Тема: Ушкодження (альтерація) Актуальність теми


Морфологічні прояви апоптоза



Сторінка110/131
Дата конвертації28.01.2021
Розмір1.05 Mb.
1   ...   106   107   108   109   110   111   112   113   ...   131
Морфологічні прояви апоптоза


Ознака

Апоптоз

Некроз

Індукція

Активується фізіологічними чи патологічними стимулами

Різна в залежності від фактора, що ушкоджує

Поширеність

Одиночна клітина

Група клітин

Біохімічні зміни

Енергозалежна фрагментація ДНК ендогенними ендонуклеазами. Лізосоми інтактні. Порушення чи припинення іонного обміну.

З лізосом вивільняються ферменти. Внутрішньоядерна конденсація з розщепленням на фрагменти Дифузна локалізація в некротизованій клітині

Цілісність клітинної мембрани

Збережена

Порушена

Морфологія

Зморщування клітин і фрагментація з формуванням апоптотичних телець з ущільненим хроматином

Набухання і лізис клітин. Розпад ДНК

Запальна відповідь

Немає

Звичайно є

Видалення загиблих клітин

Поглинання (фагоцитоз) сусідніми клітинами

Поглинання (фагоцитоз) нейтрофілами і макрофагами.

Апоптоз має свої відмінні морфологічні ознаки як на світлооптичному, так і на ультраструктурному рівні. Апоптоз визначається в одиничних клітинах чи невеликих групах клітин. Апоптотичні клітини виглядають як округлі чи овальні скупчення інтенсивно еозинофільної цитоплазми з щільними фрагментами ядерного хроматину. Оскільки стиск клітини і формування апоптотичних телець відбувається швидко і також швидко вони фагоцитуються, розпадаються чи викидаються в просвіт органа, то на гістологічних препаратах він виявляється у випадках його значної виразності. До того ж апоптоз - на відміну від некрозу - ніколи не супроводжується запальною реакцією, що також утрудняє його гістологічне виявлення.

Найбільш чітко морфологічні ознаки виявляються при електронній мікроскопії. Для клітини, що піддається апоптозу характерно:

Стиск клітини. Клітина зменшується в розмірах; цитоплазма ущільнюється; органели, що виглядають відносно нормальними, розташовуються більш компактно.

Передбачається, що порушення форми й обсягу клітини відбувається в результаті активації в апоптотичних клітинах трансглютамінази. Цей фермент викликає прогресивне утворення перехресних зв'язків у цитоплазматичних білках, що приводить до формування своєрідної оболонки під клітинною мембраною, подібно клітинам епітелію.



Конденсація хроматину. Це найбільш характерний прояв апоптоза. Хроматин конденсується по периферії, під мембраною ядра, при цьому утворюються чітко окреслені щільні маси різної форми і розмірів. Ядро ж може розриватися на два і більш фрагменти.

Механізм конденсації хроматину вивчений досить добре. Ці зміни зв'язані з розщепленням ядерної ДНК у місцях, що зв'язують окремі нуклеосоми, що приводить до розвитку великої кількості фрагментів. Фрагментація ДНК у нуклеосомах відбувається під дією кальційчуттєвої ендонуклеази. Ендонуклеаза в деяких клітинах знаходиться постійно (наприклад, в тимоцитах), де вона активується появою в цитоплазмі вільного кальцію, а в інших клітинах вона синтезується перед початком апоптозу. Однак ще не встановлено, яким чином після розщеплення ДНК ендонуклеазою відбувається конденсація хроматину.



Формування в цитоплазмі порожнин і апоптотичних телець. В апоптотичній клітині спочатку формуються глибокі вип’ячування поверхні з утворенням порожнин, що приводить до фрагментації клітини з формуванням оточених мембраною апоптотичних телець, що складаються з цитоплазми і щільно розташованих органел, з чи без фрагментів ядра.

Фагоцитоз апоптотичних клітин чи тілець навколишніми паренхіматозними клітинами, чи макрофагами активується рецепторами на цих клітинах, що захоплюють і поглинають апоптотичні клітини, які швидко руйнуються в лізосомах, а навколишні клітини або мігрують, або поділяються, щоб заповнити простір, що звільнився.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   106   107   108   109   110   111   112   113   ...   131


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка