Валентин кудрицький


КІМНАТА ДЛЯ САМООБСЛУГОВУВАННЯ



Сторінка2/26
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.73 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

КІМНАТА ДЛЯ САМООБСЛУГОВУВАННЯ

Чоловікові захотілось розважитись по повній програмі і він вирішив піти у будинок розпусти, але оскільки грошей було в обмаль, то він заказав самий дешевий номер. Йому запропонували кімнату, ну, скажем під № 40. Заплатив він певну суму, сів в ній на дивані і чекає. Проходить півгодини – ніхто не приходить, ось уже й година – теж ніхто не приходить. І так як у нього терпець урвався – він пішов до адміністратора:

– Скажіть, будь-ласка,– звернувся він до жіночки,– а чому в мій номер ніхто не приходить?

– А ви з якого номера?

– З сорокового.

– Ну, дорогенький, за такі гроші як ви заплатили, в нас займаються самообслуговуванням.



7.8.1960 р.

ПІСЛЯ ПАРТЗБОРІВ

Дружина до чоловіка:

– Бачиш, які яйця сьогодні в нашому магазині здорові.

– Так, так,– сказав чоловік. Видно, таки добряче перепало нашому Півню на вчорашніх партійних зборах.



ПОКЕПКУВАВ

Є люди, які дуже люблять посміятись над кимось. Пам’ятаю, як до мене колись підійшов саме такий один мій давній знайомий і з присутнім тільки йому цинізмом процідив крізь зуби:

– Здоров, піїт!

Звісно, така форма спілкування не сподобалась мені і я, щоб якось згладити цей кут, механічно відповів:

– То не твого батька сьогодні забрали в лікарню?

– Не знаю, а що з ним?

– Кажуть люди, що ніби він більше не міг терпіть того сорому, який йому приносив його недоумкуватий синок, що вічно кепкував над людьми.

– Що ти сказав?

– Доброго здоров’ячка, шановний дотепнику.

с. Містечко. Житомирщина 20.8.1959 р.

КОМУ НАЛЕЖИТЬ СКАРБ?

Якось йшли полем–пан, солдат і прокурор. Йшли вони, йшли і раптом вирішили відпочити. Коли присіли, аж дивляться: лежить камінь, а на камені букви в такому порядку: Е, О, Н, Ч, К, С, Н, Б, С, Д. Хто б їх тут міг написати і навіщо? Думали – гадали, але так путнього нічого і не придумали. Аж, нарешті, солдат трохи поворушивши мозком, розшифрував їх, в яких повідомлялось:

«Если отступить назад четыре квадратных сажени, найдёте большую суму денег».

Зробили все так як було написано і, дійсно, знайшли великий скарб. Коли всі побачили той скарб, як всі троє почали доводить, що скарб належить саме тільки йому і більше нікому. Пан, бо він – пан, а прокурор, бо він – прокурор, а солдат, що йому, бо він його розшифрував. І в той час, як вони це виясняли, до них підійшов старенький дідусь, вислухав їхню суперечку і сказав:

– Той, хто розгадає ці букви назад, тому і належатиме клад. І знову відгадав солдат. Ось що було сказано: «Деньги спрятанные, были найдены солдатом – казённым человеком, нужно отдать ему».

ДВА ЄВРЕЇ І САРА

Один єврей до другого:

– Абрам, говорять, що твоя Сара повія.

– Ну то й що?

– Так навіщо вона ходить туди, де її знають?

5.5.1960 р.

ЧОЛОВІЧА СПРАВА

То якось, прогулюючись містом з чоловіком, жінка побачила велетня-чоловіка, що стояв, обпершись над урною і голосно відтворював якісь допотопні звуки, звернулась до свого чоловіка :

– Ти подивись, мов, на того чоловіка, що набрався, як свиня, і стогне… над урною. Хоч сам так не роби.

– А то чоловіча справа,– відповів їй чоловік.

– А яка ж тоді жіноча справа?

– Транспортувати свого чоловіка додому, щоб його не забрала міліція.



ЩОБ БУТИ МІНІАТЮРНОЮ

Чоловік до жінки:

– Ти поглянь, яка в Івана Івановича мініатюрна жіночка, як лялечка, пальчики оближеш: і стройненька, і свіженька, і гарненька. А очі, як зіроньки в небі.

– Якби в нас була служанка, як у Івана Івановича, та в мене був власний водій, як у теї жіночки, який би допомогав мені місяцями, як тебе дома не буває, та було стільки грошей, як у них, то, можливо, я була б і ще гарнішою.

– А що я маю робити, як у мене нема власного водія і замісника?

– Тоді іди і не бурчи, бо появиться…



ОТОЖ ІДЗЯВКАЄ…

Якось ідуть два приятелі і один говорить до іншого:

– Ти подивись, Іване, на те собача. Таке мале, а на якого барбоса дзявкає.

– Отож і дзявкає, бо знає, що в нас демократія...



22.4.1988 р.

КОЛЬОРОВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Колись, як тільки появилось кольорове телебачення, а кольорових телевізорів ще не було ні в кого, окрім обраних, то диктор, коли вмика в передачу, то ніби звертався приблизно так:

– Шановні, пане Щербицький і пане Шелест! Вмикайте свої телевізори, починається сеанс кольорового телебачення.

7.7.1968 р.

МОРОЗ І ГОРОБЕЦЬ

Мініказка Надворі був великий мороз. Летів Горобець, замерз і впав на сніг. Ішла Корова і ляпнула на нього… зверху. Той трохи зігрівся і почав цвірінькати. Проходив поруч Кіт, почув його радісний крик, витяг з гімняного полону, помив і з’ів. Мораль:

– Не завжди ворог той, хто тебе обкакає, але і не завжди той товариш, хто тебе витягне з того лайна і обмиє.



Я ВАША ТЬОТЯ

Під час турне по Європі в однієї іноземки хтось украв золотий годинник. Підозра впала на одну росіянку. Потерпіла через перекладача, який не досконало володів російською мовою, звертається до росіянки, щоб та повернула їй годинник. Коли перекладач звернулась до росіянки, то та відповіла:

– Здрастуйте, я ваша тьотя.

Перекладач перекладає:

– Росіянка сказала, що вона ваша родичка.

Іноземка: – То скажіть їй, що хай віддасть хоч половину.

Росіянка: – А хрена вона … не хоче?

Перекладач: – Вона сказала, що може віддати тільки...

овочами.

ДІСТРОПИК І МУХА

– Сестра, сестра, прогони муху. Всі груди зтоптала.



22.1.1976 р.

ПОКИ НЕ ЗАХОЛОВ

Один сільський хлопець робив забойщиком на одному сільському м’ясокомбінаті, а потім вирішив поміняти роботу і переїхав у місто, де записався у спортивне товариство в секцію по боксу. Ось і перша зустріч. Спортсмени обмінялись привітаннями і почався поєдинок. Але замість того, щоб нападати на свого суперника, новенький весь раунд лише захищався. Коли раунд закінчився, тренер підійшов до боксера і запитує:

– Захищався ти добряче, але чому ж ти не нападав на свого супротивника ?

– А хіба можна?

– Навіть треба.

– Добре,– сказав м’ясник.

Ось розпочався другий раунд. М’ясник як уліпить міського, той, як у нас говорять: « і з копит звалився». Суддя рахує:

– Раз, два, три...

– Та що ви рахуєте? – обізвався той що з колгоспу.– Ви краще знімайте шкіру, поки він ще не охолов. У нашому колгоспі після такого удару ще ні один бик не піднявся.

1976 р.

ДОЗВОЛЬТЕ ЗАЛІКОВУ

Професор до студентки медінституту:

– Ось вам два питання і якщо ви на їх відповісте, то я вам поставлю п’ять. Отож, перше питання, як називається той чоловік, який не може виконати свій обов’язок?

– Імпотент.

– Вірно.

– А як називається чоловік, який може, але не хоче?– хитро посміхнувся професор.

– В медичній літературі подібного терміна не зустрічала, але, як на на мою думку,– подумала трохи студентка,– так то вже – просто негідник.

– Дозвольте вашу залікову.



ЯКЩО Я ПОМРУ

Хворий помирав від холери і просить у палатного:

– Докторе, якщо я помру, то передайте моїм рідним, що я помер від сіфіліса.

– Це ж чому так?– здивувався лікар.

– Краще вмерти чоловічою хворобою, ніж хворобою якогось дристуна.

ПРОЇЗДНИЙ І ДВА БАГАЖНИХ

Жіночка з двома кавалерами зайшла у трамвай, стала і стоїть, надіючись, що хтось із кавалерів візьме і для неї квиток. Аж тут підходить контролер і до жінки:

– Ваш квиточок, громадяночко.

Жіночка не розгубилась і до контролера:

– Будь-ласка, дайте один проїздний і два багажних.

МІНІСПІДНИЦЯ І МІНІХРЕН...

Жінка пошила собі мініюбку, стала перед чоловіками і хизується своєю вродою. Чоловікові стало незручно перед гостями, що дружина занадто вже перегинається і зробив їй зауваження. Жінка не стрималась і відповіла:

– Я з тобою ось уже більше двадцяти років живу і ні разу нікому не сказала, що в тебе мініхрен.

– Можливо він був би і більший, якби ти не була Бабою Ягою.



СТРУЖКИ НА ДІЛЬНИЦІ...

Подружка до іншої подружки:

– Ну то як, виконроб тебе сьогодні добре стругав?

– А ти звідки знаєш?

– Бачила, як стружки летіли по всій дільниці.

26.12.1959 р.

ТРИ СТАДІЇ СІФИЛІСА

1. Пішов попісять, і хрен в руках залишився.

2. На могилі трава не росте.

3. З портрета зуби випадають.



ЧАШКА НА ЛАНЦЮГУ?

Приїзджає один іноземець в СРСР ( була колись така імперія) і захотілось йому з криниці напитись справжньої джерельної води.

Але коли підійшов до криниці, то помітив, що чашка прикована до ланцюга. Він і запитує у секретаря райкому:

– Скажіть, будь-ласка, а чому чашка у вас на ланцюгу?

Не міг же секретар обкому сказати іноземному бізнесмену правду, щоб чашку не вкрали, бо хто-знає, що іноземець подумає, ото він і відповідає:

– А це тому, щоб наших людей відучити від буржуазних привичок, щоб не прислуговували панам.

– Але ж тут нема нічого дивного, адже християнин і повинен бути саме таким гостинним.

– Так то воно так, але перед Богом всі люди рівні.



ВИПАДОК НА ДОЗВІЛЛІ

Якось зібрались друзі поїхати в ліс на природу, та за одно і подружок своїх навістить. Коли приїхали, мекнули, як говорять пляшечку біленької,– як вони любили говорити. Але що на трьох на природі ота пляшечка? Ото і вирішили роздобутий ще одну пляшечку місцевого виробництва. Тільки поговорили, аж дивляться назустріч іде чоловік. Вони до нього:

– А чи не змогли б ви, добрий чоловіче, підказати, де тут можна дістати самогонки?

Чоловік погодився допомогти. Дали йому гроші, а самі пішли по своїх справах. А через деякий час, коли осушили і другу пляшку, чоловік і запитує в прибульців, а по якому поводу ви приїхали? Хлопці добродушно розповіли, що приїхали трохи відпочити і розважитись…

– А до кого, якщо не таємниця?

– Та є тут гарнесенька жіночка.

– І як же звати ту красуню?

Ті відповіли. І щоб ви думали? То була дружина посильного.

Отак вони віддячили доброму чоловікові за його старання. Одним словом, в боргу не залишились. Хай знає, як споювати людей…

В САНАТОРІЇ

Два головних лікарі двох відомих санаторіїв зустрілись і перший запитує в другого:

– Що ти робиш, якщо в твоєму санаторії починає текти стеля?

– Підставляю консервні банки.

– А ти?

– А я ночви.



– І довго вони там стоять?

– Аж поки почнеться зима.

– А потім.

– А потім ночви забираю, бо вода замерзає.

– Я так і знав.

– А звідки ти взнав?

– Бо твій завгосп приходив до мене за досвідом.

2.2.1993 р.

ПОКИ В МЕНЕ ПІДНІМЕТЬСЯ

Познайомилась француженка з росіянином і повела його до себе в номер. Запропонувала роздягтись. Коли росіянин роздягнувся, вона відкрила вікно і викинула його одежу з дванадцятого поверху.

– Ви навіщо це зробили?– запитав росіянин француженку.

– Після того, як ви зі мною переспите ніч, він на вас буде малий, – і тут же сама роздяглась.

Росіянин поступив так само: узяв її одежу і теж викинув через вікно з дванадцятого поверху. Вона в нього запитує:

– А ви навіщо мою одежу викинули?

– Бо поки в мене підніметься, то ваш костюм вийде з моди.

Вересень, 1995 р.

ХАНУРИК І ПРОДАВЕЦЬ

Приходить ханурик в горілчаний магазин о другій п’ятнадцять за пляшкою горілки. Продавець розмахує руками. Ханурик:

– Що вже нема?

– А ти б прийшов о другій тридцять.



ЗНАТОКИ І ХАНУРИКИ

Знатокам надійшло запитання від хануриків:

– Відгадайте, будь-ласка, що таке У-2 і що таке У-7?

– У-2, це під час війни був такий літак, на якому із Сталінграда доставили у Москву німецького полоненного фельдмаршала Паулюса, а що таке У-7 не знаємо.

Тоді вирішили запитать у телеглядачів. На телеекрані з’явилась пропита заросша – бородою морда і відповідає:

– Це горілчаний магазин, який у дві години відчиняється, а о сьомій годині зачиняється.



Вересень 1995 р.

В ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ

– Як в пологовому будинку чоловіки різних національностей впізнавали своїх дітей?

Трапилось так, що в пологовому будинку народили чотири жінки різних національностей і ніхто не знав, де чия дитина.

Запросили росіянина. Той пішов у гастроном, купив пляшку «Московської», зайшов у палату, налив дві склянки і почав проходити біля малюків. Коли дивиться, один хап за шклянку і потягнув до рота.

– Оце моє,– сказав росіянин.

Коли запросили француза, той пішов у порнографічний магазин, накупив еротичних картинок і теж почав носити між малюками. Раптом одне схопило рученятами.

– Оце моє,– сказав француз.

А коли залишилось двоє діток, то одне з них закричало: «Хай Гітлер!» – а друге обкакалось. Так німець і єврей розібрались, де чиє.



СТАРІ ДРУЗІ

Старі друзі зустрілись десь років через п’ятдесят і один до одного:

– Ну і як сексуальні справи?– Грицько до Данила?

– Та які там справи? Не сміши. Вже нема нічого. А в тебе?

– А в мене ще вісить.

ВИЛАЗЬ НА ТАБУРЕТКУ

Підхватив один молодичок спірохет і прийшов до дільничного доктора за порадою:

– Докторе, що мені робити?

– А що робити? Відрубати члена.

Вийшов хлопець від дільничного і пішов до професора.

Розповів йому про те, що сказав дільничний. Професор уважно вислухав хворого, похитав головою і говорить:

– Дурень твій дільничний.

– Те ж саме і я йому сказав.

– Ну добре, юначе, а ти можеш піднятися на табуретку?– Звісно, можу.

– А тепер плигай.

А коли хлопець плигнув – член відпав.

– От бачиш, і відрубувати не потрібно.



ЗРОБИ ВИКИДЕНЬ

Якось, прийшовши з роботи, мати запитує в синочка і донечки:

– Щоб ви дітки, більше хотіли, братика чи сестричку?

– Почекай, мамо, ми порадимось.

Пішли. А коли порадились, сказали:

– Знаєш, мамусю, а чи не краще було б зробити викидень.



1975 р.

ЗЕК НА ЗАПОРОЖЦІ

Їде Іван із в’язниці на «Запорожці», а назустріч друзі по нещастю, але ті, які вже вийшли на волю раніше, зупиняють братка:

– Бачиш,– каже перший,– а в мене вже «Волга».

– А в мене «Жигулі»– сказав другий. – А ти що не можеш купити собі кращу?

– Хлопці, та дайте хоч додому доїхати.

– А звідки ж ти їдеш?

– Із в’язниці.

Вересень 1995 р.

НА УРОЦІ ЗООЛОГІЇ На уроці зоології вчителька розповідала про пернатих і про ту користь яку вони приносять народному господарству. Після викладу матеріала запитала в учнів:

– І так, яку користь приносить людям, ну, скажімо – гусь?– відповідай, Іванов.

– Шкварку.

– А ще?


– Шкварку, – і так три рази...

– Ну добре. А на чому ти спиш?

– На куфайці.

– Добре, а мама на чому спить?

– На дивані.

– Добре, Іванов. А татко на чому спить?

– На мамі...

КОГО Я БАЧУ!

Батько з сином щось в квартирі майстрували, аж чують дзвінок у двері. Батько до сина:

– А ну, синку, збігай подивися, хто там?.

Син подивився у оглядове віконечко і тут же вигукує:

– Татку, там вчителька.

– Ну що ж ти стоїш, як істукан? Зустрічай її так, як би зустрічав її я. Вовочка відкриває двері:

– Ганна Петрівна, в рот твою козу, кого я бачу! Скільки літ, скільки зим, заходь, дорогенька, заходь. Милості просимо.

ТАК ЩО, НЕ ЧЕКАЛИ?

Учень запізнився на урок і зайшов у класс, не постукавши.

Вчителька:

– Вовочка, вийди і зайди так, як це зробив би твій татко.

Пішов Вовочка, аж під кінець дня приходить, стукнув носаком у двері і до всіх:

– Так що, суки, не чекали?



ІНЕРЦІЯ

Коли почали появлятись перші дипломовані вчителі, то громадяни одного селища на своїй селищній раді вирішили просити високе начальство з губернії, щоб воно і до них прислало дипломованого педагога, який міг би навчати їхніх дітей. Так то так, рішити то вирішили, а коли мали прислати вчительку, то громадяни села все думали, кого ж послати за тею вчителькою, щоб не оканфузиться, як говорили в їх селищі, а то хто зна що може подумати про їх вчителька. Ото, порадившись всею громадою, вирішили послати діда Степана, так як той відзначався своєю кмітливістю, дотепністю і дипломатичністю.

– То як, дідуню, не підведете?

– Ну коли громада просить, то чи можу я відмовити шановному товариству?

Ото і поїхав дід. Дивиться і справді на вокзалі стоїть симпатична молоденька жіночка у червоному пальто, так як йому і розказували. Він до неї:

– Ви вчителька?

– Так, я вчителька.

– Я приїхав за вами,– сказав дідок. – Ідіть за мною.

А коли вчителька сіла на ароматному сіні на підводі, так як раніше іншого транспорту не існувало, то вирішила тут же і розпочати свою педагогічну діяльність. Отож, коли конячка смикнула і вони похитнулись, то вчителька і запитує в дідка:

– Діду, а ви знаєте як це явище називається?

– Ні,– добродушно дідок похитав головою.

– Так от, дідуню, це явище називається інерцією. Зрозуміли?

– Зрозумів,– відповів дідок і їдуть далі.

Їхали вони їхали, як дід почухав потилицю і знов до вчительки:

– Нічого не розумію, що то воно за таке – інерція? – Вчителька знов почала пояснювати і знов старий нічого не зрозумів. Тоді вона звернулась до діда і говорить, дай мені віжки. А коли він їй дав віжки, то вона розігнала коней, а потім їх різко зупинила.

То дід хоч не знав, що таке інерція, але схопився за поручень і як сидів так і залишився сидіти на возі, а вчителька по тій же інерції вилетіла з воза і впала на коняку та з переляку знепритомніла і лежить на ній із заголеною попою, бо ж раніше трусики не носили. Дідок подивився на ту жіночу красу й відвернувся, бо ж якось незручно старому дивитись на таку молоденьку жіночку, а вчителька все лежить і лежить. Він знов подивився на вчительку і тут же, ніби прозрів, та й говорить до вчительки:

– О, Марія Мусіївна, тепер я вже знаю що таке інерція. Можете підніматись. По вашому це – інерція, а по нашому, вибачайте, це якось говорити незручно.

СЕКСУАЛЬНИЙ ЧАС

Класний керівник учням загадала, щоб на слідуючий урок вони всі принесли свій розпорядок дня. Приніс і Вовочка.

Читають: З 7-до 8 – туалет. З вісьми до 8-30 – сніданок, потім іде в школу. З 9 до 14 – уроки. з 14 до 16 – відпочинок.. З 16 до 19 – приготуванння уроків, а з 19 до 20 – сексуальний час. Тут вчителька і зупинилась:

– Вовочка, чи не зміг би ти більш детально пояснити, що це в тебе за сексуальний час?

– А це як приходять з роботи мій батько і мати, і після того, як перевірять уроки, починають мене, так би сказати – сношати за двійки.

22.2.1976 р.

НЕЙТРОННА БОМБА

– Слухай, Петре, ти от фізик, то ж поясни мені, що таке нейтронна бомба?

– Нейтронна, це така бомба, після якої нічого не залишається.

– А хіба її вже кинули?



ЧОТИРИ СТЕПЕНІ ОП’ЯНІННЯ

1. Чоловік пізно приходить додому і присягається, що був на роботі.

2. Приходить з товаришем додому і просить у дружини:

– Дорогая, я тебе дуже прошу, скажи, що ти моя сестра.

3. Приходить чоловік додому і говорить дружині:

– Слухай, Машуня, пішли по б..ям.

4. Сідає в таксі. Водій запитує: куди їхати, а він відповідає:

– А яка різниця.



ЯК СИНИ ГОДУВАЛИ БАТЬКА

Було у батька три сини. А коли вони повиростали, батько зібрав їх всіх разом і питає:

– Ну, синки, ви вже дорослі, гарно стоїте на ногах, у кожного своя дорога, ну, а я вже старий, отож і хотів би почути від кожного з вас, як же і чим ви мене будете годувати, як я зовсім постарію?

– Ну, звісно, хлібом,– сказав самий старший син. Те саме сказав і середній син. А найменший мовчить...

– А ти чому нічого не говориш?– батько до найменшого.

– А я, тату, буду вас годувати, ну як вам сказати,– хреном.

– Хреном то і хреном,– повторив батько. У кожного свій метод заробляти гроші.

Ото поговорили і два старших поїхали по світах, а менший приходить до батька і говорить:

– Тату, дай мені двісті крб.

Батько дав сину гроші. Що не говоріть, а своя дитина. Взяв синок гроші, одягнув вишиваночку і пішов у гастроном, що був навпроти їх будинку. А коли зайшов, то підійшов до вродливої продавщині і говорить:

– Галочко, а розстібни но ти свій халатик, а я подивлюсь на твої грудоньки – дам двісті крб. Галочка подумала, повела в підсобку, взяла гроші і показала те, що він так прохав. Хлопець подякував і на тім чемно розійшлись. Пройшло ще десь біля місяця, синок знову приходить до батька і знову просить вже п’ятсот крб. Батько знову дав. І знову хлопець прийшов до теї самої красуні і говорить:

– Слухай, Галочко, а зніми но ти свої трусики, а я на твою квіточку гляну, дам пятсот крб. Дівчина і очима не кліпнула, знову взяла гроші і показала все те, що він прохав. Хлопець оглянув квіточку і так як личить справжньому джентельмену – подякував жіночці і знову пішов.

Пройшла і ще десь неділя-дві, приходить синок знову до батька і просить вже тисячу.

Батько подумав і сказав:

– Горазд, синку, тисяча це вже великі гроші. В цей раз я ще тобі дам, але в майбутньому більше не проси і не надійся.

– Добре!– відповів синок.

А коли син взяв гроші, як тут же переодягнувся у святкове і пішов знову до тієї жіночки. Ну, а батько, щоб син не бачив, та за ним. Аж дивиться, як син зайшов у гастроном, підійшов до продавщині та їй говорить:

– Слухай, Галю, даю тисячу крб, тільки дай я своїм красенем обведу три рази навколо твоєї троянди. Жінка знов прицінилась і погодилась: де, мов наше не пропадало. Але, коли він витяг свого красеня і обвів навколо печерки, як вона тут же свою думку змінила і дозволила хлопцю зануритись .

– Е ні,– сказав хлопець,– ми так не домовлялись, – і обвів ще раз навколо квіточки.

– Даю дві тисячі! – вигукнула жінка, тільки давай туди.– Е ні.

І втретє обвів навколо троянди.

– Даю чотири тисячі,– входячи в азарт,– сказала жіночка.

А коли обвів вчетверте, то вона:

– Даю п’ять тисяч.

А батько, який стояв під вітриною і все це чув, тут же до сина:

– Синку, погоджуйся, це вже гроші!...



2.1.1968 р.

НАЙКРАЩА ОХОТА

Зібрались три мисливці і сперечаються між собою на тему, яка найкраща охота? Один сказав, що сама найкраща охота на білок. Підеш в тайгу – одне задоволення. Другий сказав, що саме краще іти в степ з беркутом на лисицю. Третій послухав, похитав головою і сказав, що ті нічого в охоті не розбираються. Бо сама найкраща охота, це коли ти ідеш по ялтинському пляжі і дивися:

направо – фея і наліво – фея, і їй охота, і тобі охота. Ото – охота.

ЯК ВЕДУТЬ СЕБЕ ЖІНКИ ПІСЛЯ ПОЛОВОГО АКТУ?

Як ведуть себе жінки різних національностей після полового акту?

1. Німка: Ганс, я не завагітніла?

2. Француженка: Ти мене нічим не нагородив...?

3. Американка: Хело, хлопчику, а як тебе звати?

4. Українка: Оце вже і все?



ЯК СПРАВИ?

– Як справи?– Петро питає у Павла.

– Як у Польщі.

– А як у Польщі?

– У кого товщий – той і пан...

10.11.1968 р.

ДОМІНО

Коли татко приїхав з командировки, то він всім привіз подарунки, в тому числі і мамці. Ото сидять якось братик із сестричкою і сестричка до братика:

– А вгадай, що татко привіз мамці з Києва?

– Не знаю. І що ж він привіз?– запитує братік сестричку.

– Доміно.

– А ти звідки знаєш?

– А я чула, як мамка сьогодні вночі говорила таткові: «я кінчаю» а татко їй відповідав: – І я – теж.


Каталог: books -> download -> rtf
rtf -> Диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Тарасові Шевченку
rtf -> Післямова
rtf -> Варткес Тевекелян рекламне бюро пана кочека
rtf -> Вічник Сповідь на перевалі духу
rtf -> Тарас Прохасько БотакЄ
rtf -> Ізольди Марківни Книш директорові школи Товаришу директор! Сьогодні, згідно з планом, я проводила урок
rtf -> Роман Іваничук Мальви Розділ перший
rtf -> Дебора Гаркнесс Сповідь відьом Дивовижні стосунки магії та науки
rtf -> Кір буличов — творець фантастичних світів
rtf -> Олесь Бердник


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка