Досвід роботи
вчителя світової літератури
та художньої культури
НВК «Лановецька ЗОШ І-ІІІ ст. №2 – гімназія»
Лановецького району, Тернопільської області
Петрунишин Валентини Михайлівни
Розвиток творчої особистості в процесі впровадження інноваційних технологій на уроках світової літератури та художньої культури
У Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття») стратегічним визначено завдання формування творчої особистості, забезпечення пріоритетності гармонійного та всебічного розвитку людини, становлення її духовного, фізичного і психічного здоров’я, моральної та інформаційної культури, готовності до діяльності в сучасному інформаційному суспільстві, відкритому для світу і для кожного громадянина України. Духовне оновлення нашої держави передбачає створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання учнів з високим творчим потенціалом постає першочерговим перед вчителями.
Питання розвитку творчої діяльності учнів розглядаються у працях відомих вчених В. Давидова, О. Леонтєва, З. Калмикової, З. Слепко.
З огляду на вимоги, які містить Закон України «Про загальну середньо освіту» важливою є проблема використання нових та вдосконалення традиційних технологій навчання, спрямованих на формування нових особистісних рис учнів, як здатність до саморозвитку, уміння планувати власну діяльність, здатність до роботи в групі, команді, до виконання проектів. Сучасному вчителеві слід відійти від авторитаризму й за основу своєї діяльності взяти методику інноваційного навчання, яка забезпечує побудову навчального процесу на принципах гуманізму, демократизації, диференціації та індивідуалізації. Теорія інноватики докладно розроблена в працях Н.Юсурбекової, Л. Даниленко, О. Пометун, О. Савченко, в літературній освіті розроблено рекомендації щодо використання інноваційних технологій у процесі викладання конкретних літературних тем у працях Н. Химери, І.Хроменко, І. Тригуб, З. Шевченко.
Я, як вчитель-словесник, який прагне дати якісний рівень знань учням, зробити урок цікавим, досягти взаєморозуміння та співпраці між вчителем і учнями, розвинути творчу особистість, чітко усвідомлюю важливість використання інноваційних технологій у навчальному процесі. Найчастіше використовую проектну технологію. На мою думку, саме за допомогою проектування можна охопити увагою всіх учнів класу, розподілити роботу між сильнішими і слабшими, дати можливість учням самореалізуватися, виявити свої творчі здібності, які є абсолютно у кожної дитини. Актуальність і значущість використання інноваційних технологій задля розвитку творчої особистості учня зумовили вибір мною методичної проблеми «Розвиток творчої особистості в процесі впровадження інноваційних технологій на уроках художньої культури і світової літератури».
«Достукатися до дитинства – талант справжніх геніїв. Там зберігається буквально все, що є у Всесвіті», – писав Сальвадор Далі. Своє завдання вчителя світової літератури вбачаю в тому, щоб запалити вогники в душах дітей, розвивати потребу кожного учня бути у творчому пошуку, щоб, отримуючи літературну освіту, вони змогли використати її для формування власної особистості.
Реформування освіти вимагає по-новому підходити до навчання. Як свідчать наукові дослідження, потрібно навчити учнів самостійно здобувати знання, щоби згодом вони могли адаптуватися в соціумі та самостійно й творчо працювати. Вчитель-словесник має не тільки сформувати уміння самостійно і критично аналізувати прочитаний твір, визначати проблеми, які в ньому порушуються, усвідомлювати, де в життєвих ситуаціях можна буде використовувати здобуті знання і вміння, – він має донести до своїх вихованців красу і силу художнього слова, духовно збагати їх.
Світова література дає змогу залучити учнів до скарбниці світової культури; читання художнього тексту, його осмислення, логіка аналізу здатні звільнити сучасного школяра від наміру агресії, тиску розмаїтих комплексів; спілкування з вершинними творами відвертає учня від дешевих принад масової культури, відкриває перед ним справжні, незалежні, естетичні горизонти.
Світова література безпосередньо впливає на становлення та розвиток засадових принципів особистісно орієнтованої педагогіки, активне упровадження проблемності як ключового аспекту навчання у школі. «Розум дитини — не посудина, яку слід заповнити, а смолоскип, який слід запалити» (Плутарх). Саме особистісно орієнтований підхід із застосуванням інтерактивних технологій у викладанні предмету дає змогу вчителю запалити смолоскип дитячих душ, підтримати цей вогонь, пробудити своїх вихованців до творчого самовираження, підвести їх до особистого «я». Питанню розвитку творчої особистості завжди приділялася пильна увага вчених. В.О. Сухомлинський, Г.І. Ващенко, Л.В. Виготський, С.М. Лисенкова, Ш.А. Амонашвілі, В.Ф. Шаталов, Є. М. Ільїн розглядали у своїх працях проблеми самовиявлення дитини. розвитку її творчого мислення і мовлення, творчої уяви. Творча особистість – це людина, яка вміє асоціювати, висувати нові ідеї на фундаменті старих понять, зосереджувати думки. Які ж засоби художньої літератури сприяють формуванню творчої особистості учня?
• Залучення до роботи на уроці всіх учнів, участь кожного з них у парних, групових, колективних формах роботи;
• систематичне розв’язання творчих завдань;
• використання різних засобів, підходів до учня і спрямування його діяльності на досягнення максимально оригінального результату під час виконання завдань, можливість більшої кількості варіантів розв’язання нових проблем, порівняння та зіставлення явищ, застосування набутих умінь;
• проблемний підхід до вивчення творів.
Не секрет, що класно-урочна система перестала задовольняти сучасні вимоги до освіти і потребує вдосконалення. Життя, сповнене феноменами невизначеного, непередбаченого, потребує формування нового для нас типу мислення – гнучкого, рухливого, самостійного, неконформістського. Змінився час, а з ним з’явилося й нове соціальне замовлення: випускник має бути мобільним. здатним учитися впродовж усього життя, готовим до конкуренції, роботи в колективі. Чим зумовлені ці зміни? Сьогодні коло знань, їх кількість у багатьох галузях людської діяльності подвоюються впродовж 5–7 років. Звідси логічний висновок: найголовніше, чого потрібно навчити сьогоднішнього учня, – це вчитися знаходити інформацію і працювати з нею, вміти планувати, передбачати, аналізувати й оцінювати, бути готовим до змін, не губитися в ситуації, що швидко змінюється. Роль учителя – допомогти учневі зрозуміти і знайти себе, спробувати у найрізноманітніших видах діяльності, підготувати до життя в сучасному складному світі.
Обсяг інформації, в полі якої щоденно перебуває кожна людина, не здатний запам’ятати, проаналізувати й утримати найрозвиненіший мозок. Стає зрозумілим, що навчання літератури не можна звести до запам’ятовувань. Лише урок із використанням активних та інтерактивних форм навчання може зробити цей процес по-справжньому цікавим, творчим і діяльнісним. Один із аспектів моєї методики викладання курсу світової літератури для активізації діяльності учнів під час уроку – використання інтерактивних форм роботи, які, на мою думку, сприяють максимальному залученню досвіду учнів, їхнього мислення, мотивації на досягнення успіху і самореалізації. Упровадження інноваційних технологій дали певні результати: в учнів збільшився інтерес до предмета, зросла активність, зацікавленість у діалогово-пошуковій діяльності. Основними у навчанні стають групова та індивідуальна форми роботи, що ґрунтуються на довірі до дитини, переконанні її у здатності відповідати за себе, на стимуляції почуття гідності й самоповаги. Така форма організації навчальної діяльності створює учням усі можливості для спілкування, співпраці та взаємодопомоги. Перевага інтерактивного навчання саме в тому, що воно передбачає залучення до процесу пізнання практично всіх учнів, передбачає їхню постійну активну співпрацю за умов, коли кожен учень робить свій особливий індивідуальний внесок, коли триває жвавий обмін думками, ідеями, знаннями, способами діяльності. Головним засобом упровадження інтерактивних технологій є навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною метою, та робота в парах. Інтерактивне навчання в жодному разі не ламає усталених підходів до уроку як основної форми організації навчального процесу з притаманним йому поєднанням фронтальної, індивідуальної та групової форм навчання або їх варіаціями. Навпаки, воно покликане зробити навчальний процес живим, динамічним, цікавим для обох задіяних у ньому сторін – учителя та учнів.
Беручи за основу інноваційні технології, враховуючи специфіку уроку світової літератури, методику вивчення кожної теми організую поетапно. На попередньому етапі вивчення теми використовую такі типи уроків, які б зацікавили учнів і збудили бажання активно долучитися до роботи, – прес-конференція, урок-подорож, урок-образ, літературна вітальня. На другому етапі роботи над темою (закріплення знань, розвиток умінь і навичок) відбувається безпосереднє ознайомлення учнів із конкретним художнім твором та його художній аналіз під керівництвом учителя. Саме на цьому етапі необхідно забезпечити максимальне включення учнів у навчальний процес: робота в малих групах, колективно-групове навчання, ситуативне моделювання, розв’язання проблемних питань на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. На цьому етапі я звертаюся до таких типів уроків, як урок-дослідження; урок-інтерпретація; комбінований урок з елементами гри, дослідницької роботи, інсценізації; інтегрований урок. На уроках заключного етапу ефективним є використання технологій опрацювання дискусійних питань, ситуативного моделювання, кооперативного навчання. На даному етапі зацікавленість учнів викликають такі уроки, як урок-роздум, урок-суд, захист проектів, «Аукціон знань», урок-творчий звіт.
Успішне опанування учнями знань багато в чому залежить від умілого використання прийомів, які забезпечують пізнавальну активність учнів. Ефективність навчального процесу залежить і від самого учня, від бажання кожного працювати, активності на уроці. Учень має стати активним учасником процесу пізнання та формувати власні знання – така вимога часу.
Об’єктом мого дослідження та вивчення стала проектна діяльність, а предметом – використання проектів для формування критичного мислення, розвитку творчих здібностей учнів.
Як інтегрувати проект в урок світової літератури?
Цю роботу слід почати з визначення проектів, які можна виконати під час уроку (частини уроку) або декількох уроків без ризику невиконання програми з предмету і залучення додаткових годин.
Це стосується творчих класних моно-проектів, міні-проектів за тривалістю. Виконання такого проекту не вимагає домашньої підготовки – тільки знань, отриманих під час уроків. Весь процес виконання проекту – від усвідомлення мети і задач до презентації, оцінки та самооцінки – відбувається на уроці.
Тип уроку, найбільш придатний для виконання проекту, - урок розвитку мовлення.
Види роботи: характеристика героя, складання плану твору, написання інструкції, пам’ятки, відгуку, анотації, рецензії, інформаційної картки, рекламного постеру, написання листа письменнику, створення кросворду за прочитаним твором тощо.
Форма роботи – групова.
Інтерактивний прийом: «мозковий штурм».
Допоміжний графічний прийом – ментальна карта.
МЕНТАЛЬНА КАРТА
Це дуже зручний інструмент для відображення процесу мислення і структурування інформації у візуальній формі. Ментальна карта використовується для того, щоб «застенографувати» ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви обмірковуєте завдання; оформити інформацію так, щоб мозок легко її сприймав, записати «мовою мозку».
ЯК СКЛАСТИ МЕНТАЛЬНУ КАРТУ?
Для створення карти використовують білі аркуші паперу формату А3 або А4. Можуть бути використані звичайні аркуші зошита.
Для створення карти краще використовувати кольорові кулькові ручки, олівці або фломастери (краще декількох кольорів)
Початок роботи: у центрі карти виділяємо тему, проблему або предмет відображення. Також можна використати відповідний малюнок.
Від центрального зображення проводяться тонкі лінії – гілки до основних ідей, які розкривають зміст центрального зображення і слова.
Для кращого розкриття ідей використовують малюнки.
Спочатку записуються основні ідеї, потім карта редагується для кращого розуміння та естетичного вигляду.
Проектування можна застосувати на різних етапах вивчення теми. Проекти можуть бути як великими, так і маленькими. Саме це і обумовлює термін їх виконання. На захист проектів може відводитися як цілий урок, так і певна його частина. Проекти можуть бути тематичні (присвячені вивченню однієї теми), а також підготовленні і проведенні в межах тематичного оцінювання, проекти можуть готуватися до вивчення творчості письменника, твору тощо…
Часто в своїй практиці використовую так звані заготовки міні-проектів, які створюються учнями безпосередньо під час уроку, на різних його етапах (дається основа проблемного питання, форма, до якої учні самостійно, чи колективно, чи в групах, добирають або синтезують матеріал, який обрамлює міні-проект).
Проектування можна вдало застосовувати на уроках позакласного читання, коли окремі групи учнів читають твір і звітують про його сприйняття. На позакласних заходах проектування також незамінний помічник, адже з мінімально затраченим часом на проведення заходу можна максимально багато отримати інформації з детально підготовленого проекту. Метод проектування допомагає розвивати в учнів здорове почуття змагання, взаємопідтримки, розвиває креативне мислення, стимулює саморозвиток і самовдосконалення. Робота над проектом зближує вчителя з учнями, адже процес контролю і консультації вчителя триває протягом всього періоду, інколи і в позаурочний час.
Звичайно, кожен педагог знаходить свій метод розв’язання навчальних проблем, шукає свій підхід до загальних питань, але думки і поради інших на цьому шлях завжди стають у пригоді.
Поділіться з Вашими друзьями: |