Теоретичні засади добровільного медичного страхування 5



Скачати 269.7 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації30.11.2020
Розмір269.7 Kb.
  1   2   3   4   5   6








ЗМІСТ


Вступ 3


І. Теоретичні засади добровільного медичного страхування 5

ІІ. Стан добровільного медичного страхування в Україні 13

Висновки 23

Список використаних джерел 25

Вступ

У поліпшенні соціальної захищеності громадян важливе місце посідає забезпечення їм можливості одержати необхідну, своєчасну та якісну медичну допомогу. Щороку чисельність населення України зменшується, стан здоров’я осіб працездатного віку погіршується й кількість економічно активного населення скорочується. Тому необхідним є реформування медичної сфери за допомогою впровадження медичного страхування і закріплення його як фундаменту фінансування сфери охорони здоров’я.



Відповідно до законодавства медичне страхування в Україні може здійснюватись як в обов’язковій, так і в добровільній формі. Система обов’язкового медичного страхування в Україні на цей час не є сформованою та перебуває на стадії законопроектної роботи. Недостатність фінансування національної медицини вимагає пошуку шляхів альтернативного забезпечення й гарантування права особи на надання якісних медичних послуг. Вирішенням існуючої проблеми може стати розвиток добровільного медичного страхування. Саме укладення договорів добровільного медичного страхування здатне забезпечити отримання належної медичної допомоги в разі настання страхових випадків.

Добровільне медичне страхування (ДМС) має на меті забезпечити страхувальникові (застрахованому) гарантії повної або часткової компенсації страховиком додаткових витрат, пов'язаних із зверненням до лікувально- профілактичної установи за послугою, яка надається згідно з програмою добровільного медичного страхування.

Основними завданнями, які вирішуються у процесі застосування добровільного медичного страхування, є [1]:


  1. забезпечення охорони здоров'я та відтворення населення;

  2. розвиток медичного обслуговування;

  3. фінансування системи охорони здоров'я;

  4. перерозподіл коштів, що використовуються на оплату медичних послуг між різними верствами населення.

Класичний продукт ДМС у країнах з розвинутою системою страхування - це довгостроковий договір страхування, який забезпечує значний обсяг страхового покриття (оплату різноманітних страхових послуг, у тому числі дорогих) за рахунок щомісячних чи щорічних страхових внесків, які накопичуються роками [2].

Мета наукової роботи полягає у дослідженні механізму взаємодії страхових компаній з страхувальником при добровільному медичному страхуванні, дослідженні стану та тенденцій розвитку добровільного медичного страхування, аналізу провідних страхових компаній та виділення найбільш вигідних пропозицій страхових компаній для споживача.

Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:


  • дослідити ринок страхових послуг;

  • розглянути механізм взаємодії страхових компаній та страхувальників при добровільному медичному страхуванні;

  • проаналізувати страхові поліси з добровільного медичного страхування та виділити серед них найбільш вигідні умови для споживача.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку добровільного медичного страхування в Україні.

Предметом дослідження є стан добровільного медичного страхування на ринку страхових послуг.



    1. Теоретичні засади добровільного медичного страхування


За призначенням медичне страхування є формою захисту інтересів громадян у разі втрати ними здоров'я з будь-якої причини. Воно пов'язане з компенсацією громадянами витрат, зумовлених оплатою медичної допомоги, та інших витрат, пов'язаних із підтримкою здоров'я: відвідуванням лікарів та амбулаторним лікуванням; придбанням медикаментів; лікуванням у стаціонарі; отриманням стоматологічної допомоги, зубним протезуванням; проведенням профілактичних та оздоровчих заходів тощо [3].

Мета ДМС - гарантування громадянам (застрахованим особам) у разі настання страхового випадку оплати вартості медичної допомоги за рахунок коштів страхових резервів та фінансування профілактичних заходіви.

Предметом ДМС є здоров'я застрахованої особи, що підлягає ризику його пошкодження у результаті несприятливих подій або захворювання застрахованого, що викликають необхідність звернення в медичні заклади за отриманням медичної допомоги (рис.1.1).


Особливості ДМС :


  • ДМС є однією з форм особистого страхування;

  • воно є важливим ринковим компонентом, що доповнює системи обов'язкового загальнодержавного медичного страхування і соціального забезпечення;

  • програми ДМС обираються за бажанням страхувальника і залежать від його платоспроможності



Головні завдання ДМС:


  • забезпечення охорони здоров'я населення;

  • розвиток медичного обслуговування;

  • фінансування системи охорони здоров'я;

  • перерозподіл коштів, що використовуються на оплату медичних послуг, між різними верствами населення








Предметом ДМС є здоров’я застрахованої особи


Рис.1.1. Основні цілі, завдання, мета та особливості ДМС, [4] Об’єктом медичного страхування є життя і здоров’я громадян.



Суб'єктами добровільного медичного страхування є:

  • страхувальники - окремі дієздатні громадяни, підприємства, що представляють інтереси громадян, а також благодійні організації та фонди;

  • страховики - страхові компанії, що мають ліцензії на здійснення цього виду страхування;

  • медичні заклади, що надають допомогу на засоби медичного страхування і мають ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної діяльності, передбачену Програмою ДМС;

  • аптеки - фармацевтичні установи, що забезпечують застраховану особу або медичний заклад медикаментами та матеріалами, необхідними для надання медичної допомоги, передбаченої договором ДМС;

  • асистуюча компанія, яка е посередником між страховиком, медичним закладом та аптекою. Вона організує надання застрахованій особі медичної допомоги за Програмою ДМС (рис.1.2).




Рис. 1.2. Суб’єкти добровільного медичного страхування



*Складено автором

Страховиками (страхові медичні організації, компанії, фонди) визнаються юридичні особи, які створені і функціонують у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю у відповідності до чинного законодавства країни, а також отримали у встановленому

порядку ліцензію для здійснення цієї діяльності.

Обов’язок страховика полягає в тому, що він:



  • укладає договори щодо надання гарантованого обсягу медичної допомоги застрахованому з обов’язкового медичного страхування з лікувально- профілактичними закладами та самостійно практикуючими медичними працівниками;

  • укладає договори щодо надання медичних послуг з добровільного медичного страхування з будь-яким медичним або соціальним закладом та окремими особами, акредитованими у встановленому порядку;

  • контролює якість медичної допомоги, що надана застрахованій особі згідно з договором медичного страхування;

  • не має права відмовити страхувальнику в укладанні договору, якщо його умови відповідають діючим правилам страхування;

  • контролює доцільність використання страхових коштів виробниками медичних послуг;

  • несе економічну відповідальність перед застрахованим за своєчасне і якісне надання необхідного обсягу медичних послуг;

  • для забезпечення стабільності страхової діяльності зобов’язаний створити резервні фонди та фонди профілактичних заходів [4].

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування. При обов’язковому медичному страхуванні страхувальниками для працюючого населення виступають підприємства та роботодавці, а для непрацюючого – місцеві органи влади. При добровільному страхуванні страхувальниками є підприємства, громадські, благодійні організації та інші юридичні особи, а також працездатні громадяни.

Страхувальник зобов’язаний:



  • вносити у встановленому порядку згідно з договором страхування страхові внески (платежі);

  • вживати залежних від нього заходів для захисту здоров’я застрахованих від впливу несприятливих факторів;

  • надавати страховикам інформацію про здоров’я певних контингентів населення, яке підлягає страхуванню, про умови їх праці та побуту;

  • укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб.

Страхувальники мають право вибору страховика, а також при укладанні договору страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум.

Застрахований – це особа, яка бере участь в особистому страхуванні, чиє життя, здоров’я та працездатність є об’єктом страхового захисту.

Застрахований має право:


  • на обов’язкове і добровільне медичне страхування;

  • на вибір страхової організації, медичного закладу, лікаря у відповідності до договору про обов’язкове і добровільне медичне страхування;

  • отримання медичної допомоги на всій території країни, у тому числі й за межами постійного проживання;

  • отримання медичних послуг згідно з умовами договору страхування належної якості та обсягу;

  • повернення частини страхових внесків при добровільному медичному страхуванні, якщо це обумовлено умовами договору.

Порушення умов договору застрахованою особою може потягти за собою повне або часткове віднесення витрат за медичні послуги на рахунок її особистих коштів.

Медичні заклади є самостійними суб’єктами господарювання. Вони укладають угоди з медичними страховими організаціями і працюють згідно з ними. Медичні заклади зобов’язані надавати застрахованому необхідну допомогу і послуги в обсягах, видах, формах та за умовами, визначеними медико-економічними стандартами лікування, подавати страховику звіти про обсяги надання медичної допомоги застрахованим [5].

Асистанські страхові компанії забезпечують організацію та координацію медичної, технічної, інформаційної, юридичної та повсякденної домашньої допомоги як на території України, так і за кордоном.

Основні завдання асистансу:



  • організація та координація надання якісної медичної допомоги;

  • контроль якості та оперативності надання медичної допомоги (як лікувального закладу в цілому так і лікуючого лікаря);

  • моніторинг стану здоров’я застрахованої особи, яка отримує медичну допомогу;

  • забезпечення оперативного зв’язку як із застрахованою особою, так і з її родиною;

– пошук нових клінік, які застосовують новітні технології , методи та методики лікування

В Україні однією з перших страхових компаній, яка утворила асистанський центр, була державна акціонерна страхова компанія (ДАСК) "Укрмедстрах". Зараз цей центр став окремою компанією, яка підтримує найтісніші відносини з ДАСК "Укрмедстрах". Його назва - "Асістанс-Центр "L.I.S.". Він має статус офісу- кореспондента "Europe Assistance" - лідера світового асистансу, може надавати весь спектр допомоги застрахованим особам на європейському рівні [5].

З метою сприяння розвиткові відкритого та рівнодоступного ринку медичного страхування в Україні в березні 1999 р. було створено Асоціацію "Українське медичне страхове бюро", членами якої стали 28 страхових компаній України та інших юридичних осіб.

Завдання Українського медичного страхового бюро (УМСБ):



  • впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності;

  • забезпечення необхідної допомоги страховим компаніям у здійсненні медичного страхування;

  • надання допомоги в організації юридичного захисту прав страховиків та страхувальників;

  • координація зусиль страховиків на ринку послуг медичного страхування.

Для отримання полісу добровільного медичного страхування страхувальнику необхідно укласти договір медичного страхування (рис.1.3).
Договір ДМС
Страховик

Страхувальник






Звертається по страховому полісу



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка