Супутні захворювання та ускладнення



Скачати 19.31 Kb.
Дата конвертації27.09.2020
Розмір19.31 Kb.

  1. 15. Які найчастіші супутні захворювання при АГ?


Супутні захворювання та ускладнення


  • У пацієнтів з АГ зазвичай є кілька супутніх захворювань, які можуть підвищувати кардіоваскулярний ризик та впливати на терапевтичні стратегії.

  • Рекомендована модифікація способу життя.

  • Кількість супутніх захворювань збільшується відповідно до віку пацієнта та прогресування АГ чи інших супутніх захворювань.

  • До частих супутніх захворювань при АГ належить ішемічна хвороба серця (ІХС), інсульт, ХНН, серцева недостатність (СН) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). До рідкісних захворювань належать психіатричні та ревматичні хвороби.

  • Рідкісні супутні захворювання значною мірою є недооціненими клініцистами, що часто призводить до самолікування пацієнтом, і може впливати на поганий контроль АТ.

  • Будь-які супутні захворювання повинні бути діагностовані та керовані.




  1. 16 Які ускладнення АГ?



АГ та ІХС


  • Наявний сильний епідеміологічний зв’язок взаємодії ІХС та АГ, який становить 25–30% гострих інфарктів міокарда.

  • АТ слід знижувати при його рівні в межах 140/90 мм рт. ст., цільовим рівнем є <130/80 мм рт. ст. (<140/80 мм рт. ст. — у пацієнтів літнього віку).

  • БРА, блокатори β-адренорецепторів, БКК є препаратами першої лінії при терапії АГ із супутньою ІХС, незалежно від рівнів АТ. Рекомендоване призначення ацетилсаліцилової кислоти.

АГ та інсульт


  • АГ є найважливішим фактором ризику розвитку ішемічного/геморагічного інсульту.

  • Можна запобігти інсульту у разі досягненні контролю АТ.

  • АТ слід знижувати при його рівні в межах 140/90 мм рт. ст., цільовим рівнем є <130/80 мм рт. ст. (<140/80 мм рт. ст. — у пацієнтів літнього віку).

  • БРА, БКК та діуретики є препаратами вибору при терапії АГ з інсультом в анамнезі.

  • При рівні ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) у межах <70 мг/дл (1,8 ммоль/л), рекомендоване обов’язкове застосування гіполіпідемічної терапії.

  • При ішемічному інсульті рекомендовано призначення антитромбоцитарного лікування. У разі геморагічного інсульту антитромбоцитарне лікування можна розглянути в індивідуальних випадках.

АГ та СН


  • АГ є фактором ризику розвитку СН.

  • Рекомендована модифікація способу життя.

  • Антигіпертензивна терапія при АГ має значний вплив на зниження ризику СН. АТ слід знижувати при його рівні в межах 140/90 мм рт. ст., цільовим рівнем є <130/80 мм рт. ст., мінімально рекомендованим рівнем АТ є 120/70 мм рт. ст.

  • БРА, блокатори β-адренорецепторів та антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів (АМР) є ефективними препаратами для поліпшення клінічного результату в пацієнтів зі зниженою фракцією викиду. Інгібітор рецепторів ангіотензину — неприлізин — показаний як альтернативний препарат іАПФ або БРА при зниженій фракції викиду. Ця стратегія також може бути рекомендована пацієнтам із підвищеною фракцією викиду.

АГ та ХХН


  • АГ є головним фактором ризику розвитку та прогресування ХХН.

  • Низькі рівні ШКФ асоціюються зі стійкою АГ, безсимптомною АГ та підвищеним АТ у нічний час.

  • АТ слід знижувати при його рівні у межах 140/90 мм рт. ст., цільовим рівнем є <130/80 мм рт. ст. (<140/80 мм рт. ст.  — у пацієнтів літнього віку).

  • БРА є препаратами першої лінії, оскільки вони мають здатність знижувати альбумінерію на додаток до контролю АТ. БКК та діуретики (петльові діуретики при рівні ШКФ <30 мл/хв/1,73 м2) можуть бути додані до терапії.

  • Рекомендовано контролювати рівні ШКФ, альбумінерії та електролітів у крові.

АГ та ХОЗЛ


  • АГ є найчастішим супутнім захворюванням у пацієнтів із ХОЗЛ.

  • АТ слід знижувати при його рівні в межах 140/90 мм рт. ст., цільовим рівнем є <130/80 мм рт. ст. (<140/80 мм рт. ст. — у пацієнтів літнього віку).

  • Модифікація способу життя є обов’язковою при терапії.

  • Необхідно враховувати забруднення навколишнього середовища та за можливістю — уникати його.

  • Стратегія терапії АГ повинна включати БРА, БКК та/чи діуретики, тоді як блокатори β-адренорецепторів можуть бути призначені пацієнтам в індивідуальному порядку.

АГ та ЦД


  • АТ слід знижувати при його рівні в межах 140/90 мм рт. ст., цільовим рівнем є <130/80 мм рт. ст. (<140/80 мм рт. ст. — у пацієнтів літнього віку).

  • Стратегія лікування повинна включати БРА. БКК та/чи тіазидний діуретик. Якщо у пацієнта рівень ЛПНЩ становить >70 мг/дл (1,8 ммоль/л), наявне ураження органів‑мішеней або ЛПНЩ >100 мг/дл (2,6 ммоль/л), рекомендовано до терапії включати статини як первинну профілактику.

  • Терапевтична тактика повинна включати зниження рівня глюкози та ліпідів крові, згідно з чинним рекомендаціями.

17

  1. 17 Коли варто запідозрити вторинну АГ?

Наприклад, вторинна (симптоматична) АГ супроводжує ураження паренхіми нирок (ренопаренхімна АГ), ниркових артерій (реноваскулярна АГ), деякі гормонпродукуючі пухлини (Феохромоцитома), інші порушення гормонального балансу (хвороба Іценка-Кушинга, синдром Іценка-Кушинга, первинний гіперальдостеронізм).

    1. Який рівень АТ необхідно знижувати в гострому періоді інсульту?

АГ та інсульт


  • АГ є найважливішим фактором ризику розвитку ішемічного/геморагічного інсульту.

  • Можна запобігти інсульту у разі досягненні контролю АТ.

  • АТ слід знижувати при його рівні в межах 140/90 мм рт. ст., цільовим рівнем є <130/80 мм рт. ст. (<140/80 мм рт. ст. — у пацієнтів літнього віку).

  • БРА, БКК та діуретики є препаратами вибору при терапії АГ з інсультом в анамнезі.

  • При рівні ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) у межах <70 мг/дл (1,8 ммоль/л), рекомендоване обов’язкове застосування гіполіпідемічної терапії.

  • При ішемічному інсульті рекомендовано призначення антитромбоцитарного лікування. У разі геморагічного інсульту антитромбоцитарне лікування можна розглянути в індивідуальних випадках.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка