Розвиток творчої особистості в процесі впровадження інноваційних технологій на уроках світової літератури та художньої культури у державній національній програмі «Освіта» «Україна XXI століття»

Питання розвитку творчої діяльності учнів розглядаються у працях відомих вчених В. Давидова, О. Леонтєва, З. Калмикової, З. Слепко.

З огляду на вимоги, які містить Закон України «Про загальну середньо освіту» важливою є проблема використання нових та вдосконалення традиційних технологій навчання, спрямованих на формування нових особистісних рис учнів, як здатність до саморозвитку, уміння планувати власну діяльність, здатність до роботи в групі, команді, до виконання проектів. Сучасному вчителеві слід відійти від авторитаризму й за основу своєї діяльності взяти методику інноваційного навчання, яка забезпечує побудову навчального процесу на принципах гуманізму, демократизації, диференціації та індивідуалізації. Теорія інноватики докладно розроблена в працях Н.Юсурбекової, Л. Даниленко, О. Пометун, О. Савченко, в літературній освіті розроблено рекомендації щодо використання інноваційних технологій у процесі викладання конкретних літературних тем у працях Н. Химери, І.Хроменко, І. Тригуб, З. Шевченко.

Я, як вчитель-словесник, який прагне дати якісний рівень знань учням, зробити урок цікавим, досягти взаєморозуміння та співпраці між вчителем і учнями, розвинути творчу особистість, чітко усвідомлюю важливість використання інноваційних технологій у навчальному процесі. Найчастіше використовую проектну технологію. На мою думку, саме за допомогою проектування можна охопити увагою всіх учнів класу, розподілити роботу між сильнішими і слабшими, дати можливість учням самореалізуватися, виявити свої творчі здібності, які є абсолютно у кожної дитини. Актуальність і значущість використання інноваційних технологій задля розвитку творчої особистості учня зумовили вибір мною методичної проблеми «Розвиток творчої особистості в процесі впровадження інноваційних технологій на уроках художньої культури і світової літератури».

«Достукатися до дитинства – талант справ­жніх геніїв. Там зберігається буквально все, що є у Всесвіті», – писав Сальвадор Далі. Своє завдання вчителя світової літератури вбачаю в тому, щоб запалити вогни­ки в душах дітей, розвивати потребу кож­ного учня бути у творчому пошуку, щоб, отримуючи літературну освіту, вони змог­ли використати її для формування власної особистості.

Реформування освіти вимагає по-новому підходити до навчання. Як свідчать наукові дослідження, потрібно навчити учнів само­стійно здобувати знання, щоби згодом вони могли адаптуватися в соціумі та самостій­но й творчо працювати. Вчитель-словесник має не тільки сформувати уміння самостій­но і критично аналізувати прочитаний твір, визначати проблеми, які в ньому порушу­ються, усвідомлювати, де в життєвих ситу­аціях можна буде використовувати здобуті знання і вміння, – він має донести до сво­їх вихованців красу і силу художнього сло­ва, духовно збагати їх.

Світова література дає змогу залучити учнів до скарбниці світової культури; читання ху­дожнього тексту, його осмислення, логіка аналізу здатні звільнити сучасного школя­ра від наміру агресії, тиску розмаїтих комп­лексів; спілкування з вершинними творами відвертає учня від дешевих принад масової культури, відкриває перед ним справжні, незалежні, естетичні горизонти.

Світова література безпосередньо впли­ває на становлення та розвиток засадових принципів особистісно орієнтованої педа­гогіки, активне упровадження проблемнос­ті як ключового аспекту навчання у шко­лі. «Розум дитини — не посудина, яку слід заповнити, а смолоскип, який слід запали­ти» (Плутарх). Саме особистісно орієнто­ваний підхід із застосуванням інтерактив­них технологій у викладанні предмету дає змогу вчителю запалити смолоскип дитя­чих душ, підтримати цей вогонь, пробудити своїх вихованців до творчого самовиражен­ня, підвести їх до особистого «я». Питанню розвитку творчої особистості завжди приділялася пильна увага вчених. В.О. Сухомлинський, Г.І. Ващенко, Л.В. Виготський, С.М. Лисенкова, Ш.А. Амонашвілі, В.Ф. Шаталов, Є. М. Ільїн розглядали у своїх працях проблеми самовиявлення ди­тини. розвитку її творчого мислення і мов­лення, творчої уяви. Творча особистість – це людина, яка вміє асоціювати, висувати нові ідеї на фундаменті старих понять, зо­середжувати думки. Які ж засоби художньої літератури сприяють формуванню творчої особистості учня?

• Залучення до роботи на уроці всіх учнів, участь кожного з них у парних, групо­вих, колективних формах роботи;

• систематичне розв’язання творчих за­вдань;

• використання різних засобів, підходів до учня і спрямування його діяльнос­ті на досягнення максимально оригі­нального результату під час виконання завдань, можливість більшої кількості варіантів розв’язання нових проблем, порівняння та зіставлення явищ, застосування набутих умінь;

• проблемний підхід до вивчення творів.

Не секрет, що класно-урочна система пе­рестала задовольняти сучасні вимоги до освіти і потребує вдосконалення. Життя, сповнене феноменами невизначеного, непередбаченого, потребує формування ново­го для нас типу мислення – гнучкого, рухливого, самостійного, неконформістського. Змінився час, а з ним з’явилося й нове соці­альне замовлення: випускник має бути мо­більним. здатним учитися впродовж усьо­го життя, готовим до конкуренції, роботи в колективі. Чим зумовлені ці зміни? Сьо­годні коло знань, їх кількість у багатьох галузях людської діяльності подвоюються впродовж 5–7 років. Звідси логічний ви­сновок: найголовніше, чого потрібно на­вчити сьогоднішнього учня, – це вчитися знаходити інформацію і працювати з нею, вміти планувати, передбачати, аналізувати й оцінювати, бути готовим до змін, не гу­битися в ситуації, що швидко змінюється. Роль учителя – допомогти учневі зрозумі­ти і знайти себе, спробувати у найрізнома­нітніших видах діяльності, підготувати до життя в сучасному складному світі.

Обсяг інформації, в полі якої щоденно пере­буває кожна людина, не здатний запам’ята­ти, проаналізувати й утримати найрозвине­ніший мозок. Стає зрозумілим, що навчання літератури не можна звести до запам’ятовувань. Лише урок із використанням активних та інтерактивних форм навчання може зробити цей процес по-справжньо­му цікавим, творчим і діяльнісним. Один із аспектів моєї методики викладання кур­су світової літератури для активізації ді­яльності учнів під час уроку – використан­ня інтерактивних форм роботи, які, на мою думку, сприяють максимальному залучен­ню досвіду учнів, їхнього мислення, моти­вації на досягнення успіху і самореалізації. Упровадження інноваційних технологій дали певні результати: в учнів збільшився інте­рес до предмета, зросла активність, зацікав­леність у діалогово-пошуковій діяльності. Основними у навчанні стають групова та індивідуальна форми роботи, що ґрунту­ються на довірі до дитини, переконанні її у здатності відповідати за себе, на стиму­ляції почуття гідності й самоповаги. Така форма організації навчальної діяльності створює учням усі можливості для спілку­вання, співпраці та взаємодопомоги. Пере­вага інтерактивного навчання саме в тому, що воно передбачає залучення до процесу пізнання практично всіх учнів, передбачає їхню постійну активну співпрацю за умов, коли кожен учень робить свій особливий ін­дивідуальний внесок, коли триває жвавий обмін думками, ідеями, знаннями, спосо­бами діяльності. Головним засобом упро­вадження інтерактивних технологій є на­вчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною метою, та робота в парах. Інтер­активне навчання в жодному разі не ламає усталених підходів до уроку як основної фор­ми організації навчального процесу з при­таманним йому поєднанням фронтальної, індивідуальної та групової форм навчання або їх варіаціями. Навпаки, воно поклика­не зробити навчальний процес живим, ди­намічним, цікавим для обох задіяних у ньо­му сторін – учителя та учнів.

Беручи за основу інноваційні технології, враховуючи специфіку уроку світової лі­тератури, методику вивчення кожної теми організую поетапно. На попередньому етапі вивчення теми використовую такі типи уро­ків, які б зацікавили учнів і збудили бажан­ня активно долучитися до роботи, – прес-конференція, урок-подорож, урок-образ, літературна вітальня. На другому етапі ро­боти над темою (закріплення знань, розви­ток умінь і навичок) відбувається безпосе­реднє ознайомлення учнів із конкретним художнім твором та його художній аналіз під керівництвом учителя. Саме на цьому етапі необхідно забезпечити максималь­не включення учнів у навчальний процес: робота в малих групах, колективно-гру­пове навчання, ситуативне моделювання, розв’язання проблемних питань на осно­ві аналізу обставин та відповідної ситуації. На цьому етапі я звертаюся до таких типів уроків, як урок-дослідження; урок-інтерпретація; комбінований урок з елемента­ми гри, дослідницької роботи, інсценізації; інтегрований урок. На уроках заключного етапу ефективним є використання техноло­гій опрацювання дискусійних питань, си­туативного моделювання, кооперативного навчання. На даному етапі зацікавленість учнів викликають такі уроки, як урок-роздум, урок-суд, захист проектів, «Аукціон знань», урок-творчий звіт.

Успішне опанування учнями знань багато в чому залежить від умілого використання прийомів, які забезпечують пізнавальну ак­тивність учнів. Ефективність навчального процесу залежить і від самого учня, від ба­жання кожного працювати, активності на уроці. Учень має стати активним учасни­ком процесу пізнання та формувати влас­ні знання – така вимога часу.

Об’єктом мого дослідження та вивчення стала проектна діяльність, а предметом – використання проектів для формування критичного мислення, розвитку творчих здібностей учнів.

Як інтегрувати проект в урок світової літератури?

Цю роботу слід почати з визначення проектів, які можна виконати під час уроку (частини уроку) або декількох уроків без ризику невиконання програми з предмету і залучення додаткових годин.

Це стосується творчих класних моно-проектів, міні-проектів за тривалістю. Виконання такого проекту не вимагає домашньої підготовки – тільки знань, отриманих під час уроків. Весь процес виконання проекту – від усвідомлення мети і задач до презентації, оцінки та самооцінки – відбувається на уроці.

Тип уроку, найбільш придатний для виконання проекту, - урок розвитку мовлення.

Види роботи: характеристика героя, складання плану твору, написання інструкції, пам’ятки, відгуку, анотації, рецензії, інформаційної картки, рекламного постеру, написання листа письменнику, створення кросворду за прочитаним твором тощо.

Форма роботи – групова.

Інтерактивний прийом: «мозковий штурм».

Допоміжний графічний прийом – ментальна карта.
МЕНТАЛЬНА КАРТА

Це дуже зручний інструмент для відображення процесу мислення і структурування інформації у візуальній формі. Ментальна карта використовується для того, щоб «застенографувати» ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви обмірковуєте завдання; оформити інформацію так, щоб мозок легко її сприймав, записати «мовою мозку».

Для створення карти використовують білі аркуші паперу формату А3 або А4. Можуть бути використані звичайні аркуші зошита.

Для створення карти краще використовувати кольорові кулькові ручки, олівці або фломастери (краще декількох кольорів)

Початок роботи: у центрі карти виділяємо тему, проблему або предмет відображення. Також можна використати відповідний малюнок.

Від центрального зображення проводяться тонкі лінії – гілки до основних ідей, які розкривають зміст центрального зображення і слова.

Для кращого розкриття ідей використовують малюнки.

Спочатку записуються основні ідеї, потім карта редагується для кращого розуміння та естетичного вигляду.
Проектування можна застосувати на різних етапах вивчення теми. Проекти можуть бути як великими, так і маленькими. Саме це і обумовлює термін їх виконання. На захист проектів може відводитися як цілий урок, так і певна його частина. Проекти можуть бути тематичні (присвячені вивченню однієї теми), а також підготовленні і проведенні в межах тематичного оцінювання, проекти можуть готуватися до вивчення творчості письменника, твору тощо…

Часто в своїй практиці використовую так звані заготовки міні-проектів, які створюються учнями безпосередньо під час уроку, на різних його етапах (дається основа проблемного питання, форма, до якої учні самостійно, чи колективно, чи в групах, добирають або синтезують матеріал, який обрамлює міні-проект).