Валентин кудрицький



Сторінка6/26
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.73 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

ВАША КМІТЛИВІСТЬ

ПЕРША ГРА

Напишіть п’ять тварин, які вам більше всього до вподоби. Ну, наприклад, ведмідь, вовк, вовкодав, морж, тюлень. Для більшого ефекту ставте запитання приблизно в такому порядку:

1. На роботі – ведмідь, 2. Дома – вовк, 3. В постелі – вовкодав, 4. Всі думають, що він – морж, 5. А насправді він – тюлень.Оце є перша гра.

ДРУГА ГРА

Напишіть п’ять пісень, які вам більше всього довподоби.

Ну, наприклад: «Очі чорні», «Повій, вітре, на Вкраїну», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Нащо мені чорні брови?» А коли написали, тоді поставте запитання в такому порядку:

1. За місяць до весілля – Очі чорнії, 2. За тиждень – Повій вітре на Вкраїну.

3. Брачна ніч? – Реве та стогне Дніпр широкий.

4. Після весілля через місяць – Нащо мені чорні брови?



ТРЕТЯ ГРА

Намалюйте щось подібне, щоб було схоже на людину і складалось із десяти деталей. Можна одними кільцями, трикутниками, квадратами, а можна всіма трьома названими геометричними фігурками. А потім підрахуйте, яких скільки фігур, і визначаєте, яких більше. Отже, 1. Трикутник вказує на людський розум.

2. Квадрат – на інтуїцію.

3. Коло вказує на сексуальність людини.



ЧЕТВЕРТА ГРА

/ДЛЯ ЖІНОК/

Четверта гра полягає в тому, що виходить дівчина і починає називати чоловічі імена. Всі рахують. Яка більше з усіх їх назве і не зіб’ється – та і виграє приз. А в цей, час коли дівчина називає чоловічі імена – її починають підколювати різними словами типу:

оце тобі тихоня, а ми й не думали і щось у цьому роді, ніби злегка соромлячи її, або навпаки, хвалячи за сміливість

П’ЯТА ГРА

П’ята гра ідентична четвертій, тільки в ній виступають вже хлопці, які називають жіночі імена. І тут умисно підтримувати одних і других вигуками: О, Донжуан, О, знавець жінок. О, жриця! – і т.д. в залежності від видумки того, хто організував цю гру.



ШОСТА ГРА

І, нарешті, ви називаєте місто, а другий називає друге місто, але на ту букву, якою кінчається попереднє місто і т.д. Наприклад:

Київ, Вінниця, Яготин, Ніжин і т.д. І той, хто вже не може назвати наступне місто – той програє.

СЛІПИЙ МУДРЕЦЬ

Привели сліпого мудреця в Кремль, щоб той на ощуп оприділив розумові здібності людини. Той доторкнувся до голови Леніна і сказав, що цей чоловік мудрий, розумний. Одним словом така людина може володіти людьми і бути їх вождем.

Потім привели до Сталіна. Той сказав, що людина розумна, але надто жорстока, а тому довго володіти людьми не зможе.

Привели до Хрущова. Сліпий відповів, якщо це голова, то де ж її розум, а якщо це жопа, то де ж тоді дірка?

І, нарешті, привели до Брежнєва. Це дуже мудрий чоловік, дуже добрий, але не далекоглядний. Кругом розвів підхалимів, а бід свого народу не чує і не бачить. Говорить одне, а робить інше.

Дав повну владу членам партії, чим і розділив народ на два класи, проти чого боровся Ленін і Сталін. Якщо і володіє людьми то – лише фізично.



ЛЮДИ П’ЮТЬ...

Один невідомий кореспондент вирішив взяти інтерв’ю у Володимира Ілліча, підійшов до нього і запитує.

– Володимире Іллічу, люди п’ють, що робити?

– Ну, дорогий мій товаришу, щоб зробити таку революцію і не випити, то вже і гріх був би. Хай п’ють.

Кореспондент те саме питання задав Йосипу Віссаріоновичу.

– Перемогти фашизм і відстоять незалежність СРСР, як тут не випити? Хай п’ють.

Пішов кореспондент до Хрущова.

– Таку цілину піднять! Хай п’ють.

Потім пішов до Брежнєва.

– Пити то хай п’ють, але чим вони будуть заїдать?



АТОМНА ГОРІЛКА

Після того як винайшли атомну горілку, вирішили її випробувати на всіх націях. Почали з французів, так як французи сама п’юща нація в світі. Випив француз грам тридцять, і як кажуть – з копит звалився. Потім налили німцю. Той випив грам двадцять і ледве Богу душу не віддав. Налили американцю – той теж звалився. Потім налили росіянину. Той випив усі сто грам і попросив добавки. А коли випив вдруге, то схопив продавця- жида за шкірки і почав його бити.

– За що? – кричить жид.

– Ах ти ж іуда, ще не встигли горілку опробувати, а ти вже її розбавив.



АТОМНА ГОРІЛКА №2

Після того як проексперементували горілку на людях, вирішили це зробити і на тваринах в цирку.

Дали верблюду – горб відвалився, налили слону – той на дуб повалився, а коли дали коту, той сказав, що піде продюсеру морду наб’є. А коли дали Миші, то та пропищала: – А я піду наб’ю морду Коту.

ДОРІЗАТЬ

Якось сільський хлопець зайшов у гості до міського, а той все стогне, та стогне. Він на нього дивився, дивився, а потім і говорить:

– А знаєш, Миколо, щоб це ти жив у нашому селі і так стогнав, то тебе давно уже не було б в живих.

– Це ж чому?

– Бо в нас, як тільки якась худобина захворіє і починає стогнать, то голова колгоспу тут же дає наказ, щоб її дорізали.

СОРОМЛИВИЙ

Я позичив своєму товаришеві гроші, а він мені, ось уже третій рік, все соромиться віддати.



18.4.1968 р.

ПРИШИЛИ ГОЛОВУ

То якось зустрілись медики з трьох країн і почали вихвалятись досягненнями своєї медицини.

– В нас,– почав англічанин,– людина отримала розрив серця, а ми їй вставили інше і вона ще й досі живе.

– А в нас, – сказав американець, – була автомобільна катастрофа. В одного спортсмена було відірвано дві ноги і дві руки, а ми їх взяли пришили і чоловік на Олімпіаді ще й перше місце зайняв.

А росіянин, слухав-слухав а потім і говорить:

– То все, хлопці, дурниці!. От у нас був один шахтар, який упав у шахту. Розбився вдребезги. Залишилась тільки голова і попа. Так лікарі голову пришили до попи і що ви думаєте? Так він ще десять років країною керував.



4.4.1968 р.

ШТІРЛІЦ

Один п’яничка попав у міліцію.

– Хто такий, як ваше прізвище?

– Штірліц.

– Ах ти ж негідник! Так ти вирішив над нами ще і кепкувати.

Ану, хлопці, всипте йому гречаників.

Коли гарно віддубасили, знов питають:

– То як твоє прізвище?

– Штірліц?

– Видно маловато,– сказав старшина,– А ну, хлопці, добавте іще. Коли добавили і ще, старшина знов питає:

– Ну то як твоє справжнє прізвище?

– Тихонов.

– А чому вчора назвав себе Штірліцом?

– А я думав, що попав у гестапо.



1976 р.

ОСОБИСТА СПРАВА

– А це моя особиста справа.

– Особиста справа в людини – у вбиральні.

5.6.1960 р.

МИКИТА ПРОСИТЬ ДОПОМОГИ

Приходить якось Микита Сергійович до Петра Першого та й говорить:

– Петре Олексійовичу, я прийшов до тебе з надзвичайно великим проханням, допоможи мені, як Великий Великому поновити моє добре ім’я, і повернути мені мою минулу славу.

– Ні, не можу,– сказав Петро.– Бачиш, я прорубав вікно у Європу і через нього збагачував всю свою імперію, а ти що зробив? А ти через те вікно ледве не погубив всю нашу державу.

Не проси і не надійся.

Пішов Микита Сергійович до Катерини Другої і також просить допомоги. А та йому і відповідає:

– Бачиш, шановний Микита Сергійовичу, я розвела бардак у своєму царському палаці, а ти по всій Росії. Не можу я тобі допомогти.

Зажурився Микита Сергійович ще більше і пішов до Володимира Ілліча. Вислухав його Володимир Ілліч і говорить:

– На жаль, нічим не можу тобі допомогти, М.С. Бачиш, я із жуліків робив комуністів, а ти з комуністів поробив жуліків.

Подумав Микита і пішов до Йосипа Віссаріоновича Сталіна:

– Ні, Микитушка, і не милься, бо бритись не будеш. Нічим я тобі не допоможу. Ти все життя займався туризмом, а потім, коли ти постарів, то ти разом із своїм дружком – котигорошком, ще й славу мою вирішив від мене відняти і місце для собе вирішив розчистити до Мавзолею. Отож, сходи краще до свого кумира – Леоніда Ілліча.

Приходить Микита Сергійович до Леоніда Ілліча і говорить:

– Дорогий, Леоніде Іллічу. Я знаю, що ти мені нічим не допоможеш, то хоч дозволь тебе запитати: чи можу я, будучи пенсіонером, працювати у ЦК?

– Ну, звичайно, можеш.

– Чи не підшукав би ти мені якусь більш-менш підходящу роботу.

– А чому б і ні. Підійдеш десь через пару деньків. А коли Микита Сергійович прийшов, то Брежнєв запропонував йому підрахувати, скільки в Радянському Союзі комуністів, туристів і артистів? Вийшов Микита Сергійович від Брежнєва, схопився за голову і ледве не плаче, аж дивиться, а назустріч йому іде старий комуніст і звертається до нього:

– Чому, Микита Сергійович, так зажурився, ледве не плачеш?

Прийшлось розповісти. Подивився чоловік на Микиту Сергійовича і говорить йому:

– Був ти дурнем, Микитушка, так ним і залишився. Та зараз вже, навіть, кожна дитина знає, що комуніст у Радянському Союзі був один, це – Володимир Ілліч, турист також один, це – ти, Микита Сергійович, ну, а решта, то – всі артисти.

1968 р.

ПОСТАВИВ ПАЛИЦЮ

Якось у військовій частині проходив лижний крос із пункту А до пункту Б через пункт В. Один солдат підійшов до старшини і просить:

– Товариш старшина. Наш маршрут буде проходити якраз через моє село. Дозвольте, будь-ласка, хоч на годину заскочити до свого дому і провідати своїх батьків.

– Добре,– сказав старшина,– на годину я дозволяю, але без гостинців, дивись, не приходь.

– Добре,– сказав Іванов,– гостинець буде, але його отримає тільки той, хто відгадає мою загадку. А коли солдат повернувся, товариші питають:

– Так яка твоя загадка?

– Хто з вас скаже, що я зробив відразу, як приїхав до батьківської хати?

– Поцілував батька і матір,– сказав Микола Коноваленко.

– Не вгадав. Далі!

– Попросив води напитись,– сказав Микола Малюк.

– Теж невгадав. Ну хто там ще?

– Поставив палиці,– сказав Олекса Михайлошин.

– Вірно. А потім?

– А потім зняв лижі,– сказав Вітя Андрусенко.

– Вірно. Отримуйте гостинці..

26.5.1967 р.

ДЕГУСТАТОР

В Німеччині проходив конкурс дегустаторів. Після того як усі вже визначились, дійшла черга і до росіянина. Йому, як і всім до цього, закрили очі і тут же замість горілки дали понюхати жіночі труси. Росіянин не розгубився і безпомилково відповів:

– Магденштрассе, 7, кв. 9, третій поверх направо.

ОДИН ЧЕРВІНЕЦЬ

Відслужив солдат і йде з царської двадцятип’ятирічної служби, аж дивиться, а тут назустріч молодичка іде. Глянув на неї і очей не може відвести. До чого ж вродлива. Тут же витяг червінець і до неї:

– Бачиш?– він може стати твоїм.

– Гаразд,– сказала жінка, але при одній умові: всього раз і якщо ти його витягнеш, то більше туди не впущу.

– Згода!– сказав солдат і приступив до роботи. Кінчив раз, вдруге, втрете і не виймає. Жінка мовчала-мовчала, а потім і говорить до солдата:

– Кінчай.

– Та я б то кінчив, жіночко, але в мене всього один червонець, а мені і ще хочеться.

Жінка терпіла-терпіла, а потім і говорить солдату:

– Слухай, служивий, забирай ти свій червонець і вали ти від мене на всі чотири сторони.

– Гаразд. Зрозумів.



РАЗ ГАВКНУВ

То якось чоловік рішив налякати свою дружину. Взяв розкладний стіл, розстягнув половинки, заліз під стіл і звідти просунув голову так – ніби вона відрубана лежить на столі. Але, коли жінка зайшла в кімнату і підійшла до столу, він взяв та й гавкнув. Від несподіванки у жінки лопнуло серце і чоловіка за це забрали в міліцію, а там справа дойшла і до суду. Суддя і запитує:

– Підсудний, розповідайте все як було.

– А що розповідати? Вона на мене все життя гавкала, але я залишився живий і не думав помирати. Звідки ж я знав, що якшо я раз гавкну, то в неї зупиниться серце От і все.



ПРО МІСЯЧНЕ І РІЧНЕ

Якось чоловік попросив у жінки, щоб вона виконала свій супружий обов’язок, але жінка все відштовхувалась, та віднекувалась: то в неї нема часу, то в неї місячне. Одним словом, чоловік терпів-терпів, та й пішов наліво і підхватив сифіліс.

У жінки давно вже пройшло місячне і вона вже й непроти побалуватись з чоловіком, але тепер він став від неї віднекуватись і їй відмовляти.

– Що з тобою, чоловіче.– запитала дружина?

– Поки в тебе було місячне, то в мене появилось – річне.

4.8.1965 р.

Я Б ОДРУЖИВСЯ НА ТОБІ

Одна дуже чарівна жінка, але не дуже розумна, познайомилась з дуже розумним, але дуже негарним чоловіком, а через деякий час вона і говорить до нього:

– Слухай, Іване Івановичу, давай одружимось.

– Навіщо?– запитує Іван Іванович.

– Я б дуже хотіла народити дітей від тебе, щоб вони своєю красою були похожі на мене, а своїм розумом на тебе.

– Я б з задоволенням, але боюсь, що станеться все навпаки?



22.5.1963 р.

ЩО ТРЕБА РОБИТИ?

Один чоловік звернувся в Центральний комітет Вірменського радіомовлення і запитує:

– Скажіть будь-ласка, що потрібно робити, коли я зайшов у молочний магазин купити сметани і нечаянно прихватив записку продавщині, де було написано:

«Анічка, ти більше не розбавляй сметану, бо я вже її розбавила».

Вірменське радіо тут же миттю відповіло:

– Потрібно негайно віднести записку в магазин, аби сметану не розбавили і ще раз.



23.5.1963 р.

ЩО МЕНІ БУДЕ?...

Приходить якось чоловік до прокурора і запитує:

– Скажіть, будь-ласка, пане прокуроре, я убив свою тещу, що мені буде?

– Те саме, якщо уб’єте ще і мою...



БРАТ ПРИЇХАВ...

Йшов якось солдат з двадцятип’ятилітньої служби та і просить в одної жіночки, яка стояла на воротах – води напитись.

Жіночка завела його в хату і дала замість води свіженького парного молочка А коли напився, та до господині придивився, а вона ж така, як кров з молоком і так йому захотілось – самі знаєте чого...Вона погодилась. Та тільки встигли зробити... роботу, як тут і чоловік на порозі. Вона до чоловіка:

– Збігав би ти до шинкаря, та взяв би горілочки, а то до мене брат приїхав.

Поки чоловік ходив за горілочкою, то «братик» із «сестричкою» і ще повторили і ось вони вже сидять, мов нічого й не бувало і чекають надто гостинного господаря з магазину.

Так було і ще днів зо три, але ж пора, як говорять, і честь мати.

«Брат» зібрався в дорогу і чоловік з жінкою вирішили його трохи провести. Але, коли вони відійшли від села, то жінка чоловіку наказала іти порати худобу, а вона ще трохи проведе і тут же негайно повернеться. Зайшов солдат з жінкою в долину, де вже їх ніхто не бачив, підняв її ноги до верху, надів на їх картуз, і буцім то махає чоловіку, який пішов порати худобу. А коли наохотився вдоволь, забрав кашкет і щасливий направився до свого дому.

Отаке буває, коли чоловік жінці занадто довіряє.



24.5.1963 р.

А КУДИ МЕНІ ДІВАТИСЬ?

Якось чоловік приїхав з відрядження додому, вмазали гарно з жінкою і полягали спати. Аж чують опівночі, хтось грюкає в двері. Жінка підхватилась і тут же до чоловіка голосно, щоб той почув:

– Вставай, певно, чоловік з відрядження повернувся!

– А куди ж мені діватися?– спросоня запитав чоловік.



У ВАС КВІТОЧКА «ПЕ» Є?...

Якось телефонує один чоловік до однієї жіночки і запитує в неї: – Скажіть, будь-ласка, це Галина Василівна?

– Так – Галина Василівна.

– А в вас пе – квіточка є?

– Дурень,– сказала жінка і поклала слухавку.

На другий день знову той самий настирливий голос і знову питає все те, що і перший раз. Жінка знов положила трубку.

Але коли цей же чоловік зателефонував втретє, в неї нерви не витримали і вона вирішила розповісти все чоловікові. Чоловік їй порадив, що якщо цей телефонний хуліган затефонує і ще раз, то скажи, що є і назнач йому побачення, але тоді як я буду дома.

Невдовзі чує знову той же настирливий невгамовний голос:

– Галина Іванівна.

– Так, Галина Іванівна.

– Скажіть, будь-ласка, а у вас пе-квіточка є?

– Є...


– А коли з вами можна зустрітись?

– Та хоч і сьогодні.

– А в котрій годині?

– В будь-який для вас зручний час.

– Тоді давайте о сьомій вечора.

– Вважайте, що домовились.

Жінка тут же повідомила чоловіку. Той схопив монтировку, і причаївся за дверима. Аж ось і довгожданий стук в двері. Жінка відкрила, аж дивиться перед нею стоїть з виду надто симпатичний інтелігентний чоловік, який привітався до неї надто чемно і запитує:

– Ви Галина Василівна?

– Так, я Галина Василівна.

– А, скажіть будь-ласка, у вас пе – квіточка є?

– Є.

– Так чому ваш чоловік ходить до моєї дружини?



8.7.1969 р.

А Я – ТАКИЙ!

То якось кум запросили куму, щоб піти прогулятися лісом, а поскільки кума жила без чоловіка, то і погодилась. А коли зайшли в ліс, то вона і говорить до кума:

– Куме, ви мене трохи почекайте, а я піду ген за тим кущиком позасмагаю, а ви ж дивіться, не згвалтуйте мене.

Кум розправив вуси, ніби він і справді козак, і їй відповів:

– А я такий!...

Кума чекала кума, чекала, але бачить, що всі її сподівання марні, знову сіла на підводу і їдуть далі. Але ж кумі хочеться і вона знову до кума:

– А давайте і ще позасмагаємо. Ото бачите, кумчику, кущик що під дубочком, так ото я буду там. Тільки ж ви, дивіться, мене не того самого, ну ви розумієте мене?..

– А я такий,– знову вигукнув чоловік, і далі їдуть.

Дивиться і ліс вже кінчається. Вона і в третє йому те саме...

але Іван є Іван, вухами хлопає. Тут кума піднялась і до кума:

– Е, куме, якби я знала, що ви такий – то я б з вами і не поїхала в ліс.

ЖИВИЙ СУВЕНІРЧИК…

Якось із Росії в Париж приїхав товариш до товариша, і той, що з Росії, запитує в француза:

– А як у вас відносно шури-мури?

– Ніяких проблем. На любий смак. Ото бачиш Ейфелеву вежу, а навпроти стоять красунечки.

– Звісно бачу.

– А ти яких хочеш, дуже дорогих чи... звичайних?

– Давай по повній.

– Так от, тих, що в шляпочках, і в чобітках вище колін, бачиш?

– Бачу.

– Так ото якраз ті, про яких ти мрієш. Вони – дорожчі, але зате можуть і «сувенірчиком» нагородити.



– І що це таке?

– Це таке, що в нас сифілісом називається.



БУЛЬДОГ БЕРЕ СЛІД

Якось Абрам з Сарою пішли на пляж. А коли прийшли, то Сара спохватились, що забула взяти плавки. А повертаться їй за плавками не хотілось і вона до Абрама:

– А давай пошлемо нашого Джека.

Абрам тут же впер голову бульдога Сарі в спідницю і дав команду:

– Слід.

Побіг бульдог. Не пройшло і п’яти хвилин, як чують на пляжі шум, крик. Аж дивляться, а той бульдог тягне за штани якогось здоровенного грузина. Сара як глянула, так і обомліла.



2.2.1967 р.

СТУДЕНТ І ШАРФИК

Якось студент із студенткою пізнім вечором постукали до старенької бабусі у віконечко, щоб та пустила їх переночувати, так як додому було йти ще дуже далеченько. Бабуся виглянула через віконце і говорить:

– Я вас можу пустити, але в мене тільки одне ліжко.

– Дуже вам вдячні за вашу гостинність. Ми перегородимось одіялом і так переспимо. Так вони і зробили. А ранком подякували бабусі і пішли далі. А в цей час піднявся ураган, який із дівчини зірвав шарф і поніс через тин до сусіда в город. Студент кинувся за шарфиком і до дівчини:

– Я зараз перелізу через тин.

– Е, куди вже тобі перелізти через тин, коли ти не зміг перелізти, навіть, через одіяло?



22.3.1961 р.

ВАША ЖІНКА КРАЩА...

Якось директор одного заводу запитує в свого замісника:

– Ну як тобі наша нова секретарка?

– Та нічого собі, але ваша жінка краща.



Я НЕ ВАГІТНІЮ...

Одна молода жіночка шукала роботу. Прийшла у відділ кадрів одного підприємства і запитує:

– Чи не могли б ви мене взяти на роботу секретаркою?

Кадровик подивився на вродливу жіночку і запитує:

– Ви швидко друкуєте?

– Ні.


– Тоді, певно, ви досвідчена стенографістка?

– Ні.


– Тоді, що ж ви можете робити?

– Я не вагітнію.



СЕКРЕТАРКА І СЕКРЕТУТКИ

Приходить один чоловік у приймальню де було багато секретарок і звертається до першої:

– Скажіть, будь-ласка, де можна знайти вашого директора?

– Я не знаю.

Він до другої. Та теж не знає. Він до третьої, і третя не знає.

Потім дивиться, а в кінці кімнати сидить і ще одна така старенька- старенька жіночка. Він звертається до неї. Та йому відповіла. Тоді він і запитує в неї:

– А чому ви знаєте, де директор, а ті три не знають?

– Бо я – секретарка, а ті три – секретутки...



КІТ І КОРОВА

Іде якось Корова по селу, аж бачить Кіт іде. Вона до нього:

– Гай-гай, такий малий, а вже з вусами.

– Ай-ай,– замуркотів Кіт,– а ти така здорова, а ходиш без ліфчика.



ТИ ОПУСТИСЬ, АБО ПІДНІМИСЬ

Одружилась висока жінка з малим чоловіком, полягали спати і лежать. Жінка крутиться, їй хочеться, а він ні туди, ні сюди. Ото вона мовчала-мовчала, а потім і говорить до нього:

– Слухай, чоловіче, ти або піднімись – то будемо про щось говорити, або опустись – то будемо щось робити...

11.3.1960 р.

САМ ПРИЗНАВСЯ

То якось на Крайній Півночі археологи робили розкопки і викопали скелет мамонта. Довго думали – міркували, скільки років мамонту? Одна група вчених стверджувала, що мамонту дві з половиною тисячі років, а друга, що – три тисячі з половиною.

А поскільки виникла суперечка – то вирішили здати у міліцію на експертизу.

– Через скільки прийти за результатом?– запитали в начальника.

– Прийдіть, будь-ласка десь через деньків три – чотири.

Приходять. Вийшов міліціонер богатирського росту, морда аж до п’ят одвисає, кулаки, як у Жаботинського, весь у милі, пар з нього стовпом, всі кинулись до нього:

– Ну і скільки років мамонту?

– Три тисячі з половиною.

– А ви як узнали?

– Сам признався.



1976 р.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ОРДЕН?

Одного єврея представили до нагороди і запитують:

– Що тобі краще дати 100 гривень, чи орден?

– А скільки коштує орден?

– П’ять крб.

– То давайте краще 95 крб і орден.



ПОКАЗОВИЙ ВИСТУП

Посилають Дуньку в Європу на конкурс проституток і наказують:

– Ти ж дивись, хоч не займи перше місце, а то скажуть, що в нас в Союзі тільки те й роблять, що б..твом займаються.

Поїхала Дунька. Не пройшло і двох тижднів, як приїзджає з двома великими валізами.

– Так яке місце зайняла?– питає секретар Дуньку?

– Третє.


– А це що в тебе за валізи?

– А це за показовий виступ.



МАШИНА ЗА ПЛЯШКИ

Жили-були по сусідству два сусіди, де один з них пив, а другий складав гроші на машину. Ото, кожен день, як проснуться, такі перегукуються між собою:

– То як, ти все п’єш?– питає Данило.

– П’ю, відповідає Грицько. –А ти все гроші складаєш на машину?

– Так!-відповідає Данило, – складаю.

І так кожен раз протягом декількох років один одному вони звітували і задавали одне і те ж питання, і так же само відповідали, аж поки якогось дня, вже першим до Данила Грицько заговорив:

– Так що, ти ще гроші складаєш?

– Так, складаю. А ти все п’єш?

– Та ні, браток. Оце вчора здав пляшечки і купив собі машину.

РОЗМОВА БІЗНЕСМЕНІВ

– Як твої діла,– питає один бізнесмен у другого?

– Як у картоплі?

– А як у картоплі?

– Як за зиму не з’їдять, так весною посадять.

12.11.1959 р.


Каталог: books -> download -> rtf
rtf -> Диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Тарасові Шевченку
rtf -> Післямова
rtf -> Варткес Тевекелян рекламне бюро пана кочека
rtf -> Вічник Сповідь на перевалі духу
rtf -> Тарас Прохасько БотакЄ
rtf -> Ізольди Марківни Книш директорові школи Товаришу директор! Сьогодні, згідно з планом, я проводила урок
rtf -> Роман Іваничук Мальви Розділ перший
rtf -> Дебора Гаркнесс Сповідь відьом Дивовижні стосунки магії та науки
rtf -> Кір буличов — творець фантастичних світів
rtf -> Олесь Бердник


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка