Скорочена назва – ДемПУ



Дата конвертації08.05.2016
Розмір4.49 Mb.
#3190
ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ

Скорочена назва – ДемПУ



Дата заснування та реєстрації.

Партія заснована 16 грудня 1990 року на І (установчому) з’їзді, м.Київ. Зареєстрована Міністерством юстиції України 28 червня 1991 року, реєстраційний номер 94. Рівненська обласна організація ДемПУ заснована в червні 1990 року, легалізована в грудні 1990 року і зареєстрована в управлінні юстиції 20 грудня 2003 року, реєстраційний номер 23.



Партійна символіка.

Зареєстрована Міністерством юстиції України 15 грудня 1993 року, реєстраційний номер 28.







Емблема: еліпсоподібна земна куля зі схематичним зображенням паралелей та меридіанів, на фоні якої стоїть лелека зі складеними крилами, одна його нога стоїть на обрисі сучасних зовнішніх меж суходільної території України, друга – зігнута в коліні, дзьоб лелеки нахилений донизу. Зверху надпис: “Демократична партія України”, знизу скорочений надпис: ДемПУ.

Відмітний знак: лелека біло-чорного кольору зі складеними крилами, одна нога стоїть на обрисі сучасних зовнішніх меж території України, друга – зігнута в коліні.


Прапор: дві рівновеликі діагональні смуги синього і жовтого кольорів. У лівому верхньому куті прапора зображено емблему партії.

Нагрудний знак: синьо-жовтий прапор з відмітним знаком партії у лівому верхньому куті, внизу на білій стрічці напис: “ДемПУ”.
Центральні статутні органи.

З’їзд, Національна рада та Президія Національної ради, Секретаріат, Скарбнича комісія, Ревізійна комісія, Контрольно-апеляційна комісія.

Керівні особи – голова партії, перший заступник голови партії по Національній раді, заступники голови партії.

Основні засади програми Демократичної партії України.


Ідеологічні засади.

Для реалізації національної ідеї та побудови громадянського суспільства ДемПУ пропонує, відстоює і поширює наступні ідеологічні засади:



  • демократія, побудована на принципах визнання громадян України джерелом влади;

  • ідея утвердження української нації;

  • патріотизм стосовно свого дому, до свого краю, України;

  • свободу у вчинках і діяльності людини, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших громадян;

  • гуманізм.

Політична система і державність.


ДемПУ народжена на основі двох фундаментальних ідей: демократії і повної державної незалежності України. Проводить політику консолідації громадян України, за громадянський мир і порозуміння. ДемПУ – за формування громадянського суспільства і розбудови в Україні соціальної держави, яка передусім забезпечить:

  • багатогалузеву економіку, що базується на приватній і державній формах власності;

  • становлення ринкових відносин з елементами державного регулювання;

  • загальну зайнятість працездатного населення;

  • своєчасність розрахунків з оплати праці, товарів, послуг;

  • доступність для всіх громадян цін за житло та комунальні послуги;

  • доступність для всіх громадян держави систем охорони здоров’я та освіти;

  • підтримку малозабезпечених верств населення на рівні достатнього прожиткового мінімуму;

  • всебічний гармонійний розвиток молодого покоління – моральний, інтелектуальний, культурний, фізичний та патріотичне його виховання;

  • законодавчі гарантії прав, обов’язків і відповідальності громадян, їх громадських і політичних об’єднань, засобів масової інформації.

ДемПУ вбачає Україну унітарною державою з єдиною державною мовою – українською і забезпеченістю вільного розвитку мов усіх національних меншин та етнічних груп, що мешкають на території України. Українська мова – фактор національної безпеки.

ДемПУ проти федеративного устрою в Україні. Обстоює змішану (президентсько-парламентську) форму державного устрою з чітким розподілом прав, обов’язків та конкретної відповідальності.

В галузі військової політики ДемПУ обстоює історично традиційну для українців оборонну доктрину, побудовану на принципах розумної достатності з врахуванням воєнно-політичних обставин та економічних можливостей держави.

В галузі зовнішньої політики – утвердження політичної і економічної незалежності та культурного процвітання України.

Організаційна структура партії (згідно зі Статутом партії).

Регіональні (Автономної Республіки Крим, обласні, міські міст Києва та Севастополя, районні, міські, районні в містах) партійні організації.

Керівні органи – конференція регіональної партійної організації.



Первинні партійні організації (осередки). Керівний орган – загальні збори організації (осередку).

Керівні особи – голова, заступник голови первинної партійної організації (осередку).



Зареєстровані партійні організації. Автономної Республіки Крим, обласні, міські - міст Києва та Севастополя – 27; районні, міські - міст обласного значення, районні в містах – 572. Кількість членів партії біля 60 тис. осіб.

Керівник партії.

АНТОНЬЄВА Ганна Петрівна. Народилася 29 серпня 1961 року в м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області в робітничій родині.

У 1978 році закінчила Іванівську середню школу Новоукраїнського району з золотою медаллю. Потім – Олександрійське педучилище з відзнакою і в 19 років розпочала трудову діяльність в навчально-виховних закладах області, поєднуючи роботу з навчанням у вузі.

У 1989 році закінчила історичний факультет Кіровоградського педінституту.

Одружена, має двох синів і доньку.

З 1990 року очолила створене нею виробниче об’єднання “Артеміда”.

У 1998 році Ганна Антоньєва обрана народним депутатом України по одномандатному виборчому округу № 98 (м. Кіровоград), а у 2002 році – вдруге по цьому ж виборчому округу.

У 1999 році на VІІ з’їзді обрана головою Демократичної партії України. За цей час партія значно зросла чисельно та зміцніла організаційно. Завдячуючи своїм природженим якостям лідера за короткий час згуртувала навколо себе потужний кадровий потенціал однопартійців. Антоньєва Г.П. - голова Всеукраїнської асоціації жінок “Славія”, голова Всеукраїнської профспілки товаровиробників та підприємців.

Їй притаманна висока відповідальність за результат будь-якої справи, за яку береться. Як народний депутат України постійно тримає в полі зору проблеми виборців і сприяє їх вирішенню, активно займається благодійною діяльністю.

.

Перший заступник голови ДемПУ, голова РОО ДемПУ, Петлівчук Микола Михайлович. Народився 28 червня 1951 року в селі Уторопи Косівського району Івано-Франківської області. Освіта вища.1970 р. – технікум механічної обробки деревини, 1978 р. – лісотехнічний інститут. З 2000 року працює головою правління ВАТ “Рівнеавтотранспорт – 15654”. З вересня 1997 року перебуває в рядах ДемПУ, неодноразово обирався членом обласної ради Демократичної партії, член Національної ради ДемПУ, був делегатом ХІІ, ХІІІ з’їздів партії. З 2002 року є головою міської організації ДемПУ.З 2005 року очолює облану організацію.

Становлення та розвиток Демократичної партії України.

1990-1991 рр. – період становлення партії, формування її структур, напрацювання її ідеологічних засад. Одночасно активісти партії проводять значну роботу по формуванню державницьких ідей, виведенню їх на рівень загальнонаціональної політичної думки. Головні партійні гасла цього періоду: “За вільну людину, за незалежну Україну!” (прийняте на І з’їзді партії), “Ні, союзному договору!”. Демократична партія України активно сприяє переходу в Україні від авторитарного до посткомуністичного правління, прийняттю Декларації про державний суверенітет та проголошенню 24 серпня 1991 року Акту про державну Незалежність України . Найвідоміші цього часу політики-засновники партії: Юрій Бадзьо, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Анатолій Погрібний, Іван Драч, Володимир Черняк та ін.

На виборах 1994 року партія провела в парламент всього 8 своїх активістів, що було недостатньо для створення фракції. Це стало наслідком в’ялої розбудови структур партії на місцях, відсутності фінансових джерел для забезпечення її діяльності та активного прагнення прийти до влади, політичного романтизму.

В період 1994-1997 рр. партія працювала в режимі просвітницької діяльності та в тональності “досягнення політичної узгодженості та однодумства” в Україні (в географічній площині Схід-Захід, соціальній, етнокультурній). В січні-лютому 1998 року рейтинг ДемПУ досягав 8%, що майже гарантувало подолання 4% бар’єру і можливість знову стати парламентською партією. Це привернуло увагу окремих представників правлячої в Україні верхівки. Зокрема, в списках партії, з особистого “благословення” її голови В.Яворівського з’явились О.Волков, Ф.Зв'ягільський, В.Бортник, В.Радецький. В Національній раді ДемПУ вищезгаданою групою політиків педантично і планомірно устами В.Яворівського почала нав’язуватись нова, так звана “прагматична” політика, наслідком якої стало створення Блоку Демократичних партій – НЕПу (народовладдя, економіка, порядок).

Тоді ж, під час передвиборної кампанії 1998 року проти ДемПУ були зосереджені основні агітаційні матеріали Народного руху України . Саме тоді ж структури виконавчої влади негайно створили для ДемПУ альтернативу – НДП (Народно-демократичну партію). Внаслідок зусиль потужного адмінресурсу та НРУ, а також “прагматичної” політики голови партії В.Яворівського на виборах 1998 року блок партій “НЕП” отримав лише 1,2284 % голосів виборців. Після такої поразки В.Яворівського УІІ надзвичайним з’їздом було усунено від керівництва партією та був обраний новий керівний склад партії на чолі з Г.Антоньєвою. Головою Національної ради було обрано В.Шовкошитного. При цьому новим керівництвом партії було взято курс на розбудову структур та укріплення матеріально-технічної бази партії, її організаційне упорядкування .

Впродовж 2000-2002 рр. чисельність партії зросла втричі, чисельність районних та міських організацій - з 147 до 520. В окремих регіонах (Івано-Франківській, Тернопільській, Кіровоградській, Рівненській областях) створились досить впливові організації, однак центр не провів належної роботи по збагаченню партії на загальнодержавному рівні представниками ділової та політичної еліти, знизив політичну активність, була втрачена політична ініціатива.

Не розвивався зв’язок партії з суспільством на загальнонаціональному рівні – це пов’язано із згортанням ідеологічної, просвітницької роботи та законодавчої ініціативи. Партія не зуміла в 2000-2002 рр. нав’язати органам влади напрацьованих теоретичних концепцій і доктрин. З такими передумовами перед парламентськими виборами 2002 р. 23 грудня 2001 року було створено блок “ДемПУ – Демсоюз”. Спільні виборчі штаби блоку сформовані не були і практично ДемПУ участі у парламентських виборах не взяла, а структури партії “Демсоюз” працювали на проведення до парламенту кандидатів блоку “За ЄДУ”.

В органи місцевого самоврядування на виборах 2002 року в Україні було проведено 1560 членів ДемПУ. В Рівненській області 86 членів ДемПУ стали депутатами місцевих рад різних рівнів.

В Рівненській області партнерські стосунки склалися з обласними структурами партій НРУ і КУН та громадських організацій: Всеукраїнського об’єднання ветеранів, товариства “Просвіта”, “Жіночою громадою” та іншими.

Друкований орган РОО ДемПУ – газета “Демократична Рівненщина”.

З’їзди (конференції, збори) партії.

І (установчий) з’їзд – 15-16 грудня 1990 року, м. Київ.

ІІ з’їзд – 12-13 грудня 1992 року, м. Київ.

ІІІ з’їзд – 10-11 грудня 1994 року, м. Київ.

ІV з’їзд – 7-8 грудня 1996 року, м. Київ.

V (позачерговий) з’їзд – 28 жовтня 1997 року, м. Київ.

VІ з’їзд (1-й етап) — 30-31 травня 1998 року, м. Київ.

VІ з’їзд (2-й етап) – 28 листопада 1998 року, м. Київ.

VІІ (надзвичайний) з’їзд – 27 березня 1999 року, м. Київ.

VІІІ (позачерговий) з’їзд – 29 травня 1999 року, м. Київ.



15-16.12.1990 р., м. Київ. Установчий з’їзд партії. Затверджено програмні принципи і статут ДемПУ, обрано Національну Раду, Президію. Головою ДемПУ обрано Ю.Бадзьо.

12-13.12.1992 р., м. Київ. ІІ з’їзд ДемПУ. Прийнято розгорнуту програму партії, обрано голову партії – В.Яворівського.

10-11.12.1994 р., м. Київ. ІІІ з’їзд ДемПУ. Схвалено коротку редакцію програми партії, зміни і доповнення до статуту партії. Головою ДемПУ обрано В.Яворівського.

07-08.12.1996 р., м. Київ. ІV з’їзд ДемПУ. Ухвалено угоду про утворення виборчого блоку партій ДемПУ і ПЕВ – “Блок Демократичних партії – НЕП (народовладдя, економіка, порядок)”, (Демократична партії України, Партія економічного відродження).

30-31.05.1998 р., м. Київ. І етап VІ з’їзду ДемПУ. Головою партії обрано В.Яворівського. Прийнято ухвалу “Про керівні органи партії”, затверджено склад комісії з підготовки нової редакції Програми і Статуту партії, утворено внутрішньопартійну опозицію – Демплатформу.

28.11.1998 р., м. Київ. ІІ етап VІ з’їзду ДемПУ. Розглянуті зміни до Статуту партії.

27.03.1999 р., м. Київ. VІІ надзвичайний з’їзд ДемПУ. Взяли участь 331 делегат. На з’їзді було обрано головою партії Г.Антоньєву, Головою Національної ради – В.Шовкошитного, внесено зміни та доповнення до Статуту партії. Затверджено зміни до “Програми антикризових дій на 1999-2000 роки і найближчу перспективу”, обрано новий склад Національної ради.

29.05.1999 р., м. київ. VІІІ позачерговий з’їзд партії. Взяло участь 310 делегатів. Прийнято меморандуми: “Про співпрацю між Демократичною партією України та її асоційованими членами – членами Організації Українських Націоналістів та середовища Української головної визвольної ради на 1999-2000 роки”.

09.10.1999 р., м. Київ. ІХ надзвичайний з’їзд ДемПУ. Взяли участь 218 делегатів. Внесено зміни до Статуту та Програми партії. Головою Національної Ради обрано Б.Шибу. Прийнято рішення про підтримку кандидатури Л.Кучми на виборах Президента України.

15.12.2000 р., Х черговий ювілейний з’їзд ДемПУ. Взяло участь 270 делегатів. Внесено зміни до Статуту та Програми партії. Головою партії обрано Г.Антоньєву. Обрано новий склад Національної ради. Головою Національної ради обрано Б.Шибу.

23.12.2001 р., ХІ з’їзд ДемПУ. Взяло участь 264 делегата. Внесено зміни до Статуту партії. Прийнято рішення про утворення виборчого блоку “Демократична партія України – партія Демократичний союз”.

05.10.2002 р., ХІІ з’їзд ДемПУ. Взяло участь 245 делегатів. Внесено зміни до Статуту партії. Головою партії обрано Г.Антоньєву. Обрано новий склад Національної ради.

18.10.2003 р., ХІІІ з’їзд ДемПУ. Взяло участь 935 делегатів. Внесено зміни до Статуту партії. Прийнято рішення про участь партії в Президентських виборах.

Участь партії у виборчих кампаніях.

Вибори народних депутатів України 1998 року.

ДемПУ разом з Партією економічного відродження входила до складу виборчого блоку партій “Блок Демократичних партій – НЕП (народовладдя, економіка, порядок)”.



Багатомандатний загальнодержавний виборчий округ: список виборчого блоку партій у складі 172 кандидатів у народні депутати України зареєстровано Центральною виборчою комісією 16 грудня 1997 року (постанова Комісії № 41). За результатами виборів виборчий блок партій отримав 1,2287 відсотка голосів виборців.

Одномандатні виборчі округи: блок висунув 115 кандидатів у народні депутати України, з яких двох обрано народними депутатами України.

Вибори президента України 1999 року.

Партія входила до передвиборного блоку політичних партій “Наш вибір – Леонід Кучма!”


Друкований орган партії.

“Вісник Демократичної партії України”.


Голова РОО ДемПУ М. Петлівчук

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка