Варіант 10 1 Лікування дифузного токсичного зобу



Скачати 23.59 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації04.06.2021
Розмір23.59 Kb.
  1   2   3   4   5

Варіант 10 

1 Лікування дифузного токсичного зобу
У медикаментозному лікуванні ДТ3 виділяють дві фази:
перша -досягнення еутиреоїдного стану;
друга-підтримання еутиреоїдного стану.
Для консервативного лікування ДТЗ використовують тиростатики. Принципи терапії субклінічного та маніфестного тиреотоксикоз одинакові, але Американською типологічною асоціацією (АТА) рюзроблено критерії необхідності терапії при субклінічному тиреотоксикозі.
Тиреостатичні препарати: тіамазол, метимазол (призначається всереди- ну, розпочинаючи з дози 30-40 мг в 3-4 прийоми, термін від 3 до 6 тижнів); доза знижується поступово, впродовж 3-4 тижнів, до підтримуючої (зазви- чай, 5-10 мг/добу). 3 метою запобігання рецидиву тиреотоксикозу такі дози рекомендуеться застосовувати протягом 1-1,5 року без перерви. Першою озна- кою еутиреоїдного стану вважається нормалізація концентрації вільного Т4. Пропілтуоурацил залишається препаратом вибору в першому триместрі вагітності та за при умові алергічної реакціt на тіамазол. Початкова добова доза 300-600 мг на добу в 3 прийоми. Володіє вираженим зоогенним ефектом за рахунок значного підвищення рівня ТТГ при лікуванні. Також, у великих дозах, блокує периферичну конверсію Т4 в Т3, що є дуже доцільниим при тиреотоксичному кризі.
У пацієнтів, що тривало отримують тиростатики доцільним с застосування терапії «блокуй та заміщай», що полягає в шоденному отриманні пре- паратів тироксину (25-75 мкг/добу) в комбінації з тиростатиком з моменту досягнення еутиреозу. Така методика дозволяє запобігти «зобогенному» ефекту тиреостатичної терапії.
На фоні прийому тіамазолу можуть виникати побічні ефекти: алергічні реакиї у вигляді шкірної висипки, що супроводжується сверблячкою; нудо- та; зміни крові: лейкопенія аж до агранулоцитозу, симптомами якого е лихоманка, біль в горлі, пронос, тромбоцитопенія. Контроль рівня ТТГ та, в разі необхідності ТЗв та Т4в, необхідно кожні 4-5 тижні, з метою титрації дози та підтримання рівнів гормонів в нормальних значеннях. Підтримуючу терапію пацієнт отримує впродовж 18-24 місяців, після чого її відміняють.
Застосування В-адреноблокаторів здійснюсться як симптоматична терапія (до досягнення еутиреозу). На сьогодні перевагу надають селективним препаратам (метопролол, бісопролол) у дозі, необхідній для усунення тахіка- рдiї. При досягненні еутиреозу-поступове зниження дози тиреостатиків до повної відміни препарату (різке припинення прийому препарату може спри- чинити «синдром відміни», з погіршенням стану).


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка