«Вакцини та імунні сироватки»



Сторінка2/2
Дата конвертації19.02.2021
Розмір0.49 Mb.
1   2
ДНК-вакцини представляють собою очищені нуклеотидні послідовності ДНК вірусу. Принцип дії препаратів даного типу заснований на поглинанні клітинами організму генетичного матеріалу вірусу та ендогенному синтезі вірусних білків, які б представляли собою вакцину.

Їстівні вакцини розробляються на основі трансгенних рослин, в геном яких вбудовують відповідний фрагмент геному патогенного мікроорганізму.

Ліпосомальні вакцини отримують за допомогою ліпофільних носіїв, а саме антигени збудників, проти яких необхідно створити імунітет, вводяться у ліпосоми – одно- або багатокамерні жирові пухирці, що легко захоплюються макрофагами і швидко індукують імунну відповідь. Імуноліпосоми викликають проліферацію Т-лімфоцитів, вироблення ними IL-2 і стимулюють синтез антитіл. Мікрокапсули виготовляють з нетоксичних неантигенних біорозчинних полімерів – лактиду чи гліколіду або їх сополімерів. Діаметр таких мікросфер звичайно не перевищує 10 мк, але кожна капсула може містити антигени декількох збудників. Для імунізації можна використовувати суміш різних мікрокапсул. Самі мікрокапсули мають виражену ад’ювантну дію, що дозволяє знижувати дози вакцинного матеріалу.

Імунні сироватки і імуноглобуліни



Лікувально-профілактичні

Діагностичні

Протидифтерійна сироватка;

Протиправцева сироватка і

протиправцевий імуноглобулін;

Протигангренозна моно- і

полівалентна сироватки

Проти стафілококовий імуноглобулін

Глобулін проти сибірки


  • Антивірусні

Протикоровий імуноглобулін

Антирабічний гама-глобулін

Протигрипозний імуноглобулін

Противісповий імуноглобулін

Імуноглобулін проти вірусу кліщового енцефаліту


  • Для ідентифікації бактеріальних інфекцій

Аглютинуючі

Преципітуючі

Лізуючі


Віруснейтралізуючі

Комплементзв’язуючі

Антигемаглютинуючі


Основні принципи контролю вакцинних препаратів

та препаратів із сироваток



  1. На стерильність (у випадку живих вакцин – на відсутність контамінації другими мікроорганізмами).

  2. На відсутність шкідливості. Здійснюється цей етап контролю на чутливих тваринах за даними про смерть або виживання тварин, клінічними проявами інфекції або наявністю інтоксикації, бактеріологічними показниками та зміною ваги тварин.

  3. На реактогенність (на лабораторних тваринах чи, іноді, на обмежених контингентах людей – добровольців). Оцінку проводять за температурною реакцією організму, розвитком запалення на місці введення та іншими показниками.

  4. Перевірка специфічної активності.

А. Вакцинні препарати:

- За концентрацією мікробів

- За здатністю антитіло утворення при введені тваринам

- За здатністю викликати у імунізованих тварин несприйнятливість до зараження відповідними вірулентними мікроорганізмами.



Б. Препарати із сироваток – за концентрацією антитіл.

  1. На онкогенність. Перевірці на експериментальних тваринах підлягають корпускулярні вакцини.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка