Тема: Ушкодження (альтерація) Актуальність теми



Сторінка60/131
Дата конвертації28.01.2021
Розмір1.05 Mb.
1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   131
Обмін заліза.

Зменшення запасів заліза приводить до залізодефіцитної анемії. При підвищеному усмоктуванні заліза в кишечнику чи при введенні його ззовні (при гемотрансфузіях) відбувається надлишкове накопичення його в тканинах. Вільне залізо токсичне для організму. Його надлишкова кількість накопичується в макрофагах і паренхіматозних клітинах у вигляді феритина і гемосидерина і може викликати ушкодження паренхіматозних клітин.



Феритин - залізовмісний білок, що містить до 23 - 30% заліза. Виконує наступні функції:

Розрізняють анаболічний ( що утворюється з заліза їжі) і катаболічний феритин (при гемолізі еритроцитів). Залізо феритина зв'язане з білком, що зветься апоферитин. У нормі феритин знаходиться в неактивному стані, зв'язаний з дисульфідною групою - SS-феритин. При недостачі кисню він відновлюється в активну форму - SН-феритин, який обумовлює вазопаралітичний і гіпотензивний ефекти, виступаючи антагоністом адреналіну, і бере участь у механізмі розвитку шоку. Феритин (апоферитин) також має антигенні властивості.

Феритин виявляється в гістологічних препаратах гістохімічною методикою - реакція Перлса (реакція утворення берлінської лазурі), яка виконується за допомогою залізосинеродистого калію і соляної кислоти. Місця відкладення пігменту набувають блакитно-синє забарвлення.



ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ ГЕМОСИДЕРИНА

Гемосидерин (haema- кров, sіderos - залізо) - внутрішньоклітинний пігмент, який складається з комплексу молекул феритина, колоїдного гідроокису заліза, з'єднаних з глікопротеїдами клітини. У такий спосіб гемосидерин є полімером феритина.

Синтезується клітинами-сидеробластами через 24 години після захоплення ними гема гемоглобіну. При руйнуванні сидеробластів гемосидерин виявляється вільно лежачим у стромі органів. У цьому випадку він, як правило, захоплюється макрофагами, які називаються сидерофагами. Частина сидерофагів руйнується, пігмент вивільняється і надалі знову піддається фагоцитозу сидерофагами. Сидеробластами стають клітини як мезенхімального, так і епітеліального генезу: ендотеліоцити судин, гістіоцити, ретикулярні клітини селезінки, кісткового мозку, печінки, лімфатичних вузлів, будь-які епітеліальні клітини (альвеолоцити, гепатоцити, епітелій нирок, потових, слинних залоз). Гемосидерин у нормі утворюється в ретикулярних і ендотеліальних клітинах органів, де здійснюється фізіологічний гемоліз.

При забарвленні гематоксиліном-еозином гемосидерин виявляється у вигляді зерен бурого кольору у цитоплазмі цих клітин, а при реакції Перлса - у вигляді блакитно-синіх гранул. Позитивні реакції на залізо відрізняють гемосидерин від подібних з ним пігментів (білірубін, гемомеланін, меланін, ліпофусцин).

Надлишкове утворення гемосидерина в умовах патології зветься гемосидерозом. Розрізняють загальний і місцевий гемосидероз.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   131


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка