Тема: Методика гігієнічної оцінки важкості та напруженості праці з метою профілактики перевтоми і підвищення працездатності. Біоетичні аспекти гігієни праці



Скачати 127.29 Kb.
Дата конвертації18.04.2020
Розмір127.29 Kb.
    Навігація по даній сторінці:
  • 2. Втома
Мусієнко Софія

Тести:9.5

Заняття 13

Тема: Методика гігієнічної оцінки важкості та напруженості праці з метою профілактики перевтоми і підвищення працездатності. Біоетичні аспекти гігієни праці.

Варіант 9


  1. Вплив розумової праці на функціональний стан організму.

  2. Дайте визначення поняття «втома» та «перевтома».

3. Визначити важкість і напруженість праці вигребальщиці чадів бавовняно-паперового комбінату, якщо відомо, що їй приходиться піднімати тягарі вагою до 5 кг на висоту 1 м з частотою 12 разів у хв. У роботі беруть участь переважно м'язи плечового пояса. При цьому число елементів у багаторазово повторюваній операції було в межах 10-

1. Розумова праця — це діяльність людини, пов'язана з прийманням і переробленням інформації, що потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам'яті, активації процесів мислення, емоційної сфери без значних фізичних зусиль. Слід, одначе, зауважити, що як м'язова діяльність неможлива без участі координувальної ролі ЦНС, так і розумова праця завжди супроводжується м'язовою діяльністю.

Основними формами розумової праці є творча праця, яка є найскладнішою у людській діяльності, праця управлінців, вчителів і викладачів, що характеризується нерегулярним навантаженням і зростанням обсягу інформації, праця медичних працівників, які постійно контактують із людьми і несуть підвищену відповідальність за роботу, праця учнів і студентів, яка потребує напруження основних психічних функцій, та операторська праця, пов'язана з керуванням машинами, тощо.

За всіх форм розумової праці ЦНС є не лише регулювальним органом, а й органом, який працює. Головна умова трудового процесу — вироблення і підтримка стійкої домінанти, зовнішнім вираженням якої є стабільний рівень працездатності або робоча поза організму. Генералізовані, загальні зміни активності мозку відбуваються при всіх формах розумової діяльності, а локальні процеси активації розвиваються в різноманітних ділянках кори і підкірки при різних видах діяльності. Найбільше значення у здійсненні психічних функцій мають лобові відділи мозку.

Розумова праця, яка спричинює певне нервово-емоційне напруження, загострює сприйняття, увагу, пам'ять, супроводжується вегетативним зрушенням в організмі. Це нервово-емоційне напруження зумовлюють фізіологічні подразники і найбільше складні і тонкі соціально-психологічні мотиви, які домінують у будь-якій професійній діяльності. Емоційне напруження характеризує трудову діяльність і активацію кіркових структур, що безпосередньо беруть участь у конкретній трудовій діяльності. Емоційна активація є вкрай потрібною ланкою у вирішенні багатьох об'єктивно складних завдань, які вимагають мислення. Таке емоційне вирішення завдань випереджає інтелектуальне. Емоції спрямовують організацію розумової діяльності.

Вивчення розумового та емоційного напруження за допомогою ЕЕГ довело зниження амплітуди та індексу а-коливань під впливом розумової праці. Вчені виявили топічну специфіку змін ЕЕГ унаслідок різних форм розумової діяльності, а також спостерігали зміни ступеня взаємозв'язку біоелектричної активності різних зон мозку. Це свідчить про формування певних функціональний систем під час реалізації кожного конкретного виду діяльності.

Розумова праця з нервово-емоційним напруженням підвищує активність симпатико-адреномедулярної, гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної систем, і це виявляється збільшенням секреції катехоламінів та глюкокортикоїдів залежно від індивідуальних властивостей працівників. Біохімічні зміни відбуваються одночасно в ЦНС, крові та інших органах і тканинах. Емоційне збудження призводить до прискорення обміну катехоламінів, зокрема, до їх¬нього синтезу в надниркових залозах і периферійних тканинах, до збільшення виділення норадреналіну в симпатичних закінченнях, адреналіну і кортикостероїдів у крові, які стимулюють енергетичні процеси, що змінюють мінеральний обмін. У крові під час розумової праці збільшується кількість глюкози, ліпідів, у тому числі холестерину, ненасичених жирних кислот, спостерігаються зміни концентрації натрію і калію; зростає вміст неорганічного фосфору, креатину, знижуються лужні резерви.

Підвищення загального обміну в організмі не перевищує 10 — 15%, хоча споживання кисню мозком при цьому на 100 г речовини у 15 —20 разів більше, ніж споживання м'язами. У разі значного нервово-емоційного напруження спостерігається збільшення систолічного і хвилинного об'єму серця, підвищення AT, прискорення пульсу, а інколи його сповільнення. Характерним для людей розумової праці є звуження судин кінцівок і розширення судин внутрішніх органів. Під впливом різноманітних емоційних переживань під час інтенсивної розумової праці спостерігаються значні зміни температури окремих ділянок шкіри.

Під час розумової праці діяльність психічних функцій зазнає фазних змін. На початку роботи загострюється увага, активізується запам'ятовування, швидкість виконання завдань і професійна працездатність. В умовах значного розумового навантаження спостерігається пригнічення психічної діяльності, що виявляється зниженням працездатності, лабільністю зорового аналізатора, погіршенням функції уваги, пам'яті, сприйняті, подовженням часу реакції на прості і, особливо, складні сенсорно-моторні функції



2. Втома — тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій.

Перевто́ма — патологічний стан, клінічний симптом, що розвивається у людини внаслідок хронічної фізичної чи психологічної перенапруги, клінічні прояви якого визначають функціональні порушення в центральній нервовій системі

3.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка