І. Гіперпігментації (гіпермеланози)
Розповсюджені:
1) Набутий розповсюджений гіпермеланоз розвивається при:
ендокринних розладах:
адисоновій хворобі (захворювання, зв'язане з ушкодженням кори наднирників при туберкульозі, амілоїдозі, двосторонніх пухлинах чи метастазах, аутоімунному ушкодженні, гемохроматозі, коли внаслідок зниження функції кори наднирників, відбувається посилення синтезу АКТГ, який володіє меланінстимулюючою дією. У шкірі підсилюється синтез меланіна, вона набуває коричневого кольору (меланодермія), стає сухою. У базальних шарах епідермісу підвищується вміст меланіна в меланоцитах і кератиноцитах (епідермальні клітини, у які меланін передається по відростках меланоцитів, у дермі меланін визначається в меланофагах; відзначаються атрофія епідермісу, гіперкератоз).
гіпогонадизмі, гіпопітуїтаризмі;
авітаминозах (пелагра, цинга);
кахексії;
інтоксикації вуглеводнями.
2) Уроджений розповсюджений гіпермеланоз спостерігається при пігментній ксеродермі. Це спадкове захворювання, при якому підвищується чутливість шкіри до ультрафіолетових променів. Проявляється плямистою пігментацією шкіри з виникненням гіперкератозу і набряку, є облігатним передраком (рак, меланома).
Місцеві:
Місцеві гіперпігментації виявляються при:
меланозі товстої кишки (у людей, що страждають хронічними запорами);
пігментних плямах шкіри (веснянки, лентіго);
осередкових гіперпігментаціях при аденомах гіпофіза, гіпертиреоїдизмі, цукровому діабеті;
доброякісних пігментних утвореннях - пігментних невусах;
злоякісних пухлинах - меланомах.
Поділіться з Вашими друзьями: |
