Утоплення в прісній воді

Дії керівника бригади екстреної медичної допомоги

Збір анамнезу події:

встановити час, коли трапився нещасний випадок;

встановити час з моменту витягнення потерпілого з води;

встановити, чи був потерпілий на момент витягнення його з води у свідомості;

встановити, чи проводилась потерпілому СЛР.

Проведення огляду та фізикального обстеження: – виявлення ознак зупинки кровообігу;

оцінка загального стану потерпілого та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE;

відповідно до показів усунути порушення життєво важливих функцій організму: кровообігу, дихання;

наявність ознак, що можуть вказувати на можливу травму хребта.

Оцінка стану потерпілого: – наявність свідомості (можлива більш деталізована оцінка порушення рівня свідомості за шкалою ком Глазго, якщо у потерпілого не відмічається зупинка кровообігу); – визначення ЧД (його характеристика); – визначення Ps (його характеристика); – вимірювання АТ.

Проведення інструментального обстеження: Обов’язкові: – реєстрація ЕКГ у 3 відведеннях або оцінка ритму безпосередньо з ложок дефібрилятора; – використання АЗД (якщо в цьому є потреба). Бажані: – пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма − 95 %).

ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

положення потерпілого на спині;

накласти шийний комір;

очистити верхні дихальні шляхи;

забезпечити адекватне дихання;

використання АЗД (якщо у потерпілого є ознаки клінічної смерті);

проведення оксигенотерапії показане потерпілим зі зниженням сатурації менше 95 % (інгаляцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3−5 л/хв);

забезпечення венозного доступу (венозний доступ проводиться шляхом виконання стандартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою).

Потерпілий знаходиться в свідомості:

інгаляція кисню, зігрівання потерпілого;

введення антигіпоксантів: Аскорбінова кислота 5 % − 0,3 мл/10 кг внутрішньовенно;

введення перфузійних розчинів: • Гідроксиетилкрохмаль 6 % − 500 мл внутрішньовенно; • Декстроза (глюкоза) 5 % − 400 мл внутрішньовенно; – при збудженні: • Діазепам 0,5 % − 2−4 мл (далі по 2 мл внутрішньовенно до одержання ефекту);

– введення глюкокортикостероїдів: • Дексаметазон 0,4 % − 12−20 мг внутрішньовенно;

введення салуретіків: • Фуросемід 1 % 20−40 мг внутрішньовенно;

термінова госпіталізація в відділення, які надають вторинну медичну допомогу у ВІТ.

потерпілий знаходиться без свідомості:

інгаляція кисню;

за необхідністі інтубація або комбітюб (ларингеальна маска);

введення антигіпоксантів: • Аскорбінова кислота 5% − 0,3 мл/10 кг внутрішньовенно;

введення перфузійних розчинів: • Гідроксиетилкрохмаль 6 % − 500 мл внутрішньовенно; • Декстроза (глюкоза) 5 % − 400 мл внутрішньовенно; • Натрію гідрокарбонат 4 % − 200 мл внутрішньовенно;

при збудженні: • Діазепам 0,5 % − 2−4 мл (далі по 2 мл внутрішньовенно до одержання ефекту); • Натрію оксибутират 20 % − 10−20 мл внутрішньовенно-крапельно у 5 % розчині глюкози;

введення глюкокортикостероїдів: • Дексаметазон 0,4 % − 12−20 мг внутрішньовенно;

введення салуретиків: • Фуросемід 1 % − 20−40 мг внутрішньовенно;

термінова госпіталізація відділення, які надають вторинну медичну допомогу у ПШП або у ВІТ (оминаючи приймальне відділення).

Госпіталізація

– всі потерпілі після утоплення або занурення у воду незалежно від статі, віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації;

– під час транспортування необхідно забезпечити: • моніторування стану потерпілого; • проведення лікувальних заходів; • готовність до проведення реанімаційних заходів;

– транспортування здійснюється на ношах після стабілізації стану пацієнта у відділення ЕМД багатопрофільної лікарні, безпосередньо у ПШП або ВІТ (реанімаційне відділення), оминаючи приймальне відділення.

МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ

введення антигіпоксантів: • Аскорбінова кислота 5 % − 0,3 мл/10 кг внутрішньовенно;

– введення перфузійних розчинів: • Гідроксиетилкрохмаль – 500 мл внутрішньовенно; • Декстроза (глюкоза) 5 % − 400 мл внутрішньовенно; • Натрію гідрокарбонат 4 % − 200 мл внутрішньовенно;

– при збудженні: • Діазепам 0,5 % − 2−4 мл (далі по 2 мл внутрішньовенно до одержання ефекту); • Натрію оксибутират 20 % − 10−20 мл внутрішньовенно крапельно у 5 % розчині глюкози.

– введення глюкокортикостероїдів: • Дексаметазон 0,4 % − 12−20 мг внутрішньовенно;