Ранні гестози вагітних I. Науково-методичне обґрунтування теми


АНОМАЛІЇ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАТКИ



Сторінка8/14
Дата конвертації10.09.2020
Розмір2.34 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14

АНОМАЛІЇ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАТКИ


I. Науково-методичне обгрунтування теми

Вивчення цієї теми необхідне для діяльності лікаря за фахс "лікувальна справа". Основна мета заняття — навчити діагностувати клініку ологів, уск­ладнених аномаліями пологової діяльності. Вміти визначити таю ку розрод­ження у випадках аномалії пологових сил, проводити профілак ку виник­нення цих станів.



II. Навчально-виховні цілі

Для формування умінь студент повинен знати:



  1. класифікацію аномалій пологової діяльності;

  2. клініку аномалій пологової діяльності;

  3. основні методи діагностики аномалій пологової діяльності;

  1. тактику проведення пологів та розродження при слабкості пологової діяльності;

  2. тактику проведення пологів та розродження при дискоординованій пологовій діяльності;

  3. фактори ризику розвитку аномалій пологової діяльності та профілактичні заходи.

У результаті проведення практичного заняття студент повинен уміти:

  1. оцінити характер пологової діяльності;

  2. провести диференційний діагноз аномалій пологової діяльності;

  3. застосувати медикаментозні засоби, які здатні змінювати силу скорочень м'язів матки.

III. Базові знання

  1. Будова кісткового жіночого таза, жіночих статевих органів, кровопостачання органів малого таза.

  1. Фізіологія вагітності та пологів.

  2. Біомеханізм пологів при потиличному передлежанні.

  3. Фармакодинаміка препаратів, які застосовуються в пологах.

  4. Засоби знеболення пологів і порядок їх призначення.

  5. Зовнішнє та внутрішнє акушерське обстеження.

  6. Фізіологічні процеси в пологах за періодами.

IV. Зміст навчального матеріалу

Етіологія аномалій пологової діяльності

Регуляція скоротливої функції матки включає три основних компоненти:



  1. міогенна регуляція, заснована на особливостях морфофункціональної структури і кровопостачання матки;

  2. нейрогенна регуляція, заснована на чіткій взаємодії периферичної і центральної нервової систем;

  3. ендокринна регуляція, що включає взаємодію функцій ендокринної системи жінки і фетоплацентарного комплексу.

Порушення у взаємодії однієї з вищевказаних ланок призводить до роз­витку аномалій пологової діяльності.

Фактори, які визначають виникнення аномалій пологової діяльності, можна розділити на 5 груп:



  1. Фактори, пов'язані з патологією репродуктивної системи: штучні аборти, операції на матці, міоми матки, запальні процеси жіночих статевих органів, аномалії розвитку статевих органів, вік роділлі, нейроендокринні порушення;

  2. Акушерські фактори: передчасне відходження навколоплідних вод, диспропорція між розмірами голівки плода і розмірами пологового каналу, дистрофічні і структурні зміни в матці, ригідність тканин шийки матки, "незріла шийка матки", перерозтягнення матки у зв'язку з багатоводдям і багатопліддям, аномалії розташування плаценти, тазове пе- редлежання плода, пізні гестози.

  3. Загальносоматичні захворювання, інфекції, інтоксикації, органічні захворювання центральної нервової системи, нейроендокринні порушення різного генезу, судинні дистонії, ожиріння, діенцефалопатії, невротичні стани, анемії, серцеві пороки;

  4. Фактори, обумовлені впливом організму плода: великий плід, гіпотрофія плода, хромосомні аберації, переношування вагітності, імуноконфліктна вагітність, фетоплацентарна недостатність;

  5. Ятрогенні фактори: необгрунтоване і несвоєчасне застосування поло- гостимулюючих засобів, несвоєчасна амніотомія, неадекватне знеболювання пологів.

Класифікація аномалій пологової діяльності (АПД)

У даний час існує більше 20 класифікацій АПД, але усі вони в різних варіаціях розглядають три основні аномалії:



  1. Інертність (рідкісні, короткі, слабкі перейми);

  2. Гіперактивність (надмірно сильні, судорожні перейми);

  3. Дискоординація (нерівномірні, безладні, спастичні перейми) маткових скорочень.

В даний час у нас використовується наступна класифікація.

I. Патологічний прелімінарний період (хибні, або несправжні пологи).

II. Слабкість пологової діяльності (гіпоактивність, чи інертність, матки):


  1. первинна;

  2. вторинна;

  3. слабкість потуг:

а) первинна;

б) вторинна.



  1. Надмірно сильна родова діяльність (гіперактивність матки).

  2. Дискоординована родова діяльність.

  1. Дискоординація;

  2. Гіпертонус нижнього сегмента матки (зворотний градієнт, інверсія);

  3. Тетанус матки (судорожні перейми);

  4. Циркулярна дистоція (контракційне кільце).

Характер пологової діяльності визначається па підставі кількісної оцінки трьох основних процесів:

  1. динаміка маткових скорочень;

  2. динаміка розкриття шийки матки;

  3. динаміка просування передлеглої частини плода по родовому каналу. Методи оцінки:

1. Оцінка скоротливої діяльності матки (СДМ):

  • суб'єктивне відчуття роділлі (неточно, різний поріг болючої чутливості);

  • пальпація;

  • зовнішня кардіотокографія (одноканальна і багатоканальна) внутрішня токографія, радіотелеметрія;

  • електрогістерографія.

2. Шийка матки:

  • вагінальне дослідження;

  • цервікодилятометрія;

  • УЗД-метод Воскресенського.

3. Передлегла частина:

  • піхвове дослідження;

  • промежинне УЗД.

Критерії оцінки характеру пологової діяльності: А. Топографічно:




Гіподинаміка

Норма

Гіпердинаміка

1. Частота перейм за 10 хвилин

<2

2—5

>5

2. Базальний тонус

<8 мм. рт. ст.

8—12 мм. рт. ст.

>12 мм. рт. ст.

3. Інтенсивність перейм (амплітуда)

<30 мм. рт. ст.

ЗО—50 мм. рт. ст.

>50 мм. рт. ст.

4. Тривалість перейм

<50 сек

60—100 сек

>100 сек

5. Аритмічність (хвилини)

3>

1—2

<1

6. Активність (ED. Монтевідео)

<100

100—250

>250

Б. За динамікою розкриття шийки матки




Гіподинаміка

Норма

Гіпердинаміка

1. Латентна фаза (тривалість)

>

7,5 годин (5)

<

(згладжування шийки матки, темпи розкриття до 3—4 см)

0,35 см/год




2. Активна фаза (тривалість)

>

2—3 годин (1—1,5)

<

(темпи розкриття від 4 до 8 см)

1,5 см/год (2)




3. Фаза уповільнення (тривалість) | >

1,5—2 годин (1—1,5)

<

(темпи розкриття від 8 до 10 см)

1,0 см/год (1,5)




Тривалість 1 періоду

>18(14)

10—12(6—7)

<4

Примітка: У дужках надані цифри для повторнонароджуючих.

Прелімінарний період спостерігається в 33% вагітних при терміні вагітності 38-Т-40 тижнів. Нормальний прелімінарний період характери­зується нечастими, слабкими переймоподібними болями в низу живота й у попереку, що виникають на тлі нормального тонусу матки. Тривалість його може досягати 6—8 годин. Зріла шийка матки діагностується в 87% жінок.

Патологічний прелімінарний період характеризується болісними, пе­реміжними за силою і відчуттям переймами, що виникають на тлі підвищеного тонусу матки. Перейми по силі і частоті подібні пологовим, але не приводять до структурних змін і розкриття шийки матки. Перейми сто­млюють вагітну, призводять до порушення добового ритму сну і загальної активності. Тривалість патологічного прелімінарного періоду складає більш 8—12 годин.

Для патологічного прелімінарного періоду характерна недостатня про­дукція гормонів фетоплацентарного комплексу, зниження активності симпа­тичної ланки симпатоадреналової системи, зменшення накопичення серо­тоніну в крові вагітної. Патологічна імпульсація з рецепторів статевих органів призводить до розвитку функціональних змін у ЦНС і порушення координації скорочень поздовжніх і циркулярних шарів міометрія.

Для корекції застосовують спазмолітики (но-шпа, баралгін), аналгетики (промедол 2%—1,0 п/шк, трамал 15—20 мг на ніч), холінолітики (апрофен 25 мг, піпольфен), при стомленні вагітної — ГОМК 50—60 мг/кг. Для термінової підготовки шийки матки до пологів використовують препарати ПГ Ег (простенон, дінопрост, препиділ-гель) у шийку матки.

Препарати окситоцинового ряду протипоказані через небезпеку посилення спастичного скорочення циркулярних м'язів шийки і нижнього сегмента матки.

При патологічному прелімінарному періоді існує велика небезпека роз­витку дискоординованої пологової діяльності.

Слабкість пологової діяльності — це стан, при якому інтенсивність, три­валість і частота перейм недостатні, а тому згладжування, розкриття шийки матки і просування плода при його відповідності з розмірами таза йде уповільненими темпами.

Етіологія СПД — як результат недостатності імпульсів, що викликають, підтримують і регулюють скоротливу діяльність матки, так і нездатність мат­ки сприймати ці імпульси.

Патогенетичні моменти:


  1. Зниження рівня естрогенів і підвищення вмісту прогестерону;

  1. Недостатня продукція окситоцину, простагландинів, серотоніну, ацетилхоліну та інших тономоторних медіаторів;

  2. Висока активність ферментів окситоцинази, кінази, холінестерази, мо- ноаміноксидази і т. п.;

  3. Зниження інтенсивності окислювально-відновних процесів і порушення процесу споживання кисню в міометрії;

  4. Недостатнє накопичення макроергів — актоміозину, фосфокреатиніиу, глікогену;

  5. Стомлення м'яза і перехід на анаеробний шлях окислювання (глікогеноліз-лактат, піруват);

  6. Зменшення концентрації окситоцинових та простагландинових рецепторів.

Розрізняють первинну і вторинну слабкість пологової діяльності. Первин­ною — називають слабку родову діяльність, що виникає на самому початку пологів і триває протягом періоду розкриття, може продовжуватись і до кінця пологів. СПД, що виникає після періоду тривалої регулярної пологової діяльності і виявляється в характерних ознаках, зазначених вище, називають вторинною.

Слабкість потуг характеризується їхньою недостатністю внаслідок слаб­кості м'язів черевного преса і стомлення (інфантилізм, ожиріння, грижі, пе­реповнений сечовий міхур). У практичному акушерстві слабкість потуг відносять звичайно до вторинної слабкості пологової діяльності Дуже часто тривалі пологи, обумовлені іншими видами аномалій пологової діяльності, помилково відносять до слабкості.

Діагноз слабкості пологової діяльності можна поставити протягом 4—6 годин клінічного спостереження та протягом 2-х годин при можливості гістерографії.

Лікування

1. Історично: хінін, пахікарпін, серотонін, прозерин, ізоверин 5% — 1 мл — гангліоблокатор. В наш час ці препарати вже не застосовуються.

Сьогодні:

2. Окситоцин (дезаміноокситоцин чи сандост, сандопард 25—50 ЕД) (тільки в активній фазі) чи препарати, що містять оситоцин (пітуїтрин, гіфотоцин, мамофізин);



  1. Простагландин F2 (ензапрост F, дінопрост, простий F2) 5 мг в/в на глюкозі (після 4 см розкриття шийки матки);

  2. Простагландин Е2 (дінопростон, простий Е2, простармон Е, ензапрост-І) 0,5 мг — таблетки, амп. 5 мл (до 4 см розкриття шийки матки);

  3. В-адреноблокатори (обзидан, анаприлін) 5 мг/400 мл фіз. розчину;

  4. Апрофен(1% — Імл) периферичний і центральний М- і Н-холінолітик — розслаблює шийку матки, підсилює маткові скорочення;

7. Застосування озонованих трансфузійних середовищ. Дискоординована пологова діяльність. Частота 1—3%. Спостерігається відсутність координованих скорочень між різними

відділами матки (правої-лівої, верхніми і нижніми відділами, порушення ко­ординації між ділянками матки аж до фібріляції і тетанусу). Розвивається звичайно в 1 періоді пологів до розкриття 5—6 см.

Причини -(- аномалії розвитку, порушення іннервації внаслідок перенесе­них абортів, запалень, пухлини.

Несприятливе тло — відсутність підготовки всіх структур (незріла шийка, міграція "водія ритму").

В основі патогенезу лежить порушення функціональної рівноваги вегета­тивної нервової системи:


  • зниження функції симпатоадреналової і перевага тонусу парасимпатичної (холінергічної) підсистем;

  • перезбудження обох відділів;

  • перезбудження тільки холінергічної частини.

Але у всіх випадках порушується синхронізація скорочення і розслаблен­ня міометрія, причому має місце співпадання піків скорочення. Зникають періоди загальної релаксації матки, порушується правило потрійного низхідного градієнту.

У результаті — неадекватне підвищення тонусу, зміна ритму, частоти пе­рейм, укорочення діастоли, посилення болю за рахунок залишкового скуп­чення крові в міжворсинчатому просторі.

Основні клінічні симптоми:


  1. болючі, нерегулярні перейми, що іноді мають постійний характер;

  2. передлегла частина рухлива, але може бути і фіксованою;

  3. плоский плодовий міхур;

  4. передчасне чи раннє відходження вод;

  5. симптом Шикеле (скорочення країв шийки матки під час перейми);

  6. форма матки часто — вузький овоїд зі спастичним кільцем. Результат неусунутої дискоординації пологової діяльності:




  • розриви шийки матки і піхви;

  • затяжний плин пологів при, здавалося б, сильній пологовій діяльності;

  • порушення біомеханізму пологів;

- гіпоксія плода і пологова травма новонародженого.

І все це — при повній клінічній відповідності розмірів плода і таза матері.

Лікування

Родостимулююча терапія окситоцином, простагландинами й іншими уте-ротоніками при дискоординованій родовій діяльності категорично проти­показана, інакше можливе настання тетанусу матки.

Основними компонентами лікування ДРД є:


  1. Спазмолітики(но-шпа, баралгін);

  2. Холінолітики(діпрофен, ганглерон);

  3. Анестетики (трамал, трамадол, промедол, морфіноподібні препарати);

  4. В-адреноміметики (патусистен інтрапартал, алупент, рітодрин, бри- каніл);

  5. Вітаміни;

  6. Психотерапія, електроаналгезія, епідуральна анестезія, седуксен, ре- ланіум, наркоз;

  7. Медикаментозний сон-відпочинок;

  8. Перидуральна анестезія;

  9. Амніотомія;

  10. Кесарів розтин.

Надмірно сильна пологова діяльність (швидкі і стрімкі пологи) — гіпердинамічна дисфункція СДМ

Умовно до стрімких пологів відносять їхню тривалість до 3 годин, до швидких — 4—6 годин.

Стрімкі пологи небезпечні для матері і плода не тільки через акушерсь­кий травматизм (розриви пологових шляхів, гіпоксично-травматичні ушкод­ження немовляти), але і тим, що їх дуже важко коригувати.

Виділяють три основні варіанти стрімких пологів:



  1. "Вуличні пологи" (швидкі і безболісні);

  2. При істміко-цервикальній недостатності;

  3. Як варіант гіпертонічної дисфункції СДМ (частота перейм >5, трив. 120—150 сек до тетанусу).

Причини:

  • надмірно сильний вплив на міометрій біологічно активних речовин (БАР) — ґіперрецепторні поля чи каскадний викид БАР при одномоментному відходженні великої кількості навколоплідних вод при багатоводді

  • переміщення водія ритму в центр дна чи середину тіла матки;

  • надмірне виділення ендогенного окситоцину;

  • ЩН (особливо після зняття циркулярного шва з шийки матки);

  • ятрогенні причини (недотримання правил родостимуляції — великі дози утеротоників чи застосування препаратів, потенціюючих дію один одного).

Лікування: "гострий токоліз" (партусистен, гініпрал, фенотерол), ба­ралгін, но-шпа, папаверін, атропін, метацин, положення на боку, протилеж­ному позиції плода.

Контрольні запитання та завдання

  1. Класифікація аномалій пологової діяльності.

  2. Етіологія аномалій пологової діяльності.

  3. Основні методи діагностики слабкості пологової діяльності.

  4. На яких принципах грунтується лікування слабкості пологової діяльності?

  1. Які основні причини вторинної слабкості пологової діяльності?

  2. Чим зумовлена надмірна пологова діяльність?

  3. Що таке дискоординована пологова діяльність?

  1. Які ускладнення для матері можливі при слабкості пологової діяльності?

  2. Які ускладнення для матері можливі при надмірній пологовій діяльності?

  3. Які ускладнення можливі в пологах при дискоординованій пологовій діяльності?

  4. Які протипоказання для призначення тономоторних препаратів при лікуванні первинної слабкості пологової діяльності?

  1. Чим виключається надмірна пологова діяльність?

  2. Профілактика аномалій пологової діяльності?

Завдання для самостійної роботи студентів

  1. Розпишіть тактику лікування слабкості пологової діяльності при багатоводді.

  2. Вкажіть темп розкриття шийки матки у вперше- та повторнонароджу- ючих.

  3. Поставте діагноз первинної і вторинної слабкості пологової діяльності, складіть план подальшого розродження.

  4. Робота з навчальною літературою при низькому вихідному рівні знань.

  5. Складіть ситуаційну задачу

Ситуаційні задачі для оцінки остаточного рівня знань студентів

  1. Повторнонароджуюча, 30 p., пологи тривають 20 год. Останні 50 хв голівка плода знаходиться в порожнині малого таза. Потуги слабкі, через 2— 4 хв. по 25—30 сек. Серцебиття плода приглушене, 160 уд/хв., ритмічне. Безводний період 2 години. При внутрішньому акушерському обстеженні: відкриття вічка матки повне. Голівка плода у вузькій частині порожнини таза. Стрілоподібний шов у правому косому розмірі. Мале тім'ячко біля лона зліва. Діагноз. Що робити?

  2. Пологи другі. Вагітність 40 тижнів. Перейми почались 18 годин тому, тоді ж відійшли навколоплідні води. Розміри таза нормальні. Серцебиття плода — 148 ударів за хвилину, передлежить голівка, притиснута до входу в малий таз. Стан роділлі задовільний, але скаржиться на втому. При внутрішньому дослідженні — відкриття шийки матки 5—6 см, плідний міхур відсутній. Поступово перейми стають слабкими, короткими.

Діагноз. Яку патологію слід було передбачити через 8—10 годин перейм? Що робити?

Тести

1. Слабкість пологової діяльності характеризується:

A. Порушенням ритму скорочень матки;

B. Послабленням або надмірним посиленням перейм;

C. Наявністю судомних скорочень матки;

Д. Відсутністю координації скорочень між правою та лівою полови­ною матки, верхніми та нижніми її відділами;

Е. Нічим з перерахованого.

2. При дискоординованій пологовій діяльності спостерігається:

A. Порушення ритму скорочень різних відділів матки;

B. Дистоція шийки матки;

C. Гіпертонус нижнього сегмента;

Д. Усе перераховане;

Е. Ніщо з вказаного.

3. Які можливі ускладнення ДПД:

A. Передчасне відходження навколоплідних вод;

B. Дистоція і набряк шийки матки;

C. Формування плоского плідного міхура;

Д. Зміна параметрів скоротливої діяльності матки;

Е. Усе перераховане.

4. Показаннями до кесаревого розтину при патологічному перебігу прелімінарного періоду є:

A. Хронічна гіпоксія плода;

B. "Незрілість" шийки матки у жінки з переношеною вагітністю;

C. Переношування вагітності;

Д. Усе перераховане;

Е. Ніщо із перерахованого.

5. Особливості нормального прелімінарного періоду:

A. Нерегулярні, неболючі перейми протягом не більше 6 год, які переходять у регулярну пологову діяльність;

B. Режим сну не порушується;

C. "Дозрівання" шийки матки;

Д. Передчасний розрив плідного міхура.

6. Стимуляція пологової діяльності показана при:

A. Первинній слабкості пологової діяльності;

B. Дискоординована пологова діяльність;

C. Вторинній слабкості пологової діяльності;

Д. Патологічному перебігу прелімінарного періоду.

7. Лікування первинної слабкості пологової діяльності передбачає:

A. Внутрішньовенне краплинне введення окситоцину;

B. Застосування спазмолітиків;

С. Внутрішньовенне краплинне введення простагландинів з оксито-

цином;


Д. Створення глюкозо-вітаміно-гормонально-кальцієвого фону.

Завдання для позааудиторноїроботи

  1. Нові методи лікування аномалій пологової діяльності (реферат).

  2. За матеріалами пологового будинку за рік вивчити види аномалій пологової діяльності.

  3. За матеріалами пологового будинку вивчити частоту операції кесаревого розтину з приводу аномалій пологової діяльності.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К., 2000.



Додаткова:

  1. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска: Пер. с англ. — М.: Медицина, 1989.

  2. Аномалии родовой деятельности //Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии/ Под ред. Г.К. Степанковской, Б.М. Венцковского. — К.: Здоров'я, 2000.

  3. Дуда И.В. Нарушения сократительной деятельности матки. — Минск, Беларусь, 1989.

  4. Сидорова КС. Физиология и патология родовой деятельности. — М.: МЕД- прес, 2000.

  5. Караш ЮМ. Диагностика сократительной деятельности матки в родах. — М.: Медицина, 1982.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка