Составить содержание



Сторінка9/246
Дата конвертації13.01.2022
Розмір1.31 Mb.
#21632
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   246
Общее пульмо
Общее пульмо
Об'єктивне дослідження. При прогресуванні хвороби з'являється свистяче дихання, найбільш відчутне при прискореному видиху.

При аускультації виявляються сухі різнокаліберні хрипи. Класичною ознакою ХОЗЛ є свистячий видих і подовжений час видиху (більше 5 секунд), які свідчать про бронхіальну обструкцію.

При вираженій емфіземі змінюється зовнішній вигляд хворого, з'являється бочкоподібна форма грудної клітки (збільшення у переднє-задньому напрямі). У зв'язку з розширенням грудної клітки і зміщенням вверх ключиць шия здається короткою і потовщеною, надключичні ямки випнуті (заповнені розширеними верхівками легенів). При перкусії грудної клітки відзначається коробковий перкуторний звук. У випадках вираженої емфіземи може повністю не визначатися абсолютна серцева тупість. Краї легенів зміщені вниз, їх рухливість при диханні обмежена. Внаслідок цього з-під краю ребрової дуги може виступати м'який безболісний край печінки при нормальних її розмірах. Рухливість діафрагми обмежується. Аускультативно при вираженій емфіземі виявляється ослаблене дихання, зменшується вираженість хрипів, видих подовжується.

При втраті оборотного компонента обструкції домінують стійкі ознаки дихальної недостатності, наростає легенева гіпертензія, формується хронічне легеневе серце. При прогресі захворювання спостерігається спочатку транзиторна, а потім і постійна гіпоксія і гіперкапнія, нерідко підвищується в'язкість крові, що обумовлено вторинною поліцитемією, розвивається декомпенсоване легеневе серце.

Виділяють дві клінічні форми захворювання – емфізематозну і бронхітичну. Емфізематозна форма ХОЗЛ спостерігається при панацинарній емфіземі. Таких хворих образно називають "рожевими пихтельниками", оскільки для подолання експіраторного колапсу бронхів, що передчасно настає, видих робиться через складені в трубочку губи і супроводжується своєрідним пихтінням. У клінічній картині переважає задишка у спокої, колір обличчя рожевий. Такі хворі зазвичай худі, кашель у них частіше сухий або з невеликою кількістю густого і в'язкого мокротиння. Розвивається дихальна недостатність. Легенева гіпертензія помірно виражена, легеневе серце тривалий час компенсоване.

Бронхітична форма спостерігається при центріацинарній емфіземі. Постійна гіперсекреція викликає збільшення опору на вдиху і видиху, що сприяє істотному порушенню вентиляції. Різке зменшення вентиляції призводить до значного зменшення вмісту O2 в альвеолах, порушенню перфузійно-дифузійних співвідношень і шунтуванню крові. Цим обумовлюється характерний синій відтінок шкіри (дифузний ціаноз) у хворих цієї категорії. Хворі огрядні, в клінічній картині переважає кашель з сильним виділенням мокротиння. Дифузний пневмосклероз і облітерація кровоносних судин ведуть до стійкої легеневої гіпертензії, швидкого розвитку легеневого серця і його декомпенсації.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   246




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка