Спинно-мозговые нервы (смн) обрауют 4 ветки: передняя



Скачати 46.52 Kb.
Дата конвертації25.05.2020
Розмір46.52 Kb.
Отростки нервных клеток спинного мозга имеют моторные (передие), чувствительные (задние) и симптические волокна.

Спинно-мозговые нервы (СМН) обрауют 4 ветки:

передняя (образует шейное (с1-с4), плечевое (с5-т1), межреберные нервы (т3-т11), поясничное (т12-л3) и крестцовое (л4-s3) сплетения),
задняя (иннервация кожи и мышц затылка, задней поверхности кожи шеи и спины), оболочечная (образует сплетения в СМ) и соединительная (направленя к узлам симпатики ВНС).

Этиология заболеваний ПНС: остеохондроз, аномалии развития, инфекции, интоксикации, травм, переохлаждение, физнагрузка.

Классификация заболеваний ПНС:

Вертеброгенные

(шейного, грудного, пояснично-крестцового отделов)

Поражения корешков, узлов и сплетений

Множественые поражения корешков и нервов

Поражения отдельных нервов

Поражения ЧМН

Рефлекторные с\м шейного:

Цервико-алгия, -краниалгия, -брахиалгия с мыш-тон, вегет-сосуд или нейродистрофич проявления.



Корешковые с\м:

Дискогенные радикулопатии шейных корешков + радикулоишемия



Рефлекторные грудного:

Торакалгия + вегет-висцер и нейродистроф проявления.



Корешковые:

Дискогенные радикулопатии грудных корешков.



Рефлекторные пояснично-крестцового:

Люмбаго, люмбалгия или люмб-ишемия с мыш-тонич, вегет-сосуд и нейродистроф проявлениями.



Корешковые:

Дискогенные радикулиты



  1. Радикулиты и менингорадикулиты

  2. Ганглиониты, радикулоганглиониты и трунциты

  3. Плекситы и плексопатии

  4. Травмы сплетений

  1. Инф-аллерг полирадикулиты

  2. Инф полиневриты

  3. Полиневропатии (токс,аллерг,дисметабол,дисцирк,идиопат и наследственные)




  1. Травмы нервов рук и ног

  2. Мононейропатии в следствии компрессии и ишемии

  3. Воспалительные мононевриты

  1. Невралгии 5 пары

  2. Невриты и нейропатии 7 пары

  3. Невриты других пар

  4. Прозопалгии (ганглиониты реснитчатого, ушного, крылонебного узлов)

  5. Стомалгия и глоссалгия.


ВЕРТЕБРОГЕННІ СИНДРОМИ

Остеохондроз — прогресуюче дегенеративне ураження міжхребцевого диску з реактивними змінами тіл суміжних хребців. Чинники розвитку остеохондрозу хребта:

  • автоімунні

  • травматичні

  • інволюційні

  • ендокринні

  • обмінні

  • тканинна гіпоксія

  • спадкова схильність

  • аномалії розвитку хребта

Рефлекторні: з м’язово-тонічними, з нейросудинними, з нейродистрофічними

Компресійні: корінцеві (радикулопатія), спінальні (мієлопатія), судинні (ішемія)

Основні клінічні ознаки вертеброгенних синдромів:

  • біль, парестезії

  • обмеження рухів у відповідному відділі хребтанапруження м’язів

  • анталгічні пози (сколіоз, кіфоз, гіперлордоз)пальпаторна болючість больових точок

  • болючість при постукуванні по остистих відростках

  • симптоми натягу (Ласега, Вассермана, Нері, Дежеріна)

  • у разі корінцевих синдромів – гіпо- або арефлексія відповідних рефлексів, гіпо- або анестезія за корінцевим типом


НЕЙРОПАТІЇ ТА НЕВРИТИ
Виникають у разі ураження окремого периферичного нерва. Нейропатії на верхніх кінцівках:

  • Нейропатія променевого нерва

  • Нейропатія ліктьового нерва

  • Нейропатія серединного нерва

  • Нейропатії на нижніх кінцівках:

  • Нейропатія малогомілкового нерва

  • Нейропатія великогомілкового нерва




  • Нейропатія ліктьового нерва найчастіше спричинюється переломом виростка або присередньої кісточки плечової кістки. Компресія нерва можлива на рівні зап’ясткового або кубітального каналу. Інфекційне ізольоане ураження ліктьового нерва спостерігається порівняно рідко. При цій клінічній формі нейропатії виникає слабкість м'язів-згиначів кисті ім’язів, що відводять її у бік ліктя, м'язів-згиначів кінцевих фаланг IV і V пальців, привідних м'язів І пальця. У зв'язку з парезом м'язів-антагоністів кисть набуває характерного вигляду: пальці у проксимальних фалангах різко розігнуті, а в середніх і кінцевих - зігнуті ("пташина лапа"). Виникає атрофія у проміжку між І і II пальцями та м'язів гіпотенара. Хворий не може звести усі пальці кисті і розвести II, III, IV і V пальці. У межах іннервації ліктьового нерва відзначають порушення всіх видів чутливості. У цій ділянці часто виявляють вазомоторні і трофічні розлади.

  • Нейропатія променевого нерва може виникати при різних травмах: вогнепальних. побутових, переломах плечової кістки, стисканні нерва під час операції, внаслідок використання милиць або під час сну. Променевий нерв вражається при тривалому отруєнні свинцем. При нейропатії променевого нерва виникає типова картина звисаючої кисті (внаслідок парезу або паралічу м’язів-розгиначів кисті, основних фаланг II—V пальців і кінцевої фаланги І пальця). Порушується також відведення І пальця, унеможливлюється відвертання кисті і передпліччя. При високому проксимальному ураженні променевого нерва виникає парез триголового м’яза плеча, випадає ліктьовий розгинальний рефлекс, неможливість розігнути руку в ліктьовому суглобі. Чутливість порушується в автономній зоні: ділянка тильної поверхні І пальця, проміжок між І і II п'ястковими кістками. Біль і вегетативні розлади не характерні.

  • У розвитку нейропатії серединного нерва має значення травматизація його стовбура в зап’ястковому каналі. При нейропатії серединного нерва порушуються приведення кисті, згинання І, II та частково III пальців, розгинання середніх фаланг II і III пальців. Унаслідок атрофії тенара І палець встановлюється в одній площині з II пальцем - кисть набуває вигляду мавпячої лапи. Розлади чутливості визначаються в зоні іннервації: радіальній ділянці долоні та в долонній поверхні I—III пальців, половині IV пальця. У зв'язку з наявністю великої кількості симпатичних волокон у серединному нерві - розвиваються грубі трофічні, секреторні і вазомоторні розлади, біль, гіперпатія і нерідко — каузалгія.

  • Нейропатія великогомикового нерва (синдром тарзального каналу) виникає внаслідок травми, стискання нерва у кістково-фіброзному тарзальному каналі. Розвивається параліч м'язів-згиначів стопи і пальців, що унеможливлює згинання стопи і пальців. Випадає ахілловий рефлекс. Хворий не може стояти на пальцях, але стоїть на п'ятах. Спостерігаються чутливі розлади задньої поверхні гомілки і підошви, значні вегетативно-трофічні порушення. Атрофія дрібних м'язів стопи призводить до формування “пташиної лапи”.

  • Нейропатія ма.югомілкового нерва супроводжується парезом усіх м'язів — розгиначів стопи і пальців (виникає звисання стопи та «півняча хода»). Хворий не може стояти на п’ятці, але вільно стоїть на пальцях. Ахілловий рефлекс зберігається. Чутливість порушується на перелньо-зовнішній поверхні гомілки. Вегетативно-трофічні розлади не характерні.

Серед уражень черепних нервів найчастіше зустрічається нейропатія (неврит) лицевого нерва, зумовлена локальним переохолодженням, тунельним синдромом (компресія в вузькому каналі лицевого нерва), вторинними причинами – травмамим переломами основи черепа, паротитом, розсіяним склерозом та гострими нейроінфекціями. прозопарезу або прозопоплегії на всій іпсілатеральній половині обличчя (виключенням є над’ядерні ураження). Внаслідок парезу мімічних м’язів мова стає нечіткою, під час жування хворий може прикушувати щоку, їжа може застрягати між щокою та ясном.

  1. асиметрії обличчя: згладження шкірних складок та опущення кута рота на боці ураження, неможливість підняти брову, наморщити лоб, надути щоку, свиснути. У разі спроби посміхнутися чи показати зуби – ротова щілина перетягується в здоровий бік. При спробі заплющити очі - повіки на боці ураження не змикається, очне яблуко залишається неприкритим і видно, як воно відхиляється вгору і назовні (симптом Белла), при цьому через неприкриту очну щілину видно лише білу смужку склери (лагофтальм).

  2. на боці ураження знижуються надбрівний та рогівковий рефлекси;

  3. вегетативні розлади проявляються так званим симптомом “крокодилових сліз” (симптом Богорада) - під час їжі виділяться сльози. Причиною симптому є гетеротопічна регенерація з передачею збудження з барабанної струни на великий поверхневий кам’янистий нерв.

  4. В залежності від рівня ураження додаються такі симптоми:

  • на рівні ядер лицевого нерва: порушення смаку передніх 2/3 язика та гіпакузія, ксерофтальмія на боці ураження та центральний параліч з протилежного від ураження боку;

  • в ділянці мосто-мозочкового кута: порушення смаку передніх 2/3 язика та гіпакузія, ксерофтальмія та ураження трійчастого нерва (больовий синдром) на боці ураження;

  • вище відходження кам’янистого нерва: порушення смаку передніх 2/3 язика та гіпакузія, ксерофтальмія на боці ураження.

  • на рівні колінцевого вузла: порушення смаку передніх 2/3 язика та гіперакузія та біль та герпетичні висипання в ділянці зовнішнього слухового ходу, вуха на боці ураження;

  • вище відходження стремінцевого нерва: порушення смаку передніх 2/3 язика та гіперакузія на боці ураження;

  • вище відходження барабанної струни: порушення смаку передніх 2/3 язика на боці ураження;

  • в ділянці шилососкоподібного отвору: лише порушення функції мімічних м’язів половини обличчя на боці ураження.

Діагностика нейропатії проводиться за допомоги таких досліджень:

  • симптом Сестана – при спробі повільно заплющити очі верхня повіка на боці ураження лицевого нерва дещо піднімається, внаслідок скорочення м’яза-леватора верхньої повіки;

  • симптом вібрації повік Вартенберга - пасивне підняття повіки на боці ураження не супроводжується вібрацією, що, зазвичай, притаманне для здорової людини;

  •  тест кліпання Вартенберга – на боці ураження око кліпає рідше та повільніше, ніж на здоровій),

  • симптом вій (при максимально заплющених очах вії на боці ураження ЛН видно краще, складається враження, що вони довші, ніж на здоровому боці);

  • симптом Колле (у разі помірної недостатності ЛН багаторазове, без зусиль, відкривання та закривання очей приводить до того, що на боці ураження хворий відкриває очі швидше та ширше, ніж на здоровому боці);

  • тест надутих щік (за умов одночасного натискування на надуті щоки хворого на боці ураження повітря виривається через кут рота);

  • тест кругового м’яза рота (на боці ураження хворий не може утримати губами стрічку паперу у зв’язку зі слабкістю кругового м’яза рота), тест дослідження плятізми (якщо протидіяти нахилу голови хворого вперед при широко відкритому роті, то виявляється менша напруга плятізми з боку ураження ЛН);

  • дослідження смакової чутливості шляхом нанесення на язик крапель різних розчинів, що характеризують різні смакові якості та проведення електрогустометрії.

  • тест Ширмера у разі порушення функції сльозовиділення.

Лікування – преднізолон в\в крапельно, пульс-терапія метил-преднізолоном, пентоксифіллін, гімнастика мімічних мязів, голкорефлексотерапія, карбамазепін у разі розвитку контрактури.
НЕВРАЛГІЯ

Невралгії характеризуються:

  • спонтанними короткочасними стереотипними пароксизмами болю в зоні іннервації певних нервів

  • утворенням зверхзбудливих куркових зон на шкірі та слизових, доторкання до яких спричиняє напад болю

  • у проміжках між пароксизмами болю суб’єктивних ознак подразнення немає

  • симптоми випадіння чутливості не характерні

  • морфологічно - відсутність значних органічних змін в нервах

Найчастіше зустрічається невралгія трійчастого нерва: внаслідок компресії корінця або периферійних гілок в круглому та овальному отворах або вузькому каналі, запальних уражень оболоного ГМ, дисфункції кірково-підкіркових центрів (інсульти), пухлин, туберкулом або сивіл гумми, вірусного ураження нерва.

Клінічна картина:

  • біль у ділянці обличчя пароксизмального прострільного характеру. Напад триває від кількох секунд до 1-2 хв. Як правило, больовий синдром охоплює корінцево-сегментарні зони іннервації:

  • значна інтенсивність болю з його відсутністю між окремими нападами:

  • наявність тригерних зон — гіперчутливих ділянок, слабке подразнення яких спричинює типовий пароксизм (розмова, гоління, споживання їжі):

  • типова поведінка хворого під час нападу: він застигає в тій позі, у якій трапився больовий пароксизм, тому невралгію називають мовчазною:

  • виникнення на висоті пароксизму посіпування мімічних м'язів — больового тику.

  • Під час дослідження трійчастого нерва визначають болючість у точках виходу ураженої гілки за відсутності порушень чутливості в ділянці обличчя і слизової оболонки порожнини рота, зниження або пожвавлення рогівкового рефлексу на боці ураження.

  • Діагностика невралгії трійчастого нерва грунтується на типовій клінічній картині: пароксизмальний характер больового синдрому (тривалість болю 1-2 хв), наявність тригерних зон, відсутність нічних нападів і об'єктивних ознак порушення чутливої або рухової функції нерва. Лікування карбамазепін (600-800 мг\добу). У перід загострення – амітриптилін. Транквілізатори (сибазон, гідазепам) – міорелаксант, протисудомний.


ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ

Це множинне двобічне симетричне ураження нервів в дистальних відділах кінцівок з наявністю поліневритичного синдрому. Ознаки поліневритичного синдрому в дистальних відділах кінцівок:

  • біль, парестезії

  • пальпаторна болючість нервів

  • периферичні парези м’язів з атрофією, арефлексією

  • гіпо- або анестезія всіх видів чутливості за поліневритичним типом (тип “шкарпеток і рукавичок”)

  • вегетативно-трофічні та судинні зміни шкіри та нігтів на кистях та стопах


Основні клінічні форми полінейропатій:

  • гостра полірадикулоневропатія Гійєна-Барре

  • алкогольна, марганцева поліневропатії

  • свинцева поліневропатія

  • післядифтерійна поліневропатія

  • ботулінічна поліневропатія

  • діабетична поліневропатія


Гостра демієлінізуюча полірадикулонейропатія Гійєна-Барре:

  • парестезії, біль в кінцівках

  • в’ялий тетрапарез (переважно в м’язах проксимальних відділах кінцівок)

  • ураження черепних нервів (VII, IX, X пп.)

  • симптоми натягу (Ласега, Нері)

  • в спинномозковій рідині інколи помірний плеоцитоз і завжди білково-клітинна дисоціація

  • часто сприятливий наслідок (у ¾ хворих настає видужання без помітного дефекту)


Особливості алкогольної полінейропатії:

  • пекучий біль в кистях та стопах

  • гіпестезія з гіперпатією в дистальних відділах кінцівок

  • значне вегетативне забарвлення (гіпергідроз, цианоз кистей та стоп)

  • поєднання з іншими ознаками алкоголізму


Особливості післядифтерійної полінейропатії:

  • виникає через 1-2 місяці після дифтерії

  • початок з ураження парасимпатичних волокон III пари (порушується акомодація) та з ураження ІХ та Х пар черепних нервів (дисфонія, дисфагія)

  • периферичні парези м’язів дистальних відділів кінцівок без болю та вегетативних розладів

  • порушується переважно м’язово-суглобове відчуття (сенситивна атаксія)


Особливості діабетичної полінейропатії:

  • біль в дистальних відділах кінцівок

  • шкіра кінцівок суха, бліда

  • раннє випадіння колінних та ахіллових рефлексів поєднується з ураженням черепних нервів (переважно ІІІ, VI пар)

  • Периферичний псевдо табес це сенситивно-атактична форма полінейропатії.


Ознаки, подібні до спинної сухотки :

  • сенситивна атаксія

  • гіпотонія м’язів кінцівок

  • гіпо- або арефлексія глибоких рефлексів


ПЛЕКСОПАТІЇ

Плечова плексопатія:

  • верхня Дюшена-Ерба (ураження верхнього первинного пучка сплетення, що утворений корінцями С5-С6)

  • нижня Дежеріна-Клюмпке (ураження волокон, що йдуть від корінців С8-Т1)

  • тотальна (має ознаки двох попередніх)

Верхня плексопатія Дюшена — Ерба виникає при ушкодженні верхнього стовбура плечового сплетення, який утворюється зі спинномозкових нерві СV-CVI і забезпечує іннервацію м'язів проксимального відділу верхньої кінцівки. Такий варіант плексопатії характеризується симптомами випадіння функції м'язів тільки проксимального відділу верхньої кінцівки, а саме: дельтоподібного, дво-. триголового, плечового і плечо-променевого. Проявляється порушенням рухової, чутливої і вегетативно-трофічної функцій. Хворий не може підняти руку у плечовому суглобі, вивести її від тулуба і зігнути в ліктьовому суглобі. Відзначаються випадіння згинально-ліктьового і зниження карпорадіального рефлексів. Розлади чутливості спостерігаються на зовнішній поверхні плеча і передпліччя. Під час тиснення на сплетення в ділянці надключичної ямки виникає біль.

Нижня тексопатія Дежеріна — Клюмпке виникає при ураженні нижнього стовбура плечовою сплетення, волокна якого виходять із сегментів CVIIII , і забезпечують іннервацію дистального відділу кінцівки, тобто дрібних м'язів кисті, м’язів — згиначів кисті й пальців. Унаслідок цього порушуються рухи кисті і пальців, спостерігаються атрофія м’язів кисті, випадіння розгинально-ліктьового рефлексу і розлади чутливості на внутрішній поверхні передпліччя, у ділянці кисті її пальців. Пальпаторно визначаються болючість під час тиснення на сплетення в ділянці підключичної ямки. Відмічаються вегетативні розлади, а також с\м Бернара — Горнера на боці ураження.

Виникнення тотальної плечової плексопатії зумовлене ураженням усього плечового сплетення, супроводжується периферичним паралічем і розладами чутливості по всій верхній кінцівці. У хворих пальпаторно визначається болючість під час тиснення на над- і підключичну ділянки. Відмічаються глибокі вегетативно-трофічні порушення на руці та с\м Бернара — Горнера.


Тунельні синдроми. Це компресійні мононейропатії, коли нерв здавлюється зміненими тканинами, що його оточують. Основний провокуючий фактор – перенапруження (часто професійне). Клінічні ознаки тунельного синдрому:

  • напруження та болючість тканин, що оточують нерв

  • біль, парестезії в цій ділянці

  • гіпер- або гіпалгезія в зоні іннервації нерва

  • периферичні парези відповідних м’язів з гіпотрофією

  • вегетативно-судинні та трофічні зміни шкіри, волосся, нігтів в ділянці локального вегетативного забезпечення

Синдром защемлення ліктьового нерва в кубітальному каналі:

це компресія ліктьового нерва на рівні ліктьового суглоба. Клінічна картина. Характерними ознаками захворювання є: біль і парестезії в ділянці ліктьового краю кисті, V та IV пальців, слабкість м'язів-згиначів кисті і м’язів, що відводять її у бік ліктя, м'язів-згиначів кінцевих фаланг IV і V пальців, привідних м'язів І пальця.



Синдром зап’ясткового каналу:

виникає внаслідок стискання серединного нерва у зап’ястковому каналі. Клінічно проявляється: онімінням І-ІІІ пальців рук, що посилюється вночі під час сну, у положенні лежачи та при підніманні руки, порушенням згинанням І-ІІІ пальців рук та гіпестезією у ділянці І-ІІІ пальців, атрофія тенара. При пальпації у ділянці зап’ясткового каналу можлива парестезія.



Синдром защемлення бічного шкірного нерва стегна під пупартовою зв’язкою (парестетична мералгія Бернгардта-Рота):

Виникнення цього синдрому пов'язане з фіброзним розростанням пахвинної складки під впливом механічних чинників або вікових змін. Захворювання частіше спостерігається у чоловіків середнього і похилого віку. Клінічна картина: оніміння або пекучий біль у ділянці нижніх 2/3 передньозовнішньої поверхні стегна. Із часом у цій ділянці виникає аналгезія. Ознаки захворювання посилюються під час ходьби і стояння.



Синдром защемлення малогомілкового нерва під сухожиллям двоголового м’яза стегна:

між малогомілковою кісткою і фіброзним краєм довгого малогомілкового м’яза розвивається піл час виконання робіт у положенні навпочіпки (збирання суниці, прополювання бур'янів та ін.). Клінічна картина характеризується парезом м’язів-розгиначів пальців стопи з розладами чутливості у вигляді парестезій, гіпестезій на зовнішній поверхні гомілки, тильній поверхні стопи та I-ІV пальців.



Синдром тарзального каналу:

виникає при стисканні великогомілкового нерва в кістково-фіброзному тарзальному каналі. Клінічна картина: біль у ділянці підошви і пальців стопи, який з'являється під час ходіння, але може також виникати переважно вночі в стані спокою. Рідко біль від стопи іррадіює за ходом сідничого нерва до сідничної ділянки.



ГАНГЛІОНІТИ
Найчастіше зустрічаються герпетичні гангліоніти міжхребцевих вузлів та вузла трійчастого нерва. Вони характеризуються наявністю больового синдрому, випадінням поверхневих видів чутливості за сегментарним типом та пухирцевими висипаннями в уражених дерматомах.
Симптом Ласега (мат.

11.3) — поява або посилення болю в поперековій ділянці і по ходу сідничого нерва

у хворого, шо перебуває в положенні лежачи на спині, під час згинання витягнутої

ноги в кульшовому суглобі (і фаза симптому Ласега — Лазаревича). У разі

згинання ноги в колінному суглобі біль зникає або різко зменшується (II фаза

симптому Ласега — Лазаревича). Симптом Бехтерева (перехресний симптом Ласега)

— поява болю в поперековій ділянці під час згинання здорової нижньої

кінцівки в кульшовому суглобі. Симптом Нері — посилення болю в поперековій

ділянці при пасивному згинанні голови (приведення підборіддя до груднини) в

положенні лежачи на спині з випрямленими нижніми кінцівками. Симптом Де-



жеріна — посилення болю в поперековій ділянці при кашлю, чханні. Симптом

Сікара — посилення проявів люмбоішіалгії під час розгинання стопи (підошвово-

го згинання) в положенні лежачи на спині з випрямленими ногами. Симптом



сідання — згинання нижньої кінцівки на боці ураження в колінному суглобі піл

час сідання з положення лежачи на спині.

У разі локалізації патологічного процесу в крижових сегментах L, — L4, а також

за наявності ознак ураження стегнового нерва спостерігаються симптоми

натягу Вассерманна і Мацкевича. Симптом Вассерманна — поява або посилення

болю в зоні іннервації стегнового нерва під час розгинання ноги в кульшовом\

суглобі в положенні лежачи на животі. Симптом Мацкевича — поява різкого болю

в зоні іннервації стегнового нерва під час різкого згинання гомілки в положенні

лежачи на животі (див. мат. 11.3).
Особливою формою захворювання є синдром

Ханта, зумовлений ураженням вузла колінця, лицевого нерва. Він характе-

ризусться різким неврологічним болем у вусі, появою герпетичного висипу на

шкірі вушної раковини, зовнішнього слухового ходу, іноді — на слизових оболонках



рота. Характерна гіпаїгезія в ділянці між вушною раковиною і гачкуватим

відростком.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка