Ранні гестози вагітних I. Науково-методичне обґрунтування теми


Лікування вагітних з істміко-цервікальною недостатністю



Сторінка4/14
Дата конвертації10.09.2020
Розмір2.34 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Лікування вагітних з істміко-цервікальною недостатністю


Використовують як консервативні, так і хірургічні засоби лікування. Хірургічному лікуванню підлягають вагітні:

  1. з наявністю в анамнезі мимовільних абортів і передчасних пологів;

  2. з прогресуючою недостатністю шийки матки.

Серед операцій найпоширеніші: метод Широдкара (накладання цирку­лярного шову на шийку матки), модифікації цього методу (МакДональда, круговий шов за методом Любимової, П-подібні шви за методом Маме-далієвої, шви за методом Сценді).

Хірургічну корекцію істміко-цервікальної недостатності застосовують у 11—17 тижнів вагітності. Протягом післяопераційного періоду (2—3 доби) призначають спазмолітичні і токолітичні препарати.



Контрольні запитанння та завдання

  1. Етіологія і патогенез мимовільних абортів.

  2. Стадії розвитку мимовільних абортів.

  3. Клініка загрожуючого мимовільного аборту.

  4. Клініка прогресуючого мимовільного аборту.

  5. Клініка неповного мимовільного аборту.

  6. Клініка повного мимовільного аборту.

  7. Клініка завмерлої вагітності.

  8. Методи діагностики загрози переривання вагітності.

  9. Методи лікування загрози переривання вагітності.

  10. Діагностика і лікування прогресуючого мимовільного аборту.

  11. Діагностика і лікування неповного мимовільного аборту.

  12. Діагностика і лікування повного мимовільного аборту.

  13. Діагностика істміко-цервікальної недостатності.

  14. Методи лікування істміко-цервікальної недостатності.

  15. Профілактика звичного викидня.

Завдання для самостійної роботи

  1. Збирання анамнезу у вагітної жінки.

  2. Визначення строку вагітності.

  3. Вивчення даних клініко-лабораторних досліджень.

  4. Складання плану дослідження і терапії у даному випадку.

Ситуаційні задачі

№ 1. Вагітна 22 років звернулась до жіночої консультації зі скаргами на кровотечу, біль в низу живота. Строк вагітності 9—10 тижнів. Вагінальне дослідження: шийка матки розкрита на 3 см, надмірна кровотеча, матка збільшена до 9 тижнів. Діагноз. Тактика.

№ 2. Повторно вагітна 33 років, п'ять мимовільних абортів в анамнезі. Строк вагітності — 12 тижнів. Скарги на біль в низу живота. Вагінальне дослідження: шийка матки вільно пропускає 2 см, матка збільшена до 11—12 тижнів вагітності. Діагноз. Тактика.

№ 3. Повторно вагітна 27 років, 2 мимовільних аборти у строках 22 та 24 тижні вагітності, конусна ДЕК в анамнезі. Строк вагітності 15—16 тижнів. Скарги на тяжкість в низу живота. Вагінальне дослідження: шийка матки скорочена до 1,5 см, вільно пропускає 1 п/п, матка збільшена до 16 тижнів вагітності. Діагноз. Тактика.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Степанківська Г. К, Михайленко. Акушерство. — К., 2000.

  2. Травянко Т. Д., Сольский Я. П. Справочник по акушерско-гинекологической эндокринрлогии. — К.: Здоров'я, 1989.

  3. Практическое акушерство/ Под ред. В. Й. Серова. — М., 1990.

  4. D. A. Viniker. Human Reproduction, 1996 Vol. 11, pp. 1435 — 1437.

НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ. ПЕРЕДЧАСНІ ПОЛОГИ

І. Науково-методичне обгрунтування теми


Проблема мимовільного передчасного переривання вагітності має медич­не та соціальне значення, оскільки тісно пов'язана з питаннями неплідності, мертвонародження, народження хворих, недоношених, гіпотрофічних дітей, які дають високу захворюваність та високий рівень дитячої смертності.

І. Навчально-виховні цілі

Для формування вмінь студент повинен знати:



  1. що таке невиношування вагітності;

  2. що таке передчасні пологи;

  3. етіологію та патогенез невиношування;

  4. клініку передчасних пологів;

  5. діагностику передчасних пологів;

  6. тактику і особливості ведення передчасних пологів;

  7. характеристику недоношеної дитини;

  8. особливості догляду за недоношеними дітьми.

У результаті проведених занять студент повинен вміти:

  1. діагностувати передчасні пологи;

  2. призначити комплекс клініко-лабораторного обстеження;

  1. скласти і обгрунтувати план індивідуального лікування для кожної вагітної з загрозою передчасних пологів;

  2. визначити ступінь ризику перебігу вагітності, ускладнень для матері та плода, тактику родорозродження, наслідки для новонародженного.

II. Базові знання


  1. Визначення строку вагітності.

  1. Ретельно зібрати загальний та спеціальний акушерсько-гінекологічний анамнез.

  1. Провести спеціальне акушерське обстеження.

  2. Визначення строку дородової відпустки.

  3. Визначення строку своєчасних пологів.

  4. Ознаки доношеного плода.

  5. Оцінка стану доношеного плода.

  6. Ознаки недоношеного плода.

III. Зміст навчального матеріалу


Невиношування вагітності — це самовільне переривання її від початку до 37 тижнів. Невиношування вагітності належить до числа досить частих видів акушерської патології, яка складає, за даними ВООЗ, 5—10%. Народження недоношених, гіпотрофічних дітей при цьому коливається від 30 до 53%, що обумовлено різким ступенем незрілості плода.

Передчасними називаються ті пологи, що наступають після 28 і до 38 тижнів вагітності і які закінчились народженням недоношеної дитини вагою масою 2,500 і довжиною менше 45—46 см з наявністю ознак недоношеності.



Етіологія. Передчасні пологи можуть виникнути у зв'язку з тими самими причинами, які викликають самовільні аборти: захворювання матері, інфантилізм, інтоксикація організму, ізоантигенна несумісність крові матері і плода і т.д. В етіології передчасних пологів особливе значення мають пору­шення функції залоз внутрішньої секреції і нервової системи, анаболічні і

функціональні особливості, які притаманні інфантилізму, гострі і хронічні інфекції, гестози вагітності, захворювання серцево-судинної та інших систем. Серед етіологічних факторів особливе місце займає істміко-цервікальна не­достатність, запальні захворювання і ендокринні розлади, які виникають після аборту. Відоме значення мають багатоплідна вагітність, аномалії роз­витку і захворювання плода і оболонок, передлежання плаценти, неправильні положення плода і т.д.



Загроза передчасних пологів. Клініка, діагностика. Лікування, методи профілактики РДС. Розрізняють загрозу передчасних пологів, передчасні пологи, що починаються, і такі, що розпочалися. Загроза передчасних пологів проявляється болем у низу живота і в попереку. Матка легко збудлива, тонус її підвищений. Передлегла частина плоду знаходиться низько або притиснута до входу в малий таз, шийка матки не змінена.

Передчасні' пологи, що починаються, характеризуються значної сили пе­реймоподібним болем унизу живота чи регулярними переймами. При вагінальному дослідженні виявляють динаміку розкриття шийки матки, вко­рочення її, нерідко згладження і початок розкриття (але не більше ніж на 2 см). Часто передчасно відходять навколоплодові води. Лікування спрямо­вують на пригнічення перейм, що часто дає змогу зберегти вагітність. Пере­дчасним пологам, що розпочалися, властиві регулярна пологова діяльність і розкриття шийки матки більше ніж на 3 см. Процес незворотний, і зберегти вагітність не вдається.

Консервативно-очікувальна терапія показана при:


  • цілому плідному міхурі;

  • строку вагітності до 36 тижнів;

  • відсутності ознак інфекції;

  • відсутності регулярної пологової діяльності;

  • розкритті шийки матки не більше як на 2—4 см;

  • відсутності тяжкої акушерської і екстрагенітальної патології. Принципи лікування:

1. Зниження збудливості і пригнічення скоротливої діяльності матки:

- ліжковий режим;



  • психотерапія, седативні препарати (відвар пустирника 150 г на 1 скл. окропу по 1ст. л. х 3 р./день; настій пустирника 1 ст. л. х 3 р./день; та- зепам 0,01 х 2 р./день; седуксен 0,005 х 2 р./день;

  • спазмолітична терапія: метацин 0,1% — 1 мл в/м; баралгін 2 мл в/м; но-шпа 1 мл в/м; папаверіна гідрохлорід 2% — 2,0 мл в/м;

  • матковий токоліз: алупент 0,5 мг чи партусистен 0,5 мг чи бриканіл 0,5 мг розводять в 250—40 мл ізотонічного розчину хлориду натрію і вводять в вену, починаючи з 5—8 крапель/хвилину до 15—20 крапель протягом 12 годин; за 15—20 хвилин до закінчення розпочати застосування партусистена або бриканіла. Лікування В-міметиками приймати з ізоптином або фіноптином по 1,0 в/м чи по 1 таблетці (0,04 г) 3—4 рази на день;

  • інгібітор окситоцину — 10% розчин етанолу в/в крапельно (по 20—30 крапель в Іхв);

  • індометацин в таблетках; 1-ша доба — 50 мг х 4 рази або 100 мг х 2 рази на добу; 2—3 добу — 50 мг через 12 годин; 4—10 день — 50 мг х 1 раз на добу;

  • немедикаментозні методи: електрорелаксація матки, голкорефлексотерапія, електроанальгезія, електрофорез з магнієм.

  1. Профілактика респіраторного дистрес-синдрому: дексаметазон 2 мг х 4 рази на добу;

  2. Профілактика гіпоксії внутрішньоутробного плоду: інгаляція зволоженим киснем, в/в введення гідрокарбонату натрія 5% — 100—150 мл, глюкози 40% — 40 мл, кокарбоксилази — 100 мг, сигетина 1% — 1— 2 мл, аскорбінової кислоти 5% — 5 мл.

Перебіг пологів. Передчасні пологи перебігають як термінові, однак їх пе­ребіг має ряд особливостей. Вони досить часто відбуваються на фоні тривало­го безводного проміжку і в цих випадках тривають довше, ніж термінові. Це пов'язано з непідготовленістю нейрогуморальних і нейроендокринних ме­ханізмів, які регулюють пологові сили, що визначають нормальний перебіг термінових пологів. При передчасних пологах спостерігається слабкість по­логових перейм, особливо при значному ступені невиношування. Відомі ви­падки стрімкого перебігу передчасних пологів.

Часте ускладнення передчасних пологів — раннє і передчасне відходження навколоплідних вод. Кровотеча в послідовому і в перші години післяпологового періоду виникає частіше, ніж при термінових пологах.

При передчасних пологах часто виникэеоть гіпоксія плода і асфіксія но­вонароджених, пологові пошкодження з переважанням внутрішньочерепної травми, яка супроводжується порушенням мозкового кровообігу, крововили­вами та іншими розладами.

Необхідно відмітити, що найбільш частою причиною перинатальної за­хворюваності і смертності є недозрілість сурфактантної системи легень пло­да. Тому при загрозі передчасних пологів і в пологах необхідно проводити профілактику пневмопатій.

Під час ведення передчасних пологів проводять контроль за характером пологової діяльності, динамікою розкриття шийки матки, вставленням і про­суванням передлеглої частини плода. З метою зменшення травматизації плода при його проходженні через вульварне кільце використовують пудендальну анестезію з обох боків і епізіо- чи перинеотомію при прорізуванні предлеглої частини плода. Проводять профілактику внутрішньоутробної гіпоксії плода. В другому періоді пологи вести без захисту промежини.

Профілактика СДР. При передчасних пологах в строці 28-—34 тижнів не­обхідно зробити спробу гальмування пологової діяльності шляхом застосу­вання бета-міметиків, спазмолітиків або сірчанокислої магнезії, після чого провести терапію глюкокортикоїдами по одній із наступних схем:


  • бетаметазон по 12мг в/м — через 12 годин — двічі;

  • дексаметазон по 5мг в/м кожні 12 годин — 4 введення;

  • гідрокортизон по 300 мг в/м кожні 6 годин — 4 введення.

Ефект настає через 24 год і продовжується протягом 7 днів. При пролон­гуванні вагітності необхідно вводити бета- або дексаметазон по 12 мг в/м. Протипоказаними для використання глюкокортикоїдів є наявність у вагітної вірусної або бактеріальної інфекції, а також виразкова хвороба.

Контрольні запитання

  1. Що включає в себе поняття "невиношування вагітності"?

  2. Клініка, діагностика, лікування загрози передчасних пологів.

  1. Причини настання передчасних пологів.

  2. Клініка передчасних пологів.

  3. Діагностика передчасних пологів.

  4. Тактика, методика та особливості проведення передчасних пологів.

  5. Профілактика передчасних пологів.

  6. Ускладнення в пологах.

  7. Характеристика недоношеного новонародженого.

  8. Особливості догляду за недоношеними новонародженими.

  9. Основні причини смертності недоношених дітей.

Види самостійної роботи студентів

  1. Робота з навчальною літературою при низькому вихідному рівні знань.

  2. Проведення обстеження хворої: а) збирання анамнезу; б) огляд хворої, постановка попереднього діагнозу.

  3. Складіть план дослідження хворої додатковими методами обстеження.

  4. Оцініть дані, отримані при обстеженні хворої лабораторними та іншими методами. Складання плану лікування хворої.

Ситуаційні задачі

Задачі на вихідний рівень знань

1. Вагітна 24 роки. Вагітність III, бажана, 30 тижнів. Попередні дві вагітності закінчилися пологами в 32 тижні вагітності. Новонароджені через добу помирали. Скарги на ниючі болі попереку, загальну слабкість. Поставте діагноз, ваша тактика.



2. Вагітна, 21 рік, доставлена швидкою допомогою з діагнозом: III вагітність, 24 тижні. Самовільний викидень. Води відійшли 2 години тому.

З анамнезу вияснено: І вагітність закінчилась самовільним викиднем на 10 тижні вагітності; II вагітність завмерла в терміні 13—14 тижнів вагітності.

Після попередніх вагітностей не обстежувалась, на обліку в ЖК не стояла. Захворювань самостійних немає. Часті застудні захворювання. Аномалій розвитку матки, ш/матки не виявлено. На момент обстеження: шийка матки вкорочена до 1 см, вічко відкрите до 3-х см. Підтікають чисті навколоплідні води.

Запитання:


  1. Які захворювання могли спричинити попередні переривання вагітності?

  2. Який план обстеження даної вагітної?

  3. Які методи додаткового обстеження слід рекомендувати?

  4. Сформуйте попередній діагноз.

  5. Яка вірогідність благополучного закінчення даної вагітності?

Завдання для НДРС

  1. Провести бібліографічний пошук за темою "Невиношування вагітності".

  2. Скласти огляд літератури за темами: "Сучасні методи лікування синдрому дихальних розладів", "Сучасні методи ведення передчасних пологів".

  3. Визначити частоту передчасних пологів за архівними матеріалами за поточний рік.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К., 2000. Додаткова:



  1. Чайка В.К., Демина Т.Н. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения. — Севастополь, Ветер, Донецк, 2001.

  2. Степанківська Г.К., Дрінь Т.М. Індукція пологів у жінок з передчасним розривом амніональних оболонок і недоношеною вагітністю. ПАГ 2000 р. —№6. — С 92—95.

  3. Венцковський Б.М., Дранник Г.М., Вороненке О.Ю. Сучасні погляди на імунологію вагітності (науковий огляд) МРЖ, роз.4 — 1997 р. — №1. — 2, ст. 31—37.

  4. Писарева С. Новые аспекты диагностики и терапии при невынашиваемой беременности// Доктор. — 2001 г. — №3. — С. 20—22.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка