Транквілізатори (анксіолітики)- це медикаменти, що володіють



Дата конвертації09.06.2021
Розмір7.29 Kb.

Профілактика зловживання транквілізаторами

Підготувала студентка групи 3 м\с Б

Ніжинського фахового медичного коледжу

Вітько А.Є.


Презентація на тему:

Транквілізатори (анксіолітики)— це медикаменти, що володіють

заспокійливою, розслаблючою, що знімає тривогу (анксіолітичниою) дією;

застосовуються вони при станах занепокоєння, тривоги й

напруженості будь-якого роду.

Зловживання транквілізаторами

— одна з найпоширеніших форм токсикоманії,оскільки транквілізатори широко призначають лікарі всіх спеціальностей,а нерідко їх використовують і без лікарського призначення.

Транквілізатори, використовувані в цей час, здебільшого походять із групи бензодіазепінів і відрізняються малою токсичністю й у цілому досить гарної переносимістю.

Найчастіше зловживають діазепамом(реланіум,седуксен), нітразепаном(радедорм), феназепамом, рідше еленіумом.

Тривале застосування транквілізаторів призводить до розвитку толерантності й абстинентного синдрому.

Інтоксикація, спричинена транквілізатора ми, настає через 15-20 хв після вживання.

Виникають :


  • Запаморочення;
  • відчуття спокою;
  • поліпшується настрій;
  • усі проблеми відступають.

  • Розвивається легке оглушенні :хворі із затримкою відповідають на за питання, їхню увагу важко привернути, мовлення стає незрозумілим,хода — нестійкою.

    Уживання дуже великих доз транквілізаторів спричинює сон, у деякіх випадках психомоторний розлад з ілюзіями, галюцинаціями, порушенням свідомості у вигляді делірію, а подеколи виникає такий небезпечний для життя стан, як ступор чи кома.



Правила зменшення ризику розвитку (профілактика) залежності при призначенні бензодіазепінів
  • Потрібно дуже ретельно добирати пацієнтів, які підлягають лікуванню транквілізаторами, виключивши іншу патологію.
  • Лікар повинен бути впевненим, що без призначення транквілізаторів лікування хворого недостатнє.
  • Потрібно уникати призначення бензодіазепінів пацієнтам молодого віку.
  • Лікування бензодіазепінами починати з мінімальної дози препарату.
  • При відсутності поліпшення стану протягом 6 тижнів лікування - прийом препарату припиняється з метою зниження ризику звикання без досягнення терапевтичного ефекту.
  • Вперше препарат, який призначається, потрібно виписувати на обмежений період часу, з використанням "терапевтичних вікон" на кілька днів при використанні бензодіазепінів із тривалим періодом напіввиведення.

Правила зменшення ризику розвитку (профілактика) залежності при призначенні бензодіазепінів
  • Тривале лікування бензодіазепінами припустиме лише пацієнтам з важкими хронічними формами тривоги, при відсутності належного ефекту від немедикаментозних засобів.
  • Лікування тривожних станів бензодіазепінами повинно доповнюватися соціальними і психотерапевтичними заходами.
  • При лікуванні тривожного синдрому перевага віддається бензодіазепінам із тривалим періодом напіввиведення для зменшення ризику розвитку синдрому відміни.
  • Літнім і соматичнообтяженим хворим доцільно призначати препарати без активних метаболітів.
  • Слід дотримуватися обережності призначаючи бензодіазепіни особам, схильним до залежності.
  • Хворі, що одержують бензодіазепіни, потребують постійного нагляду.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка