якому почав підвищуватися АТ

  2. тривалості та попередніх рівнів підвищення АТ.

  3. Наявності гіпертензивних кризів (періодичність, рівень підвищення тиску, клінічні прояви)

  4. наявності симптомів, які можуть свідчити про вторинний характер АГ:

  • сімейного анамнезу захворювання нирок;

  • дизурії, ніктурії, порушень сечовипускання, гематурії, набряків, субфебрильного підвищення температури тіла, зловживання анальгезуючими засобами;

  • прийому медикаментів (пероральних контрацептивів, крапель проти риніту, кокаїну, амфетаминів, глюкокортикостероїдів, нестероїдних протизапальних препаратів, еритропоєтину, циклоспорину, лакриці);

  • нападів потовиділення, головного болю, жаху, прискореного серцебиття (ознак феохромоцитоми);

  • нападів м’язової слабості та тетанії (ознак альдостеронизму).

  1. Наявності факторів ризику:

  • АГ та серцево-судинних захворювань у членів сім’ї;

  • дисліпідемії у сімейному або особистому анамнезі;

  • цукрового діабету у сімейному або особистому анамнезі;

  • куріння;

  • ожиріння (визначить також харчові звички);

  • рівня фізичного навантаження (кількість фізичних вправ, годин у добу/тиждень);

  • хропіння, нічного апное.

  1. Наявності симптомів ураження органів-мішеней:

  • мозку та зору: головного болю, головокружіння, погіршення зору, транзиторних ішемічних атак, сенсорної або моторної недостатності;

  • серця: серцебиття, болю у грудній клітці, задишки, набрякання гомілок;

  • нирок: спраги, поліурії, ніктурії, гематурії;

  • периферичних артерії: холодних кінцівок, перемежуючої кульгавості.

  1. Попереднього антигіпертензивного лікування:

  • препаратів;

  • ефективності попереднього антигіпертензивного лікування;

  • побічних ефектів при попередній терапії.

Вимірювання АТ згідно методиці ЕОГ/ЕОК (2007)

При першому вимірюванні АТ слід визначати на обох руках. Якщо величини АТ відрізняються, слід враховувати більш високі показники.

  1. Перед початком вимірювання АТ дайте пацієнту відпочити декілька хвилин

  2. Вимірювання проведіть двічі з проміжками 1-2 хв. Якщо існуватиме велика різниця між вимірами – повторіть вимірювання ще раз

  3. Використовуйте стандартну манжетку (12-13 см х 35 см ). Для повних або худих пацієнтів слід використовувати відповідні манжетки

  4. Встановить манжетку на рівні серця незалежно від пози пацієнта

  5. Використайте І та V тони Короткова для ідентифікації систолічного та діастолічного АТ

  6. Виміряйте АТ на обох руках (врахуйте більш високі показники)

  7. Виміряйте АТ на I та V хв. після переходу пацієнта до вертикального положення (при супутньому цукровому діабеті, в осіб похилого віку та при підозрі на наявність постуральної гіпотензії)

  8. У осіб молодого віку проведіть вимірювання АТ на стегні (пацієнт лежить обличчям донизу, тони прослуховуйте у підколінній ямці)

Фізикальне обстеження

(схема 2)



При обстеженні хворого оцініть:

  1. Масу тіла

  2. Окружність талії

  3. Індекс маси тіла (ІМТ) за формулою: маса тіла (кг)/зріст2 (м2)

При обстеженні хворого зверніть увагу на наявність:

  1. Ознак вторинної АГ:

  • набряків обличчя, нижніх кінцевого, передньої брючної стінки (характерно для захворювань нирок, які перебігають з нефротичним синдромом);

  • вираженої пульсації сонних артерій шиї ("танок каротид") при недостатності аортального клапана

  • типового для синдрому Кушингу зовнішнього вигляду (центропетальне ожиріння, місяцеподібне обличчя, м'язова слабість, багряні смуги на шкірі, та ін.)і;

  • ознак нейрофіброматозу шкіри (плям на шкіри кольору "кофе з молоком", гіперпігментації пахвових та пахвинних областей), що характерно для феохромоцитоми;

  • збільшення нирки за даними пальпації (характерно для полікістозу);

  • шумів при аускультації серця та судин (систоло-діастолічного при коарктації аорти, протодіастоличного - при недостатності аортального клапану; систолічного у навколо пупковій ділянці при стенозі ниркових артерій);

  • зниження або відсутність пульсації на стерновій артерії та зниження АТ на стерні (характерно для коарктації аорти або хвороб аорти та її гілок)

  1. Ознак ураження органів-мішеней:

  • периферичних артерій (відсутність, послаблення або асиметрію пульсу на a.femoralis та/або a.tibialis posterior , холодні кінцівки, ішемічні ураження шкіри);

  • серця (ортопноє, локалізацію та характеристику верхівкового поштовху, порушення серцевого ритму, крепітуючі хрипи у легенях, периферичні набряки);

  • мозку (систолічний шум на сонних артеріях, моторні та сенсорні порушення);

  • сітківки ока (за даними фундоскопії, при можливості).

  1. Ознак вторинної АГ:

  • типового для синдрому Кушингу зовнішнього вигляду (центропетальне ожиріння, місяцеподібне обличчя, м'язова слабість, багряні смуги на шкірі, та ін.)і;

  • ознак нейрофіброматозу шкіри (характерно для феохромоцитоми);

  • збільшення нирки за даними пальпації (характерно для полікістозу);

  • шумів при аускультації серця та судин (систоло-діастолічного - характерно для коарктації аорти);

  • зниження або відсутність пульсації на стерновій артерії та зниження АТ на стерні (характерно для коарктації аорти або хвороб аорти та її гілок)

План обстеження

(схема 2 та 4)



Складіть план обстеження хворого з метою диференціальної діагностики есенціальної та симптоматичної АГ, діагностики уражень органів-мішеней, ускладнень і оцінки ризику розвитку серцево-судинного ускладнення урахуванням рутинних, рекомендованих методів, а також розширених методів обстеження, показаних конкретному пацієнту (див. далі)

Лабораторне та інструментальне дослідження

(рутинні методи, ЕТК/ЕТГ, 2007)

(схема 2)


  1. Оцініть рівні:

  • глюкози натще;

  • загального холестеролу (ХС), ХС ліпопротеїнів високої та низької щільності (ЛПВЩ, ЛПНЩ) та тригліцеридів (ТГ) у сироватці крові;

  • калію у сироватці крові;

  • сечової кислоти та креатиніну у сироватці крові;

  • гемоглобіну та гематокриту.

  1. Вичисліть кліренс креатиніну (КК) за формулою кокрофта-Голта:

для чоловіків КК= (140- вік (років) х маса тіла (кг))/ 72 х креатинін крові (мг%) (для жінок цю величину помножити на коефіцієнт 0,85)

або швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою MDRD:

ШКФ (мл/хв/1,73м2) = 6,09 х кліренс креатиніну-0,999 х вік-0176 (років) х азот сечовини сироватки-0,170(ммоль/л) х альбумін сироватки +0,318(г/л) х 0,762 (для жінок) або 1,180 (для осіб чорної раси). Для розрахунку ШКФ за формулою MDRD доцільно використовувати калькулятор (http://www.kidney.org/professionals/kdogi/gtr_calculator.cfm)


  1. Проаналізуйте аналіз сечі, зверніть увагу на відносну щільність сечі, рівень протеінурії, характер змін сечового осаду сечі

  2. Проаналізуйте електрокардіограму, оцініть ритм серця, наявність гіпертрофії лівого шлуночка серця (ЛШ), розрахуйте критерії гіпертрофії ЛШ Соколова-Лайона (SV1(2) +RV5(6)), ознак ішемії міокарда, перенесеного інфаркту міокарда



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка