Травма грудної клітки



Скачати 336.95 Kb.
Сторінка2/16
Дата конвертації01.02.2021
Розмір336.95 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
1. Грудна стінка.

Корені історії розвитку грудної хірургії беруть свій початок у глибокій давнині.

Відомо, що ще Гіппократ робив спробу встановити основні клінічні прояви гострої емпієми плеври. Для видалення гною він радив розтинати стінку плевральної порожнини ножем або розпеченим залізом. З метою кращого звільнення порожнини плеври від гною Гіппократ користувався дренажами, вкорочуючи їх у міру розправлення легені. Але рекомендації Гіппократа були, на жаль, надовго забуті. Лікування гнійних плевритів проводилось консервативно.

Відставання розвитку торакальної хірургії було пов’язане із поганою обізнаністю лікарів про причини захворювань легень і плеври. Протягом довгого часу лікарі не виділяли в окрему патологію пневмонії і плеврити. Лише на початку ХІХ століття видатний французький клініцист Лаенек вперше описав плеврит як самостійне захворювання. Однак лікування його проводили пункціями, навіть тоді, коли плеврит ускладнювався емпіємою.

У 80-х роках минулого століття відкривається нова ера в лікуванні гнійних плевритів. Це було пов’язано з введенням в медичну практику такого простого оперативного втручання, як торакотомія з резекцією ребра. Результатом цього простого нововведення стало різке зменшення летальних наслідків при гострому гнійному плевриті. Технічно проста операція торакотомія з резекцією ребра одержала розповсюдження у всьому світі і до теперішнього часу не втратила свого значення.

З введенням торакотомії ширше використовувались і методи асептики і антисептики. Однак летальність після таких операцій залишалась ще досить високою – 25-30 %. Основними ускладненнями були шок, пневмоторакс. Тому велике значення мало введення таких сучасних методів знеболення, як ваго-симпатична блокада, інтубаційний наркоз, місцева інфільтраційна анестезія.

Груди як топографо-анатомічна ділянка обмежені краніально яремною вирізкою груднини, ключицями, а далі лінією, проведеною від акроміального відростка ключиці до остистого відростка VІІ шийного хребця. Нижня межа грудей окреслена лінією, що йде від мечеподібного відростка через краї реберних дуг, кінці ХІ і ХІІ ребер до остистого відростка ХІІ грудного хребця. Звичайно, ці межі умовні, тому що деякі органи черевної порожнини хоч і лежать під діафрагмою, але вони розміщені вище нижньої межі грудей (печінка, шлунок), а купол плеври в більшості випадків виступає над ключицею. В ділянці грудей розрізняють грудну стінку, основу якої складають кістки грудної клітки, вкриті м’якими тканинами, і грудну порожнину з включеними в неї внутрішніми органами. Вона з’єднана зверху з ділянкою шиї, знизу – з черевною порожниною. Верхній отвір грудної клітки обмежений першим грудним хребцем, першою парою ребер і верхнім краєм груднини. Через отвір проходять початкові відділи дихальних шляхів, травного тракту і важливі судинно-нервові утворення. Нижній отвір грудної клітки обмежений тілом ХІІ грудного хребця, нижніми краями дванадцятих ребер, передніми кінцями одинадцятих, реберними дугами і мечоподібним відростком. Розміщена тут діафрагма відокремлює грудну порожнину від черевної. Грудна клітка, вкрита м’язами, за формою нагадує конус, основою спрямований догори; скелетована грудна клітка, навпаки, конусоподібно розширена донизу.

Розрізняють дві крайніх форми грудної клітки: 1) широку і коротку; 2) вузьку і довгу. Для широкої грудної клітки характерним є великий епігастральний кут, що сягає до 1200, а також збільшений індекс ширини (відношення поперечного розміру до передньозаднього). При вузькій грудній клітці епігастральний кут коливається від 90О до 1000, індекс ширини менший 130. При цьому ребра мають косе спрямування. Форма грудної клітки залежить від віку, статі, професії і стану внутрішніх органів. У новонароджених, внаслідок відносно більших розмірів печінки, вона характеризується більшим передньозаднім діаметром і горизонтальним розміщенням ребер. У дорослих – поперечний розмір переважає над передньозаднім, а ребра приймають косе положення. Грудна клітка у жінок відносно коротша і ширша. У чоловіків вона довша і вужча.

Майже у кожної людини має місце асиметрія грудної стінки, що тісно пов’язано з більшим функціональним навантаженням певного плечового пояса. У спортсменів асиметрія грудей знаходиться у певній залежності від спортивної спеціальності.

Патологічні процеси грудної стінки, особливо скелета, або внутрішніх органів грудної чи черевної порожнини, також можуть призвести до значних змін форми грудної клітки. Зустрічаються і вроджені дефекти грудної клітки, які ведуть до порушення її форми (курячі груди, воронкоподібні груди).

Вивчення форми будови грудної клітки складає не тільки теоретичний інтерес, але і має велике практичне значення. Бо залежно від форми клітки положення органів буде різне.

Грудну стінку ділять на 10 ділянок: п’ять на передній поверхні і п’ять на задній. Спереду 1) область груднини або передня серединна; 2) передньоверхня ділянка (дві парні) або підключична; 3) передньонижні (парні) ділянки





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка