Структурна організація та функції плазмолеми



Скачати 168.37 Kb.
Сторінка1/167
Дата конвертації04.07.2021
Розмір168.37 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   167

  1. Структурна організація та функції плазмолеми.

До складу плазмолеми входять: зовнішня пластинка — глікокалікс, внутрішня пластинка — підмембранна, або кортикальна зона і проміжна пластинка — власне біологічна мембрана, для описання властивостей якої служить рідинно-мозаїчна модель.

До основних функцій плазмолеми слід віднести:



  1. Розмежувальна (бар’єрна) - відокремлює цитоплазму від зовнішнього

Середовища та інших клітин.

  1. Рецепторна функція - пов’язана з наявністю на поверхні клітинної мембрани рецепторів, які забезпечують можливість специфічних реакцій з різними агентами.

  2. Транспортна функція - це і пасивний і активний транспорт. Транспорт

метаболітів, у тому числі забезпечення асиметрії концентрації іонів натрію і калію в клітині і за її межами.

  1. Примембранний метаболізм - примембранне травлення пов’язане з наявністю

У глікокаліксі мембран ферментних систем.

  1. Забезпечення взаєморозпізнавання і взаємодії клітин з утворенням

міжклітинних, контактів різного ступеня складності.

  1. Формування характерної структури клітинної поверхні.

2 Неклітинні структури: види та морфологічна характеристика.

Крім клітин існують неклітинні форми організації живої матерії. Серед них розрізняють ядерні та без’ядерні типи.

Приклади: еритроцит, тромбоцит, міжклітинна речовина (без’ядерні),

симпласти, синтиції - неклітинні форми ядерного типу (багатоядерні структури). Ядерні неклітинні структури містять ядра і виникають шляхом злиття клітин або внаслідок їхнього незавершеного поділу.

Без'ядерні — продукт діяльності певних видів клітин. До ядерних неклітинних структур належать симпласти та синцитії. Симпласт — неклітинна структура, яка є масою нерозчленованої на клітини цитоплазми з великою кількістю ядер. Симпластичну будову мають скелетні м'язові волокна, а також симпластотрофобласт, який є зовнішнім шаром зародкової частини плаценти.

Синцитій (клітинна сітка) — це група клітин, що сполучені в єдине ціле цитоплазматичними містками. Така тимчасова структура виникає під час розвитку чоловічих і жіночих статевих клітин, коли поділ клітинного тіла не завершується.

До без'ядерних неклітинних структур належать волокна та основна (аморфна) речовина сполучної тканини, які продукуються одним з типів клітин — фібробластами, а також еритроцити, тромбоцити.


  1. Визначення «клітина», її структурні компоненти.

Клітина - це елементарна жива система, яка є основою будови, розвитку, функціонування, пристосування, відтворення та відновлення цілого організму. Клітини, що мають ядро, називаються еукаріотичними (ту ж назву носять організми, які побудовані з таких клітин), а клітини, що не мають морфологічно відокремленого ядра, називаються прокаріотичними (як і організми, що з них побудовані). До прокаріотів належать лише бактерії та синьо-зелені водорості. Будь-яка еукаріотична клітина має три основних структурних компонента - це клітинна оболонка, ядро і цитоплазма. Інші елементи – лізосома, вакуоля, клітинний центр, комплекс Гольджі, пероксисома, хлоропласт, мітохондрія та ін.

  1. Ядро клітини, його основні структурні компоненти.

Ядро (nucleus) — важлива складова частина клітини. Разом з цитоплазмою утворює єдину інтегровану систему, яка знаходиться у стані динамічної рівноваги. Клітина не може довго існувати без ядра (швидко гине при його видаленні — енуклеації), але і ядро теж без цитоплазми не здатне до самостійного життя.
В ядрі розрізняють такі складові компоненти: ядерна оболонка, каріоплазма, хроматин і ядерце. Ядерна оболонка - каріолема - нуклеолема складається з двох - зовнішньої і внутрішньої мембран, між якими розташований перинуклеарний простір. Ядерна оболонка не суцільна, має перфорації - ядерні пори.

Хроматин — це основна структура інтерфазного ядра, яка зумовлює специфічний для кожного типу клітин хроматиновий малюнок ядра.

Ядерце — це не самостійна структура, а похідне хромосом, які містять ядерцеві організатори, що здебільшого розташовані у зонах вторинних перетяжок.

Каріоплазма — це рідка частина ядра, в якій містяться ядерні структури, аналог гіалоплазми у цитоплазматичній частині клітини.



  1. Цитоплазма, класифікація органел.

Цитоплазма — основна за об'ємом частина , її внутрішній вміст. Структурними компонентами цитоплазми є гіалоплазма, органели і включення. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури — цитозоль, в якій знаходяться всі клітинні органели, крім ядра. Цитозоль у свою чергу складається з води, солей, органічних молекул і багатьох ферментів, що каталізують хімічні реакції у клітині. Цитоплазма відіграє важливу роль у клітині, служачи середовищем, у якому розташовані органели і яке забезпечує протікання багатьох хімічних реакцій та постачання необхідних речовин до різних частин клітини. Цитоплазма оточена клітинною мембраною (або цитоплазматичною мембраною для більшості прокаріотів) і оточує ядро та мембрани органел. Гіалоплазма може перебувати у рідкому (золь) стані і в'язкому (гель).

Органели: - немембранні: центріолі, війки, джгутики, ядерце, рибосоми - мембранні: ядро, мітохондрії, вакуолі, пероксисома, апарат Ґольджі, ендоплазматичний ретикулум, лізосоми, хлоропласти





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   167


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка