Варіант 14 73. Група інфекцій, до якої відносяться рикетсіози

Скачати 32.1 Kb.

Дата конвертації	08.04.2020
Розмір	32.1 Kb.

ВАРІАНТ 1.

14.1.73.Група інфекцій, до якої відносяться рикетсіози:

А. крапельні;

Б. кишкові;

В. трансмісивні;

Г. зовнішніх покривів.

14.1.74.Збудником марсельської гарячки є:

А. R. conorii;

Б. R. sibirica;

В. R. prowazeki;

Г. R. moozeri.

14.1.75.Клінічними ознаками ураження нервової системи при висипному тифі є:

А. безсоння;

Б. роздратованість;

В. гіпостезія;

Г. порушенням свідомості, психози;

Д. загальмованість.

14.1.76.Для періоду розпалу висипного тифу характерні такі симптоми:

А. гіпомімія;

Б. дизартрія;

В. девіація язика;

Г. нормальне ковтання;

Д. ністагм.

14.1.77.Характерними ускладненнями висипного тифу є:

А. інфаркти;

Б. кровотечі;

В. ТЕЛА;

Г. психоз;

Д. тромбоцитопенічна пурпура.

14.1.78.В гемограмі при висипному тифі будуть такі зміни:

А. нейтрофільний лейкоцитоз;

Б. паличко ядерний зсув у формулі крові;

В. еозинофілія;

Г. лімфоцитоз;

Д. прискорена ШОЕ.

14.1.79.Для марсельської гарячки вірні твердження:

А. захворюваність спорадична;

Б. захворюваність епідемічна;

В. літня сезонність в помірній кліматичній зоні;

Г. відсутність сезонності в тропічній кліматичній зоні;

Д. сприйнятливість до хвороби низька.

14.1.80.Збудник марсельської гарячки розмножується:

А. в організмі кліща;

Б. в личинках кліща;

В. в цитоплазмі клітини;

Г. в ядрі клітини;

Д. позаклітинно.

14.1.81.Для фаз патогенезу марсельської гарячки вірно:

А. збудник розмножується в клітинах РЕС;

Б. ендотоксинемія нетривала;

В. первинний афект відсутній;

Г. проліферація ендотелію сприяє ендопериваскуліту;

Д. екзантема є наслідком ураження судин шкіри.

14.1.82.Хвороба Брілла-Цінссера є рецидивом:

А. черевного тифу;

Б. висипного тифу;

В. поворотного тифу;

Г. єрсиніозу;

Д. марсельської гарячки.

14.1.83.Для екзантеми при висипному тифі вірно:

А. поява на 4-6 день хвороби;

Б. везикульозний характер;

В. поодинокі елементи висипки на шкірі;

Г. «цвітіння» протягом 3-5 днів;

Д. зникає на 8-9 день хвороби.

14.1.84.Серед клінічних симптомів висипного тифу спостерігаються:

А. пневмонія;

Б. тахікардія, гіпотонія;

В. загальмованість хворого;

Г. тромбофлебіти;

Д. гепатоспленомегалія.
ВАРІАНТ 2.

14.2.85.Збудником епідемічного висипного тифу є:

А. віруси;

Б. бактерії;

В. рикетсії;

Г. найпростіші.

14.2.86.Збудником марсельської гарячки є:

А. віруси;

Б. бактерії;

В. рикетсії;

Г. найпростіші.

14.2.87.Серед клінічних симптомів марсельської гарячки спостерігаються:

А. тахікардія;

Б. тремор язика та кінцівок;

В. марення та менінгізм;

Г. гепатолієнальний синдром;

Д. екзантема включає долоні і підошви.

14.2.88.Характерною тріадою симптомів для марсельської гарячки є:

А. наявність первинного афекту;

Б. реґіонарний лімфаденіт;

В. гепатоспленомегалія;

Г. розповсюджена дрібно-плямиста екзантема;

Д. менінгеальні знаки.

14.2.89.Для збудника висипного тифу вірні твердження:

А. грам-негативний;

Б. назва - Rickettsia conori;

В. погано переносить висушування;

Г. переносить низькі температури;

Д. витримує дію звичайних дезрозчинів.

14.2.90.Для епідеміології висипного тифу вірні твердження:

А. джерелом інфекції є хвора людина;

Б. механізм передачі трансмісивний;

В. переносником є комарі;

Г. сприйнятливість до захворювання низька;

Д. характерна літня сезонність.

14.2.91.Вибрати характерні зміни в судинах при важкому висипному тифі:

А. зміни відсутні;

Б. некротичні зміни при важкому перебігу;

В. проліферативні зміни при важкому перебігу;

Г. формується бородавчастий ендотеліїт;

Д. формується судинний тромб.

14.2.92.З ураженням судин при висипному тифі пов`язані:

А. менінгоенцефаліт;

Б. екзантема, енантема;

В. зниження апетиту;

Г. тромбози, емболії ;

Д. некрози, інфаркти.

14.2.93.Для початкового періоду висипного тифу вірні твердження:

А. тривалість 4-5 днів;

Б. гострий початок, значний токсикоз;

В. загальмованість хворого;

Г. гіперестезія органів чуття;

Д. порушення свідомості за важкого перебігу.

14.2.94.Для початкового періоду висипного тифу характерні:

А. нормальна температура тіла;

Б. гіперемія верхньої третини тулуба;

В. плями Кіарі-Авцина;

Г. інтактна слизова оболонка ротоглотки;

Д. каротинові ксантохромія долонь і підошв.

14.2.95.Під час огляду хворого з підозрою на марсельську гарячку виявляють:

А. гіперемію обличчя;

Б. відсутність первинного афекту;

В. струп на дні виразки в місці укусу кліщем;

Г. кератокон`юнктивіт та хемоз;

Д. реґіонарний лімфаденіт.

14.2.96.Для екзантеми при марсельській гарячці вірно:

А. термін появи - на 5-8 день хвороби;

Б. характер розеольозний чи плямисто-папульозний;

В. трансформація висипки в геморагічну;

Г. тривалість протягом лихоманки та 2 тижні по тому;

Д. екзантема зникає безслідно.
ВАРІАНТ 3.

14.3.97.Збудником епідемічного висипного тифу є:

А. R. moozeri;

Б. R.sibirica;

В. R.prowazeki;

Г. R.tsutsugamushi.

14.3.98.Збудником марсельської гарячки є:

А. R.tsutsugamushi;

Б. R.prowazeki;

В. R.australis;

Г. R.conorii.

14.3.99.Марсельська гарячка належить до:

А. антропонозів;

Б. зоонозів;

В. сапронозів.

14.3.100.Назвати механізм передачі марсельської гарячки:

А. фекально-оральний;

Б. повітряно-крапельний;

В. трансмісивний;

Г. через зовнішні покривні тканини;

Д. множинний.

14.3.101.Збудником марсельської гарячки є:

А. хламідія;

Б. рикетсія;

В. мікоплазма;

Г. бактерія;

Д. вірус.

14.3.102.Резервуаром і переносником збудника марсельської гарячки є:

А. собачі кліщі;

Б. комарі;

В. сліпні;

Г. мошки;

Д. воші.

14.3.103.В етіотропній терапії висипного тифу застосовують:

А. тетрациклін;

Б. левоміцетин;

В. пеніцилін;

Г. ріфампіцин;

Д. стрептоміцин.

14.3.104.Патогенетична терапія висипного тифу в періоді розпалу включає:

А. вітаміни груп С і Р;

Б. антикоагулянти;

В. доксициклін;

Г. детоксикаційні розчини;

Д. специфічну сироватку.

14.3.105.Профілактика висипного тифу включає:

А. ізоляцію та госпіталізацію хворого;

Б. використання інсектицидів;

В. дератизаційні заходи;

Г. застосування репелентів;

Д. вакцинацію контактних.

14.3.106.Клініка марсельської гарячки характеризується:

А. доброякісним перебігом;

Б. злоякісним тривалим перебігом;

В. початок хвороби гострий;

Г. токсикоз помірний;

Д. лихоманка гектична.

14.3.107.Для хвороби Брілла-Цінссера вірні твердження:

А. наявність завошивленості хворого обов`язкова;

Б. початок хвороби поступовий;

В. токсикоз незначний чи помірний;

Г. є типові «врізи» на температурній кривій;

Д. рясна розеольозна висипка.

14.3.108.Для хвороби Брілла-Цінссера вірні твердження:

А. в анамнезі дані про перенесений висипний тиф;

Б. тромбоемболії спостерігаються рідко;

В. прогноз несприятливий;

Г. пеніцилін – основний етіотропний засіб;

Д. серологічні дослідження є провідними в діагностиці хвороби.
ВАРІАНТ 4.

14.4.109.Збудником епідемічного висипного тифу є:

А. R.conorii;

Б. R.akari;

В. C.burnetti;

Г. R.prowazeki.

14.4.110.Переносником висипного тифу є:

А. блохи;

Б. воші;

В. кліщі;

Г. мухи;

Д. москіти.

14.4.111.Клінічними ознаками ураження нервової системи при висипному тифі є:

А. загальмованість;

Б. гіпостезія;

В. роздратованість;

Г. порушення свідомості, психози;

Д. безсоння.

14.4.112.Для періоду розпалу висипного тифу характерні такі симптоми:

А. нормальне ковтання;

Б. дизартрія;

В. гіпомімія;

Г. девіація язика;

Д. ністагм.

14.4.113.Характерними ускладненнями висипного тифу є:

А. кровотечі;

Б. ТЕЛА;

В. інфаркти;

Г. тромбоцитопенічна пурпура;

Д. психоз.

14.4.114.В гемограмі при висипному тифі будуть такі зміни:

А. лімфоцитоз;

Б. нормальна ШОЕ;

В. прискорена ШОЕ;

Г. паличкоядерний зсув у формулі крові;

Д. нейтрофільний лейкоцитоз.

14.4.115.Для марсельської гарячки вірні твердження:

А. сприйнятливість до хвороби низька;

Б. літня сезонність в помірній кліматичній зоні;

В. захворюваність епідемічна;

Г. відсутність сезонності в тропічній кліматичній зоні;

Д. захворюваність спорадична.
14.4.116.Збудник марсельської гарячки розмножується:

А. в цитоплазмі клітини;

Б. в личинках кліща;

В. в організмі кліща;

Г. позаклітинно;

Д. в ядрі клітини.

14.4.117.Для фаз патогенезу марсельської гарячки вірно:

А. первинний афект відсутній;

Б. ендотоксинемія нетривала;

В. екзантема є наслідком ураження судин шкіри;

Г. проліферація ендотелію сприяє ендопериваскуліту;

Д. збудник розмножується в клітинах РЕС.

14.4.118.Хвороба Брілла-Цінссера є рецидивом:

А. ку-гарячки;

Б. черевного тифу;

В. поворотного тифу;

Г. висипного тифу;

Д. марсельської гарячки.

14.4.119.Для екзантеми при висипному тифі вірно:

А. зникає на 8-9 день хвороби;

Б. поява на 4-6 день хвороби;

В. поодинокі елементи висипки на шкірі;

Г. «цвітіння» протягом 3-5 днів;

Д. везикульозний характер

14.4.120.Серед клінічних симптомів висипного тифу спостерігаються:

А. тахікардія, гіпотонія;

Б. пневмонія;

В. Гепатоспленомегалія;

Г. тромбофлебіти;

Д. загальмованість хворого.
ВАРІАНТ 5.

14.5.121.Збудником епідемічного висипного тифу є:

А. грибки;

Б. нематоди;

В. бактерії;

Г. рикетсії.

14.5.122.Переносником марсельської гарячки є:

А. мошки;

Б. воші;

В. сліпні;

Г. собачі кліщі;

Д. комарі.

14.5.123.Серед клінічних симптомів марсельської гарячки спостерігаються:

А. гепатолієнальний синдром;

Б. марення та менінгізм;

В. тремор язика та кінцівок;

Г. тахікардія;

Д. екзантема включає долоні і підошви.

14.5.124.Характерною тріадою симптомів для марсельської гарячки є:

А. менінгеальні знаки;

Б. гепатоспленомегалія;

В. реґіонарний лімфаденіт;

Г. розповсюджена дрібно-плямиста екзантема;

Д. наявність первинного афекту.

14.5.125.Для збудника висипного тифу вірні твердження:

А. погано переносить висушування;

Б. витримує дію звичайних дезрозчинів;

В. грам-негативний;

Г. переносить низькі температури;

Д. назва - Rickettsia prowazeki.

14.5.126.Для епідеміології висипного тифу вірні твердження:

А. характерна літня сезонність;

Б. джерелом інфекції є хвора людина;

В. сприйнятливість до захворювання низька;

Г. переносником є комарі;

Д. переносником є воші.

14.5.127.Вибрати характерні зміни в судинах при важкому висипному тифі:

А. некротичні зміни при важкому перебігу;

Б. зміни відсутні;

В. формується бородавчастий ендотеліїт;

Г. проліферативні зміни при важкому перебігу;

Д. формується судинний тромб.

14.5.128.З ураженням судин при висипному тифі пов`язані:

А. енантема;

Б. екзантема,

В. некрози, інфаркти;

Г. менінгоенцефаліт;

Д. зниження апетиту.

14.5.129.Для початкового періоду висипного тифу вірні твердження:

А. загальмованість хворого;

Б. гострий початок, значний токсикоз;

В. тривалість 4-5 днів;

Г. гіперестезія органів чуття;

Д. порушення свідомості за важкого перебігу.

14.5.130.Для початкового періоду висипного тифу характерні:

А. лихоманка;

Б. гіперемія верхньої третини тулуба;

В. нормальна температура тіла;

Г. інтактна слизова оболонка ротоглотки;

Д. плями Кіарі-Авцина.

14.5.131.Під час огляду хворого з підозрою на марсельську гарячку виявляють:

А. реґіонарний лімфаденіт;

Б. відсутність первинного афекту;

В. кератокон`юнктивіт та хемоз;

Г. струп на дні виразки в місці укусу кліщем;

Д. гіперемію обличчя.

14.5.132.Для екзантеми при марсельській гарячці вірно:

А. характер розеольозний чи плямисто-папульозний;

Б. термін появи - на 5-8 день хвороби;

В. екзантема зникає безслідно;

Г. тривалість протягом лихоманки та 2 тижні потому;

Д. трансформація висипки в геморагічні.

ВАРІАНТ 6.

14.6.133.Збудником епідемічного висипного тифу є:

А. R.tsutsugamushi;

Б. R.prowazeki;

В. R.australis;

Г. R.conorii.

14.6.134.Механізм інфікування при висипному тифі:

А. повітряно-крапельний;

Б. фекально-оральний;

В. контактний;

Г. трансмісивний.

14.6.135.Марсельська гарячка належить до:

А. сапронозів;

Б. антропонозів;

В. зоонозів.

14.6.136.Назвати механізм передачі марсельської гарячки:

А. множинний;

Б. повітряно-крапельний;

В. через зовнішні покривні тканини;

Г. трансмісивний;

Д. фекально-оральний.

14.6.137.Збудником марсельської гарячки є:

А. мікоплазма;

Б. вірус;

В. хламідія;

Г. бактерія;

Д. рикетсія.

14.6.138.Резервуаром і переносником збудника марсельської гарячки є:

А. сліпні;

Б. комарі;

В. собачі кліщі;

Г. мошки;

Д. воші.

14.6.139.В етіотропній терапії висипного тифу застосовують:

А. стрептоміцин;

Б. рифампіцин;

В. пеніцилін;

Г. левоміцетин;

Д. тетрациклін.

14.6.140.Патогенетична терапія висипного тифу в періоді розпалу включає:

А. доксициклін;

Б. антикоагулянти;

В. вітаміни груп С і Р;

Г. специфічну сироватку;

Д. детоксикаційні розчини.

14.6.141.Профілактика висипного тифу включає:

А. застосування репелентів;

Б. вакцинацію контактних;

В. дератизаційні заходи;

Г. ізоляцію та госпіталізацію хворого;

Д. використання інсектицидів.
14.6.142.Клініка марсельської гарячки характеризується:

А. злоякісним тривалим перебігом;

Б. доброякісним перебігом;

В. лихоманка гектична;

Г. токсикоз помірний;

Д. початок хвороби гострий.

14.6.143.Для хвороби Брілла-Цінссера вірні твердження:

А. токсикоз незначний чи помірний;

Б. початок хвороби поступовий;

В. наявність завошивленості хворого обов`язкова;

Г. рясна розеольозна висипка;

Д. є типові «врізи» на температурній кривій.

14.6.144.Для хвороби Брілла-Цінссера вірні твердження:

А. пеніцилін – основний етіотропний засіб;

Б. серологічні дослідження є провідними в діагностиці хвороби;

В. прогноз несприятливий;

Г. в анамнезі дані про перенесений висипний тиф;

Д. тромбоемболії спостерігаються рідко.

Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3	Варіант 4	Варіант 5	Варіант 6
14.1.73. В	14.2.85. В	14.3.97. В	14.4.109. Г	14.5.121. Г	14.6.133. Б
14.1.74. А	14.2.86. В	14.3.98. Г	14.4.110. Б	14.5.122. Г	14.6.134. Г
14.1.75. А, Б,Г	14.2.87. Г, Д	14.3.99. Б	14.4.111. В, Г,Д	14.5.123. А, Д	14.6.135. В
14.1.76. А, Б,В, Д	14.2.88. А, Б,Г	14.3.100. В	14.4.112. Б, В,Г, Д	14.5.124. В, Г,Д	14.6.136. Г
14.1.77. А, Б,В, Г	14.2.89. А, Г	14.3.101. Б	14.4.113. А, Б,В, Д	14.5.125. В, Г,Д	14.6.137. Д
14.1.78. А, Б,Д	14.2.90. А, Б	14.3.102. А	14.4.114. В, Г,Д	14.5.126. Б, Д	14.6.138. В
14.1.79. А, В,Г	14.2.91. Б, Г,Д	14.3.103. А, Б	14.4.115. Б, Г,Д	14.5.127. А, В,Д	14.6.139. Г, Д
14.1.80. В, Г	14.2.92. А, Б,Г, Д	14.3.104. А, Б,Г	14.4.116. А, Д	14.5.128. А, Б,В, Г	14.6.140. Б, В,Д
14.1.81. А, Б,Г, Д	14.2.93. А, Б,Г, Д	14.3.105. А, Б	14.4.117. Б, В,Г, Д	14.5.129. Б, В,Г, Д	14.6.141. Г, Д
14.1.82. Б	14.2.94. А, Б,В, Д	14.3.106. А, В,Г	14.4.118. Г	14.5.130. А, Б,Д	14.6.142. Б, В,Д
14.1.83. А, Г,Д	14.2.95. В, Г,Д	14.3.107. В, Д	14.4.119. А, Б,Г	14.5.131. А, В.Г	14.6.143. А, Г
14.1.84. Б, Г,Д	14.2.96. Б, В,Г	14.3.108. А, Б,Д	14.4.120. А, В,Г	14.5.132. А, Г,Д	14.6.144. Б, Г,Д

Поділіться з Вашими друзьями: